Ухвала

від 12.08.2020 по справі 509/3714/20

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/3714/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2020 року Суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Кочко В.К., вирішуючи питання про відкриття провадження, вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя

ВСТАНОВИВ:

04.08.2020 р., позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 05.08.2020 р. позов ОСОБА_1 залишено без руху.

12.08.2020 р. до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Розглянувши матеріали позовної заяви, заяву про усунення недоліків позовної заяви суд встановив, що позовна заява подана з додержанням вимог ст.ст.175-177 ЦПК України.

Враховуючи вимоги ст.ст.274, 276, 277 ЦПК України, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Провадження по цивільній справі за вищеназваним позовом підлягає призначенню до розгляду в підготовчому засіданні.

Разом із позовною заявою до Овідіопольського районного суду Одеської області надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення вказаного позову, шляхом: накладення арешту на: земельну ділянку, площею 0,0305 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;садовий будинок з господарчими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;транспортний засіб марки TOYOTA , модель PRADO , 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; заборони всім без виключення особам, в тому числіМіністерству юстиції України та його територіальним органам, суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації прав, а також інших дій, що здійснюються в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та інших реєстрах, щодо: земельної ділянки, площею 0,0305 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;садового будинку з господарчими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;транспортногозасобу марки TOYOTA , модель PRADO , 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Заява позивача про забезпечення вказаного позову обґрунтована тим, що в період шлюбу сторони придбали спірне майно, що є спільною сумісною власністю подружжя. Право власності на спірне майно зареєстроване за відповідачем. Сторонами не досягнуто згоди щодо розподілу спільного майна подружжя. Позивач вказує, що відповідач при їх приватній бесіді повідомив, що оскільки згідно правовстановлюючих документів спірне майно належить лише йому, - рішення про його розподіл він вирішуватиме самостійно. Позивач зазначає, що відповідач після розірвання шлюбу не зобов`язаний отримувати згоду позивача на розпорядження спільним майном подружжя, тому цілком обґрунтованими є висновок про те, що він може самостійно розпорядитися спільним майном подружжя, в тому числі відчужити його на користь третіх осіб, з метою ухилення від виконання можливого рішення суду на користь позивача. Більш того, на скільки відомо позивачу, на даний час в мережі Інтернет розміщенні оголошення про продаж належних сторонам на праві спільної сумісності власності земельної ділянки та садового будинку, наймані відповідачем ріелтори активно показують зазначений будинок та земельну ділянку потенційним покупцям. З наведених підстав позивач вважає, що в період розгляду справи відповідач може продати, або іншим чином відчужити належне подружжю майно, оскільки воно зареєстроване за відповідачем і останній може ним розпорядитись на власний розсуд.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення вказаного позову суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову передбачені ч.1 ст.150 ЦПК України, згідно з якою позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.ч. 2,3 ст.150 ЦПК України).

Відповідно до вимог ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Оцінюючи співмірність виду забезпечення позову заявленим вимогам необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, відповідність заявленій вимозі, їхній меті, необхідність вжиття забезпечувальних заходів. Співмірність передбачає оцінку судом співвідношення права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та наслідків вжиття відповідних заходів забезпечення позову, урахування відповідності негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів,

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ).

Згідно приписів статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Зокрема Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини, у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

В силу ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.2 ст.2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відтак, системний аналіз ст.ст. 2, 149, 150 ЦПК України та практики Європейського суду з прав людини вказує на те, що метою забезпечення позову є, крім іншого, вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Варто зазначити, що ця ухвала постановляється судом саме в силу наявності обґрунтованих підстав передбачати можливість порушення прав позивача в разі невжиття заходів забезпечення позову й вона не може свідчити про оцінку судом обставин по справі, оскільки вжиття таких заходів забезпечення позову не призводить до вирішення спору по суті, а законність та обґрунтованість заявлених по справі позовних вимог буде оцінена судом тільки по результатах повного, всебічного і об`єктивного розгляду в судовому засіданні всіх обставин справи.

За наявності вищенаведених умов, суд прийшов до висновку про наявність підстав та ризиків, визначених ст.149 ЦПК України, для забезпечення позову, зокрема щодо неможливості забезпечення ефективного захисту прав та інтересів позивача без забезпечення позову, враховуючи очевидну наявність реальної можливості відчуження відповідачем земельної ділянки, садового будинку з господарчими будівлями та спорудами, а також транспортного засобу до вирішення даного спору по суті, а тому вказані вимоги про забезпечення позову підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.187-192, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Прийняти позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про поділ спільного майна подружжядо розгляду та відкрити загальне позовне провадження.

Призначити підготовче засідання по названій справі на 25.09.2020 р. о 09:30 год. в приміщенні суду (67801, смт.Овідіополь, вул. Берегова, 9).

В підготовче засідання викликати сторони.

Відповідач має право протягом 15 календарних днів з дня отримання даної ухвали, надіслати суду відзив на позовну заяву і всі письмові докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідач має право в цей же строк надіслати позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.

Роз`яснити відповідачу, що в разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Копію ухвали, копію позовної заяви та доданих документів, надіслати учасникам справи.

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.

Накласти арешт із забороною відчуження на:

-земельну ділянку, площею 0,0305 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки: 5123755800:02:005:1019);

-садовий будинок з господарчими будівлями та спорудами № 17/62-с, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 137, 8 кв.м. (реєстраційний номер майна в Реєстрі прав власності на нерухоме майно: 23533785);

-транспортний засіб марки TOYOTA , модель PRADO , 2006 року випуску, VIN: НОМЕР_2 , шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою на порталі судової влади України: http://ovd.od.court.gov.ua/sud1521/gromadyanam/csz.

Ухвала в частині забезпечення позову може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: Кочко В.К.