Рішення

від 11.08.2020 по справі 569/10456/20

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/10456/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2020 року м.Рiвне

Рiвненський мiський суд Рівненської області в особi суддi Ковальова І.М.,

з участю: секретаря судового засідання Соломон О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засiданнi в мiстi Рiвному справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки нерухомого майна, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду з позовом до ОСОБА_2 про виділення в натурі частки нерухомого майна, в якому просить суд виділити йому в натурі в окремий об`єкт нерухомого майна 2/3 ідеальних частки житлового будинку із надвірними будівлями і спорудами, за адресою АДРЕСА_1 , що складається з: 1.1 Кухня, площею 8,3 кв.м; 1.2. Комора, площею 6,6 кв.м.; 1.3 Житлова кімната, площею 14,6 кв.м., 1.4 Житлова кімната, площею 14,9 кв.м., загальною площею 44,4 кв.м., житловою площею 29,5 кв.м. та надвірні споруди: Б1-Літня кухня, В-Вбиральня, №1-Огорожа, ІІ-Замощення, припинивши право спільної часткової власності.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що згідно договору купівлі-продажу, посвідченого 26 грудня 2019 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Киселюк О.В., р/№1792 йому позивачу по справі належить 2/3 частки житлового будинку із надвірними будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_1 . Зазначена частина домоволодіння розташована на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,035га, кадастровий №5610100000:01:027:0006, що належить йому на праві власності, згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстрованого у встановленому законом порядку, індексний №195235772 від 27.12.2019 року.

На підставі ріщення Рівненського міського суду від 17.10.2017 року 1/3 частка зазначеного житлового будинку із надвірними будівлями і спорудами виділена відповідачу ОСОБА_2 , як окремий об`єкт нерухомого майна, що знаходиться в АДРЕСА_2 загальною площею 92,9 м. кв., 51,5 м. кв., припинено право спільної часткової власності.

Частки домоволодіння кожного співвласника є фактично окремими об`єктами нерухомого майна, ізольовані один від одного, з окремими входами, комунікаційними мережами, з різними особовими рахунками.

Враховуючи те, що він не має можливості реалізувати своє право виділу в натурі частки з нерухомого спільного майна в позасудовому порядку, вимушений звертатися з даним позовом до суду.

Позивач ОСОБА_1 подав суду письмову заяву, в якій просить розгляд справи провести у його відсутність. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі і просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 подала суду письмову заяву, в якій позовні вимоги ОСОБА_1 визнала і не заперечує проти задоволення позову. Просить розгляд справи провести у її відсутність.

Дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, оскільки позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 26 грудня 2019 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Киселюк О.В., р/№1792 належить 2/3 частки житлового будинку із надвірними будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_1 . Зазначена частина домоволодіння розташована на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,035га, кадастровий №5610100000:01:027:0006, що належить позивачу на праві власності, згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстрованого у встановленому законом порядку, індексний №195235772 від 27.12.2019 року.

На підставі рішення Рівненського міського суду від 17.10.2017 року 1/3 частка зазначеного житлового будинку із надвірними будівлями і спорудами виділена відповідачу ОСОБА_2 , як окремий об`єкт нерухомого майна, що знаходиться в АДРЕСА_2 загальною площею 92,9 м. кв., 51,5 м. кв., припинено право спільної часткової власності.

Як слідує з матеріалів технічної інвентаризації 2/3 частки житлового будинку із надвірними будівлями і спорудами, належних позивачу складаються із 1.1 кухні, площею 8,3 кв.м; 1.2. комори, площею 6,6 кв.м.; 1.3 житлової кімнати, площею 14,6 кв.м., 1.4 житлової кімнати, площею 14,9 кв.м., загальною площею 44,4 кв.м., житловою площею 29,5 кв.м. та надвірні споруди: Б1 літня кухня, В вбиральня, №1 огорожа, II замощення., і можуть бути виділені в натурі без втрати цільового призначення житлової будівлі.

Частиною першою статті 356 ЦК України встановлено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно вимог частин першої - третьої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

У відповідності до частини першої статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Порушення цього права не дає можливості позивачу у повній мірі реалізувати свої права власника майна, а саме, в частині розпорядження на власний розсуд належним об`єктом нерухомості.

Згідно вимог частини другої статті 364 ЦК України, обмеження права співвласника на виділ своєї частки в натурі може мати місце лише у випадках, коли такий виділ не допускається згідно із законом або є неможливим у зв`язку з неподільністю речі, що по справі не встановлено.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною другою статті 124 Конституції України встановлено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2002 року № 15-рп/2002 положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

У відповідності до пунктів 54, 56 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 державна реєстрація права власності на нерухоме майно, утворене шляхом виділення окремого об`єкта нерухомого майна із складу нерухомого майна, що складається з двох або більше об`єктів, проводиться за умови наявності технічної можливості такого виділу та можливості використання майна як самостійного об`єкта цивільних правовідносин.

Для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом виділу в натурі частки майна, що перебуває у спільній власності, та має наслідком припинення права спільної власності для усіх або одного із співвласників, подаються, зокрема, договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду.

Згідно висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого маіїна, виготовленого КП Рівненське міське бюро технічної інвентаризації 19.06.2020 року №1147 за технічними показниками 2/3 частки житлового будинку із надвірними будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_1 , є відокремленими, мають окремий вхід і можуть бути виділені в окремий об`єкт нерухомого майна.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. У пункті 35 рішення від 12 березня 2009 року у справі Плахтєєва та Плахтєєв проти України (заява № 20347/03; рішення від 12 березня 2009 року) Європейський суд з прав людини вкотре наголосив на гарантованому кожній особі праві на звернення до суду з позовом щодо її прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до вимог частини першої статті 82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтями 78,79,80,81 ЦПК України встановлені вимоги щодо належності, допустимості, достовірності та достатності доказів.

Враховуючи встановлені по справі обставини, з метою захисту прав позивача, суд вважає необхідним виділити в натурі належну йому частку у розмірі 2/3 ідеальних частки житлового будинку із надвірними будівлями і спорудами в складі визначених технічним паспортом приміщень.

При цьому суд приймає до уваги як технічну можливість виділу частки в натурі, про що свідчить досліджена судом технічна документація, так і фактичну відсутність заперечень на це з боку інших співвласників - відповідача по справі.

Керуючись ст.ст. 258 , 259 , 264 , 265 , 268 , 273 , 352 , 354 ЦПК України , ст.ст.356,358,364 ЦК України, суд, -

В И Р I Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити повнiстю.

Виділити ОСОБА_1 в натурі в окремий об`єкт нерухомого майна 2/3 ідеальних частки житлового будинку із надвірними будівлями і спорудами, що складається із: 1.1 кухня, площею 8,3 кв.м; 1.2. комора, площею 6,6 кв.м.; 1.3 житлова кімната, площею 14,6 кв.м.; 1.4 житлова кімната, площею 14,9 кв.м., загальною площею 44,4 кв.м., житловою площею 29,5 кв.м. та надвірні споруди: Б1- літня кухня, В-вбиральня, №1- огорожа, ІІ- замощення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , припинивши право спільної часткової власності з ОСОБА_2 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1

Відповідач - Петрук Людмила Володмирівна, АДРЕСА_4 .

Cуддя: І.М.Ковальов