Постанова

від 13.08.2020 по справі 908/197/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2020 року м.Дніпро Справа № 908/197/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів Кузнецова В.О., Чередка А.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія" на рішення Господарського суду Запорізької області від 24.03.2020 (прийняте суддею Колодій Н.А., повне судове рішення складено та підписано 30.03.2020) у справі № 908/197/20

за позовом Державної екологічної інспекції у Запорізькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія"

про стягнення 35 695,41 грн

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та підстав позову.

Державна екологічна інспекція в Запорізькій області звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія" про стягнення з Товариства 35695, 41 грн. шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства

Позов заявлено на підставі ст.ст. 13, 66, 116 Конституції України, ст. 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 13 Цивільного кодексу України, ст. ст. 5, 149, 151 Господарського кодексу України, ст. ст. 10, 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря, ст. ст. 1, 38, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", п. п. 3.6, 3.11 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 24.03.2020 у справі № 908/197/20 позов Державної екологічної інспекції в Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія" про стягнення 35 695,41 грн шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства задоволено:

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія" шкоду, завдану державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства у розмірі 35 695,41 грн;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія" на користь Державної екологічної інспекції у Запорізькій області судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.

Приймаючи рішення про повне задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з обставин того, що Законом України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (документ 1728-VIII, перша редакція Прийняття від 03.11.2016) встановлено до 31.12.2017 мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Проте, статтею 6 зазначеного закону, серед іншого, визначено, що дія цього закону не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охрони природних ресурсів, у зв`язку з чим дійшов висновку, що позивач в силу статті 6 Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" мав право на проведення спірної перевірки. Судом першої інстанції встановлено, що позивачем надано усі докази на підтвердження завдання відповідачем шкоди внаслідок його неправомірної поведінки, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Мрія" не надано жодних доказів відсутності його вини у спричиненні шкоди.

Місцевий господарський суд зазначив, що матеріалами справи доведено, що відповідачем було порушено ст.ст. 10, 11 Закону "Про охорону атмосферного повітря", а саме допущено здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади та з перевищенням. Щодо заперечень відповідача стосовно розрахунку позивача, суд першої інстанції зазначив, що планова перевірка щодо дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства проведена Інспекцією в період з 30.01.2017 по 03.02.2017, про що було складено відповідний акт планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря і земельних ресурсів ТОВ "Мрія", і на момент проведення планової перевірки щодо дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря діяла в редакції, чинній з 10.12.2008 до 21.02.2017, та була застосована посадовими особами Інспекції при проведенні розрахунку 35 695,41 грн збитків, завданих державі відповідачем.

Суд першої інстанції зазначив, що використання Інспекцією звіту з інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел ТОВ "Мрія" та довідки відповідача (вих. № 167 від 01.06.2018) про фактичний час роботи стаціонарних джерел викидів за період з 02.02.2017 по 19.06.2017 є одним із джерел отримання необхідної інформації для розрахунку завданих збитків згідно з пунктом 3.6. Методики, що виключає необхідність проведення лабораторних вимірювань та розрахунку збитків згідно з пунктом 3.7. цієї Методики. Загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини.

Перевіривши здійснений інспектором Державної екологічної інспекції розрахунок збитків, які завдані державі внаслідок здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викиду без відповідних дозволів, суд першої інстанції дійшов висновку, що їх розмір 35 695,41 грн розрахований відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, у зв`язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія" подало апеляційну скаргу, рішення Господарського суду Запорізької області від 24.03.2020 у справі № 908/197/20 просить скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Апелянт вважає оскаржуване рішення таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, суд, не взявши до уваги норми матеріального права, дав невірну оцінку обставинам справи, усунувся від всебічного розгляду. Суд у своєму рішенні не спростував доводів апелянта, які були викладені у відзиві на позовну заяву, не надав оцінку усім обставинам справи та неповністю дослідив матеріали справи.

Апелянт посилається на ст. 11 ЗУ "Про охорону атмосферного повітря", відповідно до якої викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. Проте, за доводами апелянта, у матеріалах перевірки відсутні докази віднесення апелянта до першої, другої або третьої групи об`єктів взятих на державний облік відповідно статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Крім того, апелянт посилається на обставини того, що в Акті зазначено, що провести відбір проб організованих стаціонарних джерел здійснити неможливо, тому що температура навколишнього середовища - 11 °С, що не відповідає вимогам експлуатації засобів вимірювальної техніки, проте суд на дані обставини увагу не звернув.

Апелянт зазначає, що як на підставу стягнення шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства позивач посилається на ст. 33, 34 ЗУ "Про охорону атмосферного повітря", ст. 68,69 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища", проте вказані статті Законів України вказують на наявність можливості відшкодування шкоди, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України, а розрахунок позивачем зроблений на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 10.12.2008 № 639, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 зa № 48/16064. Відповідно до п. 1.2. Ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання.

За доводами апелянта, під час перевірки позивачем не було виявлено наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання.

Крім того, апелянт посилається і на те, що наказом Мін`юста від 11.05.2019 № 1453/5 скасовано рішення про державну реєстрацію наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639 "Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 за № 48/16064, проте судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні не надано оцінку даному факту, тоді як про це апелянт зазначав у своєму відзиві на позовну заяву.

Апелянт зазначає і про те, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні вказав на те, що перевірив здійснений інспектором позивача розрахунок збитків, які завдані державі внаслідок здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викиду без відповідних дозволів, але як він це зробив, суд не вказав.

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції зазначив, що використання позивачем звіту з інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел ТОВ "Мрія" та довідки від 01.06.2018 № 166, наданої апелянтом, є одним із джерел отримання необхідної інформації для розрахунку завданих збитків, але суд не вказує, які ще джерела були використані позивачем при складенні розрахунку, тоді як у позові, як на обґрунтування розміру шкоди позивач посилається тільки на звіт та довідку.

Крім того, за доводами апелянта, у розрахунку позивач вказує час роботи джерела в наднормативному режимі, але у Звіті з інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел ТОВ "Мрія" такий показник відсутній, він є лише у довідці від 01.06.2018, наданій апелянтом, в якій зазначено лише 4 джерела викиду, тоді як у розрахунку вказано 20 джерел, а встановити звідки взяті ці дані позивачем ні в позові, ні в оскаржуваному рішенні неможливо, у зв`язку з чим неможливо стверджувати, що розрахунок зроблено на підставі достовірних даних.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Відповідно до поданого відзиву на апеляційну скаргу Державна екологічна інспекція у Запорізькій області заперечує проти задоволення аргументів апелянта, наведених у апеляційній скарзі, вважає апеляційну скаргу необгрунтованою і тому такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області у термін з 30.01.2017 - 03.02.2017 проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія", за результатами якої 03.02.2017 складено Акт планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами. Перевіркою встановлено, що ТОВ "Мрія" на промисловому майданчику за адресою: Північний переїзд, 3, с. Семенівка. Мелітопольський район, Запорізька область, 72355, здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, що є порушенням статей 10 та 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря". З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час зазначеної перевірки, Інспекцією було виписано Припис № 2 від 03.02.2017, у п. 1 якого зазначено - отримати в установленому порядку Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ "Мрія" у термін до 03.05.2017. ТОВ "Мрія" зазначене порушення усунуло шляхом отримання дозволу 2323084001- 100 від 19.06.2017 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Позивач зазначає, що на підставі довідки про фактичні години роботи, наданої листом від 01.06.2018 № 166 ТОВ "Мрія" згідно з приписами Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639, сума заподіяних з боку стаціонарних джерел ТОВ "Мрія" державі збитків становить 35 695,41 грн. Законом України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (документ 728-VІІI, перша редакція Прийняття від 03.11.2016) встановлено до 31.12.2017 мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, проте статтею 6 зазначеного закону, серед іншого, визначено, що дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів. Компетенцію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, визначено у статті 202 вказаного Закону, до якої зокрема належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами-нерезидентами вимог природоохоронного законодавства.

Позивач посилається і на те, що згідно з пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і витрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами (підпункт 8 пункту 4 Положення), а відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію у Запорізькій області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 22.11.2018 № 249, Державна екологічна інспекція у Запорізькій області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України. Враховуючи вищезазначене, позивач вважає, що в силу статті 6 Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", позивач мав право на проведення спірної перевірки.

За доводами позивача, ним надано усі докази на підтвердження завдання відповідачем шкоди внаслідок його неправомірної поведінки, проте Товариством з обмеженою відповідальністю "Мрія" не надано жодних доказів відсутності його вини у спричиненні шкоди. Таким чином, позивач вважає, що матеріалами справи доведено, що відповідачем було порушено ст. ст. 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", а саме допущено здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади та з перевищенням.

Щодо розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання, позивач зазначає, що такий розрахунок було здійснено ним на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженій наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 639 від 10.12.2008. Позивач посилається на те, що планова перевірка щодо дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства проведена Інспекцією в період з 30.01.2017 по 03.02.2017, про що було складено відповідний акт планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря і земельних ресурсів ТОВ "Мрія", і на момент проведення планової перевірки щодо дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства зазначена Методика діяла в редакції, чинній з 10.12.2008 до 21.02.2017 та була застосована посадовими особами Інспекції при проведенні розрахунку 35 695,41 грн збитків, завданих державі відповідачем. Використання Інспекцією звіту з інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел ТОВ "Мрія" та довідки відповідача є одним із джерел отримання необхідної інформації для розрахунку завданих збитків згідно з пунктом 3.6. Методики, шо виключає необхідність проведення лабораторних вимірювань та розрахунку збитків згідно з пунктом 3.7. цієї Методики. Згідно п. 4.1 Методики розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1.1 з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини. Загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини. Враховуючи зазначене вище, позивач вважає, що у діях відповідача вбачається наявність всіх елементів складу правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди (збитків):

1) протиправність поведінки в діях відповідача, яка полягає у порушенні правових норм, статей 10 та 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря";

2) наслідком діяльності відповідача, що пов`язана зі здійсненням викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу, закон визначає спричинення шкоди;

3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, шо настав, а шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки. Відповідач, в процесі своєї діяльності здійснив викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу, в порушення статей 10 та 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", спричинивши державі шкоду (причинно-наслідковий зв`язок);

4) вина відповідача полягає у здійсненні викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади.

З урахуванням викладеного, позивач просить у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Мрія" на рішення Господарського суду Запорізької області від 24.03.2020 по справі № 908/197/20 за позовом Державної екологічної інспекції у Запорізькій області до ТОВ "Мрія" про відшкодування шкоди в розмірі 36 695,41 грн, завданої державі порушенням природоохоронного законодавства, відмовити в повному обсязі.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія" на рішення Господарського суду Запорізької області від 24.03.2020 у справі № 908/197/20 залишено без руху, надано апелянту строк 10 днів з дня отримання копії зазначеної ухвали для усунення недоліків, а саме:

- надати до суду докази направлення копії апеляційної скарги з додатками на адресу позивача (з описом вкладення).

18.05.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія" надійшло клопотання про усунення недоліків, до якого апелянтом додано опис вкладення та фіскальний чек, якими підтверджується направлення копії апеляційної скарги з додатками на адресу позивача.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.05.2020 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія" на рішення Господарського суду Запорізької області від 24.03.2020 у справі № 908/197/20, вирішено розгляд апеляційної скарги здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; роз`яснено позивачу право подати відзив на апеляційну скаргу в порядку ст. 263 ГПК України.

7. Встановлені судом обставини справи.

12.01.2017 Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області видано наказ № 240 "Про проведення планової перевірки" (а.с. 18-19 т.1), відповідно до якого, на підставі пунктів 4, 6 та 7 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 454, з метою виконання пункту 6 Плану заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства Державної екологічної інспекції у Запорізькій області на І квартал 2017 року, затвердженого наказом Держекоінспекції України № 184 від 19.12.2016 щодо проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Мрія" на території Запорізької області, зобов`язано:

- утворити комісію з проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Мрія" (місцезнаходження: Запорізька область, Мелітопольський район, с. Семенівка, вул. Північний переїзд, буд. 3);

- комісії у період з 30 січня по 10 лютого 2017 здійснити планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Мрія";

- відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Запорізькій області забезпечити організацію та проведення під час перевірки відбору проб та інструментально-лабораторних вимірювань показників складу властивостей викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, вод та грунтів.

12.01.2017 Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області своїм співробітникам видано направлення № 237 на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Мрія" (а.с. 20-21 т.1) зазначено, що перевірка проводиться у відповідності до п. 6 Плану заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства Державної екологічної інспекції у Запорізькій області на І квартал 2017 року, затвердженого наказом Держекоінспекції України № 184 від 19.12.2016; попередня перевірка проведена - планова з 11.04.2014 по 14.04.2014.

Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області у період з 30.01.2017 по 03.02.2017 було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю "Мрія", за результатами проведення якої складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія".

В акті зазначено осіб які беруть участь у заході, відповідно до переліку яких такими особами є посадові особи Державної екологічної інспекції у Запорізькій області - державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища у Запорізькій області та посадові особи суб`єкта господарювання, треті особи: директор ТОВ "Мрія" - ОСОБА_1 та відповідальний за охорону навколишнього природного середовища - заступник директора ТОВ "Мрія" - Попов Ігор Олександрович.

В акті зазначено дані щодо останніх проведених перевірок:

- в графі "Планова" значиться відмітка - "була в період з 11.04.2014 по 14.04.2014, акт перевірки від 14.04.2014";

- в графі "Позапланова" значиться відмітка - "не було взагалі".

Крім того, в акті міститься загальна характеристика суб`єкта господарювання, що перевіряється: підприємство виконує виробничу діяльність по литтю інших кольорових металів та механічної обробленню металевих виробів. Підприємством надано позитивний висновок державної екологічної експертизи № 08/12.08.09-130 від 19.10.2009; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (земельна ділянка за адресою: Мелітопольський район, с. Семенівка, вул. Північний переїзд, 3/1; інвентаризаційний опис основних засобів ТОВ "Мрія" від 30.01.2017.

В акті також зазначено: "Відповідно до акту відбору проб організованих викидів стаціонарних джерел відділу інструментально-лабораторного контролю № 2 від 31.01.2017 вимірювання на джерелах викиду забруднюючих речовин в атмосферу від ГП-1 піч плавильна і газових котел опалювання АКГВ-20 здійснити неможливо, тому що температура навколишнього середовища -11оС , що не відповідає вимогам експлуатації засобів вимірювальної техніки - газоаналізатор ОКСИ 5М-5Н (+5оС).

Перевіркою встановлено порушення вимог законодавства та виявлено під час заходу державного нагляду (контролю) наступні порушення:

- не отримано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ "Мрія";

- не здійснюється облік забору та використання води;

- не повірені пристрої та вимірювальна апаратура, що здійснюють облік об`ємів забору води;

- відсутні документи, що посвідчуюють право власності чи право користування на земельні ділянки за адресою: Мелітопольський район, с. Семенівка, вул. Північний переїзд, 3, вул. Північний переїзд, 5;

- не розроблено план організації роботи у сфері поводження з відходами;

- не ведеться первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуюються та видаляються;

- не визначені та не погоджені склад і властивості відходів, що утворюються, ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища;

- не здійснюються заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів;

- не подається статистична звітність щодо поводження з відходами;

- відсутні реєстрові карти об`єктів утворення, оброблення і утилізації відходів.

В графі акту "Пояснення, зауваження або заперечення щодо проведеного заходу та складеного Акта, що мають місце з боку суб`єкта господарювання" значиться відмітка - "немає".

Зазначений акт підписано державними інспекторами Державної екологічної інспекції у Запорізькій області та заступником директора ТОВ "Мрія" - Поповим І.О., директором ТОВ "Мрія" - ОСОБА_1.

03.02.2017 Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області складено Припис № 2, адресований керівнику ТОВ "Мрія", відповідно до якого з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, проведеної 30.01.-03.02.2017, приписано:

- отримати в установленому порядку Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ "Мрія" - термін виконання 03.05.2017;

- здійснювати облік забору та використання води - термін виконання з 04.02.2017 - постійно;

- повірити пристрої та вимірювальну апаратуру, що здійснюють облік об`ємів забору води - термін виконання - 03.03.2017;

- усунути порушення земельного законодавства на земельних ділянках за адресою: Мелітопольський район, с. Семенівка, вул. Північний переїзд, 3, вул. Північний переїзд, 5 - термін виконання - 03.08.2017;

- розробити План організації у сфері поводження з відходами - термін виконання - 03.03.2017;

- налагодити первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються - термін виконання з 04.02.2017 постійно;

- визначити та погодити в установленому порядку склад і властивості відходів, що утворюються, ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища - термін виконання 03.04.2017;

- передачу відходів здійснювати з відповідними організаціями на її збирання та утилізацію - термін виконання з 04.02.2017 постійно;

- подавати статистичну звітність щодо поводження з відходами - щорічно;

- розробити реєстрові карти об`єктів утворення, оброблення і утилізації відходів - термін виконання 03.04.2017.

19.06.2017 Департамент екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації видав Товариству з обмеженою відповідальністю "Мрія" (місцезнаходження: вул. Північний переїзд, буд. 3, с. Семенівка, Мелітопольський район, Запорізька область, 72355) дозвіл № 2323084001-100 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (а.с. 50 т.1). Термін дії дозволу: 10 років, з 19.06.2017 по 18.06.2027; умови та вимоги, які встановлюються в дозволі та дозволені обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами додаються. Зазначений дозвіл погоджено Головним управлінням Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 15.06.2017 № 02.3-10/3539.

23.04.2018 Державна екологічна інспекція у Запорізькій області направила на адресу директора ТОВ "Мрія" лист (вих. № 1455/07) (а.с. 48 т.1), відповідно до якого, просила надати до Державної екологічної інспекції у Запорізькій області закріплену підписом керівника довідку про фактичні години роботи:

- стаціонарних джерел викидів підприємства за період з дати початку експлуатації (з наданням копій підтверджуючих документів) включно, окремо по кожному джерелу викидів;

- довідку про фактичні години роботи стаціонарних джерел викидів на промисловому майданчику підприємства за період з 02.02.2017 до моменту отримання дозволу на викиди включно, окремо по кожному джерелу викидів.

Також, Державна екологічна інспекція у Запорізькій області в зазначеному листі просила надати до Інспекції завірені копії титульних аркушів з таблицями 2.1. та 2.2. зі звітів з інвентаризації викидів забруднюючих речовин ТОВ "Мрія" та дозволу, Інформацію зазначити з наданням копій підтверджуючих документів.

01.06.2018 ТОВ "Мрія" направило на адресу Державної екологічної інспекції у Запорізькій області супровідний лист (вих. № 166) (а.с. 49 т.1), яким повідомило, що після проведення перевірки товариством було отримано дозвіл № 2323084001-100 від 19.06.2017 та згідно отриманого від Державної екологічної інспекції у Запорізькій області листа (вих № 1455/07 від 23.04.2018) товариство надає довідку про фактичні години роботи джерел викидів.

В додатку до зазначеного листа значаться:

- копія дозволу № 2323084001-100 від 19.06.2017;

- копія титульного аркуша та таблиці 2.1 та 2.2. зі звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин;

- довідка про фактичний час роботи стаціонарних джерел викидів за період з 02.02.2017 по 19.06.2017.

У довідці ТОВ "Мрія" (вих. № 167 від 01.06.2018) про фактичний час роботи стаціонарних джерел викидів за період з 02.02.2017 по 19.06.2017 (а.с. 57 т.1) значаться номери джерел викиду відповідно до дозволу на викиди та матеріалів інвентаризації:

- під номером "1" значиться найменування джерела викиду - "Труба. Цех лиття. Ділянка алюмінієвого лиття", в графі "Години фактичної роботи джерела викиду" - 384;

- під номером "6" значиться найменування джерела викиду - "Вихлоп циклону. Цех лиття. Ділянка алюмінієвого лиття", в графі "Години фактичної роботи джерела викиду" - 384;

- під номером "17" значиться найменування джерела викиду - "Вісьовий вентилятор. Цех лиття. Ділянка алюмінієвого лиття", в графі "Години фактичної роботи джерела викиду" - 384;

- під номером "18" значиться найменування джерела викиду - "Вісьовий вентилятор. Механічний цех. Механічна ділянка, інструментальна ділянка", в графі "Години фактичної роботи джерела викиду" - 384.

22.01.2020 Державна екологічна інспекція у Запорізькій області направила керівнику ТОВ "Мрія" ОСОБА_1 претензію (вих. № 232/12) (а.с. 39 т.1), в якій зазначила, зокрема, що Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області у термін з 30.01.-03.02.2017 проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Мрія", якою встановлено, що ТОВ "Мрія" на промисловому майданчику за адресою: Північний переїзд, 3, с. Семенівка, Мелітопольський район, Запорізька область, 72355 здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, що є порушенням статей 10 та 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", усунення порушення підтверджується отриманням дозволу № 2323084001-100 від 19.06.2017 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. В листі також зазначено, що на підставі довідки про фактичні години роботи, наданої листом № 166 від 01.06.2018 ТОВ "Мрія" згідно з приписами Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639,сума заподіяних з боку стаціонарних джерел ТОВ "Мрія" державі збитків становить 35 695,41 грн.

Враховуючи зазначене та посилаючись на ст. 66 Конституції України, ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" та статті 47, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" Державна екологічна інспекція у Запорізькій області пропонувала ТОВ "Мрія" відшкодувати заподіяну державі шкоду у розмірі 35 695,41 грн в досудовому порядку шляхом перерахування коштів за реквізитами, наведеними у претензії.

Матеріали справи також містять протокол про адміністративне правопорушення № 006032 від 02.02.2017, відповідно до якого державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Богатирьовим Романом Геннадійовичем складено зазначений протокол про те, що гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 78 Кодексу України про адміністративні правопорушення тим, що о 10:00 год 02.02.2017 підприємство ТОВ "Мрія" виконує виробничу діяльність без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів, що є порушенням ст.ст. 10,11, 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря". Внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства державі заподіяна шкода, яку буде розраховано додатково. В протоколі в графі "На місці правопорушення відібрані проби" значиться - "не відбирались", в графі "Пояснення порушника та його зауваження до змісту протоколу, мотиви відмови від його підписання" - значиться "З порушенням згоден, підпис".

Протокол підписано державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області Богатирьовим Р.Г. та особою, яка вчинила правопорушення - ОСОБА_1

02.02.2017 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області Богатирьовим Р.Г. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 000007/02/06 (а.с. 37 т.1), відповідно до якої встановлено, що гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н. - директор ТОВ "Мрія" вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 78 Кодексу України про адміністративні правопорушення тим, що підприємство ТОВ "Мрія" виконує виробничу діяльність без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів, у зв`язку з чим постановлено гр. ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 78 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 85,00 грн. В постанові зазначено, що з урахуванням ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати ОСОБА_1 штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, при примусовому виконанні цієї постанови органами державної виконавчої служби з правопорушника стягнути у примусовому порядку подвійний розмір штрафу у розмірі 170,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 1836 від 07.02.2017 (а.с. 38 т.1) ТОВ "Мрія" сплатило на користь Держбюджету Мелітопольського району 170,00 грн, в призначенні платежу значиться: "адмін.штраф 21081100; за директора ТОВ "Мрія" ОСОБА_1 , ІНН № НОМЕР_1 , зг.зпостан. № 000007/01/06 від 02.02.17р. без ПДВ".

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Згідно зі статтею 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані:

- здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо;

- вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів;

- забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів;

- здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік;

- заздалегідь розробляти спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і вживати заходів для ліквідації причин, наслідків забруднення атмосферного повітря;

- забезпечувати здійснення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних і пересувних джерел та ефективності роботи газоочисних установок;

- забезпечувати розроблення методик виконання вимірювань, що враховують специфічні умови викиду забруднюючих речовин;

- використовувати метрологічно атестовані методики виконання вимірювань і повірені засоби вимірювальної техніки для визначення параметрів газопилового потоку і концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі та викидах стаціонарних і пересувних джерел;

- здійснювати контроль за проектуванням, будівництвом і експлуатацією споруд, устаткування та апаратури для очищення газопилового потоку від забруднюючих речовин і зниження впливу фізичних та біологічних факторів, оснащення їх засобами вимірювальної техніки, необхідними для постійного контролю за ефективністю очищення, дотриманням нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів та інших вимог законодавства в галузі охорони атмосферного повітря;

- своєчасно і в повному обсязі сплачувати екологічний податок.

Статтею 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Також відповідно до ч.7 ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" до першої групи належать об`єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об`єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об`єкти, які не належать до першої і другої груп.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Матеріали справи не містять доказів до якої групи об`єктів належить ТОВ "Мрія".

Пунктами 4.4, 4.5, 4.9, 4.13 Порядку організації та проведення перевірок суб`єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 №464, чинного на час спірних правовідносин, передбачено, що під час проведення перевірки перевіряються наявність та чинність дозвільних документів, які підтверджують право на здійснення господарської діяльності, пов`язаної з використанням природних ресурсів (розміщення відходів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, викиди в атмосферне повітря з стаціонарних джерел, спеціальне використання природних ресурсів), транскордонним переміщенням об`єктів рослинного й тваринного світу, та інших документів, необхідних для здійснення перевірки.

Крім цього, перевірка здійснюється на території суб`єкта господарювання - на виробничих майданчиках, у цехах, у місцях розташування обладнання, земельних ділянках, у тому числі територій та об`єктів природно-заповідного фонду, шляхом візуального огляду із застосуванням, у разі необхідності, інструментально-лабораторного, радіаційного та інших методів контролю.

Державні інспектори проводять перевірки об`єкта в присутності керівника суб`єкта господарювання або уповноважених ним осіб.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи на момент проведення Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області перевірки у ТОВ "Мрія" був відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Відповідно до п. 1.14.5. Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 №7, стаціонарне джерело забруднення атмосфери - підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об`єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу.

За результатами проведеної планової або позапланової перевірки, в тому числі спільно з іншими органами державного нагляду (контролю), державним інспектором складається уніфікований акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, що містить перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), залежно від ресурсу, що перевірявся.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що незалежно від групи суб`єкта господарювання викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі відповідного дозволу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.03.2018 у справі № 607/4516//17.

Відповідно, твердження апелянта про те, що в матеріалах справи відсутні докази віднесення апелянта до першої, другої чи третьої групи об`єктів, взятих на державний облік відповідно до ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" спростовується вищевикладеним.

Згідно з пунктом "а" ч. 1 ст. 20 2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема: організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема, про екологічну та радіаційну безпеку; про використання та охорону земель; про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; про охорону атмосферного повітря.

Центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів є Державна екологічна інспекція України, правовий статус якої визначено у Положенні, затвердженому Указом Президента України від 13.04.2011 у № 454/2011, яке було чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з п. 7 цього Положення № 454/2011 Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, морські екологічні інспекції (Азовська, Азово-Чорноморська, Північно-Західного регіону Чорного моря).

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 № 429 затверджено Положення про територіальні органи Держекоінспекції, в тому числі Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, яке було чинним на час спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 4 Положення № 429 Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про використання та охорону земель; законодавства щодо охорони, утримання і використання зелених насаджень; законодавства про поводження з відходами щодо своєчасності й повноти виконання заходів щодо захисту земель від засмічення відходами.

Згідно з пунктом 6.4 Положення № 429 Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов`язкові для виконання приписи, розпорядження.

Абзацами 2 і 3 статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища, а заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

У частинах 6 та 7 статті 7 вказаного Закону визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.

На підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

За змістом зазначених норм слідує, що за результатом проведення перевірки орган державного нагляду (контролю) у разі виявлення правопорушення відносно суб`єкта господарювання та наявності підстав для вжиття заходів реагування на підставі акту складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення виявлених порушень.

Акти є носіями доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог природоохоронного законодавства, на підставі яких приймається відповідне рішення контролюючого органу, а оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо складання актів та проведення перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі актів.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 по справі № 826/4278/14 та від 20.02.2018 по справі № 803/1130/17.

На час проведення Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Товариством з обмеженою відповідальністю "Мрія", порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб) був визначений у Методиці розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженій наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 639 від 10.12.2008.

Як вже зазначалось, планова перевірка щодо дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства проведена Інспекцією в період з 30.01.2017 по 03.02.2017, про що було складено відповідний акт планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря і земельних ресурсів ТОВ "Мрія", і на момент проведення планової перевірки щодо дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства зазначена Методика діяла в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), та була застосована посадовими особами Інспекції при проведенні розрахунку про стягнення з відповідача 35 695,41 грн збитків, завданих державі.

Згідно з підпунктом 2.1.2. пункту 2.1. Методики (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зокрема, вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, включаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

Пунктом 2.7. Методики (в редакції, чинній на час проведення перевірки) передбачено, що розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об`ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання.

Згідно з пунктом 3.6. Методики, розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється:

- за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб`єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливо використовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою №2-ТП (повітря), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Використання Інспекцією звіту з інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел ТОВ "Мрія" та довідки відповідача (вих. № 167 від 01.06.2018) про фактичний час роботи стаціонарних джерел викидів за період з 02.02.2017 по 19.06.2017, є одними із джерел отримання необхідної інформації для розрахунку завданих збитків згідно з пунктом 3.6. Методики, що виключає необхідність проведення лабораторних вимірювань та розрахунку збитків згідно з пунктом 3.7. цієї Методики.

Згідно п. 4.1 Методики розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини.

Загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка заподіяла шкоду. Для відшкодування заподіяної шкоди необхідно довести такі факти, як неправомірність поведінки особи, вина заподіювача шкоди, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Предмет доказування - коло фактів матеріально-правового значення, необхідних для вирішення справи по суті. Факти, які належать до предмета доказування, необхідно відрізняти від інших фактів, які встановлюються при розгляді справи, однак не пов`язані з правильним вирішенням питання про права і обов`язки сторін.

З врахуванням викладеного, до предмета доказування у даній справі входять такі факти: неправомірність поведінки особи, вина заподіювача шкоди, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Факт неправомірної поведінки у даній категорії спорів підтверджується актом перевірки, актами відбору проб та протоколами вимірювань. Так акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Перевіривши здійснений інспектором Державної екологічної інспекції розрахунок збитків, які завдані державі внаслідок здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викиду без відповідних дозволів, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що їх розмір 35 695,41 грн розрахований відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає обґрунтованим проведений Інспекцією розрахунок збитків з посиланням на ті дані, які було отримано Інспекцією згідно з інформацією про викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від ТОВ "Мрія", наданою товариством відповідно до Звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на промисловий майданчик ТОВ "Мрія", довідки про фактичний час роботи стаціонарних джерел викидів за період з 02.02.2017 по 19.06.2017, а також з даних отриманих позивачем з офіційних джерел засобів інформації.

Спростовуючи доводи відповідача щодо неправомірного нарахування Державною екологічною інспекцією збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря у 2017 році, суд апеляційної інстанції зазначає, що в пункті 3.11. Методики визначається момент початку правопорушення, що виявлений перевіркою, а статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено принцип необхідності повної компенсації заподіяної шкоди внаслідок порушення природоохоронного законодавства. Оскільки відповідачем здійснювалися викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу, збитки, завдані державі внаслідок порушення приписів законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягають відшкодуванню за весь час роботи стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності відповідного дозволу, тобто за період з 30.01.2017 по 03.02.2017, як і було розраховано позивачем.

Отже, враховуючи встановлення як судом першої інстанції, так і апеляційним господарським судом, факту порушення відповідачем законодавства про охорону навколишнього природного середовища у вигляді самовільного здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за умов відсутності в ТОВ "Мрія" дозволу на такі викиди, внаслідок чого державі заподіяно збитки в розмірі 35 695,41 грн, у зв`язку з чим такі збитки підлягають відшкодуванню.

Щодо доводів скаржника про те, що судом першої інстанції не надано оцінку тому, що в акті зазначено, що провести відбір проб організованих стаціонарних джерел здійснити неможливо, тому що температура навколишнього середовища -11оС, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до пункту 3.6 зазначеної Методики в редакції, чинній на момент проведення перевірки, визначено можливість проведення розрахунку збитків за спеціальною формулою, якщо є відомими параметри джерела викиду (джерела утворення), зафіксовані у відповідній документації суб`єкта господарювання (матеріалах інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічних регламентах виробництва, режимних картах роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою №2-ТП (повітря)), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Використання Інспекцією Звіту з інвентаризації викидів забруднюючих речовин на промисловий майданчик ТОВ "Мрія", який затверджений 26.04.2017, листування з відповідачем та визначення відповідного коефіцієнту, що залежить від чисельності жителів населеного пункту та коефіцієнту, що враховує народногосподарське значення населеного пункту, які застосовані Інспекцією при здійсненні розрахунку шкоди, дані про які взяті з офіційного веб-порталу об`єднаних громад України щодо чисельності населення с. Семенівка, Мелітопольського району, Запорізької області, є одними із джерел отримання необхідної інформації для розрахунку завданих збитків згідно з пунктом 3.6. Методики, що виключає необхідність проведення лабораторних вимірювань та розрахунку збитків згідно з пунктом 3.7. цієї Методики.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.03.2019 у справі № 910/23296/17.

Щодо доводів апелянта про те, що у розрахунку позивач вказує, що час роботи джерела в наднормативному режимі, але у Звіті з інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел ТОВ "Мрія" такий показник відсутній, він є лише у довідці від 01.06.2018, наданої апелянтом, в якій зазначено лише 4 джерела викиду, тоді як у розрахунку вказано 20 джерел, а встановити звідки взяті ці дані позивачем ні в позові, ні в оскаржуваному рішенні неможливо, у зв`язку з чим неможливо стверджувати, що розрахунок зроблено на підставі достовірних даних, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до розрахунку збитків за наднормативний викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря ТОВ "Мрія", розрахункові дані зведені у таблицю, в якій є стовбчик під порядковим номером 4, який має назву - "Номер джерела викиду, по якому допущено наднормативний викид", відповідно до якого в зазначеному стовбчику містяться номери 1, 6, 17 та 18.

Як вже зазначалось, у довідці (вих. № 167 від 01.06.2018) про фактичний час роботи стаціонарних джерел викидів за період з 02.02.2017 по 19.06.2017 (а.с. 57 т.1) значаться номери джерел викиду відповідно до дозволу на викиди та матеріалів інвентаризації:

- під номером " 1 " значиться найменування джерела викиду - "Труба. Цех лиття. Ділянка алюмінієвого лиття", в графі "Години фактичної роботи джерела викиду" - 384;

- під номером " 6 " значиться найменування джерела викиду - "Вихлоп циклону. Цех лиття. Ділянка алюмінієвого лиття", в графі "Години фактичної роботи джерела викиду" - 384;

- під номером " 17 " значиться найменування джерела викиду - "Вісьовий вентилятор. Цех лиття. Ділянка алюмінієвого лиття", в графі "Години фактичної роботи джерела викиду" - 384;

- під номером " 18 " значиться найменування джерела викиду - "Вісьовий вентилятор. Механічний цех. Механічна ділянка, інструментальна ділянка", в графі "Години фактичної роботи джерела викиду" - 384.

Отже, саме чотири джерела викиду, по яких допущено наднормативний викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря, під номерами 1, 6, 17 та 18 було взято позивачем, при розрахунку завданої відповідачем шкоди.

Крім того, по кожному з чотирьох джерел викиду було зазначено назву забруднюючої речовини, що викидалась понад нормативу.

Так, по джерелу викиду під номером 1 визначено 7 забруднюючих речовин, що викидались понад нормативу, по джерелу викиду під номером 6 визначено 7 забруднюючих речовин, що викидались понад нормативу, по джерелу викиду під номером 17 визначено 4 забруднюючої речовини, що викидались понад нормативу, по джерелу викиду під номером 18 визначено 2 забруднюючі речовини, що викидались понад нормативу. Всього у сукупності відповідно до розрахункової таблиці завданої шкоди виявлено 20 забруднюючих речовин, що викидались понад нормативу.

Відповідно, у розрахунку зазначено 4 джерела викиду, по яких допущено наднормативний викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря та у сукупності 20 забруднюючих речовин, що викидались понад нормативу.

Щодо доводів апелянта про те, що на підставу стягнення шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства позивач посилається на ст. 33, 34 ЗУ "Про охорону атмосферного повітря", ст. 68,69 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища", проте вказані статті Законів України вказують на наявність можливості відшкодування шкоди, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України, а розрахунок позивачем зроблений на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 10.12.2008 № 639, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 зa № 48/16064.

Статтями 68-69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та статтями 10, 11, 33, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено правове регулювання відповідальності та можливість стягнення шкоди за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин без спеціального дозволу.

Щодо посилань апелянта на те, що наказом Мін`юста від 11.05.2019 № 1453/5 скасовано рішення про державну реєстрацію наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639 "Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 за № 48/16064, колегія суддів зазначає наступне.

Стаття 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та стаття 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" стосуються однакових правовідносин відшкодування збитків, заподіяних державі за перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря. Проте між ними наявна суперечність в частині встановлення сфери правового регулювання порядку та розмірів таких відшкодувань - на основі закону чи законодавства України.

Зокрема, статтею 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Тобто, за змістом цієї статті порядок та розміри відшкодування зазначеної шкоди встановлюється виключно законом.

Однак відповідний спеціальний закон на сьогодні не прийнято.

Слід зазначити, що єдині на території України правила визначення розмірів відшкодування і стягнення збитків в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами було встановлено Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639.

Ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання; поширюється на державних інспекторів України з охорони навколишнього природного середовища та державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій при розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що виявлені за результатами державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання вимог природоохоронного законодавства.

11.05.2019 наказом Міністерства юстиції України № 1453/5 скасовано рішення про державну реєстрацію наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 грудня 2008 року N 639 "Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 січня 2009 року за № 48/16064.

На момент проведення перевірки позивачем (30.01.2017-03.02.2017) зазначена Методика була чинною та не встановлювала строків для нарахування завданої шкоди з моменту проведення такої перевірки.

Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що скасування наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639 "Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря" не може призводити до звільнення суб`єктів господарювання від відповідальності у зв`язку із заподіянням державі збитків в сфері охорони навколишнього природного середовища та відсутності відповідних заходів впливу у зв`язку із виявленням таких порушень законодавства, оскільки, наслідком таких дій може слугувати погіршення природного стану атмосферного повітря, відсутності сприятливих умов для життєдіяльності та екологічної безпеки, а також шкідливий вплив атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище.

Отже, в даному випадку неможливо залишили поза увагою питання безпеки навколишнього природного середовища.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.10.2019 у справі №826/3820/18.

Відповідно до позиції Європейського Суду з прав людини у справі "Дземюк проти України" (Заява № 42488/02) від 04.12.2014 р., принципи, які застосовуються до оцінки відповідальності держави за статтею 8 Конвенції в екологічних справах, загалом схожі незалежно від того, чи має справа розглядатися з точки зору позитивного обов`язку держави щодо вжиття належних та відповідних заходів для гарантування прав заявника за пунктом 1 статті 8 Конвенції або у контексті виправданого відповідно до пункту 2 статті 8 Конвенції "втручання органів державної влади". Більше того, процесуальні гарантії, доступні заявникові згідно зі статтею 8 Конвенції, можуть стати недієвими, а державу може бути визнано відповідальною за Конвенцією, якщо судове рішення, яким органи влади зобов`язано діяти певним чином в екологічних питаннях, ігнорується органами влади або залишається невиконаним протягом значного періоду часу (mutatis mutandis, рішення у справі "Ташкін та інші проти Туреччини", заява № 46117/99, пп. 124-125, ECHR 2004-X) (п. 89).

Європейський Суд з прав людини у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) вказав, що принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії.

Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення Господарського суду Запорізької області від 24.03.2020 у справі № 908/197/20 ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду та не можуть бути підставою для його скасування або зміни.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка проявляється в тому, що кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. За загальним правилом обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Зазначена норма Конституції України міститься і у статті 74 ГПК України.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні. Оскаржуване рішення суду першої інстанції таким вимогам закону відповідає.

Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

Вказані вимоги судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення були дотримані.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 24.03.2020 у справі № 908/197/20 ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України.

За викладеного вище, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія" необґрунтованими, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення Господарського суду Запорізької області у даній справі відсутні.

Також з огляду на встановлені обставини справи, наведені положення законодавства, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія", наведені в обгрунтування вимог апеляційної скарги.

10. Судові витрати.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 269, 275-279 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія" на рішення Господарського суду Запорізької області від 24.03.2020 у справі № 908/197/20 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 24.03.2020 у справі № 908/197/20 залишити без змін.

Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя В.О. Кузнецов

Суддя А.Є. Чередко