Постанова

від 23.08.2007 по справі 40/58-07     

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

40/58-07     

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2007 р.                                                     Справа № 40/58-07

Колегія суддів у складі:

головуючого судді Шепітько І.І., судді Бондаренка В.П., судді Лакізи В.В.

при секретарі –Саутенко К.О.

за участю представників:

позивача  –Подлєснова Л.П. за дорученням № 1043 від 06.06.2006 року          

відповідача – Богданова В.М. за дорученням № б/н від 10.04.2006 року, Коваль О.М. за дорученням б/н від 10.04.2006 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вхідний №1757Х/1-32) на рішення господарського суду Харківської області від 24 квітня 2007 року по справі

за позовом Харківського державного фармацевтичного підприємства „Здоров'я народу”, м.Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Магік”, м.Харків

про визнання недійсним договору

                                                           встановила:

        Рішенням господарського суду Харківської області від 24 квітня 2007 року (колегія суддів у складі: головуючого судді Тихого П.В., судді Доленчука Д.О., судді Жельне С.Ч.) позов задоволено. Визнано недійсним укладений 22.09.2003 року між ХДФП “Здоров'я народу” та ТОВ “Магік” Договір № 1 купівлі-продажу повного майнового комплексу інвестиційного проекту. Стягнуто з ТОВ “Магік” на користь ХДФП “Здоров'я народу” витрати по сплаті державного мита у розмірі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.  

       Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився,  подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 24 квітня 2007 року скасувати та  прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Вказує на те, що позивачем пропущений строк позовної давності, встановлений ч.4 ст. 267 ЦК України, що є підставою для відмови у позові. Також зазначає, що укладення позивачем Договору купівлі-продажу № 1 від 22.09.2003 року погоджено його засновником в ДАК „Укрмедпром” в листі № 243/06-05 від 19.09.2005 року. Крім того, відповідач вказує, що господарским судом не враховано додаток №1 до Договіру №1 купівлі - продажу повного майнового комплексу інвестіційного проекту від 22.09.2003 року, який укладено нотаріально з узгодженням вищестоящого органу.

        У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що скарга не підлягає задоволенню з тих підстав, що оскаржене рішення прийняте при повному та всебічному з'ясуванні обставин справи, воно є обґрунтованим і відповідає як фактичним обставинам, так і вимогам чинного законодавства. На цій підставі просить рішення господарського суду Харківської області від 24 квітня 2007 року  року залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення. Вказує на те, що з боку позивача спірний Договір підписаний особою, яка відповідно до вимог Статуту підприємства не мала на його підписання відповідних повноважень, оскільки була порушена процедура обов'язкового погодження укладання зазначеного договору із засновником підприємства, а саме –не було отримано письмового погодження від засновника на укладення вказаного Договору. Також зазначає, що до угоди, прямо визначеної законом недійсною, строки позовної давно сті не застосовуються на підставі того, що угода вже є недійсною, а особа, яка звертається до суду, має намір підтвердити існуючий факт шляхом визнання договору недійсним.          

       Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи,  викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

       Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 22 вересня 2003 року між  ТОВ „Магік” (продавець) та Харківським державним фармацевтичним підприємством „Здоров'я народу” укладено Договір купівлі-продажу повного майнового комплексу інвестиційного проекту № 1. Відповідно до п. 1.1 Договору продавець зобов'язується передати у власність покупця сукупні валові активи повного майнового комплексу інвестиційного проекту “Виробництво готових лікарських препаратів” (далі по тексту –Майно), що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Мельникова № 41, на земельній ділянці площею 396,2 кв. м., яку займає нежитлова будівля літ. “М-2”. Згідно п.1.2 покупець зобов'язується прийняти Майно і  сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому Договорі. Майно підприємства включає в себе сукупні валові активи повного майнового комплексу інвестиційного проекту, а саме: будівлю літ. “М-2”, обладнання, устаткування; залишки основної та допоміжної сировини та нормативно-технічну документацію.

З п.1.1 Статуту Харківського державного фармацевтичного підприємства „Здоров'я народу” в редакції, що діяла на момент укладення спірного Договору вбачається, що підприємство є державним дочірнім підприємством, заснованим Державною акціонерною компанією “Укрмедпром”. Відповідно до п. 4.4 Статуту розмір статутного фонду підприємства становить 7900000,00 грн. У п. 6.1 Статуту зазначено, що управління підприємством здійснює директор. Відповідно до п.6.2 Статуту директор підприємства без погодження з засновником укладає на внутрішньому ринку договори та угоди, розмір яких не перевищує 10 % статутного фонду підприємства.

       Відповідно до Статуту ДАК «Укрмедпром»погодження договорів на суму, що не перевищує 10 % статутного фонду компанії (тобто на суму, що дорівнює або не переви щує 13 192 282,66 гривень) здійснюється Головою Правління ДАК «Укрмедпром».

        З п.1.4 Договору №1 вбачається, що його ціна складає 3282142,84 грн., а відповідно до Додаткової угоди № 1 від 23 вересня 2003 року до Договору № 1 ціна зазначеного договору склала 3273929, 01 грн.

        За таких обставин, укладення Договору № 1 з боку ХДФП «Здоров'я народу»повинно бути погоджене ДАК «Укрмедпром», тобто на підписання Договору № 1 з боку ХДФП «Здоров'я народу»ДАК «Укрмедпром»повинно було видати відповідне погодження - письмовий документ, з якого б чітко виходило, що ДАК «Укрмедпром», як засновник підприємства, дає свою згоду на укладення спірного договору з його конкретною ціною і на певних умовах. При цьому слід зазначити, що таке погодження ДАК “Укрмедпром” повинно бути викладене в письмовому документі, із суті якого б чітко випливало волевиявлення ДАК “Укрмедпром” на укладення позивачем відповідного Договору.

         Відповідачем надано суду підписану Головою Правління Мелешенко О.В. не засвідчену ксерокопію Листа-погодження ДАК “Укрмедпром” № 243/06-05 від 19.09.2005 року, яку він вважає доказом погодження ДАК “Укрмедпром” на укладення спірного Договору.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Згідно зі ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору і які подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що не засвідчена ксерокопія Листа-погодження ДАК “Укрмедпром” № 243/06-05 від 19.09.2005 року не є належним доказом по справі, а тому судовою колегією не приймається.

Крім того, слід зазначити, що з  оригінала листа ДАК «Держмед пром»№73/03 від 07.03.2007року, підписаного генеральним директором та надісланого господарському суду Харківської області на виконання ухвали від 28.02.2007року вбачається, що листа № 243/06-05 від 19.09.2003 року у журналі реєстрації ДАК «Укрмедпром»не значиться та ДАК «Укрмедпром»не надавало згоди на укладення спірного Договору ( т.1 а.с. 86).

Згідно з ч. 1. ст. 48 ЦК УРСР (чинного на момент укладання До говору № 1), угода, що не відповідає вимогам закону, є недійсною.

Згідно з п.9 Роз'яснення ВАСУ № 02-5/111 від 12.03.1999 року           письмова  угода укладається шляхом складання документа, що визначає її зміст, і підписується безпосередньо особою, від імені якої вона укладена або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих доку -ментах; для укладення угод органи юридичної особи не потребують довіреності, якщо во ни діють в межах повноважень, наданих законом, іншим правовим актом або установ чими документами;підписання особою (органом юридичної особи) угоди без відповідних повнова жень, а також з порушенням наданих їй повноважень може згідно зі статтею 48 Цивільного кодексу бути підставою для визнання укладеної угоди недійсною як такої, що не відповідає вимогам закону.

За таких обставин, підписання Договору № 1 з боку ХДФП «Здоров'я народу»особою (органом юридичної особи) угоди без відповідних повноважень є підставою для ви знання цього Договору №1 від 22 вересня 2003 року недійсним на підставі ст. 48 ЦК УРСР.

Твердження відповідача про те, що позивачем пропущений строк позовної давності, колегією суддів до уваги не приймається, оскільки відповідно до п.3.3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду № 02-5/111 від 12.03.1999 року із змінами від 10.12.2004 року “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” факт повного або часткового виконання сторонами своїх зобов'язань за оспорю ваним договором, або застосування до однієї із сторін заходів майнової відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань за договором не позбавляє сторони права на звернення в подальшому з позовом про визнання такого договору недійсним; угоди, які містять порушення закону, не породжують будь-яких бажаних сторонами результатів, незалежно від рішення суду і волі сторін та їх вини в укладенні протизаконної угоди; недійсні угоди не породжують для сторін прав та обов'язків і правові нас лідки таких угод настають лише у вигляді повернення сторін у початковий стан або в інших формах, передбачених законом). Це, зокрема, угоди, які підпадають під ознаки статей 48, 49, 50, 58 ЦК УРСР;  відповідно, до вимог про визнання недійсними таких угод строки позовної давності не застосовуються.

За таких обставин, до позовних вимог позивача щодо визнання недійсним спірного Договору строки позовної давності не застосовуються, оскільки такий договір не створює для сторін будь-яких прав та обов'язків.

Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.         

 Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу  господарський суд  оцінює  докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в  судовому  процесі  всіх  обставин  справи  в   їх сукупності, керуючись Законом.

         Колегія суддів вважає, що відповідач ні під час вирішення спору у господарському суді, ні при розгляді справи у суді апеляційної інстанції не забезпечив дотримання передбачених цією статтею положень, а саме, не довів, що ДАК «Укрмедпром», як засновник підприємства позивача, дав свою згоду на укладення спірного Договору.  

         Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що заперечення відповідача, викладені в апеляційній скарзі позбавлені фактичного та правового обґрунтування, не відповідають матеріалам справи, тому рішення господарського суду Харківської області  від  24 квітня 2007 року прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, що не дає підстав для його скасування.    

Керуючись ст.ст.  99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України,                                                   

                                               постановила:   

       Рішення господарського суду Харківської області від 24 квітня 2007 року по справі № 40/58-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.          

         Головуючий суддя               (підпис)                                     Шепітько І.І.  

                                суддя               (підпис)                                    Бондаренко В.П.  

                      суддя                (підпис)                                    Лакіза В.В.