Рішення

від 10.08.2020 по справі 903/395/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 серпня 2020 року Справа № 903/395/20

за позовом: Державного підприємства "Прозорро",м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Український паливно - енергетичний торговий електронний майданчик", м. Луцьк

про стягнення 25 939 грн. 40 коп.

Суддя Кравчук А. М.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

01.06.2020 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Державного підприємства "Прозорро" №206/1202/10 від 27.05.2020 до Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрПетем" про стягнення 25 939 грн. 40 коп., з яких: 18 700 грн. 00 коп. основного боргу, 4 229 грн. 21 коп. пені, 531 грн. 60 коп. інфляційних втрат, 478 грн. 59 коп. 3% річних, 2 000 грн. 00 коп. 10% штрафу та судових витрат по справі.

Справу позивач просить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Позовна заява обґрунтована неналежним виконанням відповідачем взятих на себе згідно договору від 18.11.2016 №00000115/Г про надання доступу до модуля електронного аукціону та бази даних зобов`язань щодо оплати отриманих послуг.

Ухвалою суду від 02.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, одночасно копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду; належно засвідчені копії Статуту, свідоцтва про державну реєстрацію, довідки органу статистики про включення до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій. У разі наявності заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідачу запропоновано подати суду заяву із обґрунтуванням заперечень протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали. Попереджено відповідача, що у разі не подання протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали обґрунтованих заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин. Запропоновано позивачу подати суду відповідь на відзив не пізніше 3-х днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачу, відповідачу - заперечення на відповідь позивача протягом 3-х днів з дня отримання відповіді з доказами надіслання позивачу.

Ч. 5 ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Частинами 2, 4, 7 ст. 120 ГПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За приписами ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцем реєстрації відповідача ТзОВ "УкрПетем" є вул. Глушець буд. 49, офіс 2, м. Луцьк, Волинська область.

Така ж адреса зазначена у позовній заяві.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 02.06.2020 направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на юридичну адресу відповідача.

Однак, судова повістка повернута об`єктом поштового зв`язку з позначкою "адресат відсутній" (а.с. 86-89).

Пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року роз`яснено, що за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі, а саме - 16.06.2020.

Крім того будучи обізнаним про наявність спору відповідач міг дізанатися про рух справи з Єдиного державного реєстру судових рішень, який є відкритим.

Відзив відповідача на адресу суду не надходив.

ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 визначено, що процесуальні строки у визначених ГПК України випадках не зупиняються, не поновлюються, а автоматично продовжуються. Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Згідно ст. 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень" встановлено такі нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку):

1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1;

2) у межах області та між обласними центрами України (в тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя)- Д+3, пріоритетної - Д+1;

3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3;

4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4,

де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання;

1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції вищезазначені нормативні строки пересилання збільшуються на 1 день.

Згідно з п.117 Правил надання послуг поштового зв`язку поштові відправлення, поштові перекази повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання.

Враховуючи вищевикладене, набрання чинності ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" 17.07.2020, строки пересилання поштової кореспонденції, суд дійшов висновку про закінчення строку на подання відзиву.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, відсутність відзиву з відповідними вказівками на незгоду відповідача з будь-якою із обставин справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, що позбавляє відповідача відповідно до ч.4 ст. 165 ГПК України заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

18.11.2016 між Державним підприємством "ПРОЗОРРО" (далі - позивач/адміністратор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УкрПетем" (далі - відповідач/оператор) укладено договір № 00000115/Г про надання доступу до модуля електронного аукціону та бази даних (далі - договір) (а.с. 35-49).

25.05.2018 між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду № 4 про внесення змін до Договору № 00000115/Г від 18.11.2016 шляхом викладення договору № 00000115/Г в новій редакції (далі - договір) (а.с. 50-63).

Згідно з п. 2.1. Договору предметом цього договору є надання доступу оператору до бази даних та модуля електронного аукціону адміністратором для забезпечення проведення користувачами процедур закупівель, створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією та документами в електронному вигляді.

На виконання умов Договору адміністратором надавалися оператору послуги з організації доступу до бази даних з метою забезпечення проведення користувачами електронної системи закупівель процедур закупівель (створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронному вигляді), що підтверджується рахунком на оплату № 15 від 01.08.2019 (а.с. 78), актом № 221 про надані послуги від 31.08.2019 (а.с. 79) та наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 247 від 02.04.2020, № 250 від 14.04.2020 (а.с. 76-77), що свідчить про оплату відповідачем наданих послуг.

У відповідності до п. 52 Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженого постановою КМУ від 24.02.2016 № 166, на підставі листа адміністратора електронної системи закупівель від 14.01.2020 № 206/72/04 і рішення комісії із забезпечення здійснення авторизації електронних майданчиків, підготовки рішень щодо їх підключення/відключення до/від електронної системи закупівель, усунення технічних збоїв в електронній системі закупівель за результатами засідання від 17.01.2020 виданий наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 13.02.2020 № 227 про відключення авторизованого електронного майданчика "UPETEM" від електронної системи закупівель.

На виконання наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 13.02.2020 № 227, позивачем 17.02.2020 о 17 год. 50 хв. було здійснено технічне відключення авторизованого електронного майданчика "UPETEM" оператора ТОВ "УкрПетем" від електронної системи закупівель.

Як зазначає позивач простим поштовим відправленням на юридичну адресу відповідача він направив додаткову угоду № 11 від 17.02.2020 в двох примірниках. Станом на 27.05.2020 примірник додаткової угоди № 11 до договору про розірвання, підписаної відповідачем, позивачем не отримано.

Пунктом 11.5 Договору визначено, що адміністратор має право розірвати цей договір та відключити майданчик від електронної системи закупівель за рішенням Уповноваженого органу, яке приймається на підставі рішення комісії, в односторонньому порядку в таких випадках, як зокрема, закриття доступу до майданчика після його відключення.

Припинення дії цього договору або його дострокове розірвання, у тому числі шляхом односторонньої відмови, не звільняє Сторони від зобов`язань, які виникли за цим договором та відповідальності за їх невиконання.

Отже, суд дійшов висновку, що Договір від 18.11.2016 № 00000115/Г (в редакції викладеній в додатковій угоді №4 від 25.05.2018) був розірваний позивачем в односторонньому порядку 17.02.2019 у зв`язку технічним відключенням адміністратором попередньо авторизованого електронного майданчика "UPETEM".

Разом з тим до моменту розірвання договору, між сторонами існували договірні відносини, у відповідності до яких позивач надавав відповідачу послуги з організації доступу до бази даних з метою забезпечення проведення користувачами електронної системи закупівель процедур закупівель (створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронному вигляді).

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 905 Цивільного кодексу України передбачено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 907 Цивільного кодексу України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із підпунктом 4.1.6 Договору для забезпечення безперебійного функціонування електронної системи закупівель та покриття мінімально необхідних витрат адміністратора на організацію взаємодії з оператором до шостого числа кожного поточного місяця оператор уносить адміністратору обов`язкову щомісячну плату в розмірі 20 000 грн, у тому числі ПДВ, на яку адміністратор не пізніше другого числа поточного місяця надсилає засобами системи електронного документообігу адміністратора відповідний рахунок. Під час укладення договору сума щомісячної обов`язкової плати за перший місяць розраховується пропорційно кількості календарних днів з дати укладення договору до кінця місяця.

Підпунктами 4.1.4.та 4.1.5. Договору визначено, що адміністратор не пізніше ніж на п`ятий робочий день місяця, наступного за календарним місяцем, у якому фактично надавалися послуги, надсилає оператору засобами системи електронного документообігу адміністратора акт про надання послуг (додаток 5) разом з рахунком на оплату, що включає обов`язкову щомісячну плату відповідно до підпунктів 4.1.6. і 4.1.7. пункту 4.1. цього договору з подальшим надсиланням такого акта в паперовому вигляді. Оператор протягом п`яти банківських днів з моменту отримання ним примірника акта надання послуг від адміністратора зобов`язаний підписати та повернути його.

До матеріалів справи позивачем додано рахунок на оплату № 15 від 01.08.2019 (а.с. 78), акт № 221 про надані послуги від 31.08.2019 (а.с. 79) на суму 20 000 грн. 00коп., які були надіслані та підписані електроним цифровим підписом обома сторонами за допомогою засобів електронного документообігу позивача "DEALS".

Окрім цього до матеріалів справи додано копію претензії позивача від 25.11.2019 вих. № 206/3081/10 на суму 23 988грн. 49коп., яка була надіслана на адресу відповідача (фіскальний чек ПАТ "Укрпошта" від 02.12.2019, номер відправлення 0105421084471).

Враховуючи характер послуги, що надавалася відповідачу згідно із умовами договору, яка полягала в організації доступу до бази даних з метою забезпечення проведення користувачами електронної системи закупівель процедур закупівель (створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронній формі), безперервність надання цієї послуги протягом всього строку дії Договору, суд дійшов висновку, що позивач здійснив надання відповідачу визначеної у Договорі послуги в обсягах та вартості, зазначеної в акті про надання послуг № 221 від 31.08.2019 на загальну суму 20 000 грн. 00 коп., яка згідно п. 4.1 договору мала бути сплачена відповідачем до 06.08.2019.

Відповідач частково сплатив заборгованість позивачу на суму 1 300 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 247 від 02.04.2020, № 250 від 14.04.2020 (а.с. 76-77).

Заборгованість в сумі 18 700 грн. 00 коп. не спростована відповідачем, доказів її погашення не надано, підставна і підлягає до стягнення, оскільки відповідно до ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 4 229 грн. 21 коп. пені за прострочення основної суми заборгованості за період з 07.08.2019 по 27.05.2020.

У відповідності до п. 7.4. та п. 7.5. Договору за порушення строків виконання грошових зобов`язань за цим договором винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день порушення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 10% суми заборгованості. Сторонами погоджено, що пеня нараховується та сплачується за весь період прострочення виконання зобов`язання.

Згідно п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частина 3 ст. 549 ЦКУ визначає, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

При цьому умова договору (п. 7.4) про сплату пені за весь період прострочення виконання зобов`язання, не може розцінюватись як установлення цим договором іншого, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду №910/4164/17 від 12.06.2018, №903/962/17 від 22.11.2018, №910/23911/16 від 07.06.2019, №914/508/17 від 22.08.2019.

Суд здійснивши власний розрахунок з врахуванням шестимісячного обмеження нарахування, дійшов висновку що підставними та підлягають до стягнення 3 098 грн. 37 коп. пені, нарахованої на основну суму заборгованості за такі періоди:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 20000 07.08.2019 - 05.09.2019 30 17.0000 % 0.093 %* 558.90 20000 06.09.2019 - 24.10.2019 49 16.5000 % 0.090 %* 886.03 20000 25.10.2019 - 12.12.2019 49 15.5000 % 0.085 %* 832.33 20000 13.12.2019 - 30.01.2020 49 13.5000 % 0.074 %* 724.93 20000 31.01.2020 - 07.02.2020 8 11.0000 % 0.060 %* 96.17 Позовні вимоги в сумі 1 130 грн. 84 коп. пені, нарахованої на основну заборгованість, не підлягають задоволенню у зв`язку з безпідставністю нарахування за межами встановленого ч. 6 ст. 236 ГК України шестимісячного строку нарахування.

Нараховані позивачем 2 000 грн. 00 коп. штрафу за прострочення оплати

понад 30 днів у розмірі 10 % від суми боргу підставні і підлягають до стягнення згідно п. 7.4 договору.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено ч. 2 ст. 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленоюстаттею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду у справах №917/194/18, №911/2813/17, № 910/6046/16, №923/760/16.

Крім того позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних збитків у сумі 531 грн. 00 коп. та 3 % річних у сумі 478 грн. 59 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, провівши власний розрахунок за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН" встановив, що підставними та підлягають стягненню з відповідача 478 грн. 59 коп. 3% річних та 490 грн. 59 коп. інфляційних втрат в силу ст. 625 ЦК України.

У стягненні 41 грн 01 коп. інфляції слід відмовити у зв`язку з помилкою у підрахунку на суму 20 000 грн. 00 коп.

Отже, вимоги позивача в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 18 700 грн. 00 коп., 3 098 грн. 37 коп. пені, 10% штрафу за прострочення понад 30 днів у сумі 2 000 грн. 00 коп., 490 грн. 59 коп. інфляційних збитків, 478 грн. 59 коп. 3 % річних підлягають до задоволення.

У позові на суму 1 130 грн. 84 коп. пені, 41 грн. 01 коп. інфляційних збитків слід відмовити у зв`язку з помилкою позивача у нарахуванні.

В силу положень ст. ст. 73 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 ГПК України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в частині задоволених позовних вимог в сумі 2 007 грн. 04 коп. в силу ст. 129 ГПК України, слід покласти на нього.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 77, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд України,-

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український паливно - енергетичний торговий електронний майданчик" (м. Луцьк, вул. Глушець буд. 49, офіс 2, код ЄДРПОУ 40416158) на користь Державного підприємства "ПРОЗОРРО" (01601, м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, 22, ідентифікаційний код 02426097)

- 18 700грн. 00 коп. основного боргу, 3 098 грн. 37 коп. пені, 2 000 грн 00 коп. штрафу, 490 грн. 59 коп. інфляційних збитків, 478грн 59коп. 3 % річних, 2 007 грн. 04 коп. витрат по сплаті судового збору, а всього 26 774 грн. 59 коп. (двадцять шість тисяч сімсот сімдесят чотири грн. 59 коп.)

3. У позові на суму 1 171 грн. 85 коп. відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до

Північно-західного апеляційного господарського суду

відповідно до ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення

складено 13.08.2020

Суддя А. М. Кравчук