Рішення

від 12.08.2020 по справі 911/904/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2020 р. Справа № 911/904/20

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вартіс

до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Лідер-Індастрі

про стягнення 28877,94 грн

без виклику учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Вартіс (далі - позивач, ТОВ Вартіс ) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Лідер-Індастрі (далі - відповідач, ТОВ Компанія Лідер-Індастрі ) про стягнення 35558,84 грн, з яких: 34680,90 грн основного боргу та 877,94 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за договором поставки, укладеного в спрощений спосіб.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.04.2020 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи) та встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій у справі.

Через канцелярію суду 07.07.2020 позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог за вих. № 07/07-2020 від 07.07.2020, згідно з якою просить суд стягнути з ТОВ Компанія Лідер-Індастрі на користь ТОВ Вартіс 28877,94 грн, з яких: 28000,00 грн основного боргу та 877,94 грн 3% річних. Заява мотивована тим, що відповідачем після відкриття провадження у справі було здійснено часткові платежі вартості поставленого позивачем товару на загальну суму 6680,90 грн, на підтвердження чого позивач долучив до заяви копії витягів з банківських виписок.

Так, пунктом 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) у Господарському процесуальному кодексі України розділ X Прикінцеві положення доповнено пунктом 4 такого змісту: 4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). .

Частинами 5, 6 ст. 46 ГПК України визначено, що у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі. Суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

У зв`язку з відповідністю заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог за вих. № 07/07-2020 від 07.07.2020 вимогам п. 2 ч. 2, ч. ч. 5, 6 ст. 46 ГПК України, продовженням відповідного процесуального строку згідно з п. 4 Розділу X Прикінцеві положення ГПК України та підписанням заяви уповноваженою на це особою, суд дійшов висновку про прийняття заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, з огляду на що у справі має місце нова ціна позову - 28877,94 грн, виходячи з якої й вирішується спір.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим ч. 1 ст. 178 ГПК України, щодо надіслання відзиву на позовну заяву.

При цьому суд зазначає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103273021438.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Судом враховано той факт, що 02.04.2020 набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020 № 540-IX, яким розділ X Прикінцеві положення ГПК України доповнено пунктом 4 такого змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). .

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів , із змінами і доповненнями, та постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641, дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, продовжено з 22.05.2020 до 31.08.2020.

17.07.2020 набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 18.06.2020 № 731-IX яким пункт 4 розділу X Прикінцеві положення ГПК України викладено у новій редакції такого змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. .

Водночас згідно з пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 731-IX процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Таким чином, встановлений ухвалою Господарського суду Київської області про відкриття провадження у справі строк на подання відзиву, сплинув 06.08.2020.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається виключно за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, та об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

Як вбачається з викладених у позові обставин, ТОВ Вартіс , на підставі усної домовленості, 04.06.2019 передало, а ТОВ Компанія Лідер-Індастрі прийняло металопродукцію в асортименті (далі - товар) на загальну суму 34680,90 грн, кількість, асортимент, номенклатура, одиниця виміру, ціна за одиницю та сума якої зазначена у видатковій накладній.

Позивач зазначає, що з урахуванням отриманого від відповідача замовлення, 04.06.2019 ТОВ Вартіс було виставлено рахунок-фактуру № 34726 на суму 34680,90 грн, копію якого долучено до позовної заяви, із зазначенням асортименту, кількості та ціни товару.

Сторонами було погоджено у рахунку-фактурі № 34726 від 04.06.2019, що передача товару здійснюється відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів Інкотермс у редакції Міжнародної Торгівельної Палати від 2010 року: Умова поставки - ЕХW, м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, буд. 186 (інкотермс 2010) .

Судом встановлено, що на підставі видаткової накладної № 18269 від 04.06.2019 ТОВ Вартіс , як постачальником, передано, а ТОВ Компанія Лідер-Індастрі , як покупцем, отримано у власність товар на загальну суму 34680,90 грн. Зазначена видаткова накладна підписана представниками сторін, скріплена печатками підприємств та фіксує факт здійснення господарської операції.

У зв`язку з тим, що відповідач не здійснив оплату отриманого від позивача товару, останній звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 34680,90 грн.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з положеннями ст. ст. 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки у спрощений спосіб, про що свідчить отримання відповідачем товару від позивача та підписання видаткової накладної, внаслідок чого у сторін виникають відповідні права та обов`язки, в тому числі зобов`язання з приводу поставки товару та його своєчасної і належної оплати.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як визначено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець повинен сплатити повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки обов`язок оплати отриманого покупцем товару у відповідності до ст. 692 Цивільного кодексу України, за загальним правилом обчислення строків (ст. 253 Цивільного кодексу України) настав на наступний день після підписання спірної видаткової накладної, однак відповідач в добровільному порядку з позивачем у повному обсязі не розрахувався, станом на дату подання позову до суду у відповідача наявна заборгованість перед позивачем у розмірі 34680,90 грн.

Водночас, після відкриття провадження у справі, відповідачем було здійснено часткові платежі в рахунок оплати вартості поставленого позивачем товару на загальну суму 6680,90 грн, а саме: 08.05.2020 - 2680,90 грн; 15.05.2020 - 3000,00 грн; 30.06.2020 - 1000,00 грн.

Судом встановлено, що оплати здійснено відповідачем з призначенням платежу згідно з рахунком № 34726 від 04.06.2019.

Зазначені обставини підтверджуються долученими позивачем до заяви про зменшення розміру позовних вимог належним чином засвідченими копіями банківських виписок по рахунку ТОВ Вартіс .

У зв`язку з частковою оплатою відповідачем заборгованості позивачем була подана заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої сума основного боргу на момент вирішення спору становить 28000,00 грн.

Судом перевірено правильність розрахунку заборгованості на підставі наявних у матеріалах справи доказів та встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем підтверджується у розмірі 28000,00 грн, відтак відповідна позовна вимога про стягнення основного боргу підлягає задоволенню повністю, як обґрунтована та не спростована відповідачем.

Крім того за прострочення виконання грошового зобов`язання позивач нарахував до стягнення з відповідача 877,94 грн 3% річних за період з 05.06.2019 по 07.04.2020 на суму простроченого грошового зобов`язання у розмірі 34680,90 грн.

За змістом ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Після перевірки розрахунку позивача за допомогою калькулятора штрафів системи Ліга:Закон судом встановлено, що належна та обґрунтована до стягнення сума 3% річних за вказаний позивачем період становить 877,19 грн, з огляду на що відповідна вимога підлягає задоволенню частково.

З огляду на викладене вище та доведення позивачем факту несвоєчасності виконання відповідачем обов`язку з оплати поставленого товару, позовні вимоги підлягають задоволенню частково та з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення 28000,00 грн основного боргу та 877,19 грн 3% річних.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, відповідно до якого судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Лідер-Індастрі (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Січневий прорив, буд. 95; код ЄДРПОУ 38936071) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вартіс (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 21, корпус В, 1 поверх; код ЄДРПОУ 34350636): 28000 (двадцять вісім тисяч) грн 00 коп. основного боргу, 877 (вісімсот сімдесят сім) грн 19 коп. 3% річних та 2101 (дві тисячі сто одну) грн 96 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Щоткін