Ухвала

від 12.08.2020 по справі 640/10846/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/10846/19

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

12 серпня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Кузьмишиної О.М., суддів Сорочка Є.О. та Пилипенко О.Є., розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Юкрейніан Констракшн ТІМ до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2019 р. позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідачем 2 подано до Шостого апеляційного адміністративного суду (надалі - Шостий ААС) апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Шостого ААС від 15.04.2020 р. апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту строк не пізніше ніж десять днів з дня закінчення карантину для усунення недоліків апеляційної скарги. Судом було визнано необґрунтованим клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження, а тому йому було надано строк для подачі додаткових обґрунтувань, які б підтвердили поважність причин попуску строку звернення на апеляційне оскарження.

Таким чином, апелянту слід було усунути недоліки апеляційної скарги шляхом подання мотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження .

17.07.2020 р. набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) № 731-IX від 18.06.2020 р. (далі - Закон України № 731-IX), яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 731-IX встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу ХІІ Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30.03.2020 р., закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Таким чином, законодавцем встановлено обмеження строку наданого відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній з 02.04.2020 до 16.07.2020), зокрема на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, який закінчується через 20 днів після набрання чинності Законом України № 731-IX від 18.06.2020 р.

Враховуючи, що Закон України № 731-IX набрав чинності 17.07.2020 р., строк виконання вимог ухвали суду закінчується 06.08.2020 р.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі -КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з ч. 1 ст. 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленим рішенням суду першої інстанції, можуть скористатися правом його оскарження у апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

В свою чергу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain від 07.07.1989).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

При вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 295 КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва прийнято 30.08.2019 р., натомість до суду із апеляційною скаргою апелянт звернувся 10.03.2020 р.

Із апеляційною скаргою вперше апелянт звернувся 17.09.2019 р.

Ухвалою Шостого ААС від 27.09.2019 р. апеляційну скаргу було залишено без руху у зв`язку із несплатою апелянтом судового збору. У задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено.

Ухвалою Шостого ААС від 25.10.2019 р. апеляційну скаргу було повернуто у зв`язку із неусуненням недоліків апеляційної скарги.

19.11.2019 р. апелянт вдруге звернувся до суду із апеляційною скаргою, яка ухвалою Шостого ААС від 05.12.2019 р. була залишена без руху у зв`язку із несплатою апелянтом судового збору.

Ухвалою Шостого ААС від 23.12.2019 р. апеляційну скаргу було повернуто у зв`язку із неусуненням недоліків апеляційної скарги.

13.01.2020 р. апелянт втретє звернувся до суд із апеляційною скаргою, яка 13.02.2020 р. була повернута у зв`язку із тим, що апелянтом не надано доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу.

Звертаючись до суду вчетверте із апеляційною скаргою - 10.03.2020 р., апелянт просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження, разом з тим жодних доказів поважності причин пропуску звернення до суду за період з 13.01.2020 р. по 10.03.2020 р, не зазначає.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважності причин пропуску строку звернення апелянтом не подано.

В той же час, з огляду на приписи, зокрема, статті 44 КАС України, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження за поданою апеляційною скаргою.

Керуючись ст. ст. 299, 325, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -

УХВАЛИВ:

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Юкрейніан Констракшн ТІМ до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: О.М. Кузьмишина

Судді: Є.О. Сорочко

О.Є. Пилипенко