Рішення

від 26.06.2020 по справі 366/1551/19

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи №366/1551/19

Номер провадження № 2/366/47/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26 червня 2020 року смт. Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Слободян Н.П.,

за участю :

секретаря судового засідання - Мартовицької Н.Є.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідачки ОСОБА_2 ,

представника відповідачки - адвоката Працюка В.Л.

представника третьої особи Лях О.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Іванків цивільну справу за позовом органу опіки та піклування - виконавчого органу Горностайпільської сільської ради в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , третя особа - служба у справах дітей та сім"ї Іванківської районної державної адміністрації Київської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

в с т а н о в и в :

І. Зміст позовних вимог.

02 липня 2019 року орган опіки і піклування - виконавчий орган Горностайпільської сільської ради в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 звернувся з позовною заявою до ОСОБА_2 та ОСОБА_8 , третя особа - служба у справах дітей та сім"ї Іванківської районної державної адміністрації Київської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 є матір"ю малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5

ОСОБА_8 є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2

Відомості про батька дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 записані відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України ( за вказівкою матері).

У 2013 році ОСОБА_2 переїхала з дітьми із села Зорин на постійне проживання в село Горностайпіль Іванківського району Київської області. 21.02.2013 сім"я ОСОБА_2 була взята на облік, як така, що опинилася в складних життєвих обставинах, через алкогольну залежність відповідачки.

Протягом усього часу перебування на обліку ОСОБА_2 ухилялася від виконання батьківських обов"язків, не змогла створити належні умови для виховання та проживання дітей. Через схильність до вживання спиртних напоїв, відповідачка, по відношенню до своїх дітей виявила байдужість та безвідповідальність. Не піклувалася про фізичний та духовний розвиток дітей, не забезпечувала необхідного харчування, медичного догляду та лікування дітей, що негативно впливало на їх фізичний розвиток, як складову частину виховання, не спілкувалася з дітьми в обсязі, необхідному для нормального розвитку. Були випадки, коли відповідачка залишала дітей без нагляду дорослих і зникала з дому на кілька діб. Під час обстеження матеріально побутових умов сім"ї, в будинку було брудно, діти голодні, продукти харчування відсутні, а сама відповідачка перебувала у стані алкогольного сп"яніння.

Відповідач ОСОБА_8 самоусунувся від виховання та утримання свого сина ОСОБА_4

05.03.2019 рішенням № 5 виконавчого комітету Горностайпільської сільської ради діти: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 були вилучені із сім"ї та влаштовані до Київського обласного Центру соціально - психологічної реабілітації дітей Пролісок в с. Вовчків Поліського району Київської області.

У зв`язку із цим орган опіки і піклування - виконавчий орган Горностайпільської сільської ради просив позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та стягнути з відповідачки аліменти на утримання дітей у розмірі не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Також просили позбавити батьківських прав ОСОБА_8 щодо малолітнього сина ОСОБА_4 та стягнути з відповідача аліменти на утримання сина у розмірі не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

ІІ. Пояснення осіб, які беруть участь у справі.

Представник позивача - виконавчого комітету Горностайпільської сільської ради сільський голова Рудніченко М.О. - у судовому засіданні зазначила, що на даний час відповідачка ОСОБА_2 змінила свою поведінку: в будинку прибрано, наявна на ліжках постільна білизна, в холодильнику є, хоч і небагато, іжа. Відповідачка останнім часом не помічена у вживанні алкоголю. Запевняє, що коли їй повернуть дітей, то все буде нормально. Тому вона наразі не наполягає на позбавленні батьківських прав відповідачки, як на крайньому заході впливу. А відповідача, як такого, що зовсім самоусунувся від виховання та утримання свого сина ОСОБА_4 , просить позбавити батьківських прав і стягнути з нього аліменти.

Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні позовних вимог не визнавала. Бажає повернення дітей. Для цього вжила заходів щодо приведення будинку у належний стан. Запевняє, що з дітьми буде поводитися належно: хоче їх виховувати і жити з ними.

Відповідач ОСОБА_8 у судове засідання не з"явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином. До канцелярії суду подав заяву у якій зазначив, що позов визнає та просить справу розглядати без його участі.

Представник третьої особи - служби у справах дітей та сім"ї Іванківської районної державної адміністрації в судовому засіданні, з огляду на позицію позивача, також зазначила, що позбавлення батьківських прав - це крайній захід. Однією з причин неналежного відношення відповідачки до вихованя та утримання дітей могло стати і те, що вона сама рано золишилася сиротою, і не мала прикладу для наслідування у цьому напрямку. Тому, можна дати шанс відповідачці, з постійним контролем її поведінки з боку сільської ради, як органу опіки і піклування. А відповідача, як такого, що зовсім самоусунувся від виховання та утримання свого сина ОСОБА_4 , просила позбавити батьківських прав і стягнути з нього аліменти.

ІІІ. Встановлені судом обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

ОСОБА_2 є матір"ю малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5

ОСОБА_8 є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2

Відомості про батька дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 записані відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України ( за вказівкою матері).

За інформацією практичного психолога відділення Київського обласного центру соціально - психологічної реабілітації дітей Пролісок за час перебування дітей в закладі відповідачка відвідувала їх чотири рази, відповідач відвідував сина один раз. В ході відвідування емоційного контакту зі сторони дітей не спостерігалося.

Рішенням виконавчого комітету Горностайпільської сільської ради № 6 від 21.02.2013 сім"я ОСОБА_2 була взята на облік сімей, що опинилися в складних життєвих обставинах.

05.03.2019 рішенням № 5 виконавчого комітету Горностайпільської сільської ради діти: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 були вилучені із сім"ї та влаштовані до Київського обласного Центру соціально - психологічної реабілітації дітей Пролісок в с. Вовчків Поліського району Київської області.

Відповідно до актів обстеження матеріально побутових умов життя сім"ї від 11.02.2019, 14.02.2019, 25.02.2019, 01.03.2019, 04.03.2019, 06.04.2019 зафіксовано, що соціально - побутові умови проживання сім"ї незадовільні, відповідачка перебувала у нетверезому стані, їжа у будинку відсутня, білизна та одяг дітей брудний.

Служба у справах дітей та сім"ї Іванківської РДА 29.09.2019 надали суду висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_8 щодо малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У судовому засіданні досліджено закріплені у телефоні фото змін, які здійснила відповідачка у своєму будинку в с. Горностайпіль з метою повернення вилучених дітей, що підтвердило свідчення сільського голови про те, що в будинку прибрано, наявна на ліжках постільна білизна, в олодильнику є, хоч і небагато, іжа.

ІV. Оцінка Суду.

А. Загальні принципи.

В даній ситуації Суд звертає увагу, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) (пункт 47 рішення Європейського Суду з прав людини (далі Європейський Суд) у справі Савіни проти України , пункт 49 рішення у справі Хант проти України ).

Тобто, в даному випадку, вирішення питання про позбавлення відповідачів батьківських прав охоплюється статтею 8 Конвенції і є втручанням у їхнє право на повагу до свого сімейного життя, яке в свою чергу не є абсолютним.

Крім того, відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

А в силу статті 9 Конституції України Конвенція є частиною національного законодавства і закріплює мінімальні гарантії в галузі прав людини, які можуть бути розширені в національному законодавстві, яке в свою чергу в силу взятих на себе Україною зобов`язань не може суперечити положенням Конвенції (стаття 19 Закону України Про міжнародні договори від 29 червня 2004 року № 1906-ІV, стаття 27 Віденської конвенції про право міжнародних договорів).

Враховуючи особливості правовідносин, що склались між сторонами Суд вважає за необхідне з однієї сторони розглянути правомірність втручання в право відповідачів на повагу до сімейного життя, що гарантовано статтею 8 Конвенції.

З іншої сторони обов`язковому дослідженню підлягає питання щодо забезпечення прав дітей не розлучатися з батьками і врахування при цьому якнайкращих інтересів дітей (статті 1, 9 Конвенції про права дитини).

Отже, статтею 8 Конвенції гарантовано кожному право на повагу до свого сімейного життя.

Втручання у право на повагу до сімейного життя не становить порушення статті 8 Конвенції, якщо воно здійснене згідно із законом , відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2, і до того ж є необхідним у демократичному суспільстві для забезпечення цих цілей (пункт 50 рішення Європейського Суду у справі Хант проти України ).

Б. Застосування вказаних принципів в даній справі.

1). Чи здійснювалось втручання згідно із законом .

Досліджуючи питання чи передбачено втручання у право відповідачів законом Суд враховує, що процедура, підстави та правові наслідки позбавлення батьківських прав передбачені нормами Сімейного кодексу України (статті 164-167).

Зокрема, відповідно до статті 164 СК України батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини (пункт 2 частини першої).

Тому, для Суду є беззаперечним те, що втручання у права відповідачів має законні підстави, які є чинними протягом періоду, який розглядається.

2). Чи відповідало втручання цілям передбаченим в пункті 2 статті 8 Конвенції.

Обговорюючи питання чи відповідало втручання у права відповідачів цілям , про які йдеться в пункті 2 статті 8 Конвенції (інтереси національної та громадської безпеки; економічний добробут країни; запобігання заворушенням чи злочинам; захист здоров`я чи моралі, захист прав і свобод інших осіб) Суд знаходить, що таке втручання спрямоване на захист прав і свобод дітей і, відповідно, воно має законну мету у значенні пункту 2 статті 8.

3). Чи було втручання необхідним в демократичному суспільстві (пропорційним).

Визначаючи, чи був захід по втручанню у права відповідачів, необхідним в демократичному суспільстві , Суд, беручи до уваги справу в цілому, буде розглядати підстави, наведені для виправдання застосованого заходу, на предмет їх відповідності та обґрунтованості відповідно до пункту 2 статті 8 Конвенції. Беззаперечно, що аналіз того, що має найкраще задовольняти інтереси дитини, є дуже важливим у таких справах (пункт 53 згадуваного вище рішення у справі Хант проти України).

Так, відповідачам, як батькам малолітніх дітей в провину ставиться ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, що є правовою підставою для позбавлення батьківських прав (пункт 2 частини першої статті 164 СК України).

Дане поняття є оціночним і підлягає дослідженню в кожному конкретному випадку з урахуванням цілої сукупності чинників і факторів.

Зокрема, відповідно до роз`яснень, викладених в пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

На думку Суду врахування обставин, які підпадають під визначення дій особи, як ухилення від виконання батьківських обов`язків не вичерпуються наведеним вище переліком і підлягають розширеному тлумаченню залежно від особливостей кожної конкретної ситуації.

Повертаючись до обставин даної справи Суд підкреслює, що матеріалами справи підтверджується, що відповідачка неналежно виконувала свої обов`язки щодо виховання дітей, матеріального утримання, духовного розвитку. Відповідач взагалі самоусунувся від виховання свого сина, його життям взагалі не цікавиться.

Суд звертає увагу, що взаємовідносини між дитиною та батьками склались таким чином, що діти протягом тривалого часу проживають без батьків ( з березня 2019 перебувають у с. Вовчків Поліського району у відділенні Київського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей Пролісок ), а тому в даній ситуації Судом будуть враховані інтереси дитини в широкому розумінні на поняття сім`ї (стаття 5 Конвенції про права дитини).

Зокрема, в даному випадку позбавлення батьківських прав відповідача не призведе до відібрання дитини у батька, оскільки він з ним не проживає.

Щодо позбавлення батьківських прав відповідачки суд враховує наступне.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі Хант проти України від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (§ 57, § 58).

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У справі Мамчур проти України (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (§ 100).

Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Як роз`яснено у пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав , позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

У пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав судам роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У пунктах 15 і 18 указаної постанови зазначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом. Суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось з батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконання ним батьківських обов`язків.

Судом встановлено та підтверджено відповідними доказами, що мати не прожива з дітьми з березня 2019, оскільки вони були відібрані у неї та поміщені до соціального закладу.

Після подання позову до суду відповідачка змінила свою поведінку: у вживанні алкоголю не помічена, привела у належний стан будинок, де має проживати з дітьми. Вірішує питання працевлаштування по місцю проживання. До дітей не має можливості часто іздити, так як було відмінено транспортне сполучення через пандемію короновірусу.

Оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, а поведінка відповідачки свідчить про бажання змінитися та повернути відібраних дітей, з метою збереження зв`язків дітей із їх сім`єю, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідачку про необхідність змінити ставлення до виховання дитини і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконання ним батьківських обов`язків.

Оскільки судом прийнято рішення про позбавлення батьківських прав відповідача, з нього має бути стягнуто аліменти.

Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття.

Стаття 182 СК України встановлює, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 СК України.

Згідно з ч.1 ст.183 СК України, частка заробітку батька (матері), яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч.1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_8 на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12. 13, 18, 76-89, 141, 258-268, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов органу опіки та піклування - виконавчого органу Горностайпільської сільської ради в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , третя особа - служба у справах дітей та сім"ї Іванківської районної державної адміністрації Київської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_8 батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_8 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 усіх видів заробітку ( доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 02.07.2019 (дня подачі позову до суду) та до досягнення дитиною повноліття.

Покласти на виконавчий комітет Горностайпільської сільської ради Іванківського району Київської області контроль за виконанням батьківських обов"язків відповідачкою ОСОБА_2 .

Попередити ОСОБА_2 про необхідність належного виконання обов"язків по вихованню і утриманню дітей.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави судовий збір у сумі 1536 грн. 80 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч. 5 ст. 164 СК України рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу .

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки, визначені статтями 284, 354 Цивільного процесуального кодексу України для апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Позивач : орган опіки та піклування - виконавчий комітет Горностайпільської сільської ради, юридична адреса: Київська область, Іванківський район, с. Горностайпіль, вул. Чорнобильська, 18, ЄДРПОУ 04360132.

Відповідач : ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній.

Відповідач: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній.

Третя особа : служба у справах дітей та сім"ї Іванківської районної державної адміністрації, юридична адреса: смт. Іванків, вул. І.Проскури, 7, Київської області, Код ЄДРПОУ 24213338.

Суддя Н.П.Слободян