Рішення

від 15.05.2019 по справі 905/2138/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.05.2019 Справа № 905/2138/18

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В., суддів Бокової Ю.В., Левшиної Г.В., при секретарі судового засідання Шакуровій І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецлогістік» , с. Іванопілля Донецької області

до відповідача: Приватного підприємства «Адора» , м. Слов`янськ Донецької області

про стягнення безпідставно отриманих коштів в розмірі 125 660,00 грн., -

За участю представників сторін:

від позивача :Кіляновський В.С. за ордером ДН № 049903 від 06.12.2018р.

від відповідача: не з`явився

Відповідно до ч.3 ст.177 ГПК України - 13.12.2018р. строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів до 18.02.2019 року.

У підготовчому засіданні 19.03.2019р. оголошено перерву до 01.04.2019 року.

У підготовчому засіданні 16.04.2019р. оголошено перерву до 18.04.2019 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецлогістік» , с. Іванопілля Донецької області звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства «Адора» , м. Слов`янськ Донецької області про стягнення безпідставно отриманих коштів в розмірі 125 660,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на перерахування грошових коштів в сумі 125660,00грн. на рахунок відповідача, згідно з платіжними дорученнями №253 від 12.07.2018р. без правових підстав.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 11, 509, 525, 526, 610, 614, 638, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175, 179, 181, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 5, 41-46, 56, 60, 73-80, 86, 123, 124, 162-164 Господарського процесуального кодексу України.

З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/2138/18 визначено суддю Чернову О.В.

Ухвалою судді господарського суду Донецької області від 19.11.2018р. позов прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та відкрито провадження у справі №905/2138/18.

12 лютого 2019 року через канцелярію господарського суду Донецької області від відповідача надійшов відзив б/н від 11.02.2019р. на позовну заяву, в якому останній заперечив проти позовних вимог, зазначивши про наявність договірних відносин між сторонами, а саме про укладання договору поставки нафтопродуктів №ДГ-0000027 від 07.06.2018р., згідно якого відповідач зобов`язався відвантажити паливно-мастильні матеріали, отже перерахування позивачем грошових коштів у розмірі 126 660,00 грн. згідно рахунку - фактури №СФ-0002416 від 12.07.2018р. здійснено на виконання умов п.4.2. та п.4.3. договору.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.02.2019 р. справу №905/2138/18 призначено до колегіального розгляду.

Розпорядженням керівника апарату «Щодо створення судової колегії» від 18.02.2019р. №01-01/110 призначено повторний автоматичний розподіл справи та згідно з протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 18.02.2019р., справа передана на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Чернова О.В., судді Бокова Ю.В., Левшина Г.В.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.02.2019р. справу №905/2138/18 прийнято до провадження, розгляд справи розпочато спочатку зі стадії підготовчого провадження.

06 березня 2019 року від позивача надійшла заява-заперечення від 06.03.2019р., в якій останній спросить суд витребувати у відповідача оригінали договору постави нафтопродуктів №ДГ-0000027 від 07.06.2018р. та договору постави нафтопродуктів від 07.06.2018р.

19.03.2019 р. на адресу господарського суду Донецької області від позивача надійшли письмові пояснення щодо листа №12 від 16.07.2018р., наданого відповідачем, в яких зазначено про підтвердження зазначеним листом правової позиції позивача щодо безпідставного перерахування спірної грошової суму на користь відповідача.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.03.2019р. витребувано у відповідача оригінали письмових доказів по справі, а саме оригінали договору постави нафтопродуктів №ДГ-0000027 від 07.06.2018р., договору постави нафтопродуктів від 07.06.2018р. та оригінал листа ТОВ Укрспецлогістік №12 від 16.07.2018р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.04.2019р. закрито підготовче провадження у справіта призначено справу №905/2138/18 до розгляду по суті на 15.05.2019р., відмовлено у задоволенні клопотання позивача про призначення технічної судової експертизи у справі у зв`язку з можливістю суду самостійно встановити фактичні обставини справи за наявними в матеріалах справи доказами.

Позивач у судовому засіданні 15.05.2019р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 210 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВСТАНОВИВ:

07 червня 2018 року між Приватним підприємством Адора (далі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Укрспецлогістік (далі - Покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів №ДГ-0000027 (далі - Договір), згідно з п.1.1. якого Продавець зобов`язується продати, а Покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених у договорі, нафтопродукти, зокрема: паливо-мастильні матеріали в асортименті. Асортимент, кількість та ціна Товару вказана у рахунках та видаткових накладних (п.1.2.).

Відповідно до п.3.1. Договору відвантаження товару проводиться після надання Покупцем доручення на одержання матеріально-технічних цінностей та має безперервний характер з можливістю отримання в будь-яку годину доби та будь-який день місяця через мережу АЗС Продавця.

Згідно з п.4.1. Договору ціна кожної партії товару вказана у рахунку-фактурі та узгоджується сторонами. Оплата за кожну партію товару проводиться згідно рахунка-фактури, наданого на підставі Договору.

Умовами п.4.2. Договору визначено, що Покупець здійснює оплату товару на поточний рахунок Продавця за товар з моменту отримання рахунку.

Пунктом 4.3. Договору встановлено, що датою оплати повної вартості товару Покупцем вважається дата зачислення коштів на поточний рахунок Продавця у розмірі 100% від повної вартості товару.

За приписами п. 8.1. даний Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє в частині поставки нафтопродуктів до 30.06.2018р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Даний договір підписаний сторонами у встановленому законодавством порядку.

12 липня 2018 року відповідачем, на підставі договору №ДГ-0000027 від 07.06.2018р., виставлено рахунок-фактуру №СФ-0002416 на оплату дизельного палива у кількості 5150 л. вартістю 125 660,00 грн. з урахуванням ПДВ (а.с.106).

Після чого, платіжним дорученням №253 від 12.07.2018р. позивачем здійснено перерахування відповідачу грошових коштів у сумі 125 660,00 грн. з призначенням платежу: Сплата за дизельне паливо згідно рахунку №СФ-0002416 від 12.07.2018р. (а.с.12).

Листом №12 від 16.07.2018р. позивач звернувся до відповідача з проханням повернути грошові кошти, перераховані згідно рахунку-фактури №СФ-0002416 від 12.07.2018р., виставленого на підставі договору №ДГ-0000027 від 07.06.2018р., у сумі 125 660,00 грн. у зв`язку з не поставленням дизельного полива.

21 вересня 2018 року позивач звернувся до відповідача з вимогою №47-21/09/18-1, в якій наполягав на поверненні протягом 7 (семи) календарних днів безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 125 660,00 грн., яка отримана відповідачем - 02.10.2018р., що підтверджується роздруківкою про вручення поштового відправлення з офіційного сайту Укрпошта (а.с.14-20).

Посилаючись на перерахування грошових коштів в сумі 125660,00грн. на рахунок відповідача, згідно з платіжного доручення №253 від 12.07.2018р. без правових підстав, позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні відповідача до повернення безпідставно отриманих коштів у розмірі 125 660,00 грн.

Положеннями глави 83 Цивільного кодексу України врегульовані правовідносини, що виникають внаслідок або безпідставного набуття, або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої особи (потерпілого).

Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно ч.1 ст.1213 Цивільного кодексу України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Отже, з аналізу зазначених норм вбачається, що зобов`язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов: по-перше, повинно мати місце набуття або збереження майна; по-друге, таке набуття або збереження майна повинно бути за рахунок іншої особи, тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; по-третє, обов`язковою умовою виникнення даного виду зобов`язань є відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи.

При цьому, слід зауважити, що відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

В свою чергу, за змістом ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 264 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами укладено договір поставки №ДГ-0000027 від 07.06.2018р., предметом якого є продаж нафтопродуктів, зокрема: паливо-мастильних матеріалів в асортименті.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, перерахування позивачем відповідачу грошових коштів у розмірі 35 590,62 грн. згідно платіжного доручення №253 від 12.07.2018р. здійснено на підставі рахунку - фактури №СФ-0002416 від 12.07.2018р.

У свою чергу, рахунок - фактура №СФ-0002416 від 12.07.2018р. виставлений на підставі договору №ДГ-0000027 від 07.06.2018р.

Отже, суд дійшов висновку про набуття відповідачем спірних грошових коштів за наявності правової підстави, а саме на підставі укладеного між сторонами договору поставки нафтопродуктів №ДГ-0000027 від 07.06.2018р.

Таким чином, перераховані платіжним дорученням №253 від 12.07.2018р. грошові кошти у розмірі 125 660,00 грн., які отримані відповідачем, не є безпідставно отриманими, з огляду на що, підстави для застосування положень ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України відсутні.

Судом не приймаються до уваги посилання позивача на закінчення строку дії договору №ДГ-000027 від 27.06.2018р. в частині поставки нафтопродуктів до 30.06.2018р. як на факт відсутності правових підстав для здійснення оплати за цим договором, оскільки відповідно до п.8.1. цього договору, останній діє в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

Суд зазначає, що наявна в матеріалах справи копія договору поставки від 06.07.2018р. не приймається судом в якості належного доказу у справі, оскільки не стосується фактичних обставин справи щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до п.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог п.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Судовий збір у відповідності до вимог п.2 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладається на Позивача.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецлогістік» , с.Іванопілля Донецької області до Приватного підприємства «Адора» , м. Слов`янськ Донецької області про стягнення безпідставно отриманих коштів в розмірі 125660,00 грн. - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення через Господарський суд Донецької області, в порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Головуючий суддя О.В. Чернова

Суддя Ю.В. Бокова

Суддя Г.В. Левшина

Повний текст рішення складено та підписано 27.05.2019 року.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/