Рішення

від 06.08.2020 по справі 908/1240/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 35/72/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2020 Справа № 908/1240/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: головуючий суддя - Топчій О.А.,

за участю секретаря судового засідання Бойко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дінеро Трейд (03058, м. Київ, вул. Лебедєва-Кумача, б. 5, н/п 134)

до відповідача Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція (71504, Запорізька обл., м. Енергодар, вул. Промислова, б. 133)

про стягнення коштів

за участю представників сторін:

від позивача: Шевченко К.Ю., ордер ЧН №053837 від 11.05.2020;

від відповідача: Димова О.І, довіреність №2805 від 02.09.2019.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Дінеро Трейд» до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» про стягнення заборгованості в сумі 554700,00 грн, 3% річних в розмірі 19687,96 грн, збитків від інфляції в розмірі 22114,40 грн.

22.05.2020 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 908/1240/20, справу передано на розгляд судді Топчій О.А.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.05.2020, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 23.06.2020 о/об 12:15.

На адресу Господарського суду Запорізької області 17.06.2020 від позивача надійшло клопотання, відповідно до якого останній просить суд провести судове засідання, призначене на 23.06.2020 о 12 год. 15 хв. в режимі відеоконференції в приміщенні Солом`янського районного суду міста Києва.

Ухвалою суду від 19.06.2020 у задоволені клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Дінеро Трейд» про участь у судовому засіданні 23.06.2020 по справі №908/1240/20 в режимі відеоконференції відмовлено.

У зв`язку з перебуванням судді Топчій О.А. на лікарняному, судове засідання, призначене на 23.06.2020 не відбулось. На адресу сторін направлено повідомлення про неможливість проведення судового засідання.

Ухвалою суду від 27.07.2020 судове засідання призначено на 06.08.2020

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором поставки №225(6)19/УК53-121-01-19-08056 від 22.05.2019 щодо несвоєчасної оплати поставленого товару, у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 554 700,00 грн. За несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язання позивач просить стягнути 19 687,96 грн 3% річних та 22 114,4 грн інфляційних втрат.

В судовому засіданні 06.08.2020 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених у позові.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві. Щодо наявності основного боргу зазначив, що у зв`язку з обмеженням роботи енергоблоків АЕС та дефіцитом коштів за відпущену електроенергію, розрахунки з ДП НАЕК Енергоатом є нерегулярними та не в повному обсязі, на підставі чого у ВП ЗАЕС відсутня можливість погашення заборгованості у встановлені договором строки. За фактом розподілу з боку ДП НАЕК Енергоатом коштів, кредиторська заборгованість буде погашена.

Щодо стягнення 3% річних вважає, що строк виконання зобов`язання настав 15.10.2019, а не 11.10.2019, відтак розрахунок має бути здійснено починаючи з 16.10.2019, а не 12.10.2019. При цьому відповідач зазначає, що факт поставки товару підтверджено 28.08.2019 прибутковими ордерами.

Щодо інфляційних втрат відповідач вважає, що за жовтень 2019 року індекс інфляції застосовуватися не повинен, оскільки строк виконання зобов`язання настав після 15 числа місяця.

В судовому засіданні 06.08.2020 представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову.

Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме програмно - апаратного комплексу Акорд .

В судому засіданні 06.08.2020 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 5 днів.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ:

22.05.2019 між ТОВ Дінеро Трейд - постачальник та ВП НАЕК Енергоатом в особі ВП ЗАЕС - покупець укладено договір поставки товару №225(6)19УК (далі за текстом - договорі), за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов`язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар на загальну суму 1 654 800,00 грн з ПДВ.

Строк поставки товару - травень-серпень 2019 року (п. 1.2. договору).

Пунктом 4.2. договору визначено, що поставка товару відбувається в строк згідно п. 1.2. договору.

Згідно п. 3.2. договору, оплата за поставлений товар здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з дати поставки товару.

Відповідно до п. 11.1 договору, договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє протягом року з моменту підписання.

На виконання умов Договору ТОВ Дінеро Трейд на адресу ВП ЗАЕС поставило продукцію на загальну суму 1 654 800,00 грн. за наступними видатковими накладними:

- №21 від 27.08.2019 на суму 827 400,00 грн,

- №22 від 27.08.2019 на суму 827 400,00 грн.

Товар відповідачем отримано без зауважень, про що свідчить підпис уповноваженої особи на накладній.

Відповідачем отриманий товар оплачений частково на суму 1 100 100,00 грн, заборгованість становить 554 700,00 грн.

Позивач звернувся до відповідача з претензією №180 від 28.10.2019 щодо сплати заборгованості за поставлений товар.

Відповіді на претензію не надано.

Неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в примусовому порядку.

Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України підставами виникнення зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч. 1 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.

Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об`єктивних обставин.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб`єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

Судом враховано, що відповідач у відзиві на позов фактично визнав наявність заборгованості за поставлений позивачем товар.

За викладених обставин, вимога про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 554 700,00 грн підлягає задоволенню.

Крім того, за порушення строків оплати позивачем нараховано 3% річних в сумі 19 687,96 грн за період з 12.10.2019 по 18.05.2020, а також інфляційні фрати за період з жовтня 2019 року по квітень 2020 року на суму 22 114,40 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За умовами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначено в постанові КГС ВС від 14.01.2020 року № 924/532/19, Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, відтак визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, незалежно від підстав їх виникнення (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц).

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

22. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

23. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.

Посилання відповідача на те, що початок розрахунку має здійснювати з 16.10.2019 судом не приймається, оскільки за умовами договору оплата за товар має бути здійснена протягом 45 днів з дати поставки.

Датою поставки відповідно до видаткових та товарно-транспортних накладних є 27.08.2019. при цьому судом враховано, що видаткові накладні підписані представником відповідача без зауважень чи зазначень іншої дати отримання товару. Надана відповідачем таблиця про виконання договору №225(6)19УК не є первинним бухгалтерським документом.

Враховуючи, що товар поставлено 27.08.2019, останнім днем оплати є 11.10.2019, відтак прострочення оплати заборгованості почалося саме 12.10.2019.

Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, судом встановлено, що розрахунки виконано вірно, відтак стягненню підлягає 19 687,96 грн 3% річних та 22 114,40 грн інфляційних втрат.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Сторонами надано всі належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог та заперечень. За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 86, 202, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Дінеро Трейд до Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція (71504, Запорізька обл., м. Енергодар, вул. Промислова, б. 133, ідентифікаційний код юридичної особи 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дінеро Трейд (03058, м. Київ, вул. Лебедєва-Кумача, б. 5, ідентифікаційний код юридичної особди 40618061) заборгованість в сумі 554 700,00 грн (п`ятсот п`ятдесят чотири тисячі сімсот гривень), 3% річних в розмірі 19 687,96 грн (дев`ятнадцять тисяч шістсот вісімдесят сім гривень 96 коп.), збитки від інфляції в розмірі 22 114,40 грн (двадцять дві тисячі сто чотирнадцять гривень 40 коп.), судовий збір у розмірі 8 947,54 грн (вісім тисяч дев`ятсот сорок сім гривень 54 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13.08.2020.

Суддя О.А. Топчій