Рішення

від 07.08.2020 по справі 910/2406/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.08.2020Справа № 910/2406/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н. І., розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін господарську справу

За позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б.Хмельницького, буд.6, м.Київ, 01601, код ЄДРПОУ 20077720)

до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" (вул.Паньківська, буд.5, м.Київ, 01033, код ЄДРПОУ 01386326) в особі філії Мостобудівельний загін №60 Публічного акціонерного товаритва "Мостобуд" (43006, м.Луцьк, вул. Ківерцівська, буд.7А, код ЄДРПОУ 05384525)

про стягнення 6 283,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" в особі філії Мостобудівельний загін №60 Публічного акціонерного товаритва "Мостобуд" про стягнення 6 283,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу природного газу №1570/15-ТЕ-2 від 31.12.2014, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 6 283,50 грн, яка складається з 3 818,80 грн суми пені за неналежне виконання зобов`язань, 294,88 грн суми 3% річних, 2 169,82 грн суми інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2020 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

15.05.2020 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/2406/20, ухвалено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначені строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Сторони належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 18.05.2020 отримана позивачем - 25.05.2020, відповідачем - 26.05.2020, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Пунктом 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 18.05.2020 у справі №910/2406/20 було встановлено строк для подання відповідачем відзиву - протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали.

Відтак, Публічне акціонерне товариство "Мостобуд" , в особі філії Мостобудівельний загін №60 Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" було вправі подати відзив на позов до 10.06.2020 включно.

При цьому, строк на подання відповідачем відзиву на позов не є продовженим на підставі п. 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, оскільки даний пункт господарського процесуального Закону набрав чинність 11.06.2020.

Пункт 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином .

Тобто, станом на дату набрання чинності положенням господарського процесуального Закону, якими передбачено автоматичне продовження строку на подання відзиву на строк дії карантину, відповідний строк у відповідача закінчився, а відтак не міг бути продовженим.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

Крім того, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Таким чином, суд, враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

31.12.2014 між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Продавець, позивач) та Публічним акціонерним товариством "Мостобуд" в особі філії Мостобудівельний загін №60 Публічного акціонерного товаритва "Мостобуд" (далі - Покупець, відповідач), був укладений Договір купівлі-продажу природного газу №1570/15-ТЕ-2 (далі - Договір), відповідно до умов якого Продавець передав у власність Покупцю природний газ на загальну суму 22 707,70 грн, що підтверджено актами приймання-передачі природного газу, належним чином завірені копії яких наявні в матеріалах справи.

В розділі 6 Договору сторони погодили порядок та умови проведення розрахунків. Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (пункт 6.1 Договору).

У пункті 7.2 Договору сторони погодили, що у разі невиконання покупцем пункту 6.1 Договору він зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Також, в пункті 9.3 Договору сторони визначили, що строк, у межах якого вони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю 5 (п`ять) років.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, діє до повного виконання сторонам своїх зобов`язань за Договором.

Згідно постанови Кабнету Міністрів України від 6 березня 2019 року №226 Деякі питання акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" перейменовано в АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України". Дата набрання чинності постанови - 20.03.2019.

Спір у справі виник, на думку позивача, у зв`язку із прострочення сплати основного боргу відповідачем, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 6 283,50 грн, з яких 3 818,80 грн сума пені за неналежне виконання зобов`язань, 294,88 грн сума 3% річних, 2 169,82 грн сума інфляційних втрат.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 520 Цивільного кодексу України передбачена заміна боржника у зобов`язанні, де боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами у пункті 6.1 Договору визначено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. В пункті 7.2 Договору сторони погодили, що у разі невиконання покупцем пункту 6.1 Договору він зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 ГК України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За приписами ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань").

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення позивачем суми пені, з урахуванням визначеного позивачем періоду, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення пені розмірі 3 818,80 грн за прострочення виконання відповідачем зобов`язання за договором є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, відповідач у своїх позовних вимогам просить суд стягнути з відповідача 294,88 грн суми 3% річних, 2 169,82 грн інфляційних витрат.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З наведених норм вбачається обов`язок винної сторони за порушення зобов`язання по договору зі сплати штрафних санкцій.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення позивачем суми 3% річних та інфляційних витрат, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення 294,88 грн суми 3% річних, 2 169,82 грн інфляційних витрат за прострочення виконання відповідачем зобов`язання за договором є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що оплата за переданий газ відповідачем була здійснена несвоєчасно та не виконане зобов`язання у строк визначений Договором, даний факт підтверджений належними доказами, наявними в матеріалах справи, відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які б свідчили про його виконання, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги позивача.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З системного аналізу вищевикладеного, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду письмового відзиву на позов та свого контррозрахунку суми пені, 3% річних та інфляційних витрат, ствердження позивача відповідачем не спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, які складаються зі сплаченої позивачем суми судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 73-74, 76-77, 86, 129, 232, 233, 237- 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити пвністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" (вул.Паньківська, буд.5, м.Київ, 01033, код ЄДРПОУ 01386326) в особі філії Мостобудівельний загін №60 Публічного акціонерного товаритва "Мостобуд" (43006, м.Луцьк, вул. Ківерцівська, буд.7А, код ЄДРПОУ 05384525) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б.Хмельницького, буд.6, м.Київ, 01601, код ЄДРПОУ 20077720) суму пені в розмірі 3 818 (три тисячі вісімсот вісімнадцять) грн 80 коп., суму 3% річних в розмірі 294 (двісті дев`яноста чотири) грн 88 коп., інфляційні витрати в розмірі 2 169 (дві тисячі сто шістдесят дев`ять) грн 82 коп. та судовий збір в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 07.08.2020.

Суддя Н.І. Ягічева