Рішення

від 12.08.2020 по справі 910/5042/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.08.2020Справа № 910/5042/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірланд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна архітектура міст"

про стягнення заборгованості в розмірі 135 147,61 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Мірланд звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасна архітектура міст заборгованості у розмірі 135 147,61 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором транспортного експедирування № 010120 від 01.01.2020, в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2020 судом залишено позовну заяву без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків та встановлено спосіб їх усунення.

06.05.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків, відповідно до якої, позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 21.04.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2020 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі №910/5042/20. З огляду на малозначність справи №910/5042/20 в розумінні ч. 5 ст.12 Господарського процесуального кодексу України, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 12.05.2020 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та отримана представником відповідача 18.05.2020, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105471387114.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30.03.2020 розділ X "Прикінцеві положення" доповнити пунктом 4 такого змісту:

"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Таким чином, пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України передбачалв, що строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 від 11.03.2020 №211, із змінами внесеними постановами Кабінету Міністрів України Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239, від 22.04.2020 № 291 та від 04.05.2020 № 343, від 20.05.2020 № 392 . установлено з 12 березня 2020 р. до 22 червня 2020 р. на всій території України карантин.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) № 731-IX від 18.06.2020, з метою удосконалення норм Господарського процесуального кодексу України, в частині перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), внесено зміни до таких законодавчих актів України пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., N 48, ст. 436) викладено в такій редакції:

"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

17.07.2020 означений Закон набрав чинності.

При цьому, пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" N 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Таким чином, встановлений ухвалою Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі строк на подання відзиву закінчується 06.08.2020 (включно).

В свою чергу, подання відповіді на відзив та заперечень в силу приписів Господарського процесуального кодексу України поставлене в залежність від подання відзиву.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Сучасна архітектура міст (далі - клієнт, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Мірланд (далі - експедитор, позивач) укладено Договір транспортного експедирування № 010120 (далі - Договір), за умовами якого, експедитор за дорученням, за плату та за рахунок клієнта організовує та забезпечує перевезення імпортних, транзитних або інших вантажів клієнта при транспортному експедируванні усіма видами транспорту, крім трубопровідного.

Транспортно-експедиторські послуги (далі - ТЕП) надаються клієнту при експорті з України, імпорті в Україну, транзиті територією України чи іншими державами, внутрішніх перевезеннях територією України (п. 1.2 Договору).

Пунктом 1.3 Договору узгоджено, що при необхідності експедитор надає клієнту додаткові послуги необхідні для доставки вантажу та виконання цього Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору на кожне окреме перевезення/експедирування вид та найменування вантажу узгоджується клієнтом і експедитором у вигляді заявки на перевезення/експедирування або інших додатках (листи, доручення, протоколи тощо) (далі - заявка), які є невід`ємною частиною даного Договору.

Згідно з п. 3.4 Договору за фактом організації та надання ТЕП, сторони складають та підписують Акт про надання послуг, який одночасно є звітом експедитора. Акт про надання послуг ініціюється експедитором та надається клієнту. Клієнт протягом десяти робочих днів підписує та повертає експедитору Акт про надання послуг або надає вмотивовану відмову від прийняття наданих послуг. У випадку ненадання клієнтом вказаних документів, послуги вважаються прийнятими без застережень, а Акт про надання послуг - підписаним.

Пунктом 4.2.8 Договору узгоджено, що клієнт зобов`язаний оплатити експедитору загальну суму вартості експедирування та транспортування відповідно до умов платежів цього Договору, а також додаткові платежі та збори, нараховані при узгодженні перевезення, необхідність яких виникла на шляху проходження вантажу та додаткові витрати, які виникли в результаті зберігання, оголошення цінності вантажу та ін., якщо виникли з вини клієнта.

Згідно з п. 4.4.8 та п. 4.4.9 Договору експедитор зобов`язаний виставити клієнту рахунок-фактуру на оплату ТЕП та додаткових витрат та надати клієнту Акт наданих послуг (виконаних робіт).

У відповідності до п. 6.1 Договору вартість ТЕП за цим Договором попередньо встановлюється і узгоджується сторонами перед кожним перевезенням за допомогою заявки. Остаточна сума вказується в рахунку/фактурі та/або Акт про надання послуг експедитора на кожну виконану ТЕП, і може змінюватись, виходячи зі складності виконання заявки, штрафних санкцій та інших витрат, понесених експедитором при виконанні ТЕП, при умові, що такі витрати виникли не з вини експедитора та підтвердження наявності яких надані клієнту.

Відповідно до п. 6.2 Договору послуги експедитора, а також витрати та інші платежі, здійсненні експедитором в інтересах клієнта та пов`язані з виконанням даного Договору, оплачуються клієнтом на умовах 100% оплати на підставі виставленого експедитором рахунку та/або Акту про надання послуг в строк, передбачений п. 6.3 цього Договору. У разі виникнення у експедитора додаткових витрат, оплати штрафів та проведення інших платежів на користь клієнта та пов`язаних з виконанням цього Договору, експедитор виставляє клієнту додаткових рахунок, який підлягає оплаті клієнтом в термін, передбачений п. 6.3 цього Договору.

За умовами п. 6.3 Договору клієнт здійснює оплату експедитору протягом двох банківських днів від дати оформлення рахунку та/або Акту про надання послуг шляхом перевезення вказаних сум на розрахунковий рахунок експедитора. Експедитор має право направити клієнту рахунок та/або Акт про надання послуг з використанням засобів факсимільного та/або електронного зв`язку, якщо інше не погоджене сторонами у заявці на перевезення.

Згідно з п. 6.7 Договору сторони можуть узгодити вартість ТЕП в будь-якій валюті, але розрахунки між сторонами здійснюються у національній валюті України у відповідності до курсу НБУ на день оплати. Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок експедитора.

Пунктом 6.8 Договору узгоджено, що будь-які претензії щодо суми рахунку експедитора приймаються, якщо вони спрямовані в письмовому вигляді не пізніше двох банківських днів з дня видання рахунку. Після закінчення двох банківський днів рахунок експедитора вважається узгодженим і підлягає оплаті клієнтом в повному обсязі.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до кінця календарного року (п. 9.1 Договору).

01.01.2020 сторонами узгоджено Заявку № 1, якою сторони погодили послуги по перевезенню контейнерів CMAU1895712, TCLU7200230, TGHU3835464 загальною вартістю 3891 долар США, а також 05.01.2020 сторонами узгоджено Заявку № 2, якою сторони узгодили перевезення контейнера TLLU5325279 вартістю 1400 доларів США.

Позивач зазначає, що відповідач, у порушення взятих на себе зобов`язань за Договором та заявками, оплату експедиторських послуг належним чином не здійснив, у зв`язку з чим у ТОВ Сучасна архітектура міст виникла заборгованість перед позивачем в сумі 125 980,00 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Статтею 316 ГК України визначено, що за договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням.

Отже, транспортне експедирування є видом господарської діяльності, спрямованої на організацію процесу перевезення вантажів. Експедитор є таким суб`єктом господарювання, функціональне призначення якого полягає в організації та сприянні здійсненню процесу вантажів. Експедитором може бути, як суб`єкт господарювання (транспортно-експедиційна організація), так і безпосередньо перевізник. Транспортне експедирування - це комплекс заходів, які супроводжують процес перевезення вантажів на всіх його стадіях.

Основні умови здійснення транспортно-експедиційного обслуговування зовнішньоторговельних і транзитних вантажів визначено у Законі України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

Згідно зі ст. 1 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Транспортне експедирування як вид господарської діяльності не може розглядатися окремо від перевезення, це комплекс заходів, які супроводжують процес перевезення вантажів на всіх його стадіях (сортування вантажів під час їх прийняття до перевезення, перевалка вантажів у процесі їх перевезення, облік надходження вантажів під час видачі вантажу тощо), і саме це дає підстави розглядати її допоміжним щодо перевезення видом діяльності.

Відносини учасників транспортно-експедиторської діяльності встановлюються на основі договорів. Учасники цієї діяльності вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов взаємовідносин, що не суперечать чинному законодавству.

01.01.2020 сторонами узгоджено Заявку № 1, якою сторони погодили послуги по перевезенню контейнерів CMAU1895712, TCLU7200230, TGHU3835464 загальною вартістю 3891 долар США, а також 05.01.2020 сторонами узгоджено Заявку № 2, якою сторони узгодили перевезення контейнера TLLU5325279 вартістю 1400 доларів США.

На виконання умов Договору та Заявки № 1 позивачем організовано перевезення згідно СМR № 771459, № 771460, № 771461 та на виконання Заявки № 2 згідно CMR № 771462.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 6.2 Договору послуги експедитора, а також витрати та інші платежі, здійсненні експедитором в інтересах клієнта та пов`язані з виконанням даного Договору, оплачуються клієнтом на умовах 100% оплати на підставі виставленого експедитором рахунку та/або Акту про надання послуг в строк, передбачений п. 6.3 цього Договору. У разі виникнення у експедитора додаткових витрат, оплати штрафів та проведення інших платежів на користь клієнта та пов`язаних з виконанням цього Договору, експедитор виставляє клієнту додаткових рахунок, який підлягає оплаті клієнтом в термін, передбачений п. 6.3 цього Договору.

За умовами п. 6.3 Договору клієнт здійснює оплату експедитору протягом двох банківських днів від дати оформлення рахунку та/або Акту про надання послуг шляхом перевезення вказаних сум на розрахунковий рахунок експедитора. Експедитор має право направити клієнту рахунок та/або Акт про надання послуг з використанням засобів факсимільного та/або електронного зв`язку, якщо інше не погоджене сторонами у заявці на перевезення.

02.01.2020 позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату № 200116 від 02.0.12020 на суму 133 282,42 грн. за послуги згідно Заявки № 1 та 10.01.2020 виставлено рахунок на оплату № 200132 від 10.01.2020 на суму 52 697,58 грн. за послуги згідно Заявки № 2.

Пунктом 6.8 Договору узгоджено, що будь-які претензії щодо суми рахунку експедитора приймаються, якщо вони спрямовані в письмовому вигляді не пізніше двох банківських днів з дня видання рахунку. Після закінчення двох банківський днів рахунок експедитора вважається узгодженим і підлягає оплаті клієнтом в повному обсязі.

Доказів наявності претензій з боку відповідача щодо сум у виставлених рахунках, матеріали справи не містять, а відповідачем не надано.

Згідно платіжних доручень № 6268 від 30.01.2020 на суму 10 000,00 грн., № 6518 від 06.02.2020 на суму 10 000,00 грн., № 6725 від 12.02.2020 на суму 10 000,00 грн., № 7130 від 25.02.2020 на суму 10 000,00 грн., № 7168 від 27.02.2020 на суму 10 000,00 грн., № 8132 від 03.04.2020 на суму 10 000,00 грн. позивачем частково оплачено послуги, узгоджені у Заявці № 1.

Таким чином, неоплаченими залишаються транспортно-експедиційні послуги на суму 125 980,00 грн.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості за отримані послуги, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем відповідачу узгоджених послуг та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати отриманих послуг підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 125 980,00 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 1 854,00 грн. та пеню в розмірі 7 313,61 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з п. 6.6 Договору за прострочення оплати, клієнт сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період за який сплачується пеня та додатково 1 відсоток від загальної вартості послуг за кожен день прострочення. Пеня сплачується за весь період прострочення. А також за весь період прострочення клієнт сплачує експедитору інфляційну компенсацію за подвійною ставкою та 3% річних за подвійною ставкою, згідно ст. 625 ЦК України.

Однак, з умов п. 6.6 Договору вбачається, що фактично сторонами узгоджено подвійне нарахування пені, що суперечить приписам ст. 62 Конституції України.

Оскільки позивач в порушення ст. 62 Конституції України здійснює подвійне нарахування пені за порушення строків оплати, здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру пені, з урахуванням приплив Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , статтею 3 якого унормовано, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 7 000,44 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту цієї статті випливає, що договором або законом може бути встановлено лише інший розмір процентів річних, а не інший спосіб їх обчислення.

Таким чином, з умов п. 6.6 Договору вбачається, що сторонами не узгоджувалось іншого розміру відсотків річних від простроченої суми, оскільки сторонами змінено порядок нарахування процентів, в зв`язку з чим, вимоги про стягнення з відповідача 3% річних підлягають задоволенню у розмірі 927,00 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасна архітектура міст (04053, м. Київ, провулок Бехтеревський, буд. 4; ідентифікаційний код: 42654390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Мірланд (65026, м. Одеса, вулиця Приморська, буд. 16, кім. 310; ідентифікаційний код: 39395561) заборгованість у розмірі 125 980 (сто двадцять п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят) грн. 00 коп., 3 % річних у розмірі 927 (дев`ятсот двадцять сім) грн. 00 коп., пеню у розмірі 7 000 (сім тисяч) грн. 44 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 082 (дві тисячі вісімдесят дві) грн. 71 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 256 та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено: 12.08.2020

Суддя О.А. Грєхова