Ухвала

від 04.08.2020 по справі 520/4839/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/4839/18

Провадження № 4-с/947/78/20

УХВАЛА

04.08.2020 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Маломуж А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі скаргу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на дії державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Яцків Ірини Ігорівни (м. Одеса, вулиця Генерала Петрова, 42) про визнання незаконною бездіяльність та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

27.04.2020 року скаржник ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з вказаною скаргою на дії державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Яцків Ірини Ігорівни та скасування постанови про накладення арештів на рахунки та зобов`язання зняти арешти з банківських рахунків.

Свої вимоги скаржник обґрунтовував тим, що державний виконавець, вчиняючи виконавчі дії, при накладені арешту на його картковий рахунок, провів їх упереджено та не об`єктивно, що загалом призвело до порушення його гарантованих прав та інтересів, фактично позбавивши його основного законного джерела засобів для існування (отримання єдиного прибутку від ведення підприємницької діяльності, можливості своєчасно сплачувати аліменти згідно виконавчого листа та своєчасно сплачувати єдиний соціальний внесок та єдиний податок).

У судове засідання учасники процесу не з`явились, повідомлені належним чином.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується скарга, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення скарги по суті, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Київського районного суду м.Одеси від 06.03.2019 року по справі № 520/4839/18 з ОСОБА_1 на стягнуто аліменти, на утримання ОСОБА_2 , у твердій грошовій сумі 15 696,00 грн. щомісячно, починаючи стягнення з 20.04.2018 року до повноліття дитини.

Постановою Одеського апеляційного суду від 27.06.2019 року рішення Київського районного суду м. Одеси від 06.03.2019 року залишено без змін.

Виконавче провадження № 59638077 по справі № 520/4839/18 було відкрито старшим державним виконавцем Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста Одеса ГТУЮ в Одеській області Яцків І.І. 24.07.2019 року.

Станом на 01.09.2019 р. заборгованість ОСОБА_1 по сплаті аліментів становила 251878,64 грн.

24.09.2019 року старшим державним виконавцем Яцків І.І. було винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 . Згідно отриманої державним виконавцем відповіді від АТ УкрСиббанк (МФО 351005) від 08.04.2020 року, на момент накладення арешту, залишок грошових коштів на рахунках боржника ОСОБА_1 в АТ УкрСиббанк складав:

НОМЕР_1 - 0,00 грн.;

НОМЕР_2 - 8193,83 грн.;

НОМЕР_3 - 2601,36 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Також, частиною 1 статті 73 Закону України Про виконавче провадження визначено, що стягнення не може бути звернено на такі виплати: 1) вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника; 2) компенсацію працівнику витрат у зв`язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням; 3) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних; 4) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю; 5) допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами; 6) одноразову допомогу у зв`язку з народженням дитини; 7) допомогу при усиновленні дитини; 8) допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; 9) допомогу на дітей одиноким матерям; 10) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв`язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом; 11) допомогу на лікування; 12) допомогу на поховання; 13) щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення; 14) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.

Пунктом 8 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень , затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, визначено, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.

Частиною 3 статті 52 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

При цьому, в оскаржуваній постанові державний виконавець визначив банківським установам, які виконують рішення виконавця, порядок виконання з урахуванням обмежень, визначених законодавством, зазначивши, що арешт накладається на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Тобто, у випадку, якщо у ОСОБА_1 були б відкриті спеціальні рахунки, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, ПАТ УкрСиббанк після отримання постанови державного виконавця про арешт коштів боржника, які знаходяться на рахунках, що належать боржнику ОСОБА_1 , повинен був би повідомити, що рахунки, на які накладено арешт, є рахунками зі спеціальним режимом призначення, на які законом заборонено накладення арешту, та у зв`язку з цим повернути зазначену постанову без виконання.

Однак, таких повідомлень від ПАТ УкрСиббанк на адресу державного виконавця не надходило.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження , підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є, серед іншого, отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Оскільки ПАТ УкрСиббанк було прийнято до виконання постанову про арешт коштів боржника, то вказане свідчить про те, що рахунок, на який накладено арешт, не відноситься до рахунків із спеціальним режимом використання або інших рахунків, звернення стягнення на які заборонено законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно з 01.12.2017 року є фізичною особою-підприємцем та основним видом його діяльності є комп`ютерне програмування, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань

Однак, разом з цим, заявником не подано жодних доказів, які б свідчили про те, що арештовані рахунки мають спеціальний режим використання або на рахунках містяться кошти, звернення стягнення на які заборонено законом.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

У зв`язку з викладеним суд приходить до висновку, що неправомірність дій державного виконавця при винесенні оскаржуваної постанови про арешт коштів боржника не знайшла свого підтвердження під час розгляду скарги. Державний виконавець діяв правомірно та в межах наданих йому законом повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

Згідно ч. 3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Проаналізувавши все вищенаведене та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскаржувані дії державного виконавця щодо накладення арешту на кошти боржника ОСОБА_1 та постанова про арешт коштів боржника від 24.09.2019 року відповідали вимогам Закону України Про виконавче провадження , були вчинені державним виконавцем відповідно до закону та в межах повноважень державного виконавця, а також направлені на забезпечення реального виконання боржником рішення суду про стягнення аліментів з метою захисту прав дитини, а отже підстави для задоволення вимог скарги ОСОБА_1 відсутні.

Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до переконливого висновку, що у задоволенні скарги ОСОБА_1 слід відмовити.

На підставі ст.ст. 1, 18, 48, 52, 56, 59, 73 Закону України Про виконавче провадження від, керуючись ст.ст. 2, 4, 18,76-82, 259, 260, 268, 447, 448, 450, 451 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволені скарги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на дії державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Яцків Ірини Ігорівни (м. Одеса, вулиця Генерала Петрова, 42) про визнання незаконною бездіяльність та скасування постанови, відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 04.08.2020 року.

Суддя Маломуж А. І.