Рішення

від 05.08.2020 по справі 923/625/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2020 року м.Херсон Справа № 923/625/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. за участю секретаря судового засідання Кудак М.І. , розглянувши справу за позовом: Керівника Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області (74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, пр-т Дніпровський, 34а, ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПОУ 04851120) в інтересах держави в особі: Олексіївської сільської ради Каланчацького району Херсонської області, адреса: 75841, Херсонська обл., Каланчацький р-н., с.Олексіївка, вул. 40 річчя Перемоги, 36, ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПОУ 00431208

до: Фермерського господарства "Південне"75841, вул.40 річчя Перемоги, 2а, с. Олексіївка, Каланчацький р-н, Херсонська обл., ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПОУ 30924247

про визнання недійсним договору оренди комунального майна та зобов`язання повернути майно

за участю представників:

від прокуратури Херсонської області - Волкова Н.М.

від позивача - не прибули

від відповідача - не прибули

Прокурор звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом в інтересах держави в особі Олексіївської сільської ради Каланчацького району Херсонської області до відповідача в якому просить суд прийняти рішення, яким визнати недійсним на майбутнє договір оренди частини меліоративної системи № 6, що укладений 23.09.2019 між Олексіївською сільською радою Каланчацького району та фермерським господарством Південне , предметом якого є майно, передане в оренду, вартістю 2083688 грн. та зобов`язати фермерське господарство Південне (ЄДРПОУ (30924247), юридична адреса 75841, Херсонська область, Каланчацький район, с.Олексіївка, вул. 40-річчя Перемоги, буд.2А) повернути Олексіївській сільській раді Каланчацького району області (вул.40-річчя Перемоги, 2а, с. Олексіївка, Каланчацький р-н, Херсонська обл., ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПОУ 30924247) частину меліоративної системи площею 590га шляхом підписання відповідного акту приймання-передачі.

Позов обґрунтовано тим, що на підставі рішення 37 сесії 7 скликання Олексіївської сільської ради № 202 від 16.09.2019 Про надання в оренду ф/г Південне частини меліоративної системи між Олексіївською сільською радою і фермерським господарством Південне укладено договір оренди частини меліоративної системи №6 від 23.09.2019. Строк чинності угоди становить до 23 серпня 2022 року включно. Предметом договору відповідно до п.1 є частина меліоративної системи площею 590 га, що знаходиться в адміністративних межах Олексіївської сільської ради, вартістю у розмірі 2 083 688 грн. Оцінка меліоративної системи площею 1578,2 га, що перебуває на балансі Олексіївської сільської ради, проведена МП Бізнес-експерт 31.10.2013 і затверджена рішенням сесії №244 від 19.11.2013 Про незалежну оцінку внутрішньогосподарської меліоративної системи по вирощуванню риса, загальною площею 1578,2 га за межами села Олексіївка, яка належить територіальній громаді в особі Олексіївської сільської ради Каланчацького району Херсонської області .

Таким чином, проаналізувавши вимоги законодавства, що діяли на момент укладення оспорюваного договору оренди, позивачем встановлено, що його укладення здійснено з порушенням вимог нормативно-правових актів про оренду комунального майна, Положення про порядок передачі в оренду майна комунальної власності територіальної громади Олексіївської сільської ради та нарахування орендної плати, які дають підстави для визнання його недійсним на майбутнє.

Олексіївською сільською радою вартість оборотних засобів - усієї меліоративної мережі, частина з якої здавалася в оренду ФГ Південне , щомісячно збільшувалася шляхом множення на індекс споживчих цін, починаючи з 01.11.2013. Вказане суперечить вимогам законодавства, оскільки Порядок індексації вартості окремих видів майна, затверджений спільним наказом Фонду державного майна України, Мінекономіки, Мінфіну, Мінстату України від 28.02.1995 №220/27/32/62, яким встановлено обов`язок суб`єктів державного сектору щодо проведення індексації основних засобів, які надані в оренду, втратив чинність на підставі наказу Фонду ДМУ №990/111/177/251 від 28.08.1996.

Тобто, внаслідок здійснення індексації вартості об`єкта комунальної власності, Олексіївською сільською радою безпідставно збільшено вартість меліоративної мережі площею 1578.2 га із 2 101 273 грн., що установлена внаслідок її експертної оцінки МП Бізнес-експерт 31.10.2013, до 5573688,81 грн. Звідси, і вартість орендованої ФГ Південне частини меліоративної системи, розміром 590 га, визначена орендодавцем у розмірі 2 083 688 грн., не відповідає дійсності.

Вказане суперечить вимогам статті 11 Закону України Про оренду державного та комунального майна , що був чинний на момент укладення спірного договору, оскільки перед укладенням договору оренди сторонами незалежну оцінку вартості об`єкта оренди не проведено, а розрахунок, проведений Олексіївською сільською радою не відповідає вимогам національних стандартів із оцінки майна, і суперечить положенням п.8 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 Основні засоби , затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1202 від 12.10.2010.

Також, позивач, аналізуючи положення договору оренди № 6 від 23.09.2019, вважає що в порушення п.1 ст.10 Закону України Про оренду державного та комунального майна , сторонами, крім вищевказаного, не досягнуто згоди і щодо інших істотних умов договорів вказаної категорії, а саме страхування орендарем взятого ним в оренду майна, порядку використання амортизаційних відрахувань і забезпечення пожежної безпеки орендованого майна. За таких умов, слід вважати, що сторони при укладенні спірного правочину не досягли згоди щодо вартості об`єкта оренди та розміру орендної плати, страхування об`єкта оренди і забезпечення його пожежної безпеки, як істотних умов, визначених законодавцем у договорах вказаної категорії.

Ухвалою від 25.06.2020р. суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання по справі на 21 липня 2020 року, запропонував відповідачу протягом 15 днів з дня отриманні цієї ухвали через канцелярію Господарського суду Херсонської області з супровідним листом подати відзив на позовну заяву.

У матеріалах справи наявні докази вручення всім учасникам справи ухвали про відкриття провадження у справі. Станом на 21.07.2020 відзив по суті позовних вимог від відповідача до суду не надійшов.

20.07.2020 за вх.№ 5411/20 на адресу суду від Мазуренко Н.Л. (ФГ Південне в особі голови) надійшла заява про визнання позову, в якій зазначено, що остання не заперечує проти ухвалення судом рішення про задоволення позову, при цьому, просить розгляд справи провести без її участі.

Вказана заява підписана власноручно Мазуренко Н.Л., при цьому суд зазначає, що означена заява не скріплена печаткою юридичної особи - Фермерського господарства Південне (код ЄДРПОУ 30924247) - відповідача по справі.

Відповідно до ст.177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є:

1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Згідно ст.178 ГПК України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати:

1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову;

2) позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 183 Господарського процесуального України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Враховуючи подану до суду заяву про визнання позову, з метою повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, дотримання принципів господарського судочинства, а саме рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, суд вважає за доцільне підготовче судове засідання відкласти.

При цьому, зважаючи на норми ч. 3 ст.185 ГПК України та з метою перевірки волевиявлення юридичної особи ФГ Південне стосовно визнання позовних вимог за позовом, суд вважає за необхідне визнати явку уповноважених представників учасників процесу в судове засідання - обов`язковою.

Ухвалою від 21.07.2020р. розгляд справи відкладено на 05.08.2020р..

04.08.2020р. до суду надійшли документи :

- від Олексіївської сільської ради заява про підтримку позовних вимог та про розгляд справи без участі представника позивача;

- від відповідача фермерського господарства Південне заява про повне визнання позовних вимог та розгляд справи без участі представника. Заява підписана керівником відповідача Мазуренко Н.Л., та скріплена печаткою юридичної особи.

З огляду на ч. 3 ст.185 ГПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши прокурора, суд

встановив :

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені Законом.

Частиною третьою статті 23 Закону України Про прокуратуру закріплено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Право прокурора на звернення до господарського суду із позовною заявою у визначених законом випадках (тобто у разі порушення або загрози порушення інтересів держави), брати участь у розгляді справ за його позовами, а також вступати за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи до початку розгляду справи по суті закріплено частинами 3 і 4 статті 53 ГПК України. Прокурор, крім цього наділений правом подавати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

У такому випадку прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави і необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Аналіз частин третьої, четвертої статті 53 ГПК України у взаємозв`язку з частиною третьою статті 23 Закону України Про прокуратуру дає підстави вважати, що участь прокурора у судовому процесі стає можливою за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу.

Конституційний суд України в рішенні № 3-рп/99 від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 визначив, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. При цьому інтереси держави можуть збігатися повністю, частково, або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Інтереси держави закріплюються як нормами Основного Закону, так і нормами інших правових актів. Вони відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. У основу перших покладено потребу в здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Аналогічна позиція міститься і в постанові Великої палати Верховного Суду України від 26.06.2019 (справа № 587/430/16-ц).

У даному випадку підставами для звернення до суду прокурора з даним позовом в інтересах держави стало наступне.

Так, Новокаховською місцевою прокуратурою у порядку статті 23 Закону України Про прокуратуру опрацьовано інформацію органів влади та місцевого самоврядування щодо оренди об`єктів права комунальної власності, у тому числі використання суб`єктами господарювання внутрішньогосподарських меліоративних систем зрошення, які перебувають у власності органів місцевого самоврядування Каланчацького району.

Встановлено, що на підставі рішення 37 сесії 7 скликання Олексіївської сільської ради №202 від 16.09.2019 Про надання в оренду ф/г Південне частини меліоративної системи Олексіївською сільською радою і фермерським господарством Південне ЄДРПОУ (30924247) укладено договір оренди частини меліоративної системи №6 від 23.09.2019.

Строк чинності даної угоди пунктом 42 договору обумовлено сторонами на 2 роки і 11 місяців, тобто до 23 серпня 2022 року включно.

Предметом договору відповідно до п.1 є частина меліоративної системи площею 590 га, що знаходиться в адміністративних межах Олексіївської сільської ради. Вартість предмета оренди у договорі визначена у розмірі 2 083 688 грн.

Як встановлено, оцінка меліоративної системи площею 1578,2 га, що перебуває на балансі Олексіївської сільської ради, проведена МП Бізнес-експерт 31.10.2013 і затверджена рішенням сесії № 244 від 19.11.2013 Про незалежну оцінку внутрішньогосподарської меліоративної системи по вирощуванню риса, загальною площею 1578,2 га за межами села Олексіївка, яка належить територіальній громаді в особі Олексіївської сільської ради Каланчацького району Херсонської області .

Листом № 48/02-09 від 03.04.2020 Олексіївська сільська рада Каланчацького району повідомила, що грошова оцінка меліоративної системи проведена 31.10.2013 року МП Бізнес-експерт та становить 2101273 грн. При цьому, при проведенні розрахунку вартості частини меліоративної системи радою використовується обов`язково індекс інфляції.

Відповідно до акту приймання-передавання частини меліоративної системи за договором оренди №6 від 23.09.2019 орендодавець передав, а орендар прийняв частину меліоративної системи площею 590 га, яка знаходиться в адміністративних межах Олексіївської сільської ради Каланчацького району.

Перелік об`єктів, які входять до частини меліоративної системи площею 590 га, яка надана ФГ Південне складає:

І відділення № поляЗрошувальні канали старшого порядкуЗрошувальні канали меншого порядкуСкидні канали старшого порядкуСкидні канали меншого порядку IIХР-9 0-16,0-17Сх-5.2С-16, С-17 VХР-8, ХР-8-2з 0-29 по 0-37Сх-6.1, Сх-4.2з С-28 по С-36 VIХР-8з 0-40 по 0-44Сх-6,Сх-4.2.1, Сх-6.3С-37, С-38, С-39, С-40, ОС-25 ХР 2-2 II відділення IIIХР-2-2-1з 0-10 по 0-13Сх-2з С-9 по С-12 IVХР-2-2з 0-17 по 0-21Сх-3,ОС-Юз С-15 по С-18 VХР-2-2з 0-22 по 0-27ОС-9, ОС-10з С-19 по С-24

Згідно з актом орендар вступив у фактичне право користування майном із 23.09.2019. Крім того, на момент приймання-передавання сторони узгодили, що вартість майна, а саме 590 га, складає 2083688 грн.

Прокурором встановлено, що розрахунок вартості орендованої частини меліоративної системи, розмір орендної плати за користування цією частиною фермерським господарством здійснено Олексіївською сільською радою шляхом збільшення експертної вартості майна за рахунок індексів споживчих цін, починаючи з 01.11.2013.

У зв`язку з цим, сторонами узгоджено, що розмір місячної орендної плати складає 26 046,10 грн (п.11 договору). При цьому, орендна плата перераховується орендарем орендодавцеві щомісячно не пізніше 5 числа наступного місяця. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, враховуючи день оплати. її нарахування розпочинається з дня підписання акта приймання-передавання (згідно з пунктами 15,16,18 договору № 6 від 23.09.2019).

Таким чином, проаналізувавши вимоги законодавства, що діяли на момент укладення оспорюваного договору оренди, встановлено, що його укладення здійснено з порушенням вимог нормативно-правових актів про оренду комунального майна, Положення про порядок передачі в оренду майна комунальної власності територіальної громади Олексіївської сільської ради та нарахування орендної плати, які дають підстави для визнання його недійсним на майбутнє з огляду на наступне.

У даному випадку правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в комунальній власності, регулювалися Законом України Про оренду державного та комунального майна №2270-ХІІ від 10.04.1992, що діяв на момент укладення правочину.

Крім того, рішенням 10 сесії 6 скликання Олексіївської сільської ради №49 від 15.03.2011 затверджено Положення про порядок передачі в оренду майна комунальної власності територіальної громади Олексіївської сільської ради та нарахування орендної плати, метою якого є регулювання організаційних і майнових відносин, пов`язаних із орендою майна, що є комунальною власністю територіальної громади Олексіївської сільської ради (далі за текстом - Положення №49).

Частиною другою статті 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до положень частини 2 статті 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Орендою є засноване на договорі строкове, платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності (ч. 1 ст. 2 Закону України Про оренду державного і комунального майна від 10.04.1992).

Статтею 10 цього ж Закону України, визначено вичерпний перелік істотних умов договору оренди щодо яких сторони мали досягнути згоди в момент його укладення: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов`язань; забезпечення виконання зобов`язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об`єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов`язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Частиною другою статті 284 ГК України визначено, що оцінка об`єкта оренди здійснюється за відновною вартістю, крім об`єктів оренди державної та комунальної власності, оцінка яких здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Умови договору оренди зберігають свою силу на весь строк дії договору, а також у разі якщо після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря.

Статтею 11 Закону України Про оренду державного і комунального майна встановлено, що оцінка об`єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Оцінка об`єкта оренди передує укладенню договору оренди.

При цьому у частині другій даної статті закріплено обов`язок проведення оцінки об`єкта оренди для продовження (поновлення) договору оренди у разі, якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об`єкта оренди була зроблена більш як три роки тому.

Аналогічні вимоги щодо проведення оцінки об`єктів оренди з метою визначення їх вартості і відображення в договорі оренди та використання під час розрахунку оренди, затверджені постановою КМУ №629 від 10.08.1995 (далі за текстом Методики № 629).

Пунктом 19 Методики № 629 визначено, що в разі оренди нерухомого або іншого індивідуально визначеного майна здійснюється його незалежна оцінка. При цьому, під поняттям "незалежна оцінка", що вживається у значенні, наведеному у Законі України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", слід розуміти оцінку, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання (п.3 Методики № 629).

Крім того, у випадку передачі в оренду нерухомого майна, орендодавцем якого є орган визначений у абзаці другому статті 5 Закону України Про оренду державного і комунального майна (орган місцевого самоврядування), звіт про незалежну оцінку рецензується, і тільки за умови наявності позитивного загального висновку рецензента про відповідність такого звіту вимогам нормативно-правових актів із питань проведення оцінки її стандартів, такий висновок про вартість майна затверджується зазначеним орендодавцем.

Обов`язок щодо проведення рецензування звіту про оцінку майна, якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом місцевого самоврядування закріплено також частиною третьою статті 13 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні .

Відповідно до пункту 3.1 Положення № 49 договір оренди комунального майна укладається між Олексіївською сільською радою та фізичною або юридичною особою на підставі рішення виконавчого комітету Олексіївської сільської ради про передачу в оренду комунального майна. Оцінка об`єкта оренди передує укладенню договору оренди (пункти 3.3, 5.1 Положення №49).

При цьому пунктом 5.1 Положення №49, що є регуляторним актом органу місцевого самоврядування, також закріплено вимогу про періодичність проведення оцінки об`єкта оренди один раз на два роки.

Разом із тим встановлено, що перед укладанням договору оренди № 6 від 23.09.2019 між Олексіївською сільською радою Каланчацького району області і фермерським господарством Південне і дотепер незалежна оцінка об`єкта оренди, а саме частини меліоративної системи площею 590 га, з метою визначення вартості майна для відображення її у спірному договорі оренди та використання під час розрахунку орендної плати, не проводилася.

Даний факт підтверджується положеннями договору оренди №6 від 23.09.2019, із його додатками, інформацією Олексіївської сільської ради Каланчацького району області № 48/02-09 від 03.04.2020.

Крім того, орендодавцем і балансоутримувачем майна - радою - безпідставно збільшено вартість об`єкта оренди. Так, згідно з даними Звіту про експерту оцінку внутрішньогосподарської меліоративної системи по вирощуванню риса, загальною площею 1578,2 га за межами села Олексіївка, яка належить територіальній громаді в особі Олексіївської сільської ради Каланчацького району області, що виконаний МП Бізнес-експерт , вартість усієї меліоративної мережі на дату оцінки, тобто 31.10.2013, складає 101 273 грн.

Разом із тим, Олексіївською сільською радою вартість оборотних засобів - усієї меліоративної мережі, частина з якої здавалася в оренду ФГ Південне , щомісячно збільшувалася шляхом множення на індекс споживчих цін, починаючи з 01.11.2013. Вказане суперечить вимогам законодавства, оскільки Порядок індексації вартості окремих видів майна, затверджений спільним наказом Фонду державного майна України, Мінекономіки, Мінфіну, Мінстату України від 28.02.1995 №220/27/32/62, яким встановлено обов`язок суб`єктів державного сектору щодо проведення індексації основних засобів, які надані в оренду, втратив чинність на підставі наказу Фонду ДМУ №990/111/177/251 від 28.08.1996.

Тобто, внаслідок здійснення індексації вартості об`єкта комунальної власності, Олексіївською сільською радою безпідставно збільшено вартість меліоративної мережі площею 1578.2 га із 2 101 273 грн, що установлена внаслідок її експертної оцінки МП Бізнес-експерт 31.10.2013, до 5573688,81 грн. Звідси, і вартість орендованої ФГ Південне частини меліоративної системи, розміром 590 га, визначена орендодавцем у розмірі 2 083 688 грн, не відповідає дійсності.

Вказане суперечить вимогам статті 11 Закону України Про оренду державного та комунального майна , що був чинний на момент укладення спірного договору № 6 від 23.09.2019, оскільки перед укладенням договору оренди сторонами незалежну оцінку вартості об`єкта оренди не проведено, а розрахунок, проведений Олексіївською сільською радою не відповідає вимогам національних стандартів із оцінки майна,і суперечить положенням п.8 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 Основні засоби , затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1202 від 12.10.2010.

Також, аналізуючи положення договору оренди № 6 від 23.09.2019, встановлено, що в порушення п.1 ст. 10 Закону України Про оренду державного та комунального майна , сторонами, крім вищевказаного, не досягнуто згоди і щодо інших істотних умов договорів вказаної категорії, а саме страхування орендарем взятого ним в оренду майна, порядку використання амортизаційних відрахувань і забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Дані умови визнані істотними при укладенні договорів оренди комунального майна територіальної громади Олексіївської сільської ради і пунктом 4.1 Положення №49.

За таких умов, слід вважати, що сторони при укладенні спірного правочину не досягли згоди щодо вартості об`єкта оренди та розміру орендної плати, страхування об`єкта оренди і забезпечення його пожежної безпеки, як істотних умов, визначених законодавцем у договорах вказаної категорії.

Частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено загальні вимоги, додержання яких є обов`язковим для чинності правочину, а саме зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Пунктом 2.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними , передбачено, що на підставі статті 215 ЦК України недійсними можуть визнаватися не лише правочини, які не відповідають цьому Кодексу, а й такі, що порушують вимоги інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вищезазначене свідчить, що вказаний правочин, укладений між Олексіївською сільскою радою Каланчацького району та ФГ Південне суперечить вимогам законодавства України, що діяло на момент його укладення, інтересам держави та суспільства, у тому числі Закону України Про оренду державного і комунального майна , Господарському та Цивільному кодексам України, що у свою чергу дає підстави для визнання його недійсним у судовому порядку.

Статтею 236 ЦК України встановлено, що недійсний правочин є недійсним з моменту його вчинення, але якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх в майбутньому припиняється.

Частиною 1 і 3 статті 207 ГК України господарське зобов`язання , що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї зі сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Виконання господарського зобов`язання, визнаного судом недійсним повністю або частково, припиняється з дня набрання рішенням законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі, якщо за змістом зобов`язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов`язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Як зазначено у п. 2.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.13 Про деякі питання практики визнання правочинів (господарських договорів) недійсними , частиною третьою статті 207 ГК України передбачена можливість припинення господарського зобов`язання лише на майбутнє. Отже, якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов`язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), користування електроенергією, спожиті послуги, зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов`язання за договором припиняється лише на майбутнє.

Таким чином, за вищенаведених підстав, відповідно до положень ст. 21 ЦК України, ст. 207 ГК України та ст. 216 ЦК України, договір оренди частини меліоративної системи № 6 від 23.09.2019, що укладений між Олексіївською сільською радою Каланчацького району області та фермерським господарством Південне , підлягає визнанню недійсним і припинитися на майбутнє.

Згідно з ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Обов`язок орендаря щодо повернення майна внаслідок припинення чи розірвання договору оренди умову викладено і в п. 28 оскаржуваного наразі договору оренди майна №6 від 23.09.2019. Так, сторонами досягнуто згоди, що у разі припинення договору оренди чи його розірвання орендар зобов`язаний у 5 денний термін повернути орендодавцеві об`єкт оренди в тому технічному стані і тій комплектації, в якому він був переданий згідно з актом приймання-передавання з урахуванням фізичного зносу, про що складається відповідний акт.

Частиною 2 ст. 2 Закону України Про оренду державного та комунального майна визначено, що державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.

Органам місцевого самоврядування за частинами 5 і 6 статті 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні надано право здійснювати правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, виконання усіх майнових операцій, передачу об`єктів права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладення договорів у рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних, передачу їх в оренду, продажу і купівлі, використання як застави, вирішення питань їхнього відчуження, визначення в угодах та договорах умов використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду виключно від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону.

Частиною 4 статті 13 Статуту Олексіївської сільської ради, що є основним нормативно-правовим актом територіальної громади, який затверджений рішенням сесії Олексіївської сільської ради №54 від 27.09.2016, визначено, що суб`єктом права комунальної власності є територіальна громада сільської ради, яку складають жителі, проживаючі на її території.

Частинами 4 і 6 статті 71 Статуту ради визначено, що від імені і в інтересах територіальної громади Олексіївська сільська рада відповідно до закону, серед іншого, здійснює правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, у тому числі виконує усі майнові операції, може передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, визначати в договорах та угодах умови використання об`єктів, що передаються у користування і оренду. При цьому, майнові операції з об`єктами права комунальної власності не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, право комунальної власності територіальної громади захищається законом.

Враховуючи, що майно передане в оренду за спірним договором є комунальною власністю територіальної громади Олексіївської сільської ради Каланчацького району, а управління, контроль за його використанням і рішення про передачу майна в оренду законом і Положенням №49 покладено на виконавчий орган при сільській раді, який не є окремою юридичною особою, а діє при сільській раді, позов заявлено в інтересах територіальної громади Олексіївської сільської ради в особі Олексіївської сільської ради Каланчацького району Херсонської області.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 у прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави у конкретних спірних відносинах, які підлягають розгляду та вирішенню в судовому порядку.

Оскільки обов`язок зі сплати орендної плати є нормативно врегульованим, тому не може визначатися, змінюватися чи припинятися сторонами договору за власним волевиявленням, а від дотримання належного економічного регулювання орендних правовідносин залежить надходження платежів з орендної плати до місцевих бюджетів, спірні правовідносини, які підлягають розгляду в суді, свідчать про наявність у них інтересів держави.

Тому вказана позовна заява, направлена до господарського суду, є заходом прокурорського реагування, вжитим, насамперед, на захист економічних інтересів держави в особі територіальної громади Олексіївської сільської ради Каланчацького району, яким спричиняється майнова шкода внаслідок порушення законодавства про оренду комунального майна під час укладення договору оренди частини меліоративної системи із ФГ Південне і її використання.

На виконання вимог ч. З ст. 162 ГПК України прокурор повідомив, що заходи досудового врегулювання у даному випадку не вживались.

Заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви не вживались.

Перелік документів та інших доказів наведений у додатках до позову. Докази, що долучені до позовної заяви наводяться у копіях. Оригінали указаних документів знаходяться у Олексіївській сільській раді Каланчацького району Херсонської області.

Органами прокуратури та позивачем не понесено будь-яких витрат у зв`язку із розглядом указаної справи, крім сплати прокуратурою області судового збору, що підтверджується платіжним дорученням.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем не подано іншого позову до цього самого відповідача за тим самим предметом та з тих самих підстав.

Суд зазначає, що статтею 42 ГПК України визначено перелік прав та обов`язків учасників справи.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Частиною 1 ст. 191 ГПК України встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Частиною 3 статті 185 ГПК України визначено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи позовні вимоги повністю визнаються відповідачем.

Враховуючи визнання відповідачем позову, відсутність у суду підстав для постановлення ухвали про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовження судового розгляду, суд дійшов висновку, що згідно з вищенаведеними нормами ГПК України позов позивача слід задовольнити за результатами підготовчого провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Приймаючи до уваги визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті судом, враховуючи задоволення судом позову позивача, суд дійшов висновку про необхідність покладення на відповідача судового збору в розмірі 50% від суми, яка мала бути сплачена позивачем при поданні позову, а саме в розмірі 7825,81 грн.

Водночас, враховуючи, що станом на день ухвалення судом рішення за результатом розгляду справи в матеріалах справи відсутнє клопотання позивача про повернення на його користь 50% суми судового збору, яка мала бути сплачена при поданні позову, суд не вважає необхідним вирішувати це питання в судовому рішенні, разом з цим суд роз`яснює, що вказане не позбавляє права позивача звернутись до суду з відповідним клопотанням.

Керуючись ст.ст. 129, 130, 185, 191, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним на майбутнє договір оренди частини меліоративної системи № 6, що укладений 23.09.2019 між Олексіївською сільською радою Каланчацького району та фермерським господарством Південне , предметом якого є майно, передане в оренду, вартістю 2083688 грн.

3. Зобов`язати фермерське господарство Південне (ЄДРПОУ (30924247), юридична адреса 75841, Херсонська область, Каланчацький район, с.Олексіївка, вул. 40-річчя Перемоги, буд.2А) повернути Олексіївській сільській раді Каланчацького району області (ЄДРПОУ (00431208), юридична адреса 75841, Херсонська область, Каланчацький район, с.Олексіївка, вул.40 років Перемоги, 36) частину меліоративної системи площею 590 га шляхом підписання відповідного акту приймання - передачі.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

4. Стягнути з відповідача фермерського господарства Південне (ЄДРПОУ (30924247), юридична адреса 75841, Херсонська область, Каланчацький район, с.Олексіївка, вул. 40-річчя Перемоги, буд.2А) на користь прокуратури Херсонської області 50% витрат у вигляді судового збору в сумі 2102 грн. (Дві тисячі сто дві гривні), які повернути за реквізитами:

Одержувач: прокуратура Херсонської області: вул. Михайлівська,

33, м. Херсон; ЄДРПОУ: 04851120; р/рахунок: UA5 68201720343100001000002291.

Банк: Державна казначейська служба України у м. Києві, МФО: 820172 Призначення платежу: відшкодування судового збору відповідно до рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України, з врахуванням положень п. 4 Розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Суддя Т.Г. Пінтеліна