Рішення

від 12.08.2020 по справі 914/402/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2020 справа № 914/402/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без судового засідання та без виклику сторін справу за позовом: Приватного підприємства В.І.Б.-СЕРВІС , м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-будівельна компанія Екополіс , м. Львів

про: стягнення 57100,00 грн заборгованості за Договором №04/17 про надання послуг з охорони об`єкта від 19.07.2017

За участю представників сторін: не викликались

Судові процедури

Приватного підприємства В.І.Б.-СЕРВІС до Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-будівельна компанія Екополіс про стягнення 57100,00 грн заборгованості за Договором №04/17 про надання послуг з охорони об`єкта від 19.07.2017.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 19.02.2020 справу №914/402/20 передано на розгляд судді Кидисюку Р.А.

Ухвалою суду від 21.02.2020 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу 10-денний строк з дня вручення ухвали для усунення позивачем зазначених в ухвалі недоліків шляхом подання заяви про усунення недоліків з долученням відповідних доказів на підтвердження.

11.03.2020, тобто в межах встановленого судом строку, позивач усунув допущені недоліки позовної заяви шляхом подання заяви про усунення недоліків (вх.№11974/20).

Ухвалою суду від 16.03.2020 р. відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без судового засідання та виклику сторін.

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором №04/17 про надання послуг з охорони об`єкта від 19.07.2017 в частині повної оплати вартості наданих послуг, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем.

Заперечення відповідача

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, як і доказів на спростування позиції позивача, про наявність таких не повідомив.

25.05.2020 на адресу суду повернувся скерований на юридичну адресу відповідача (79005, м. Львів, вул. Ак.Богомольця, 11 поштовий конверт з копією ухвали суду від 16.03.2020 про відкриття провадження у справі з відміткою за закінченням терміну зберігання .

Ухвала про відкриття провадження у справі від 16.03.2020 повторно надсилалась 03.07.2020 на адреси учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-будівельна компанія Екополіс Іванова О.М. та Телішевського Ю.А.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Обставини справи

19.07.2017 між Приватним підприємством В.І.Б.-СЕРВІС (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-будівельна компанія Екополіс (Замовник) укладено Договір №04/17 про надання послуг з охорони об`єкта, відповідно до п.2.1. якого Замовник доручив, а Виконавець зобов`язався надати послуги з фізичної охорони об`єктів, перерахованих у Дислокації (Додаток №1 до цього Договору).

Відповідно до п.3.1. Договору вартість послуг Виконавця за одну годину охорони за цим Договором визначається з розрахунку 28 (двадцять вісім) грн за одну годину охорони Об`єкта.

21.12.2017 сторонами укладено Додаткову угоду до Договору №04/17 від 19.07.2017 про надання охоронних послуг, відповідно до п.1.1. якої з урахуванням розділу 3 п.3.4. Договору Сторони домовились змінити ціну за одиницю товару (годину охорони) у разі коливання ціни такого товару на ринку. З 01.01.2018 року вартість наданих послуг за Договором №04/17 від 19.07.2017 становить 32 (тридцять дві) гривні без ПДВ за годину охорони об`єкту.

Згідно з п.3.3. Договору на підтвердження факту надання Виконавцем Замовнику послуг до 1 (першого) числа місяця, наступного за розрахунковим складається відповідний акт та надається Замовнику.

На виконання умов Договору позивачем було надано відповідачеві послуги охорони за період квітень-липень 2018 на суму 81016,00 грн, що підтверджується долученими до справи Актами надання послуг №19 від 30.04.2018 на суму 23040,00 грн, № 24 від 31.05.2018 на суму 11128,00 грн, №27 від 30.06.2018 на суму 23040,00 грн, №30 від 31.07.2018 на суму 23808,00 грн.

Як зазначив позивач у позовній заяві, відповідач оплатив послуги тільки частково, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 50000,00 грн.

Окрім суми основного боргу у розмірі 50000,00 грн позивач просить суд стягнути з відповідача 4725,00 грн втрат від інфляції та 2375,00 грн 3 % річних.

23.10.2019 позивач звернувся до відповідача з Претензією №63 з вимогою негайно сплатити заборгованість за користування послугами охорони від 01.07.2018, що складає 57100,00 грн в місячний строк з дня отримання цієї претензії. Однак, така залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Позиція суду

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов`язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Договірні зобов`язання між сторонами виникли на підставі укладеного між сторонами Договору №04/17 про надання послуг з охорони об`єкта від 19.07.2017.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Всупереч взятим на себе зобов`язанням за Договором №04/17 про надання послуг з охорони об`єкта від 19.07.2017 відповідач повністю не оплатив вартість наданих послуг.

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що Замовник проводить розрахунок за даним Договором шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця протягом двох календарних днів з дати підписання Акту наданих послуг не пізніше 6 числа, що йде за звітним.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, вимога про стягнення 50000,00 грн основного боргу за Договором є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Відповідно до положень частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частина 2 статті 625 боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При проведенні розрахунку розміру позовних вимог позивачем не зазначено період нарахування інфляційних та 3 % річних.

Суд здійснив перерахунок розміру штрафних санкцій за період з моменту виникнення заборгованості станом на час звернення позивача з позовною заявою - 19.02.2020, та дійшов висновку про задоволення вимог про стягнення 4725,00 грн втрат від інфляції та 2375,00 грн 3 % річних в межах заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 50000,00 грн основного боргу, 4725,00 грн інфляційних нарахувань та 2375,00 грн 3 % річних.

Судові витрати

За звернення до суду з позовною заявою майнового характеру позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн, що підтверджується долученою до матеріалів справи квитанцією від 14.02.2020.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 12, 20, 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-будівельна компанія Екополіс (Україна, 79005, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ БОГОМОЛЬЦЯ, будинок 11; ідентифікаційний код 33805210) на користь Приватного підприємства В.І.Б.-СЕРВІС (79053, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ КЕРАМІЧНА, будинок 4, квартира 82; ідентифікаційний код 39345044) 50000,00 грн (п`ятдесят тисяч гривень) основного боргу, 4725,00 грн (чотири тисячі сімсот двадцять п`ять гривень) інфляційних нарахувань та 2375,00 грн (дві тисячі триста сімдесят п`ять гривень) 3 % річних та 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок) відшкодування витрат на оплату судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 12.08.2020.

Суддя Р.А. Кидисюк