Рішення

від 13.08.2020 по справі 910/5893/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.08.2020Справа № 910/5893/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

За позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м.Вишневе, вул.Київська, 8-В, код ЄДРПОУ 42094646)

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПГ ІНВЕСТ" (04071, м.Київ, вул.Воздвиженська, буд.14, оф.2, код ЄДРПОУ 37974535)

про стягнення 296 758,44 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПГ ІНВЕСТ" про стягнення 241 899,40 грн заборгованості за спожиту електричну енергію за договором № 420072784 від 01.01.2019 за період з 01.01.2019 по 31.01.2020, 42672,15 грн пені, 5088,66 грн 3% річних, 7098,23 грн інфляційних втрат.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 07.05.2020 позов залишив без руху, встановив строк для усунення недоліків позову у визначений спосіб.

21.05.2020 позивач подав документи на виконання вимог ухвали.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 25.05.2020 відкрив провадження у справі № 910/5893/20 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надав строк для реалізації процесуальних прав.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, ухвалу суду від 04.05.2020 було надіслано відповідачу на адресу згідно відомостей з ЄДРПОУ: 04071, м.Київ, вул.Воздвиженська, буд.14, оф.2, та повернено до суду із зазначенням причини повернення адресат відсутній .

Згідно з ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про невручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Судом враховано, що 02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-ІХ від 30.03.2020", яким доповнено розділ Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України пунктом 4 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 р. "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" із змінами та доповненнями карантин установлено на всій території України до 31.08.2020 р.

17.07.2020 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-IX яким пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України викладено у новій редакції, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Суд зазначає, що визначений 20-денний строк для вчинення учасниками процесуальних дій щодо продовження процесуальних строків у зв`язку із карантином, є таким, що сплинув 07.08.2020.

Жодних пояснень, клопотань від позивача та відповідача, у т.ч. щодо неможливості реалізації процесуальних прав через запровадження карантину, продовження процесуальних строків, до суду не надходило.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, за відсутності клопотань учасників справи про продовження процесуальних строків, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" (споживач за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київська обласна Енергопостачальна компанія" (постачальник) було укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 420072784 (далі - Договір), який є публічним договором приєднання, текст публічного договору розміщений на веб-сайті Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія".

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (надалі - ПРРЕЕ).

Так, пунктом 1.2.7. ПРРЕЕ встановлено, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" є електропостачальником та отримало ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, що підтверджується постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 429 від 14.06.2018.

Пунктом 1.2.15. ПРРЕЕ встановлено, що укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

П.п. 3.1.5. п. 3.1. Правил НКРЕКП передбачено, що Електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам до укладення. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на своїх офіційних веб-сайтах та на сайті Регулятора.

Відповідно до п.п. 3.1.7. п. 3.1. Правил НКРЕКП, Договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку.

Так, враховуючи зазначені вимоги, Договір укладений на умовах, які розроблені електропостачальником та опубліковані на офіційному веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія", без викладення його в паперовій формі. Судом встановлено, що факт укладення Договору підтверджується діями відповідача, які спрямовані на виконання його умов, зокрема, споживання електричної енергії та оплата виставлених рахунків.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), за договором постачання енергетичними га іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

За загальним правилом, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).

Частина 1 ст. 205 ЦК України передбачає, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України, правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Таким чином, судом встановлено, що споживач (відповідач) прийняв пропозицію щодо укладення договору на умовах розроблених Електропостачальником шляхом споживання електричної енергії та оплати виставлених рахунків.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями ст. 204 ЦК правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Приєднавшись до договору, відповідач взяв на себе договірні зобов`язання, зокрема, здійснювати оплату вартості електричної енергії.

Положеннями п. 2.1 договору, за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 5.1 договору споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку) затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком № 3 до цього Договору.

Згідно з п. 5.7 договору ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.

Розрахунковим періодом за договором є календарний місяць (п. 5.8. Договору).

Пунктом 5.9 договору передбачено, що розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Відповідно до п. 5.10 договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Згідно з п. 5.13 договору споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через постачальника, із зазначенням обраного способу оплати в комерційній пропозиції. При виставленні рахунку за спожиту електричну енергію споживачу постачальник зобов`язаний окремо вказувати нарахування за послугу з розподілу електричної енергії.

Пунктом 5.16 договору, у разі отримання субсидії та/або пільг з оплати електричної енергії споживач повинен здійснити оплату в рамках цього Договору на підставі встановленого Порядку, згідно з яким визначається належність побутового споживача до категорії вразливих споживачів.

Інформація про наявність пільг станом на дату укладення цього договору повинна бути зазначена в заяві-приєднанні. Інформація про можливість надання пільг за цим Договором зазначається в комерційній пропозиції. Якщо в майбутньому споживач або члени його сім`ї отримують право на пільги з оплати електричної енергії, споживач повинен негайно звернутися до постачальника з письмовою заявою та необхідними документами.

Комерційна пропозиція, яка є додатком № 3 до цього договору, має містити наступну інформацію: ціни (тарифи) на електричну енергію, у тому числі диференційовані ціни (тарифи), або інший вид тарифу згідно з тарифною політикою постачальника; спосіб оплати (необхідно обрати лише один з варіантів: попередня оплата, по факту, плановий платіж); термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та термін його оплати; визначення способу оплати послуг з розподілу через постачальника з наступним здійсненням оплати цих послуг постачальником оператору системи розподілу; розмір пені за порушення строку оплати та/або штраф; розмір компенсації споживачу за недодержання постачальником комерційної якості послуг; термін дії договору та умови пролонгації; можливість надання пільг, субсидії.

Після прийняття споживачем комерційної пролонгації Постачальника, внесення змін до неї можливе лише за згодою сторін або у порядку встановленому чинним законодавством.

Відповідно до п. 6.2 договору, споживач зобов`язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.

Згідно з умовами Комерційної пропозиції, яка є додатком № 2 до договору, при розрахунку плати за спожиту електричну енергію в обсягах, що менше, або дорівнюють заявленім Споживачем застосовується ціна, визначена з урахуванням наступних складових:

- ціна закупівлі електричної енергії на всіх видах ринків електричної енергії, що фактично склалася для Постачальника за результатами розрахункового періоду, з урахуванням вартості послуг адміністраторів ринків;

- тариф на послуги з розподілу електричної енергії згідно затверджених Регулятором величин;

- тариф на послуги з передачі електричної енергії згідно затвердженої Регулятором величини;

- вартість послуг Постачальника, що визначається шляхом множення обсягу поставленої Споживачу електричної енергії на тариф 0,0896 грн./кВт*год. без ПДВ* за розрахунковий період.

При розрахунку величини попередньої оплати використовується визначена Постачальником орієнтовна ціна, розрахована на перших два розрахункових періоди, виходячи з Прогнозованої ціни закупівлі електричної енергії, а на подальші періоди ціна, що фактично склалася за результатами періоду, що передує періоду, в якому формується відповідний рахунок. Вартість електричної енергії, спожитої понад договірну величину споживання електричної енергії, визначається з урахуванням коефіцієнту збільшення = 1,5.

Порядок оплати: попередня оплата 100% вартості договірного обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період - повинна бути оплачена до дати початку розрахункового періоду, остаточний розрахунок: проводиться за фактично відпущену електричну енергію.

Відповідно до п. 1.2.15. Правил роздрібного ринку електричної енергії, - укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил.

Пунктом 3.1.10. НКРЕКП передбачено, що споживач має право вільно обирати електропостачальників.

Матеріалами справи встановлено, що 13.06.2019 сторонами було підписано Додаткову угоду № 1 до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 420072784 від 01.01.2019, за умовами якої сторони дійшли згоди, що постачальник за отриманими від Оператора системи розподілу даними проводить розрахунок плати за електричну енергію, формує відповідні рахунок/рахунки та Акт приймання - передачі електричної енергії, Акт звіряння розрахунків (за необхідності), розміщує сформовані документи в Кабінеті юридичного споживача з накладанням ЕЦП у термін, що не перевищує 3-х робочих днів з дати отримання від Оператора системи розподілу даних про обсяги споживання електричної енергії (п.1.1 додаткової угоди);

При цьому, споживач зобов`язується отримавши рахунок/рахунки,та Акт приймання-передачі електричної енергії, у термін, що не перевищує 1 робочий день з дати отримання, повернути їх Постачальнику шляхом розміщення в Кабінеті юридичного споживача з накладанням ЕЦП. Споживач зобов`язується отримавши Акт звіряння розрахунків, у термін, що не перевищує 3 робочих дні з дати отримання, заповнити його та повернути Постачальнику шляхом розміщення в Кабінеті юридичного споживача з накладанням ЕЦП. Постачальник має право використовувати Кабінет юридичного споживача для направлення Споживачу з накладанням ЕЦП Попередження про припинення постачання електричної енергії у разі несвоєчасної оплати Споживачем платежів, передбачених умовами Договору. Датою отримання Споживачем даного Попередження вважається дата розміщення його Постачальником в Кабінеті юридичного споживача . Направлене вказаним вище способом Попередження про припинення постачання електричної енергії вважається врученим належним чином, в розумінні п. 7.5. ПРРЕЕ (пп.1.2-1.4 додаткової угоди).

Згідно п.2 додаткової угоди узгоджено, що кожна із сторін розуміє та усвідомлює, що відсутність у споживача можливості отримати або рахунок на оплату електричної енергії за допомогою Кабінету юридичного споживача не звільняє споживача від обов`язку оплатити за використану (куповану) електричну енергію та інші платежі, передбачені умовами Договору.

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за договором про постачання електричної енергії протягом періоду з січня 2019 по січень 2020 включно року виконував належним чином, відповідачем доказів протилежного суду не надано, натомість, відповідач не оплатив електричну енергію, спожиту протягом вказаного періоду, у звязку із чим у нього виникла заборгованість на суму 241 758,44 грн..

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 633 ЦК України встановлено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

За приписами ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Згідно з ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", Споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Статтею 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що Оператор системи розподілу, зокрема, забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил, ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Пунктом 2.3.11. ПРРЕЕ встановлено, що комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", Кодексу комерційного обліку та цих Правил. Постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показів засобів вимірювальної техніки відповідно до Кодексу комерційного обліку (п. 2.3.14. ПРРЕЕ).

Принципи організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії України, права та обов`язки сторін стосовно організації комерційного обліку електричної енергії та отримання точних і достовірних даних комерційного обліку для здійснення комерційних розрахунків визначаються Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим Постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018 (далі - ККОЕЕ).

Відповідно до пп. 6.1. п. 6. Розділу XIII "Перехідні положення" ККОЕЕ обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить один місяць. Зчитування показів лічильника провадиться постачальником послуг комерційного обліку та/або оператором мережі, та/або споживачем щомісяця відповідно до умов договору.

Згідно пп. 7.1. п 7. Розділу XIII "Перехідні положення" ККОЕЕ до моменту запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через центральну інформаційно-комунікаційну платформу визначення обсягів електричної енергії для поточних розрахунків на ринку виконують оператори електричної мережі.

З огляду на вищевикладені положення чинного законодавства України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" не здійснює функції з обліку електричної та не визначає обсяги спожитої електричної енергії Споживачами. В силу покладених на електропостачальника функцій та обов`язків, Позивач не здійснює фіксацію (зйом) показників електролічильників, не визначає обсяг проданої електричної енергії.

Пунктом 4.3. ПРРЕЕ встановлено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

Відповідно до п. 4.3. ПРРЕЕ, Приватним акціонерним товариством "Київобленерго", (ідентифікаційний код 23243188, оператор системи розподілу та адміністратор комерційного обліку) було надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" інформацію про обсяг спожитої електричної енергії відповідачем. На підставі отриманих даних від ПрАТ "Київобленерго" позивачем сформовані рахунки для відповідача за електроенергію, спожиту протягом січня 2019 - січня 2020 років.

Так, у відповідь на звернення позивача № 761 від 16.03.2020 ПрАТ "Київобленерго" склало довідку № 03/100/250/3083 від 15.04.2020 про фактичний обсяг розподіленої відповідачеві електричної енергії протягом спірного періоду з січня 2019 по січень 2020 року по договору № 420072784 по 9-ти точках обліку.

Судом встановлено, що загальна вартість спожитої протягом спірного періоду з січня 2019 року по січень 2020 року відповідачем електричної енергії становить 321 899,40 грн, що підтверджується рахунками-фактурами (з відображенням нарахувань, тарифів та суми боргу), а також актами приймання-передавання електричної енергії (підписані електронними підписами сторін), копії яких додані до справи.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено факт споживання відповідачем активної енергії за період з січня 2019 по січень 2020 року на суму 241 899,40грн.

За відсутності доказів оплати вартості спожитої відповідачем активної електричної енергії, враховуючи, що строк оплати є таким, що настав, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 241 899,40 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у вказаному розмірі.

Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

За прострочення виконання зобов`язань з оплати спірних платежів 42672,15 грн пені, 5088,66 грн 3% річних, 7098,23 грн інфляційних втрат.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до положень Комерційної пропозиції Стандарт-1 , пеня та/або штраф встановлені у розмір подвійної облікової ставки Національного банку України (НБУ). Споживач також зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши власний розрахунок пені з урахуванням періодів нарахування, визначних позивачем для заборгованості за кожний окремий місяць спірного періоду, суд встановив, що обґрунтованим є розмір 42 658,33 грн пені.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування вказаних вимог, суд задовольняє заявлені вимоги в частині стягнення 5085,35 грн 3% річних та інфляційних втрат у сумі 7098,23 грн ( в межах розрахунку позивача).

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, належними засобами доказування обставин справи та стверджувань позивача не спростував.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, стверджувань позивача не спростував.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову в частині стягнення 241 899,40 грн основного боргу, 42 658,33 грн пені, 5085,35 грн грн 3% річних, 7098,23 грн інфляційних втрат. В решті позову належить відмовити у зв`язку із безпідставністю нарахування.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вкладене та керуючись ст. 86, 129, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПГ ІНВЕСТ" (04071, м.Київ, вул.Воздвиженська, буд.14, оф.2, код ЄДРПОУ 37974535) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м.Вишневе, вул.Київська, 8-В, код ЄДРПОУ 42094646) 241 899 (двісті сорок одну тисячу вісімсот дев`яносто дев`ять) грн. 40 коп основного боргу, 42 658 (сорок дві тисячі шістсот п`ятдесят вісім) грн. 33 коп пені, 5085 (п`ять тисяч вісімдесят п`ять) грн. 35 коп 3% річних, 7098 (сім тисяч дев`яносто вісім) грн. 23 коп інфляційних втрат, судовий збір у розмірі 4451 (чотири тисячі чотириста п`ятдесят одну) грн. 12 коп.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак