Рішення

від 12.08.2020 по справі 910/7054/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.08.2020Справа № 910/7054/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Акціонерного товариства "Київгаз"

до Акціонерного товариства закритого типу будівельно-монтажне товариство "Агрогазспецбуд"

про стягнення 92 500,00 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство Київгаз звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Акціонерного товариства закритого типу будівельно-монтажне товариство Агрогазспецбуд про стягнення 92 500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором на виконання робіт з встановлення лічильників природного газу населенню № 1211 від 21.12.2015, в частині виконання обумовлених Договором робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/7054/20. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

29.07.2020 представником позивача подано письмові пояснення.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 25.05.2020 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак була повернута відділом поштового зв`язку до суду з поміткою не розшукано , в зв`язку з чим, судом повторно направлено ухвалу суду від 25.05.2020 на адресу відповідача, однак, була повторно повернута відділом поштового зв`язку.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв`язку повідомлення від 02.06.2020 про неможливість вручення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду міста Києва від 25.05.2020.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30.03.2020 розділ X "Прикінцеві положення" доповнити пунктом 4 такого змісту:

"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Таким чином, пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України передбачалв, що строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 від 11.03.2020 №211, із змінами внесеними постановами Кабінету Міністрів України Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239, від 22.04.2020 № 291 та від 04.05.2020 № 343, від 20.05.2020 № 392 . установлено з 12 березня 2020 р. до 22 червня 2020 р. на всій території України карантин.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) № 731-IX від 18.06.2020, з метою удосконалення норм Господарського процесуального кодексу України, в частині перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), внесено зміни до таких законодавчих актів України пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., N 48, ст. 436) викладено в такій редакції:

"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

17.07.2020 означений Закон набрав чинності.

При цьому, пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" N 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Таким чином, встановлений ухвалою Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі строк на подання відзиву закінчується 06.08.2020 (включно).

В свою чергу, подання відповіді на відзив та заперечень в силу приписів Господарського процесуального кодексу України поставлене в залежність від подання відзиву.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Зважаючи на те, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України та частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

21 грудня 2015 року між Акціонерним товариством Київгаз (далі - позивач, замовник) та Акціонерним товариством закритого типу Будівельно-монтажне підприємство Агрогазспецбуд (далі - відповідач, підрядник) укладено Договір виконання робіт з встановлення лічильників природного газу населенню № 1211 (далі - Договір) за умовами якого, підрядник зобов`язується виконати на свій ризик власними та/або залученими засобами в установлений Договором строк та передати замовнику роботи з встановлення лічильників природного газу населенню (далі - роботи) а замовник зобов`язується прийняти виконані роботи та оплатити їх на умовах, передбачених цим Договором

При виконанні робіт за цим Договором можуть використовуватись як лічильники природного газу, які придбані підрядником самостійно, так і лічильники природного газу, що належать замовнику та передаються останнім (п. 2.2 Договору).

Відповідно до п. 2.3 Договору матеріально-технічне забезпечення, перелік, склад та обсяги робіт за цим Договором визначаються кошторисною документацією (Додатком № 1), який є невід`ємною частиною цього Договору.

Пунктом 2.4 Договору узгоджено, що загальна кількість лічильників природного газу, що встановлюється за цим Договором становить 100 штук.

У відповідності до п. 2.5 Договору місце виконання робіт - визначена замовником відповідна/і територія (і) м. Києва, де буде здійснено встановлення підрядником лічильників природного газу споживача, що проживають квартирах багатоквартирних житлових будинків та приватних будинків. Перелік адрес, де буде здійснюватись встановлення лічильників газу надається підряднику замовником.

Згідно з п. 3.1 Договору підрядник виконати та передати замовнику роботи відповідно до вимог Договору, кошторисної документації, а також згідно затверджених монтажних схем. Якість робіт повинна відповідати встановленим будівельним нормам, стандартам та вимогам, які пред`являються діючим законодавством України до таких робіт.

Якість лічильників природного газу підтверджується сертифікатом якості (паспортом), виданим заводом-виробником (п. 3.2 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору ціна цього Договору встановлюється в національній валюті України, визначається кошторисною документацією та становить 185 000,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 30 833,33 грн. Ціна цього Договору є твердою.

За умовами п. 5.2 Договору до початку виконання робіт за цим Договором замовник перераховує на користь підрядника платіж у розмірі 50% від ціни цього Договору, що складає 92 500,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 18 500,00 грн. Авансовий платіж сплачується замовником протягом п`яти банківських днів з моменту підписання цього Договору.

У відповідності до п. 5.3 Договору наступний авансовий платіж у розмірі 50% від ціни Договору, що складає 92 500,00 грн., у тому числі ПДВ 20% 18 500,00 грн. сплачується замовником протягом п`яти банківських днів з моменту підписання Акту приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2 та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3 на встановлення 50 шт. лічильників природного газу.

Згідно з п. 5.4 Договору замовник здійснює приймання, а підрядник здачу виконаних робіт шляхом підписання Акту приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2 та Довідкою про вартість виконаних робіт за формою КБ-3.

У відповідності до п. 6.1 Договору термін виконання робіт визначаються згідно календарного графіка виконання робіт (Додаток № 2). Підрядник приступає до виконання робіт протягом 3-х робочих днів від дати здійснення замовником оплати авансового платежу, та надання фронту робіт у вигляді переліку адрес для виконання робіт по встановленню лічильників газу.

Пунктом 6.2 Договору узгоджено, що строк виконання робіт - до 15.01.2016 або до повного виконання робіт.

Відповідно до п. 7.1.9 Договору замовник має право в односторонньому порядку достроково розірвати Договорі у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань підрядником, повідомивши про це його в письмовому вигляді за 10 днів до розірвання.

Згідно з п. 7.4.1 Договору підрядник зобов`язаний вчасно виконувати роботи у строки, встановлені Договором.

Цей Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2015, а в частині розрахунків - до повного виконання. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під ас дії Договору (п. 11.1 та п. 11.2 Договору).

Додатком № 2 до Договору сторонами узгоджено календарний графік виконання робіт із встановлення лічильників природного газу населенню на 2016 рік, відповідно до якого, період виконання робіт - січень 2016 року.

На виконання умов Договору, 11.01.2016 позивачем сплачено відповідачу аванс у розмірі 92 500,00 грн.

За результатами виконання робіт 29.02.2020 сторонами узгоджено Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2016 року на суму 92 500,00 грн. та Довідку № 1 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2016 року.

16.03.2020 на виконання п. 5.3 Договору позивачем перераховано відповідачу наступну частину авансового платежу в розмірі 92 500,00 грн. згідно платіжного доручення № 620 від 16.03.2020.

Однак, як зазначає позивач, обумовлені Договором роботи відповідачем у строк встановлений Договором виконані не були, в зв`язку з чим, 15.04.2020 позивач звернувся до відповідача із Вимогою № 876/091 від 13.04.2020 у якій зазначив про відмову від Договору на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК України та вимагав повернути отриманий за Договором аванс у сумі 92 500,00 грн., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Оскільки відповідачем не було виконано передбачені Договором роботи, як і не було повернуто сплачену на виконання Договору попередню оплату, позивач вимушений був звернутись з позовом до суду.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором підряду, а відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п. 6.1 Договору термін виконання робіт визначаються згідно календарного графіка виконання робіт (Додаток № 2). Підрядник приступає до виконання робіт протягом 3-х робочих днів від дати здійснення замовником оплати авансового платежу, та надання фронту робіт у вигляді переліку адрес для виконання робіт по встановленню лічильників газу.

Додатком № 2 до Договору сторонами узгоджено календарний графік виконання робіт із встановлення лічильників природного газу населенню на 2016 рік, відповідно до якого, період виконання робіт - січень 2016 року.

Пунктом 6.2 Договору узгоджено, що строк виконання робіт - до 15.01.2016 або до повного виконання робіт.

За умовами п. 5.2 Договору до початку виконання робіт за цим Договором замовник перераховує на користь підрядника платіж у розмірі 50% від ціни цього Договору, що складає 92 500,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 18 500,00 грн. Авансовий платіж сплачується замовником протягом п`яти банківських днів з моменту підписання цього Договору.

На виконання умов Договору, 11.01.2016 позивачем сплачено відповідачу аванс у розмірі 92 500,00 грн.

Згідно з п. 5.4 Договору замовник здійснює приймання, а підрядник здачу виконаних робіт шляхом підписання Акту приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2 та Довідкою про вартість виконаних робіт за формою КБ-3.

За результатами виконання робіт 29.02.2020 сторонами узгоджено Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2016 року на суму 92 500,00 грн. та Довідку № 1 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2016 року.

У відповідності до п. 5.3 Договору наступний авансовий платіж у розмірі 50% від ціни Договору, що складає 92 500,00 грн., у тому числі ПДВ 20% 18 500,00 грн. сплачується замовником протягом п`яти банківських днів з моменту підписання Акту приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2 та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3 на встановлення 50 шт. лічильників природного газу.

16.03.2020 на виконання п. 5.3 Договору позивачем перераховано відповідачу наступну частину авансового платежу в розмірі 92 500,00 грн. згідно платіжного доручення № 620 від 16.03.2020.

Однак, як зазначає позивач, обумовлені Договором роботи відповідачем у строк встановлений Договором виконані не були, в зв`язку з чим, 15.04.2020 позивач звернувся до відповідача із Вимогою № 876/091 від 13.04.2020 у якій зазначив про відмову від Договору на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК України та вимагав повернути отриманий за Договором аванс у сумі 92 500,00 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки; відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст. 849 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. 7.1.9 Договору замовник має право в односторонньому порядку достроково розірвати Договорі у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань підрядником, повідомивши про це його в письмовому вигляді за 10 днів до розірвання.

Доказів виконання робіт як у строки, встановлені Додатком № 2 до Договору, так і станом на дату вирішення справи по суті, відповідачем не надано, а отже відповідачем порушено строки виконання робіт за Договором, в зв`язку з чим, позивач правомірно відмовився від Договору на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК України.

Частиною третьою статті 651 ЦК України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до частини другої статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Таким чином, оскільки позивач на підставі частини другої статті 849 ЦК України відмовився від Договору, надіславши відповідачу лист про відмову від Договору, і така одностороння відмова від Договору не потребує узгодження з підрядником, то Договір, є розірваним.

Частиною 2 статті 570 Цивільного кодексу України визначено, що якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Водночас, за приписами положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). На відміну від завдатку аванс - це спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції. Аванс сплачується боржником у момент настання обов`язку платити та виконує функцію попередньої оплати.

Тобто, у разі невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/45382/17.

Таким чином, оскільки матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем робіт за Договором на суму сплаченого авансу згідно п. 5.3 Договору, а договір є розірваним в односторонньому порядку, вимога про стягнення грошових коштів у розмірі 92 500,00 грн., сплачених у якості авансу, є обґрунтованою.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про виконання робіт у строки встановлені Договором, та як наслідок відсутність підстав для повернення авансу у зв`язку з розірванням Договору.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу будівельно-монтажне підприємство Агрогазспецбуд (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 19; ідентифікаційний код: 24097955) на користь Акціонерного товариства Київгаз (01103, м. Київ, вул. М.Бойчука, буд. 4-Б; ідентифікаційний код: 03346331) грошові кошти у розмірі 92 500 (дев`яносто дві тисячі п`ятсот) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 256 та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено: 12.08.2020

Суддя О.А. Грєхова