Постанова

від 04.08.2020 по справі 520/8944/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2020 р.Справа № 520/8944/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Русанової В.Б. , Перцової Т.С. ,

за участю: секретаря судового засідання - Ващук Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2019 року (суддя Біленський О.О.; м. Харків; повний текст рішення складено 18.12.2019) по справі № 520/8944/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-будівельна компанія СМП-17"

до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-будівельна компанія СМП-17" (далі також - позивач, ТОВ "ТБК СМП-17") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України (далі також - відповідач 1, ДПС України) та Головного управління ДПС у Харківській області (далі також - відповідач 2, ГУ ДПС у Харківській області), в якому просив суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення комісії ДФС у Харківській області (голова комісії - Мішалов Д.С.) №1244020/41089766 від 02.08.2019 року;

- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати датою її направлення податкову накладну № 19 від 27.05.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що прийняте контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації податкової накладної є безпідставним та необґрунтованим, а отже таким, що підлягає скасуванню оскільки зазначена податкова накладна складена за результатом дійсних та реальних господарських операцій, відображає реальні взаємовідносини із контрагентами Товариства, на підтвердження чого комісії ДФС було надано усі необхідні та належно складені первинні документи, в той же час рішення ДФС щодо відмови у реєстрації податкової накладної є необґрунтованим та незаконним, вважаємо що податкова накладна №19 від 27.05.19 має бути зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. З огляду на викладене позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Головним управлінням ДПС у Харківській області подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги викладені у позовній заяві заявлені до ГУ ДПС у Харківській області та ДПС України, фактично позивач просить суд скасувати рішення Комісії ГУ ДФС у Харківській області від 02.08.2019 №1244020/41089766 та зобов'язати ДФС України зареєструвати податкову накладну від 27.05.2019 №19. ГУ ДПС у Харківській області також ГУ ДФС у Харківській області не приймало рішення від 02.08.2019 №1244020/41089766 про відмову в реєстрації податкової накладної №19 від 27.05.2019, відповідачем по справі сторона ДФС України відсутня.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБК СМП-17" - задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано рішення комісії ДФС у Харківській області (голова комісії - Мішалов Д.С.) №1244020/41089766 від 02.08.2019 року.

Зобов'язано Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, 04053, м. Київ, Львівська площа,8) зареєструвати податкову накладну №19 від 27.05.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (61057, Харківська обл., місто Харків, вул. Пушкінська, буд. 46, код ЄДРПОУ 43143704) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-будівельна компанія СМП-17 (код ЄДРПОУ 41089766, 61047, м. Харків, вул. Плиткова, 12) судовий збір у сумі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, 04053, м. Київ, Львівська площа,8) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-будівельна компанія СМП-17 (код ЄДРПОУ 41089766, 61047, м. Харків, вул. Плиткова, 12) судовий збір у сумі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Харківській області подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2019 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 02.08.2019 № 1244020/41089766 № 19 від 27.05.2019 приймалось комісією центрального рівня, а не регіонального. Зазначає, що ГУ ДПС у Харківській області не приймало рішення від 02.08.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної та права платника не порушувало.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Розгляд справи проведено за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-будівельна компанія СМП-17" є юридичною особою, зареєстрованою відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" з присвоєнням Ідентифікаційного коду юридичної особи 41089766, перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Харківській області.

У травні 2019 року контролюючим органом було зупинено реєстрацію податкових накладних, складених ТОВ "ТБК СМП-17" за результатом господарських правовідносин із контрагентами. Як згодом стало відомо Товариству, за даними ДФС з 12 квітня 2019 року Товариство обліковувалось як таке, що відповідає критеріям ризиковості платника податків (тип ознаки, за якою внесено в реєстр ризикових платників: пп.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку ). 17 липня 2019 року ТОВ "ТБК СМП-17" подало до ГУ ДФС у Харківській області скаргу №17-07/1 на дії ГУ ДФС у Харківській області щодо включення ТОВ "ТБК СМП-17" до переліку платників податків з ознаками ризиковості, в якій були надані необхідні пояснення щодо господарської діяльності Товариства та усі первинні документи, що підтверджували її дійсність та реальність. За результатом розгляду скарги Товариство було виключено з переліку платників податків з ознаками ризиковості, дата виключення 23.07.2019 року.

З наявних матеріалів справи вбачається, що 03 січня 2019 року між ТОВ "ТБК СМП-17" та Приватним акціонерним товариством "ТРЕСТ ЖИЛБУД-1" було укладено договір поставки №03/01/19, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність Покупцеві товар - матеріали верхнього будування колії, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити цей товар.

21 травня 2019 року ТОВ "ТБК СМП-17" виписало на ім'я контрагента рахунок на оплату №39, на підставі якого 27 травня 2019 року ПАТ "ТРЕСТ ЖИЛБУД-1" перерахувало на поточний рахунок Товариства грошові кошти у розмірі 20184,00 грн., у тому числі ПДВ - 3364,00 грн.

В подальшому, на підставі видаткової накладної № 60 від 12.06.2019 року покупцю було передано придбаний товар на загальну суму 20184,00 грн.

На виконання обов'язків, передбачених податковим законодавством, за правилом першої події ТОВ "ТБК СМП-17" склало податкову накладну №19 від 27.05.19 та подало її для реєстрації у ЄРПН.

Однак, відповідно до Квитанції про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН реєстрація податкової накладної була зупинена, оскільки відповідає вимогам п.п. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податків" та запропоновано надати пояснення та копії документів.

25 липня 2019 року Товариством було подано Повідомлення №14 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Проте, рішенням комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації під головуванням Мішалова Д.С. №12440241/41089766 від 02.08.2019 у реєстрації податкової накладної №19 від 27.05.2019 року було відмовлено на підставі ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури / інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

За змістом підпункту "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010 року (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 2001.3 і 2001.9 статті 2001 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Положеннями пункту 13 Порядку №1246 встановлено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На час спірних правовідносин механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних був визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.18 №117 (надалі - Порядок №117).

Згідно з пунктом 5 Порядку №117, податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пунктами 6, 7 Порядку №117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 12 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Наведені норми дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою.

Так, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

Відповідно до змісту пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

У спірний період Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 (з урахуванням внесених змін, погоджених Міністерством фінансів України згідно листа від 31.10.2018 №26010-06-05/28170).

Зі змісту долученої до матеріалів справи квитанції від 04.06.2019 встановлено, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних, складених ТОВ "ТБК СМП-17", критеріям ризиковості платника податку, визначених пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку".

При цьому, фіскальним органом у квитанції зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критеріям ризиковості платника податку, визначеним пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, у той час, як чинне законодавство вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Так, пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, визначених листом ДФС від 21.03.18 №959/99-99-07-18, містить у собі визначення різних обставин встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"; платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Таким чином, пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку визначено перелік обставин, за наявності яких комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податку.

За приписами Критеріїв ризиковості платника податку якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Матеріали справи не містять доказів відповідності ТОВ "ТБК СМП-17" зазначеним вище Критеріям ризиковості платника податку та включення позивача до переліку ризикових платників.

В порушення вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач не довів наявність обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Надіслана позивачу контролюючим органом квитанція про зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН не містить посилань на визначення чіткого критерію чи переліку критеріїв, що свідчили б про наявність достатніх підстав для зупинення її реєстрації, а також не вказано конкретного переліку документів, які, на думку контролюючого органу, необхідно надати, а лише запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Разом з цим. колегія суддів зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18, від 04 грудня 2018 року у справі № 821/1173/17.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що контролюючим органом не доведено наявності підстав для зупинення реєстрації податкової накладної від 27.05.2019 № 19, складеної ТОВ "ТБК СМП-17", у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України і не можуть бути підставою для прийняття рішення суб`єктом владних повноважень.

Акти, які затверджують критерії ризиковості платників податку та здійснення операцій мають на меті закріплення норм права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси платників податків, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Отже, зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а, відтак, є неправомірним.

Аналогічні правові висновки щодо правозастосування у даній категорії спорів викладено в постановах Верховного Суду, зокрема, у постанові від 2 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18, постанові від 21 травня 2019 року у справі № 815/2791/18, постанові від 9 липня 2019 року у справі №140/2093/18, постанові від 30 липня 2019 року у справі №320/6312/18.

Згідно з пунктом 14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

А відповідно до пункту 15 Порядку №117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Судом встановлено, що позивач, після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної у ЄРПН, подав до податкової інспекції за основним місцем обліку письмові пояснення разом з копіями первинних документів щодо здійснення господарської операції.

Пунктами 18 - 21 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що і рішення Комісії Державної фіскальної служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Проте, в даному випадку рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.05.2019 № 19 прийнято з порушенням вищенаведених вимог законодавства, оскільки містить лише загальне твердження про ненадання документів, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, які, на думку Комісії, не надані, без з`ясування специфіки проведених господарських операцій.

Відповідно, під час прийняття оскаржуваних рішень, відповідачем не взято до уваги інформацію, повідомлену позивачем та не проведено відповідний аналіз наданих ним документів.

Посилання відповідачів, як на підставу для відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі ненадання первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури / інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, є необґрунтованим, не відповідає фактичним обставинам справи та спростовується наданими позивачем документами до пояснень.

Щодо документів, які підтверджують факт навантаження/розвантаження ТМЦ, слід зазначити, що чинним законодавством не встановлено типової форми на підтвердження таких операцій, при цьому з огляду на доведений факт транспортування, суд вважає доведеним навантаження та розвантаження товару, що транспортувався.

З огляду на відсутність конкретного переліку документів, які слід надати для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, а також конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не мав можливості виконати вимоги суб'єкта владних повноважень.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1244020/41089766 від 02.08.2019 року.

Відповідно до пунктів 23, 24 Порядку № 117, Комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень та які на дату зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі не відповідали критеріям ризиковості платника податку, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно та/або які на дату зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі відповідали критеріям ризиковості платника податку, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Комісія центрального рівня протягом семи робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів відповідно до пункту 15 цього Порядку, але не раніше отриманого рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі комісії регіонального рівня, може прийняти інше рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Прийняте комісією центрального рівня рішення реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу, а рішення Комісії регіонального рівня скасовується.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, спірне рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 1244020/41089766 від 02.08.2019 року прийнято саме Комісією Державної фіскальної служби України, головою якої на час його прийняття був Мішалов Д.С., а не комісією ГУ ДФС у Харківській області, як помилково вважав суд першої інстанції.

З метою усунення вказаного недоліку та чіткого визначення суб'єкта винесення спірного рішення, колегія суддів вважає за необхідне внести необхідні зміни до резолютивної частини рішення суду.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати датою її направлення податкову накладну № 19 від 27.05.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до абзацу третього пункту 28 Порядку №117 податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Так само, пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, визначено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Зважаючи на те, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної контролюючим органом обрано лише відповідність цієї накладної критеріям ризиковості платника податку, а обґрунтованість даної підстави не знайшла свого підтвердження у ході судового розгляду справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну №19 від 27.05.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Пунктом 4 ч.1 ст.317 КАС України встановлено, що підставою для зміни судового рішення суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Відповідно до ч.4 ст.317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

З огляду на встановлені у справі обставини, беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції слід змінити виклавши абзац 2 резолютивної частини рішення в такій редакції: "Визнати незаконним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України (голова комісії - Мішалов Д.С.) №1244020/41089766 від 02.08.2019 року."

В іншій частині доводи апеляційної скарги висновків суду, з наведених вище підстав, не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2019 року по справі № 520/8944/19 змінити, виклавши абзац 2 резолютивної частини рішення в такій редакції:

"Визнати незаконним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України (голова комісії - Мішалов Д.С.) №1244020/41089766 від 02.08.2019 року."

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2019 по справі № 520/8944/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій Судді (підпис) (підпис) В.Б. Русанова Т.С. Перцова Повний текст постанови складено 11.08.2020 року