Рішення

від 12.08.2020 по справі 370/461/20

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №370/461/20

"12" серпня 2020 р. Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Мазки Н.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю Автоклуб до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за договором,

в с т а н о в и в:

позивач ТОВ Автоклуб звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення боргу в сумі 71957.76 гривень за договором, посилаючись на те, що 23.03.2007 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Автоклуб" було укладено договір №14097 та 14097/1 (з додатками №1 і №2, які є невід`ємною частиною договору).

Відповідно до умов договору ТОВ Автоклуб зобов`язався надати послуги ОСОБА_1 по придбанню автомобіля DAEWOO-Lanos на умовах 100-місячної поетапної оплати його вартості, а відповідач зобов`язався сплачувати на розрахунковий рахунок грошові внески, направлені на оплату вартості автомобіля і послуг компанії у визначені договором строки і розмірах. Відповідно до п.3.2. договору №14097, п.2.2. договору №14097/1, п.п.6.4., 6.9. та 10.4. додатку №2 договору клієнт компанії зобов`язаний сплачувати внесок щомісячно до 10-го числа у розмірі, визначеному у додатку №1 договору.

Згодом ОСОБА_1 звернувся із заявою про зміну визначеного договором автомобіля на ВАЗ-21713, яка була задоволена.

Позивач свої зобов`язання виконав повністю і належним чином, бажаний автомобіль відповідач отримав, про що було складено і підписано акт здачі-приймання від 14.02.2013 року. При цьому, додатково, між сторонами було укладено договір застави №946/13 від 14.02.2013 року, згідно умов якого ОСОБА_1 , як заставодавець, передав в заставу отриманий ним автомобіль для забезпечення виконання взятих на себе зобов`язань перед ТОВ Автоклуб . Відповідне обтяження зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за №13529040.

В травні 2013 року ОСОБА_1 звернувся то ТОВ Автоклуб з проханням про перенесення строків повної оплати по договору в зв`язку з відсутністю у нього достатнього доходу. ТОВ Автоклуб пішов назустріч проханню ОСОБА_1 , і 28.05.2013 року між сторонами було додатково підписано додаток №3 договорів, яким погоджено звірку поточного стану розрахунків за договорами, залишкову кількість внесків до сплати для повного розрахунку по договору, та період їх повної сплати - 48 місяців, тобто до травня 2017 року (п.п.2 та 3 додатку №3).

Натомість відповідач свої зобов`язання відповідно до договору та узгоджених та закріплених в додатку №3 домовленостей не виконав. Так відповідач, після отримання автомобіля, в порушення взятих на себе зобов`язань сплачував внески не в повному об`ємі, та в результаті не сплатив 22 і сплатив лише частково 24 із 48 передбачених та погоджених сторонами додатком №3 внесків, чим порушив свої зобов`язання згідно п.3.2. договору №14097, п.2.2. договору №14097/1, п.п.6.4., 6.9. та 10.4. додатку №2 договору, п.п.2 та 3 додатку №3 договору, та ст.525, 526 і 530 ЦК України.

В результаті сума заборгованості відповідача за одержаний автомобіль перед ТОВ Автоклуб на момент закінчення строку сплати внесків склала 54436.01 гривень.

Щодо досудового врегулювання спору, відповідно до домовленостей сторін, умов договору та положень законодавства такі заходи не вимагаються та не є обов`язковими. Разом з тим, ТОВ Автоклуб надсилав щомісячно квитанції з розміром необхідних до сплати внесків на адресу відповідача, окрім того направляв боржнику нагадування щодо виконання умов договору та оплати за отриманий автомобіль. Жодних звернень стосовно відмови виконувати договірні зобов`язання чи пояснень причин несплати передбачених умовами договору платежів від відповідача не надходило.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як і інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Тому, ОСОБА_1 зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням

встановленого індексу інфляції, а також трьох процентів річних від простроченої суми згідно наступних розрахунків:

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції, розрахована відповідно до Рекомендацій відносно

порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ (лист Верховного Суду України №62-97р від 03.04.97) складає:

Формула: сума боргу * індекс інфляції за період прострочення

54436.01 гривень * (101.3% х 101.6% х 100.2% х 99.9% х 102.0% х 101 .2% х 100.9% х 101.0% х 109.8% х 104.1% =123.87%) = 67429.88 гривень.

Таким чином, сума боргу відповідача за одержаний автомобіль перед ТОВ Автоклуб , з урахуванням індексу інфляції за період травень 2017 року - грудень 2019 року склала 67429.88 гривень (розмір інфляційного збільшення суми боргу = 12993.87 гривень).

Три проценти річних від простроченої суми за період з 01.05.2017 року по 06.02.2020 року складає: Формула: сума боргу * 3% / 365 днів * кількість днів прострочення: 54436.01 гривень * 3% / 365 * 1012 = 4527.88 гривень.

Таким чином, 3% річних від суми боргу за вказаний період склали 4527.88 гривень.

Сума грошового зобов`язання відповідача перед ТОВ Автоклуб2, з урахуванням інфляційних нарахувань та 3% річних, складає 71957.76 гривень.

Позивач просить: стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 71957.76 гривень, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102.00 гривні.

Згідно ухвали суду від 17.03.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрите провадження. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи. Відповідачу встановлено 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_1 , отримавши 25.05.2020 року копію позовної заяви, ухвалу суду від 17.03.2020 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0800104982588, відзив не надав.

Згідно пункту 3 розділу XII Прикінцевих положень ЦПК України, під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (СОVID-19) строки визначені законом та судом продовжуються на строк дії такого карантину.

Сторонами не подано клопотань про продовження процесуальних строків.

Судом були створені учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, наданням строку для подачі відзиву.

Кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справі Axen v.Germany , заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року Varela Assalino contre le Portugal , заява №64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 ст.6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

За таких обставин суд здійснює розгляд справи в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

При розгляді позову суд керується вимогами ст.15, 16 ЦК України, якими передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Згідно вимог ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Як зазначено у ч.2 ст.59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як зазначено у ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Судом встановлено, що 23.03.2007 року між ОСОБА_1 та ТОВ Автоклуб укладено договір №14097 та 14097/1 з відповідними додатками №1, №2 які є невід`ємною частиною договору, та за якими ТОВ Автоклуб зобов`язалося надати послуги ОСОБА_1 по отриманню автомобіля DAEWOO-Lanos.

Відповідно до п. 4.1 договору про надання послуг №14097, сторони цього договору несуть передбачену чинним законодавством України відповідальність за збитки (прямий збиток, упущена вигода, моральний збиток) завдані одне одному, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за договором.

Згідно п. 6.4 та п.13.5 додатку №2 до договору №14097, сплата внесків здійснюється відповідно реквізитам, вказаним компанією протягом перших 10 календарних днів кожного місяця.

При несвоєчасному перерахуванні коштів клієнт платить пеню в розмірі 0,5% від не перерахованої суми за кожен прострочений день.

З додатку №2 від 23.03.2007 року до договору про надання послуг №14097, вбачається, що сторони узгодили повний розрахунок провести за 100 місяців.

Відповідно до п.3.2. договору №14097, п.2.2. договору №14097/1, п.п.6.4., 6.9. та 10.4. додатку №2 договору клієнт компанії зобов`язаний сплачувати внесок щомісячно до 10-го числа у розмірі, визначеному у додатку №1 договору.

Згідно акту розрахунків по договору №14097 та №14097 від 23.03.2007 року договірна заборгованість складає 54436.01 гривень

Відповідно акту здачі-прийомки робіт від 14.02.2013 року, сторонами виконані умови договору. Підписання акту підтверджує відповідність усіх технічних характеристик і інших параметрів автомобіля, вимогам вказаним в договорі №14097/1 від 23.03.2007 року. підписання цього акту підтверджує передачу автомобіля марки ВАЗ-21713, № НОМЕР_1 .

Згідно договору застави №946/13 від 14.02.2013 року, ОСОБА_1 , як заставодавець, для забезпечення виконання взятих на себе зобов`язань, передав в заставу ТОВ Автоклуб отриманий автомобіль марки ВАЗ, модель 21713, рік випуску 2012, шасі № НОМЕР_1 , реєстраційний № НОМЕР_2 , зареєстрованого Макарівським РЕВ ДАІ ГУ МВС України в Київській області 14.02.2013 року, заставна вартість якого на момент укладення договору визначена в сумі 86280.00 гривень.

Відповідно Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №39927294 від 15.02.2013 року, за реєстраційним номером 13529040 зареєстровано обтяження заборони відчуження об`єкта обтяження - легкового автомобіля, №ХТА-21713000097833, реєстраційний № НОМЕР_2 , ВАЗ, модель 21713, рік випуску 2012, зареєстрованого Макарівським РЕВ ДАІ ГУ МВС України в Київській області 14.02.2013 року. Розмір основного зобов`язання 86280.00 гривень. Строк виконання зобов`язання - 14.09.2016 року, термін дії - 15.02.2018 року.

Відповідно до вимог ст.625 ЦК України, яка регламентує відповідальність за порушення грошового зобов`язання, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписи ст.625 ЦК України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними, та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили іншого розміру процентів річних.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду України від 6 червня 2012 р. у справі № 6-49цс12, від 24 жовтня 2011 р. у справі № 6-38цс11). Отже, проценти, передбачені ст. 625 ЦК, не є штрафними санкціями (постанова Верховного Суду України від 17 жовтня 2011 р. у справі 6-42цс11).

Відповідно до вимог ст.526 ЦК України, зобов`язання за договором має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх достовірними, належними, допустимими, а позов таким, що підлягає задоволенню, оскільки, відповідач взяті на себе зобов`язання щодо сплати грошових внесків належним чином не виконав, в зв`язку з чим має заборгованість, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

В зв`язку із задоволенням позовних вимог суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по справі.

Керуючись вимогами ст. 203, 526, 625, 901, 903 ЦК України, ст.263-265 ЦПК України суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

На користь товариства з обмеженою відповідальністю: 01021, місто Київ, вулиця М.Грушевського, 28/2, Н/П №43, НОМЕР_3 в АТ УКРСИББАНК , МФО 351005, код ЄДРПОУ 25278446, з ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , стягнути суму боргу в розмірі 71957.76 гривень (сімдесят одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят сім гривень 76 копійок), а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102.00 гривні.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося - з дати складення повного його тексту, у порядку передбаченому підпунктом 15.5, пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року; пункту 3 розділу ХII Прикінцевих положень ЦПК України в редакції від 30.03.2020 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.273 ЦПК України.

Судове рішення складено 12.08.2020 року .

Суддя