Постанова

від 12.08.2020 по справі 520/2185/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2020 р. Справа № 520/2185/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Слобожанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Кегичівської районної ради Харківської області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2020, головуючий суддя І інстанції: Сліденко А.В., м. Харків, по справі № 520/2185/2020

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області

до Слобожанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Кегичівської районної ради Харківської області

про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,

ВСТАНОВИВ

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі по тексту - ГУ ДСНС України у Харківській області, Управління, позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Слобожанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Кегичівської районної ради Харківської області (далі по тексту - відповідач, школа), в якому просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі Слобожанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Кегичівської районної ради Харківської області, за адресою: Харківська область, Кегичівський район, селище міського типу Слобожанське, вулиця Шкільна, будинок 1, шляхом її знеструмлення, опечатування пристроїв відключення джерел електропостачання та зобов`язання припинити використання цієї будівлі до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Позовні вимоги мотивовано тим, що перевіркою будівлі та приміщення відповідача були виявлені численні порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, та в подальшому можуть призвести до тяжких наслідків у сфері пожежної та техногенної безпеки, що у свою чергу, є підставою для застосування санкцій за порушення вимог законодавства з питань пожежної безпеки.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2020 по справі № 520/2185/2020 адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Слобожанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Кегичівської районної ради Харківської області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду - задоволено частково.

Зупинено експлуатацію Слобожанською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Кегичівської районної ради Харківської області (ідентифікаційний код - 22719909; місцезнаходження - 64020, Харківська область, смт Слобожанське, вул. Шкільна, буд. 1) будівлі за адресою: 64020, Харківська область, смт. Слобожанське, вул. Шкільна, буд. 1 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної безпеки та пожежної безпеки, установлених згідно з актом Кегичівського районного сектору Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області від 20.12.2019 №170.

Позов в іншій частини вимог - залишено без задоволення.

Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2020 по справі № 520/2185/2020 скасувати та відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що Слобожанською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Кегичівської районної ради Харківської області велись і ведуться роботи по усуненню порушень, зафіксованих актом перевірки. Вважає, що позивач звернувся з позовом без належного обґрунтування застосування таких жорстких заходів реагування як повне зупинення експлуатації (роботи) школи, до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації та зобов`язання зупинити експлуатацію вищезазначеного об`єкта, що свідчить про порушення пропорційності порушення і покарання. Зупинення діяльності відповідача, на його думку, є максимальною санкцією, передбаченою законом, позаяк передбачає обмеження конституційного права громадян, передбаченого ст. ст. 43, 53 Конституції України, а тому вважає, що застосування такого заходу реагування за умови вжиття відповідачем заходів на усунення виявлених порушень не є співмірним щодо обмеження права громадян на освіту та працю.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області в особі Кегичівського районного сектору відносно відповідача було проведено плановий захід державного нагляду (контролю) у формі планової перевірки з питання додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної безпеки, техногенної безпеки, результати якого оформлені актом від 20.12.2019 №170 (далі за текстом - Акт №170 від 20.12.2019) (а.с. 26-34).

В Акті №170 від 20.12.2019 позивач дійшов висновків про вчинення відповідачем низки порушень у сфері цивільного захисту, пожежної безпеки, техногенної безпеки, які тягнуть за собою ризик настання негативних наслідків у вигляді пожежі, зокрема тих, що стали підставою для звернення до суду із цим позовом:

3. Дерев`яні елементи горищних покриттів не оброблені засобами вогнезахисту;

5. Застосовані будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки (в приміщенні їдальні стіни облицьовані пластиком);

6. Двері евакуаційних виходів не зачиняються лише на внутрішні запори, які відчиняються зсередини без ключа (вихід із спортивного залу);

7. Сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням;

8. На дверях сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів відсутні пристрої для самозачинення;

9. З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

10. З`єднувальна коробка не закрита кришкою з негорючих або важкогорючих матеріалів (приміщення їдальні);

11. Улаштовано та експлуатується тимчасова електромережа;

12. Допущено експлуатацію світильників зі знятими ковпаками (розсіювачами) (приміщення щитової);

13. Приміщення не обладнані системами протипожежного захисту;

14. Пожежний резервуар не справний і не утримується таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями;

15. Біля місця розташування пожежної водойми не встановлено покажчик (об`ємний зі світильником або плоский із застосуванням світловідбивних покриттів);

17. Не проведено технічне обслуговування і перевірку на працездатність шляхом пуску води пожежних кран-комплектів з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування;

20. У приміщенні навчального закладу використовується електрочайник в не спеціально обладнаному приміщенні (приміщення соцробітника).

Акт перевірки був підписаний директором ЗОШ без жодних зауважень (а.с. 34 зворот), зазначено лише, що за наявності коштів усі порушення будуть усунуті.

Відповідачем були вжиті заходи організаційно-правового характеру, спрямовані на виконання означеного припису, а саме: укладено договір на поставку протипожежного обладнання; видано наказ про заборону використання побутових електроприладів у приміщенні школи; направлено листа до відділу освіти з проханням виділити кошти, необхідні для усунення порушень у сфері пожежної безпеки, що підтверджується відповідними доказами, наданими представником відповідача та долученими судом першої інстанції до матеріалів справи. Також до суду першої інстанції надані роздруківки світлин на підтвердження факту демонтажу пластикових панелей та закриття з`єднувальних коробок. (а.с. 64-76)

26.03.2020 відповідач звернувся до позивача з листом, в якому просив провести перевірку щодо усунення порушень.(а.с.84)

У подальшому, 03.04.2020 - 06.04.2020 Головним управлінням в особі Кегичівського районного сектору було проведено позапланову перевірку відповідача з питання стану усунення порушень, викладених в акті від 20.12.2019 №170.

Результати позапланової перевірки оформлені актом від 06.04.2020 №28 (далі за текстом - Акт №28, а.с. 88-103), згідно з висновками якого низка порушень не була усунута, зокрема пунктів 3, 7, 8, 13, 14 та 15 порушень, які були підставою для звернення до суду із цим позовом (Дерев`яні елементи горищних покриттів не оброблені засобами вогнезахисту; сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням; на дверях сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів відсутні пристрої для самозачинення; приміщення не обладнані системами протипожежного захисту; пожежний резервуар не справний і не утримується таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями; біля місця розташування пожежної водойми не встановлено покажчик (об`ємний зі світильником або плоский із застосуванням світловідбивних покриттів);

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, оскільки відповідачем не спростовано доводів позивача про наявність порушень вимог щодо пожежної безпеки, які можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей.

Відмовляючи в задоволенні іншої частини позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що рішення суду про зупинення експлуатації будівлі за своєю правовою суттю є запровадженням заборони на задіяння даного об`єкту нерухомості у технологічному чи технічному циклах виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг, отже, підстав для постановлення окремого рішення з цього питання суд не знаходить, що зумовлює залишення позову без задоволення у цій частині. В частині вимог щодо знеструмлення (відключення джерел електропостачання) суд першої інстанції зазначив, у ході розгляду справи позивачем не доведено тих обставин, що знеструмлення об`єктів заявника об`єктивно не здатне спричинити загрози більшого рівня у зв`язку з створенням неможливості використання мобільних пристроїв пожежогасіння електричного живлення. Також суд першої інстанції зазначив, що за змістом ст.ст. 8, 124, 129 Конституції України запровадження рішенням суду заборони на вчинення будь-яких дій є цілком достатнім для забезпечення належного рівня правопорядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (отже апеляційному перегляду підлягає рішення суду в частині задоволення позовних вимог).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до абз. 2 ст. 1 Закону України від 05.04.2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі по тексту - Закон № 877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Як встановлено частиною 1 статті 3 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Частиною 1 статті 4 Закону № 877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16.12.2015 року № 1052 (подалі - Положення № 1052) визначено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

За визначенням пп. 2 п. 3 Положення № 1052, основним завданням ДСНС України є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2013 року № 33 «Про утворення територіальних органів Державної служби з надзвичайних ситуацій та визнання такими, що втратили чинність, деяких Постанов Кабінету Міністрів України» , утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з надзвичайних ситуацій, яким є Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.

Головне управління є територіальним органом виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, рятувальних справах та гасіннях пожеж, профілактики травматизму невиробничого характеру, та діє на підставі Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.

Головне управління, згідно з покладеними на нього завданнями на відповідній території, здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, іншими суб`єктами господарювання, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства; здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на ДСНС України Президентом України.

Пунктом 3 Типового положення про територіальні органи міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 563, визначено, що завданням територіальних органів є реалізація повноважень міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту урегульовано Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI (далі по тексту - Кодекс цивільного захисту України).

Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до п.п. 11, 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. (ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно з ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, серед іншого, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України).

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що встановлення факту порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожеже-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України 30.12.2014 за №1417 затверджені Правила пожежної безпеки України (далі по тексту - ППБУ), які встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (п.1 Розділу І). Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах (п.2 Розділу І). Центральні органи виконавчої влади з урахуванням специфічних умов та особливостей щодо забезпечення пожежної безпеки об`єктів, віднесених до їх сфери управління, за необхідності видають галузеві правила пожежної безпеки, які не повинні суперечити цим Правилам та знижувати їх вимоги (п.3 Розділу 1).

Відповідно до пункт 4 розділу I ППБУ пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Згідно з п. 1.2 глави 1 розділу V ППБУ будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (п.1.2 глави 1 розділу V ППБУ).

Зі змісту акту перевірки вбачається, що під час проведення позапланової перевірки, проведеної з 16.12.2019 по 20.12.2019, фахівцями ГУ ДСНС України у Харківській області в Акті №170 від 20.12.2019 було встановлено порушення, зокрема:

3. Абз. 2 п. 2.5 розділу ІІ ППБУ - Дерев`яні елементи горищних покриттів не оброблені засобами вогнезахисту;

5. Пункту 2.23 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - Застосовані будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки (в приміщенні їдальні стіни облицьовані пластиком);

6. Пункту 2.27 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - Двері евакуаційних виходів не зачиняються лише на внутрішні запори, які відчиняються зсередини без ключа (вихід із спортивного залу);

7. Пункту 2.31 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - Сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням;

8. Пункту 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - На дверях сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів відсутні пристрої для самозачинення;

9. Пункту 1.16 глави 1 розділу ІV ППБУ - З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

10. Пункту 1.7 глави 1 розділу ІV ППБУ - З`єднувальна коробка не закрита кришкою з негорючих або важкогорючих матеріалів (приміщення їдальні);

11. Пункту 1.8 глави 1 розділу ІV ППБУ - Улаштовано та експлуатується тимчасова електромережа;

12. Пункту 1.18 глави 1 розділу ІV ППБУ - Допущено експлуатацію світильників зі знятими ковпаками (розсіювачами) (приміщення щитової);

13. Пункту 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - Приміщення не обладнані системами протипожежного захисту;

14. Підпункту 2 пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ - Пожежний резервуар не справний і не утримується таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями;

15. Підпункту 9 пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ - Біля місця розташування пожежної водойми не встановлено покажчик (об`ємний зі світильником або плоский із застосуванням світловідбивних покриттів);

17. Підпункту 9 пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБУ - Не проведено технічне обслуговування і перевірку на працездатність шляхом пуску води пожежних кран-комплектів з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування;

20. Пункту 1.4 глави 1 розділу VІ ППБУ - У приміщенні навчального закладу використовується електрочайник в не спеціально обладнаному приміщенні (приміщення соцробітника).

За результатами проведеної з 03.04.2020 по 06.04.2020 позапланової перевірки складено акт перевірки № 28 від 06.04.2020, з якого колегією суддів встановлено, що неусунутими лишилися такі порушення, що зумовили звернення до суду з цим позовом:

3. Абз. 2 п. 2.5 розділу ІІ ППБУ - Дерев`яні елементи горищних покриттів не оброблені засобами вогнезахисту;

7. Пункту 2.31 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - Сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням;

8. Пункту 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - На дверях сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів відсутні пристрої для самозачинення;

13. Пункту 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - Приміщення не обладнані системами протипожежного захисту;

14. Підпункту 2 пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ - Пожежний резервуар не справний і не утримується таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями;

15. Підпункту 9 пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ - Біля місця розташування пожежної водойми не встановлено покажчик (об`ємний зі світильником або плоский із застосуванням світловідбивних покриттів).

Отже, висновки акту перевірки № 28 від 06.04.2020 свідчать про те, що відповідачем було усунуто низку порушень, які слугували підставою для звернення з цим позовом, зокрема:

5. Пункту 2.23 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - Застосовані будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки (в приміщенні їдальні стіни облицьовані пластиком);

6. Пункту 2.27 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - Двері евакуаційних виходів не зачиняються лише на внутрішні запори, які відчиняються зсередини без ключа (вихід із спортивного залу);

9. Пункту 1.16 глави 1 розділу ІV ППБУ - З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

10. Пункту 1.7 глави 1 розділу ІV ППБУ - З`єднувальна коробка не закрита кришкою з негорючих або важкогорючих матеріалів (приміщення їдальні);

11. Пункту 1.8 глави 1 розділу ІV ППБУ - Улаштовано та експлуатується тимчасова електромережа;

12. Пункту 1.18 глави 1 розділу ІV ППБУ - Допущено експлуатацію світильників зі знятими ковпаками (розсіювачами) (приміщення щитової);

17. Підпункту 9 пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБУ - Не проведено технічне обслуговування і перевірку на працездатність шляхом пуску води пожежних кран-комплектів з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування;

20. Пункту 1.4 глави 1 розділу VІ ППБУ - У приміщенні навчального закладу використовується електрочайник в не спеціально обладнаному приміщенні (приміщення соцробітника).

Таким чином, слід надати правову оцінку порушенням, які не були усунуті, були підставою для звернення позивача з цим позовом, та викладені в пунктах 3, 7, 8, 13, 14, 15 Акту №170 від 20.12.2019.

Щодо порушення відповідачем абз. 2 п. 2.5 розділу ІІ ППБУ (п. 3 Акту №170 від 20.12.2019), яке полягало у тому, що дерев`яні елементи горищних покриттів не оброблені засобами вогнезахисту, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з п. 2.5 розділу ІІІ ППБУ у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

Виходячи зі змісту акту перевірки, відповідачем не проведено обробку дерев`яних елементів горищних покриттів засобами вогнезахисту, чим порушено абз.2 п. 2.5 розділу ІІІ ППБУ.

Враховуючи, що невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам, відсутність їх вогнезахисної обробки створює перешкоди під час евакуації людей та гасінні пожежі, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню полум`я, оскільки вони не мають нормативно встановлених меж вогнестійкості та меж поширення вогню по ним (пункт 3 акту), не усунення відповідачем вказаного порушення може призвести до негативних наслідків у сфері пожежної безпеки, що створюють загрозу життю і здоров`ю людей.

Щодо порушень відповідачем пунктів 2.31, 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ (п. 7, 8 Акту №170 від 20.12.2019), які полягали у тому, що сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням та на дверях сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів відсутні пристрої для самозачинення, слід вказати наступне.

Відповідно до п. 2.31 глави 2 розділу ІІІ ППБУ сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей.

Згідно з п. 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ не допускається, зокрема, знімати пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів, а також фіксувати самозакривні двері у відчиненому положенні.

Виходячи зі змісту акту перевірки, відповідачем не забезпечено евакуаційним освітленням сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації, а також не встановлено пристрої для самозачинення на дверях сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів, чим порушено вимоги п. 2.31 та 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ, відповідно.

Отже, невідповідність евакуаційних шляхів (їх конструктивні та планувальні рішення), перешкоджає вільній евакуації людей з приміщень під час виникнення пожежі (пункти 7, 8 Акту).

Щодо порушення відповідачем п. 1.2 глави 1 розділу V ППБУ (п. 13 Акту №170 від 20.12.2019), яке полягало у тому, що приміщення не обладнані системами протипожежного захисту, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з п. 1.2 глави 1 розділу V ППБУ будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

Виходячи зі змісту акту перевірки, приміщення не обладнане протипожежною системою. Посилання на лист відповідача від 17.01.2020 №01-25/9, який надісланий начальнику відділу освіти, молоді та спорту Кегичівської районної державної адміністрації з проханням виділити кошти для усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зокрема, обладнання системи протипожежного захисту, не є доказом усунення вказаного порушення, оскільки не гарантувало виділення коштів на цю мету та фактично не призвело до виконання вимог позивача.

Разом з цим, відсутність системи протипожежного захисту, у разі виникнення пожежі, перешкоджає її швидкому виявленню та ліквідації, повідомленню про неї, а також оперативній евакуації людей на ранній стадії її виникнення (п. 13 Акту).

Щодо порушень відповідачем підпунктів 2 та 9 пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ (п. 14, 15 Акту №170 від 20.12.2019), які полягали у тому, що пожежний резервуар не справний і не утримується таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями, а також не встановлення покажчику (об`ємного зі світильником або плоского із застосуванням світловідбивних покриттів) біля місця розташування пожежної водойми, колегія суддів встановлено наступне.

Відповідно підпунктів 2 та пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ зовнішній протипожежний водопровід повинен відповідати таким вимогам:

2) пожежні гідранти та пожежні резервуари повинні бути справними і утримуватися таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями;

9) біля місць розташування пожежних гідрантів і водойм повинні бути встановлені (відповідальні за встановлення - згідно з підпунктом 8 цього пункту) покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них, зокрема: для пожежної водойми - літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми;

Виходячи зі змісту акту перевірки, відповідачем не забезпечено як справності і утримання пожежного резервуару таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями, так і встановлення покажчику (об`ємного зі світильником або плоского із застосуванням світловідбивних покриттів) біля місця розташування пожежної водойми, чим порушено вимоги підпунктів 2 та пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ, відповідно.

За таких обставин, відсутність та неготовність до роботи зовнішнього та внутрішнього протипожежного водопостачання, а також первинних засобів пожежогасіння не дозволить оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі, чим створюється загроза безпеці людей (пункти 14, 15 Акту).

Надана відповідачем копія листа від 17.01.2020 №01-25/9, який надісланий начальнику відділу освіти, молоді та спорту Кегичівської районної державної адміністрації з проханням виділити кошти для усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки не спростовують факту існування допущених порушень станом на час розгляду справи судом першої інстанції та усунення їх відповідачем в подальшому.

Зміст вказаного листа від 17.01.2020 №01-25/9 лише підтверджує триваючий характер цих порушень та необхідність вжиття судом заходів державного реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі, оскільки без вжиття таких заходів усунення порушень буде відкладено на невизначений строк.

Колегія суддів зауважує, що відсутність бюджетних коштів та належного фінансування не звільняє відповідача від виконання ним імперативних норм протипожежного законодавства. Чинне законодавство не ставить в залежність необхідність в застосуванні заходів реагування від наявності чи відсутності бюджетних коштів (фінансової спроможності) відповідача. Сама по собі відсутність коштів на забезпечення протипожежної та техногенної безпеки, в тому числі й у зв`язку з відсутністю відповідного бюджетного асигнування, не може бути підставою для відкладення вжиття заходів щодо усунення факторів небезпеки життю, здоров`ю громадян.

Виходячи зі змісту акту перевірки від 13.03.2020, наразі позивачем усунуто 8 з 14 виявлених порушень.

Проте, залишились неусунутими 6 порушень (пункти 3, 7, 8, 13, 14, 15 Акту №170 від 20.12.2019), які створюють небезпеку для життя та здоров`я як людей, які перебувають у приміщенні Слобожанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Кегичівської районної ради Харківської області, так і осіб, які будуть ліквідувати пожежу у разі її виникнення.

Отже, усунення 8 з 14 виявлених порушень не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог ГУ ДСНС України в Харківській області в тому обсязі, як про це зазначив суд першої інстанції.

Доводи відповідача про те, що органом державного нагляду необґрунтовано наявності підстав для повного зупинення експлуатації приміщення навчального закладу та зриву учбового процесу, колегія суддів вважає помилковими, оскільки позивач, звертаючись до суду, чітко вказав, у чому саме полягає загроза для життя та здоров`я людей, які знаходяться в приміщенні Слобожанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Кегичівської районної ради Харківської області, та до яких наслідків може призвести подальше існування тих порушень, які зафіксовані актом перевірки та не усунені відповідачем.

Враховуючи вищенаведене, слід дійти висновку, що порушення, виявлені під час перевірки Слобожанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Кегичівської районної ради Харківської області, та які лишилися не усуненими, у своїй сукупності становлять загрозу життю людей, які перебувають у цих приміщеннях, оскільки у разі виникнення пожежі призведуть до швидкого розповсюдження вогню та продуктів горіння, створять перешкоди евакуації людей, ускладнять роботу фахівців ДСНС та працівників закладу та уповільнять роботу щодо гасіння пожежі, що в свою чергу вимагає вжиття заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі.

Доводи відповідача про те, що виявлені перевіркою порушення не створюють явної та очевидної небезпеки для життя та здоров`я людей, а відтак не є підставою для зупинення експлуатації будівель бази відпочинку, колегія суддів вважає неприйнятними, оскільки в силу п.1 ч.1 ст.70 КЦЗ України недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, є беззаперечною підставою для звернення позивача до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи об`єкта.

Як зазначалось вище, акт перевірки Акт №170 від 20.12.2019 було підписано завідувачем Слобожанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Кегичівської районної ради Харківської області без зауважень за заперечень з поміткою про усунення усіх виявлених порушень у разі наявності коштів.

Посилання відповідача на те, що вжиття заходів державного нагляду у вигляді зупинення експлуатації будівлі є порушенням права на освіту, колегія суддів відхиляє, оскільки це право є неспіврозмірним із правом на життя та здоров`я, закріплене у ст.27 Конституції України, статті 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, та загрозою, яку створюють виявлені порушення.

Твердження відповідача про неспівмірність обраного позивачем та застосованого судом заходу реагування з характером допущеного порушення та ступенем його небезпеки, непропорційність цього заходу меті його застосування, колегія суддів вважає неприйнятними, з наступних підстав.

За визначенням першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходяться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

В силу ст.3 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється, зокрема, за принципом пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.

Згідно з п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.7 Кодексу цивільного захисту України цивільний захист здійснюється за такими основними принципами: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян; максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

За визначенням п.п.25, 32, 33 ст.1 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків; пожежа - неконтрольований процес знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Враховуючи викладене, пожежа є небезпечною подією, а загроза виникнення пожежі, проти якої не заперечує відповідач, у разі перебування людей на об`єкті, і є тим чинником, що призводить до загрози їх життю та здоров`ю. В свою чергу забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Колегія суддів зазначає, що такий захід реагування, як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Крім того, застосування до відповідача заходу реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

При цьому, колегія суддів зауважує, що застосування заходу реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення Слобожанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Кегичівської районної ради Харківської області виявлених порушень, а тому посилання відповідача на недотримання принципу пропорційності під час застосування такого заходу, як повне зупинення експлуатації об`єкту є необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.02.2019 по справі № 810/2400/18, від 16.05.2019 по справі № 812/1296/18, від 07.08.2019 по справі № 810/1820/18, від 26.02.2020 по справі № 826/7073/18, від 27.02.2020 по справі № 560/2619/19, від 19.02.2020 по справі № 804/5713/16, від 23.01.2020 по справі № 814/1272/18.

Також, відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції доказів, які б свідчили про повне усунення Слобожанською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Кегичівської районної ради Харківської області порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не було надано, а ті порушення, які залишаються, продовжують створювати загрозу життю та здоров`ю людей.

Відтак, вірним є висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для зупинення експлуатації будівлі, в якій знаходиться Слобожанська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Кегичівської районної ради Харківської області за адресою: Харківська область, Кегичівський район, смт Слобожанське, вул. Шкільна, буд. 1.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішень Комісії, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду в цій частині не спростовують.

Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326-328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Слобожанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Кегичівської районної ради Харківської області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2020 по справі № 520/2185/2020 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)Т.С. Перцова Судді (підпис) (підпис) С.П. Жигилій В.Б. Русанова