Постанова

від 12.08.2020 по справі 812/1417/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 812/1417/16

адміністративне провадження № К/9901/34087/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Данилевич Н.А.,

суддів: Смоковича М.І., Шевцової Н.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції в Луганській області про скасування припису про недопущення повторних порушень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного територіального управління юстиції в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 липня 2017 року (головуючий суддя - Шембелян В.С.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року (головуючий суддя - Ханова Р.Ф., судді - Василенко Л.А., Гайдар А.В.) у справі № 812/1417/16.

І. Суть спору

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Луганській області, в якому він просив суд скасувати Припис від 09.11.2016 №16 про недопущення повторних порушень за результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначав, що Постановою господарського суду Луганської області від 29.03.2016 у справі №913/972/14 (провадження №226/913/972/14) ТОВ Завод Аквапласт (місто Кремінна, вул.Дзержинського, 33, код ЄДРПОУ 32815410) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, Позивача призначено ліквідатором підприємства. За результатами перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 , проведеної за повідомленням про проведення позапланової невиїзної перевірки Головного територіального управління юстиції у Луганській області Міністерства юстиції України від 19.10.2016 №35, виявлено порушення в діяльності позивача під час виконання повноважень ліквідатора у справі №913/972/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю завод Аквапласт (далі ТОВ завод Аквапласт ), що полягало в тому, що Позивач до початкової вартості майна банкрута (цілісного майнового комплексу) включив вимоги кредиторів, що не були визнані в передбаченому Законом України Про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом (у редакції, що діє з 19.01.2013) порядку, а саме, які не були визнані господарським судом, в провадженні якого перебувала вказана справа про банкрутство. Зазначений факт, на думку відповідача, є порушенням вимог частини 1 статті 43 вказаного Закону. За результатами перевірки відповідачем складено довідку про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого №28 з посиланням на скоєння Позивачем вказаного правопорушення, Акт позапланової невиїзної перевірки діяльності Позивача як арбітражного керуючого №30, за висновками якого також в діяльності позивача встановлено вказане правопорушення, яке визнано таким, що неможливо усунути, та Припис про недопущення повторних порушень №16 щодо недопущення арбітражним керуючим у подальшій діяльності аналогічних порушень. Позивач вважає дії посадових осіб ГТУЮ у Луганській області при складанні Акту та винесені Припису №16 протиправними, вчиненими з самостійним довільним викладенням та трактуванням вимог нормативно-правових актів.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 4 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року, адміністративний позов Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Луганській області про скасування припису від 09.11.2016 № 16 задоволено.

Скасовано Припис Головного територіального управління юстиції у Луганській області за результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 від 09.11.2016 №16.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у Луганській області ( код 34941884) на користь Арбітражного керуючого ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 551,20 грн (п`ятсот п`ятдесят одна гривня 20 коп).

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що при розгляді справи №913/972/14 суди дійшли висновку про проведення аукціону з продажу майна ТОВ Завод Аквапласт у встановленому Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом порядку, відсутність підстав для визнання результатів такого аукціону недійсними, а дії ліквідатора щодо оцінки майна, визначення його початкової вартості визнали правомірними. Таким чином, факт відсутності порушень вимог Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом в діях Позивача як ліквідатора цілісного майнового комплексу ТОВ Завод Аквапласт , в тому числі під час визначення початкової вартості майна встановлено судовим рішенням у господарській справі, що набрало законної сили, тому ці обставини суди визнали такими, що не підлягають доказуванню в силу вимог ч.1 ст.72 КАС України при розгляді цієї справи. За таких обставин, суди дійшли висновку, що оскаржуваний припис про недопущення повторних порушень за результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 від 09.11.2016 №16 є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції також додав, що оскаржуваний припис відповідача є також неприйнятним з огляду на те, що не містить в собі посилань на правові норми, які визначають підставу прийняття припису та межі повноважень відповідача щодо його прийняття. Рішення суб`єкту владних повноважень повинен бути обґрунтованим з точки зору правового регулювання та має бути перевірено судом з цих підстав відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України.

Крім того, здійснюючи апеляційний перегляд судового рішення, колегія суддів звернула увагу на положення статті 3 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02.09.2014 №1669-VII, які передбачають, що органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, крім позапланових перевірок суб`єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику.

Враховуючи те, що позивач у справі - арбітражний керуючий ОСОБА_1 виконує повноваження ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ Завод Аквапласт , є по суті суб`єктом господарювання та здійснює діяльність у зоні проведення антитерористичної операції (м. Рубіжне), колегія суддів дійшла висновку про розповсюдження мораторію на проведення перевірок на спірні правовідносини.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

11 вересня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Головного територіального управління юстиції у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 4 липня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року, в якій відповідач просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначає, що господарським судом не бралось до уваги невірне визначення початкової вартості цілісного майнового комплексу у зв`язку з тим, що це не було предметом розгляду заяви Рубіжанської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області, оскільки невірне визначення ліквідатором початкової вартості ЦМК не є підставою для визнання недійсним та скасування результатів проведеного аукціону. Отже, вважає, що припис позивачу винесено на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені законом. Вказує, що арбітражним керуючим при визначенні початкової вартості ЦМК було додатково включено вимоги про відшкодування витрат арбітражному керуючому, які повинні були бути сплачені у першу чергу задоволення за рахунок наявних у боржника коштів. Також вказує, що позивач є суб`єктом незалежної професійної діяльності, а не суб`єктом господарювання.

Ухвалою Верховного Суду від 11 серпня 2020 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою господарського суду Луганської області від 29.03.2016 у справі №913/972/14 ТОВ Завод Аквапласт визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру ( а.с.13-17). Ліквідатором банкрута призначено Позивача (а.с.12).

На підставі доручення Міністерства юстиції України від 05.10.2016 №1718/21562-0-32-16/9.4 за зверненням Управління Служби безпеки України в Луганській області, Головним територіальним управлінням юстиції у Луганській області у період з 27.10.2016 по 31.10.2016 було проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання повноважень ліквідатора у справі №913/972/14 про банкрутство ТОВ Завод Аквапласт , з дослідженням питань щодо додержання порядку продажу майна банкрута, а саме цілісного майнового комплексу ТОВ Завод Аквапласт (а.с.13, 64-65)

У скарзі Управління Служби безпеки України в Луганській області посилалось на невірне визначення арбітражним керуючим початкової вартості цілісного майнового комплексу, не проведення ним експертної оцінки вартості майна банкрута, встановлених організатором аукціону стислих термінів подання заявок на участь в аукціоні з продажу цілісного майнового комплексу, що призвело до реалізації цілісного майнового комплексу за зниженою ціною (479370,95 грн) (а.с.64).

Відділом з питань банкрутства складено довідку №28 від 31.10.2016, у якій зазначено, що у строк до 07.11.2016 арбітражний керуючий може надати пояснення, зауваження, заперечення. Акт перевірки буде підписаний 09.11.2016 ( а.с.29-34).

На підставі пункту 6.1. Порядку контролю арбітражний керуючий ОСОБА_1 надав свої заперечення до Довідки від 31.10.2016 ( а.с.35-37).

За результатами проведеної позапланової невиїзної перевірки Відповідачем було складено Акт № 30 від 09.11.2016, в якому встановлено порушення частини 1 статті 43 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (у редакції, що діє з 19.01.2013) щодо визначення початкової вартості майна банкрута (цілісного майнового комплексу) не за сукупністю визнаних у встановленому Законом порядку вимог кредиторів, оскільки оплата послуг залучених фахівців у сумі 346348,00 грн; витрати арбітражного керуючого (аналіз фінансово- господарської діяльності, публікації) у сумі 10411,75 грн; оплата послуг арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна у сумі 711,20 грн; оплата послуг арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у сумі 17645,43 грн є витратами арбітражного керуючого під час здійснення повноважень у справі та оплата послуг арбітражного керуючого (абз.10 - 12 п.1 ст. 45 Закону), а не визнаними вимогами кредиторів, у встановленому Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом порядку ( а.с.38-41).

За результатами проведення позапланової невиїзної перевірки Головним територіальним управлінням юстиції у Луганській області 09.11.2016 було винесено припис №16 про недопущення повторних порушень. У приписі зазначено про встановлення порушення частини 1 статті 43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, що діє з 19.01.2013) щодо визначення початкової вартості майна банкрута (цілісного майнового комплексу) не за сукупністю визнаних у встановленому Законом порядку вимог кредиторів (а.с.42).

Також суди встановили, що ухвалою Господарського суду Луганської області від 06.12.2016 у справі №913/972/14, яку залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.03.2017, було відмовлено у задоволенні заяви кредитора Рубіжанської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області про визнання недійсними та скасування результатів аукціону з продажу майна ТОВ Завод Аквапласт ( а.с.129-147).

Відмовляючи у задоволенні заяви Рубіжанської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області, суди виходили з того, що дії ліквідатора ОСОБА_1 під час реалізації цілісного майнового комплексу ТОВ Завод Аквапласт відповідали вимогам доцільності та розумності, з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів, а реалізацію майна банкрута було проведено за найвищою ціною, організатором ніяким чином не було порушено порядку та умов проведення аукціону.

Так Господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що до складу початкової вартості ліквідатором окрім суми вимог кредиторів за реєстром включено суму вимог, які підлягають задоволенню у 1 чергу згідно ст.45 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , зокрема витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі:

- витрати на публікацію в офіційних друкованих органах інформації про порядок продажу майна банкрута;

- вимоги щодо виплати основної грошової винагороди арбітражному керуючому;

- вимоги щодо відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним повноважень розпорядника майна, керуючого санацією боржника або ліквідатора банкрута;

- витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов`язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута, що не заборонено Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки джерелом відшкодування цих витрат є кошти боржника, отримані в результаті продажу його майна ( майнових прав) (а.с.144 зворотній бік останній абзац - а.с.145).

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини щодо контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) врегульовані нормами ст. 106 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом`т від 14 травня 1992 року №2343-XII (далі - Закон №2343-XII).

Процедуру організації та проведення перевірок діяльності арбітражних керуючих, повноваження осіб, які здійснюють перевірки, права й обов`язки арбітражних керуючих, порядок оформлення результатів перевірки, порядок підготовки за результатами перевірки подання на Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення встановлює Порядок контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затверджений наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 №1284/5, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.07.2013 за № 1113/23645 (далі - Порядок №1284/5).

Відповідно до положень ч.2 ст. 106 Закону №2343-XII позапланові виїзні та невиїзні перевірки здійснюються за зверненнями громадян чи юридичних з осіб, якщо з таких звернень вбачається необхідність проведення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства. Для проведення невиїзної перевірки державний орган з питань банкрутства надсилає арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору) письмовий запит у межах предмета звернення. У зазначений в запиті строк арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) надсилає державному органу з питань банкрутства вмотивовану відповідь та копії відповідних документів.

У п.2.1 та п.2.2 Порядку №1284/5 визначено, що контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок. Контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється на предмет дотримання ними вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці.

У п.2.3 Порядку №1284/5 передбачено, що здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих складається з таких етапів: проведення перевірки, складання довідки про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого; надання арбітражним керуючим комісії заперечень щодо Довідки та (або) усунення зазначених у Довідці порушень; складення акта перевірки з урахуванням Довідки, заперечень та усунутих арбітражним керуючим порушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), внесені Законом України від 15.01.2020 №460-ІХ, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

Як встановили суди попередніх інстанцій, підставою винесення спірного у цій справі припису є встановлення відповідачем під час проведеної перевірки порушення ОСОБА_1 частини 1 статті 43 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (у редакції, що діє з 19.01.2013) щодо визначення початкової вартості майна банкрута (цілісного майнового комплексу) не за сукупністю визнаних у встановленому Законом порядку вимог кредиторів, оскільки оплата послуг залучених фахівців у сумі 346348,00 грн; витрати арбітражного керуючого (аналіз фінансово- господарської діяльності, публікації) у сумі 10411,75 грн; оплата послуг арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна у сумі 711,20 грн; оплата послуг арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у сумі 17645,43 грн є витратами арбітражного керуючого під час здійснення повноважень у справі та оплата послуг арбітражного керуючого (абз.10 - 12 п.1 ст. 45 Закону), а не визнаними вимогами кредиторів, у встановленому Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом порядку.

Водночас, судами обґрунтовано враховано висновки Господарського суду Луганської області, наведені в ухвалі від 06.12.2016 у справі №913/972/14, яку залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.03.2017, зроблені судом при розгляді заяви кредитора Рубіжанської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області про визнання недійсними та скасування результатів аукціону з продажу майна ТОВ Завод Аквапласт .

Так, господарський суд зазначив, що до складу початкової вартості ліквідатором окрім суми вимог кредиторів за реєстром включено суму вимог, які підлягають задоволенню у 1 чергу згідно ст.45 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , зокрема витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі:

- витрати на публікацію в офіційних друкованих органах інформації про порядок продажу майна банкрута;

- вимоги щодо виплати основної грошової винагороди арбітражному керуючому;

- вимоги щодо відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним повноважень розпорядника майна, керуючого санацією боржника або ліквідатора банкрута;

- витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов`язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута, що не заборонено Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки джерелом відшкодування цих витрат є кошти боржника, отримані в результаті продажу його майна ( майнових прав) (а.с.144 зворотній бік останній абзац - а.с.145).

Вищенаведені обставини спростовують посилання скаржника на те, що господарським судом не брались до уваги обставини визначення початкової вартості цілісного майнового комплексу у зв`язку з тим, що це не було предметом розгляду заяви Рубіжанської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області.

Суд зауважує, що господарський суд при розгляді заяви Рубіжанської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області про визнання недійсними та скасування результатів аукціону у справі №913/972/14 дійшов висновку, що аукціон з продажу майна ТОВ Завод Аквапласт проведено у встановленому Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом порядку, підстави для визнання результатів такого аукціону недійсними відсутні, а дії ліквідатора щодо оцінки майна, визначення його початкової вартості є правомірними.

Враховуючи викладене, судами обґрунтовано враховано вищенаведені обставини, встановлені господарським судом у судовому рішенні, що набрало законної сили.

Таким чином, доводи касаційної скарги не спростовують правильність доводів, якими мотивовано судові рішення, а зводяться до переоцінки доказів, проаналізованих судами, та не дають підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень, у касаційній скарзі не зазначено.

Частиною першою статті 350 КАС України (в чинній редакції) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанції - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції в Луганській області залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 липня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року у справі № 812/1417/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіН.А. Данилевич М.І. Смокович Н.В. Шевцова