Рішення

від 11.08.2020 по справі 906/684/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/684/20

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.

секретар судового засідання: Макарчук В.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КПП Центр"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Трансбуд"

про стягнення 27074,76 грн

Процесуальні дії по справі.

Товариством з обмеженою відповідальністю "КПП Центр" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Трансбуд" про стягнення 27074,76 грн, в тому числі, 21362,96 грн - основний борг, 1240,80 грн - пеня, 198,41 грн - 3% річних, 4272,59 грн - штраф.

Ухвалою господарського суду від 16.06.2020 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання для розгляду справи по суті призначив на 14.07.2020.

Ухвалою господарського суду від 14.07.2020 суд відклав розгляд справи по суті на 11.08.2020.

15.07.2020 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про долучення доказів здійснення витрат на правову допомогу.

16.07.2020 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі повноважного представника.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №547794 від 23.08.2019 щодо своєчасної оплати отриманого товару.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що на виконання умов укладеного договору відповідачу поставлено товар на загальну суму 21362,96 грн.

Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за договором поставки № 577794 від 23.08.2019 отриманий від позивача товар не оплатив, внаслідок чого на момент звернення до суду у відповідача існує прострочена заборгованість в розмірі 21362,96грн.

За порушення строків проведення розрахунків позивачем на підставі п. 6.1 договору заявлено до стягнення з відповідача 1240,80 грн пені.

За прострочення оплати поставленого товару понад 30 календарних днів позивачем на підставі п. 6.3 договору заявлено до стягнення з відповідача 4272,59 грн штрафу.

За несвоєчасне виконання грошового зобов`язання позивачем на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України заявлено до стягнення з відповідача 198,41 грн 3% річних.

В судове засідання відповідач повноважного представника не направив. Про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.

Відповідач, у порядку встановленому ст. 165 ГПК України, письмового відзиву не подав.

При цьому суд зазначає, що з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позов, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду від 16.06.2020 про відкриття провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи від 14.07.2020 надсилалась на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Крім того, ухвалу про відкладення розгляду справи від 14.07.2020, з метою повідомлення про розгляд справи, суд також направив на адресу засновника ТОВ "Житомир - Трансбуд" - Василюка С.В.

Засновника ТОВ "Житомир - Трансбуд" Талька О.М. секретарем судового засідання повідомлено телефонограмою про дату і час судового засідання за телефоном 0977085428.

Відповідно до витягу з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта" про відстеження поштових направлень за номером відправлення 1000231851988, згідно якого направлялась ТОВ "Житомир-Трансбуд" копія ухвали господарського суду Житомирської області від 14.07.2020, "поштове відправлення вручено: особисто".

В ході розгляду справи, господарським судом Житомирської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст.13 ГПК України, було створено сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

Суд зазначає, що неявка учасників справи, які є належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки явка сторін не визнавалась обов`язковою, сторони належним чином повідомлялись про дату, час і місце судового засідання, суд вважає за можливе вирішити спір по суті.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

У судовому засіданні від 11.08.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд підписав вступну та резолютивну частини рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

23.08.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КПП Центр" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомир - Трансбуд" (покупець) укладено договір поставки № 547794 (далі - договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.1.2. договору поставки, предметом договору є поставка запасних частин до транспортних засобів та розхідних матеріалів (далі - товар) за погодженою кількістю, асортиментом та ціною, згідно виставленого рахунку-фактури постачальника.

Товар передається покупцю партіями на підставі замовлень на кожну партію (далі - замовлення). Замовлення передається засобами факсимільного зв`язку або електронною поштою. У замовленні покупця зазначається найменування товару, кількість за кожним видом товару (п. 1.3. договору поставки).

Згідно з п. 1.4. договору поставки, тара (упаковка) входить в вартість товару. Підтвердженням факту узгодження сторонами найменувань, асортименту, кількості, ціни товару є прийняття покупцем товару по видатковій накладній, виданій постачальником, яка після її підписання сторонами має юридичну силу специфікації, в розумінні ст. 266 ГК України.

Товар передається постачальником покупцю за асортиментом, ціною та якістю відповідно до замовлення останнього (п. 2.1. договору поставки).

Кількість фактично переданого товару вказується у видатковій накладній, що видається на кожну партію товару (п. 2.2 договору поставки).

Строк поставки товару становить 7 днів з дати підтвердження замовлення постачальником (п. 4.1. договору поставки).

Згідно з п. 4.3. договору поставки передача товару оформлюється видатковою накладною, в якій зазначається найменування (асортимент) товару, його кількість, ціна та загальна вартість.

Пунктом 5.3. договору поставки сторонами погоджено, що товар передається на умовах оплати згідно з п. 5.5. даного договору з моменту підписання видаткової накладної на товар або декларації (накладної на вантаж) у випадку доставки товару кур`єрськими фірмами.

Відповідно до п. 5.5. договору поставки оплата товару здійснюється покупцем на основі даного договору і видаткових накладних до нього шляхом безготівкового перерахунку коштів на рахунок постачальника. Покупець здійснює оплату протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання товару.

Згідно з п. 5.7. договору поставки, моментом отримання товару вважається момент підписання представником покупця видаткової накладної на проданий товар чи здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві (кур`єрським фірмам) в порядку п. 2 ст. 664 ЦК України.

На виконання умов укладеного Договору позивач відвантажив відповідачу товар на загальну суму 21362,96 грн, що підтверджується видатковими накладними: №FTM00017951/20 від 29.01.2020, №FTM00018370/20 від 29.01.2020, FTM00020474/20 від 31.01.2020, FTM00022598/20 від 03.02.2020 (а.с. 11- 14).

Відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань оплату за отриманий товар за договором поставки №547794 від 23.08.2020 не здійснив.

За даними позивача, на момент звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 21362,96 грн.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 627 ЦК України та ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець - прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 712 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Судом встановлено факт належного виконання зобов`язань з боку позивача щодо поставки відповідачу товару, визначеного у договорі на загальну суму 21362,96грн, що підтверджується видатковими накладними видатковими накладними: №FTM00017951/20 від 29.01.2020 на суму 3112,96 грн, №FTM00018370/20 від 29.01.2020 на суму 13009,99 грн, FTM00020474/20 від 31.01.2020 на суму 4098,01 грн, FTM00022598/20 від 03.02.2020 на суму 1142,00 грн, що містяться в матеріалах справи.

При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо наявності заперечень відповідача стосовно кількості, строку чи якості отриманого товару.

Отже, позивачем дотримано вимоги договору в частині виконання його зобов`язань за договором.

Факт виконання позивачем свого зобов`язання щодо поставки товару вказує на необхідність виконання відповідачем обов`язку щодо оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено вище, в п. 5.5 договору поставки сторони погодили, що покупець здійснює оплату протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару.

Таким чином, товар отриманий від позивача за видатковими накладними 21362,96 грн, що підтверджується видатковими накладними: №FTM00017951/20 від 29.01.2020, №FTM00018370/20 від 29.01.2020, FTM00020474/20 від 31.01.2020, FTM00022598/20 від 03.02.2020 на загальну суму 21362,96грн, відповідач зобов`язаний був оплатити до 12.02.2020, до 14.02.2020 та до 17.02.2020 відповідно.

Доказів погашення заборгованості перед позивачем у заявленій сумі матеріали справи не містять.

За нормами ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших умов, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

За таких обставин, вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 21362,96 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача 4272,59грн штрафу та 1240,80грн пені, суд зазначає про наступне.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 ЦК України визначає правові наслідки порушення зобов`язання, зокрема, сплату неустойки.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч.2 ст. 459 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Сторонами погоджено, що у випадку порушення строків оплати товару, встановлених умовами цього договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченого товару за кожний день прострочення до моменту закінчення такого прострочення, а у випадку, коли прострочення триває - до моменту звернення постачальника до суду (п. 6.1. договору поставки). У випадку прострочення оплати поставленого товару понад 30 календарних днів покупець окрім пені сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.

З розрахунку позивача, наведеного в тексті позовної заяви (а.с. 4) видно, що штраф позивачем розраховано, виходячи з 20 % розміру суми боргу, що існувала у відповідача на момент звернення до суду.

Перевіривши правильність нарахування штрафу, суд встановив, що його розмір є обґрунтованим, а вимога правомірною.

Пеню позивачем нараховано за період з 18.02.2020 по 09.06.2020 на суму простроченої заборгованості 21362грн, яка склала 1240,80грн.

Перевіривши розрахунок пені, суд становив, що позивач при розрахунку допустив арифметичну помилку. За розрахунком суду, за заявлений позивачем період, обґрунтований та арифметично вірний розмір пені становить 1237,42 грн.

З огляду на наведене, правомірним є нарахування пені за несвоєчасне проведення відповідачем розрахунків за отриманий товар в загальній сумі 1237,42грн. Заявлені до стягнення 3,38грн пені є безпідставними.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача 198,41грн 3% річних, суд зауважує наступне.

Приписами статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача (а.с.4) 3% річних нараховані з 18.02.2020 по 09.06.2020 на суму простроченої заборгованості 21362,96грн, які склали 198,41грн.

Перевіривши правильність нарахування 3% річних, суд встановив, що позивач при розрахунку також допустив арифметичну помилку. За розрахунком суду 3% річних за заявлений позивачем період становлять 197,87 грн.

З огляду на наведене, правомірним є нарахування 3% річних за несвоєчасне проведення відповідачем розрахунків за отриманий товар в загальній сумі 197,87грн. Заявлені до стягнення 0,54 грн 3% річних є безпідставними.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач позов за предметом та підставами не оспорив, своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні не скористався.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 21362,96 грн. основного боргу, 1237,42грн. пені, 4272,59 грн. штрафу та 197,87 грн. 3% річних обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. У стягненні 3,38 грн пені та 0,54 грн 3% річних суд відмовляє.

Враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Судові витрати на оплату послуг адвоката підлягають відшкодуванню лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату або адвокатському об`єднанню стороною, котрій такі послуги надавались, оплата послуг адвоката підтверджується відповідними фінансовими документами.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Правничу допомогу відповідачу надавав адвокат Венглевський Б.Б.

У матеріалах справи міститься копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, видане Венглевському Богдану Богдановичу №000686 від 08.09.2017, ордер на надання правничої допомоги ТОВ "КП Центр", видане адвокату Венглевському Б.Б. адвокатським об`єднанням "Люрц".

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

До матеріалів справи долучено договір №19/5 про надання правової допомоги від 27.12.2019, укладеного між Адвокатським об`єднанням "Люрц" та Товариством з обмеженою відповідальністю "КПП Центр".

За умовами п.1.1. договору Адвокатське об`єднання зобов`язується надавати на підставі звернення клієнта правову допомогу.

За умовами п. 2.1. договору, послуги надаються Адвокатським об`єднанням клієнту шляхом:

- усного консультування;

- складання проектів необхідних процесуальних документів, позовів, скарг, претензій, позовних заяв тощо;

- надання послуг щодо захисту інтересів клієнта в органах державної, в т.ч. судової влади, поліції, прокуратури, а також перед іншими підприємствами, установами і організаціями.

Пунктом 3.1 сторонами погоджено, що клієнт оплачує послуги Адвокатського об`єднання, передбачені в розділі 1 цього договору у розмірі, визначеному окремою угодою або в актах наданих послуг (виконаних робіт).

Клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню винагороду у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок об`єднання, або в інший передбачений законодавством спосіб (п.3.3 договору).

06.06.2020 між Адвокатським об`єднанням "Люрц" та Товариством з обмеженою відповідальністю "КПП Центр" укладено додаткову угоду №18 до договору про надання правової допомоги №19/5 від 27.12.2019, яка визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) Адвокатського об`єднання за надання правової допомоги у спорі про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Трансбуд" за поставлений та неоплачений товар згідно договору поставки №547794 від 23.08.2019 (п.1 додаткової угоди).

За умовами п.2 додаткової угоди гонорар (вартість послуг) за підготовку документів та ведення справи у судових органах становить 8000,00грн. Остаточний розмір гонорару (вартість послуг) за ведення справи визначається сторонами у акті виконаних робіт чи іншому аналогічному документі.

За умовами п.3.1 додаткової угоди оплата гонорару (наданих послуг) здійснюється протягом 20-ти днів з дня підписання сторонами акту виконаних робіт чи іншого аналогічного документу. Клієнт може оплатити гонорар авансом.

Сплата узгодженої сторонами суми гонорару (послуг) здійснюється клієнтом в безготівковому порядку шляхом перерахування відповідної суми коштів на розрахунковий рахунок Адвокатського об`єднання чи інший не заборонений законодавством спосіб (п.4 додаткової угоди).

За умовами п.6.1 додаткової угоди надана правова допомога фіксується в акті приймання-передачі наданої правової допомоги, чи іншому аналогічному документі, який підписується сторонами та скріплюється печатками (за наявності).

Частиною 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати на оплату послуг адвоката підлягають відшкодуванню лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату або адвокатському об`єднанню стороною, котрій такі послуги надавались, оплата послуг адвоката підтверджується відповідними фінансовими документами.

У якості доказу надання юридичних послуг та понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 8408,00 грн., адвокатом Венгеловським Богданом Богдановичем до матеріалів справи долучено: копію договору №19/5 про надання правової допомоги від 27.12.2019; копію додаткової угоди №18 від 06.06.2020; копію акту приймання-передачі наданих послуг від 09.07.2020 за договором про надання правової допомоги №19/5 від 27.12.2019.

Необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Так, на підтвердження фактичного здійснення учасником справи судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката суду надаються документи, що підтверджують перерахування цією особою коштів адвокату за надані послуги на підставі договору про надання правової допомоги.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31.01.2019 у справі №19/64/2012/5003, від 05.02.2019 у справі №906/194/18, від 19.02.2019 у справі №917/1071/18.

Проте, матеріали справи не містять доказів фактичної сплати позивачем винагороди адвокату (платіжного доручення, банківської виписки тощо), зокрема в термін, передбачений п.3.1 додаткової угоди №18 від 06.06.2020 (протягом 20-ти днів з дня підписання сторонами акту виконаних робіт чи іншого аналогічного документу).

У заяві про долучення доказів здійснення витрат на правову допомогу, представник позивача наголосив, що оплата не здійснена

З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для покладення витрат на професійну правничу допомогу адвоката на відповідача, тому вимога про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир - Трансбуд" (10025, м.Житомир, вул. Корольова, буд.21-А, код ЄДРПОУ 41633211)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КПП Центр" (81500, Львівська область, Городоцький район, с. Черляни, вул. Польова, 97, код ЄДРПОУ 38169102):

- 21362,96 грн. основного боргу;

- 1237,42грн. пені;

- 4272,59 грн. штрафу;

- 197,87 грн. 3% річних;

- 2101,70 грн. судового збору.

3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 3,38 грн пені та 0,54 грн 3% річних.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 13.08.20

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам (рек. з повід)