Ухвала

від 12.08.2020 по справі 320/3323/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 320/3323/19

адміністративне провадження № К/9901/7104/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Шарапи В.М.,

перевіривши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Спеціалізована пересувна механізована колона - 241" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2020 у справі № 320/3323/19 за позовом Бориспільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області до Відкритого акціонерного товариства "Спеціалізована пересувна механізована колона - 241" про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У 2019 році Бориспільське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Київській області (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Спеціалізована пересувна механізована колона - 241" (далі - відповідач), в якому просило стягнути з позивача суму заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах згідно списку № 2 за період з 01.06.2018 по 30.06.2019, з урахуванням доплат з дати призначення на користь позивача, в загальному розмірі 109 404,90 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23.09.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2020, позов задоволено.

12.03.2020 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відповідачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2020 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Верховного Суду від 30.03.2020 касаційну скаргу відповідача залишено без руху. Скаржнику надано строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали шляхом сплати судового збору та зазначення поважних причин пропуску строку касаційного оскарження з наданням відповідних доказів.

Ухвалою Верховного Суду від 05.05.2020 скаржнику продовжено строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня закінчення карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Ухвалою Верховного Суду від 06.08.2020 скаржнику продовжено строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня закінчення карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

На виконання вимог ухвали від скаржника надійшла заява про усунення недоліків разом з меморіальним ордером від 08.04.2020 № 185 про сплату судового збору та клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2020. Вказану заяву скаржник обґрунтовує тим, що копію оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції отримано 10.02.2020. На підтвердження зазначеної інформації скаржником надано копію листа Київського окружного адміністративного суду від 08.04.2020 № 01-22/2852/20, копію листа АТ Укрпошта від 28.04.2020 № 33-б-4676 та копію заяви про ознайомлення з матеріалами справи від 03.02.2020 на якій міститься відповідна відмітка про ознайомлення саме 12.02.2020. Крім того скаржник зазначає, що представнику скаржника, адвокату Балицькому І.В. та Адвокатському об`єднанню АК Соколовський та партнери не повідомив про отримання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, та на момент ознайомлення представниками з матеріалами справи, а саме 12.02.2020, матеріали не містили направлення та отримання оскаржуваної постанови скаржником.

Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 329 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

За приписами частини третьої статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Зважаючи на викладене та беручи до уваги те, що скаржник скористався правом на касаційне оскарження із пропуском спеціального строку на касаційне оскарження на 1 (один день) і звернувся з клопотанням про його поновлення в установлений судом касаційної інстанції строк, суд касаційної інстанції вважає, що в даному випадку скаржник не допустив безпідставного зволікання з поданням апеляційної скарги. При цьому пропуск строку на касаційне оскарження є вочевидь незначним і перегляд судового рішення суду першої та апеляційної інстанції не порушить принципу res judicata.

З урахуванням викладеного, Верховний Суд вважає за можливе поновити строк на касаційне оскарження судових рішень у цій справі

За приписами частини третьої статті 169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, визначений судом, вона вважається поданою у день її первинного подання до адміністративного суду.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд встановив, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, з огляду на таке.

За приписами пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно із пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, в контексті вимог пункту 20 частини першої статті 4, пункту 10 частини шостої статті 12 та статті 262 КАС України справа відноситься до справ незначної складності.

За правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпункти "а" та "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України є необґрунтованими, оскільки аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а" та "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Крім того, Верховний Суд відхиляє покликання скаржника на те, що справа помилково віднесена судом першої інстанції до справ незначної складності, оскільки характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, та врахування судом першої інстанції вимог частини шостої статті 12, частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, не дають підстав за яких справа не могла бути віднесена до справ незначної складності та розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Інші обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, у касаційній скарзі відсутні.

Таким чином, касаційна скарга подана на судові рішення, які не можуть бути оскаржені.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12.1997 у справі "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії").

Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Поновити Приватному акціонерному товариству "Спеціалізована пересувна механізована колона - 241" строк на касаційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2020.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Спеціалізована пересувна механізована колона - 241" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2020 у справі № 320/3323/19 за позовом Бориспільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області до Відкритого акціонерного товариства "Спеціалізована пересувна механізована колона - 241" про стягнення заборгованості.

Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: С.М. Чиркін

Судді: В.М. Бевзенко

В.М. Шарапа