Постанова

від 17.03.2010 по справі 2-а-8108/08

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 справа №  2-а-8108/08  

категорія  6.6.4

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2010 р.                                                                                  м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий - суддя  Черноліхов С.В.,

при секретарі -  Талько А.М.,  

          розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом  Новоград - Волинської об'єднаної державної податкової інспекції  < Текст > до   ОСОБА_1   < Текст > про  стягнення 3357,92 грн.,-

встановив:

Новоград - Волинська ОДПІ звернулась з позовом до суду у якому зазначає, що ОСОБА_1 у 2006 році отримала дохід у вигляді вартості успадкованого майна, а саме: земельну частку (пай) КСП "Колос", майнового паю члена КСП "Колос" в т.ч. ПОСП "Колос" та грошових внесків за належними відсотками та надбавками, що підлягає оподаткуванню згідно з нормами ст. 13 Закону України " Про податок з доходів фізичних осіб". Вартість отриманої спадщини відображена у річній декларації, що подана ОСОБА_1 до податкового органу 15.03.2007 року, яка становить 25830,18 грн.. На підставі поданої декларації нараховано податок в розмірі 3357,92 грн., про що відповідачу направлялось податкове повідомлення від 16.04.2007 року № 0001431700/0. В добровільному порядку податок не погашений. Просить стягнути з відповідача на користь Новоград - Волинської ОДПІ заборгованість перед бюджетом в  зазначеній  сумі за рахунок активів боржника.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі і просить його задовольнити.

Відповідач в судових засіданнях просила відмовити в задоволенні позовних вимог у зв'язку з тяжким матеріальним станом. В останнє судове засідання ОСОБА_1 до суду не з’явилася, хоча про час і місце судового розгляду повідомлена у встановленому законом порядку. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не направила, про причини неявки суд не повідомила.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку що позов підлягає задоволенню частково.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач у березні 2006 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом отримала від ОСОБА_2 (тітка відповідачки):

- право на земельну ділянку, яка перебуває в колективній власності КСП "Колос" що розташовано за адресою: с. Пилиповичі, Новоград - Волинського району Житомирської області,

- право на майновий пай члена КСП "Колос" в т. ч. ПОСП "Колос" що знаходиться за адресою: с. Пилиповичі,  Новоград - Волинського району Житомирської області

- грошових внесків з належними відсотками та надбавками, що зберігаються в філії Новоград - Волинського відділення ВАТ "Державний Ощадний банк України" № 2943 на рахунку № 915510121/799 з залишком вкладу 2005,91 грн. на рахунку №799 з залишком вкладу 0,27 грн., про що до Новоград - Волинської ОДПІ подала декларацію про доходи за 2006 рік.

На підставі вказаної декларації Новоград - Волинською ОДПІ було податкове повідомлення від 16.04.2007 року за № 0000151701/0., яким ОСОБА_1 нараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 3357,92 грн. Податкове повідомлення від 16.04.2007 року за № 0001431700/0 направлялось ОСОБА_1, що підтверджується матеріалами справи.

Пунктом 13.4 ст.13 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” визначено, що особами, відповідальними за сплату податку до бюджету є спадкоємці, які отримали спадщину. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна у межах, що підлягає оподаткуванню, включається  до складу загального річного доходу платника податку і відображається ним у річній податковій декларації про майновий стан і доходи  - податковій декларації).

Підпунктом 13.2.2. п.13.2. ст.13 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” встановлено, що при отриманні спадщини спадкоємцями, що не є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення об’єкти спадщини оподатковуються за ставкою податку, визначеного п.7.2 ст.7 цього Закону. На момент виникнення спірних відносин ставка податку становила 13% від отриманого сукупного доход.

Згідно пп.1.20.4 п.1.20. ст.1 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” членами сім’ї фізичної особи першого ступеня спорідненості вважаються її батьки та батьки її чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь спорідненості.

Таким чином, коли відповідач ОСОБА_1 не відноситься до членів сім'ї першого ступеня споріднення з померлою ОСОБА_2, податковим органом правомірно визначено відповідачці податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 3097,12 грн. ((20893грн. + 2931грн.) х 13%) з доходу отриманого від померлої ОСОБА_2 у вигляді спадкового майна, що складається з права на земельну частку /пай/  та права на майновий пай.

Щодо оподаткування грошового внеску, то суд дійшов слідуючого висновку.  

Відповідно до пп. 4.3.23 п. 4.3 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються суми виплат громадянам України (їх спадкоємцям) грошових заощаджень і грошових внесків, вкладених до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР чи в установи державного страхування СРСР або у папери цільової державної позики, емітованої на території колишнього СРСР, погашення яких не відбулося.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 отримала у спадщину не готівкові кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банках, а лише компенсаційні ощадні книжки, які дають позивачу право на отримання компенсаційних сум в майбутньому за рахунок Державного бюджету за знецінені грошові заощадження, які були поміщені спадкодавцем відповідача в період до 02.01.1992 року в установи Ощадбанку колишнього СРСР, що діяли на території України, що підтверджується листом філії Новоград-Волинського відділення №2943 від 11.08.2009 року №1143/29.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що нарахування відповідачем ОСОБА_1 податкового зобов'язання в сумі 260,80 грн. по податку з доходів фізичних осіб за ставкою 13%  на грошові внески, вкладені до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР чи в установи державного страхування СРСР або у папери цільової державної позики, емітованої на території колишнього СРСР, погашення яких не відбулося є неправомірним.

Керуючись Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб", ст.ст. 86, 94, 158–, 167, 254 КАС України,  суд -   

постановив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Новоград - Волинської об'єднаної державної податкової інспекції заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в сумі 3097,12 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

           Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

Головуючий суддя:                                                                                С.В. Черноліхов

 Повний текст постанови виготовлено: 19 березня 2010 р.

присуджено до стягнення < сума > грн.

матеріальну шкоду < сума > грн.

моральну шкоду < сума > грн.