Рішення

від 12.08.2020 по справі 500/1552/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1552/20

12 серпня 2020 рокум.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адоніс" про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату і доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адоніс", в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Адоніс" в користь Головного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області заборгованість по фактичних витратах на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 01.04.2020 по 30.06.2020 в сумі 6102,78 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в результаті недотримання порядку відшкодування витрат Пенсійному фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Адоніс" виникла заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 01.04.2020 по 30.06.2020 в сумі 6102,78 грн, яка добровільно не сплачена, а тому, підлягає стягненню в судовому порядку, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Від представника позивача 11.08.2020 на адресу суду надійшла заява, в якій просить проводити розгляд справи в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не прибув, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не подав.

Відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до вимог частини дев`ятої статті 205 КАС України перейшов до розгляду вказаної позовної заяви в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Адоніс" є платником внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та відповідно до пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" зобов`язаний відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Позивачем проведено та направлено відповідачу розрахунки заборгованості фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини другої статті 114 України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за період з 01.04.2020 по 30.06.2020 на загальну суму 6102,78 грн (аркуші справи 6-8).

Вказані розрахунки відповідачем не оскаржувались, а відомості в них не спростовані.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (з наступними змінами та доповненнями) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" питання про відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених, зокрема, відповідно до пунктів "б" - "з" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", було врегульовано Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР, відповідно до положень якого відповідач входить до переліку платників збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно із статтею 2 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" об`єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Процедура відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій визначена Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду №21-1 від 19.12.2003, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (з наступними змінами та доповненнями) (далі - Інструкція).

Пунктом 6.1 Інструкції передбачено, що для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування: особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів б-з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з пунктами 6.4, 6.7 даної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства (пункт 6.8 Інструкції).

Отже, відповідач зобов`язаний щомісячно до 25-го числа здійснювати покриття фактичних витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як вбачається з матеріалів справи, в порушення пункту 6.7 Інструкції відповідач не перерахував у встановлені строки суми по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в розмірі 6102,78 грн згідно з розрахунками за період з 01.04.2020 по 30.06.2020.

До матеріалів справи позивачем додано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування які надсилались відповідачу.

Доказів, які спростовували б доводи позивача, відповідач суду не надав.

Згідно зі статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оскільки відповідач не надав суду докази, які спростовували б вимоги позивача та підтверджували відшкодування відповідачем заборгованості з фактичних витрат по виплаті та доставці пільгових пенсій в добровільному порядку в розмірі 6102,78 грн, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи викладене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Враховуючи вимоги частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності доказів понесення позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Адоніс" в користь Головного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області заборгованість по фактичних витратах на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 01.04.2020 по 30.06.2020 в сумі 6102,78 грн (шість тисяч сто дві гривні сімдесят вісім копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12 серпня 2020 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001 ЄДРПОУ: 14035769;

відповідач:

-Товариство з обмеженою відповідальністю "Адоніс" місцезнаходження: вул. Залізнична, 47, м. Копичинці, Гусятинський район, Тернопільська область, 48260 ЄДРПОУ: 05517357.

Головуючий суддя Баб`юк П.М.