Рішення

від 11.08.2020 по справі 922/726/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/726/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Волевському Л.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Медіа Груп" (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 32 Г, оф. 249) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металобаза Металан" (61124, м. Харків, вул. Зернова, буд. 4-В) про та за зустрічним позовом до про стягнення 17663,40 грн. Товариства з обмеженою відповідальністю "Металобаза Металан" (61124, м. Харків, вул. Зернова, буд. 4-В) Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Медіа Груп" (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 32 Г, оф. 249) стягнення 93243,35 грн. за участю представників:

позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) - Авраменко І.В., довіреність №02/01/19 від 02.01.2019, адвокат,

відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Харківської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Медіа Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металобаза Металан" про стягнення 17663,40 грн. Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача умов п. 4.2. Договору на проведення рекламної(их) камапанії(й) № ПМ-4055 від 30.07.2019 в частині виконання відповідачем свого обов`язку із забезпечення своєчасної та повної оплати рекламної компанії, у зв`язку із чим, до стягнення з відповідача заявлено: суму основного боргу по оплаті вартості рекламної компанії в лютому 2020 р. згідно п. 4.2. договору у розмірі 5132,00 грн.; пеню, нарахованої в порядку п. 7.2.2. договору у розмірі 267,40 грн.; штраф, нарахованого в порядку п. 7.2.3. договору у розмірі 6132,00 грн. та штраф за відмову від рекламної кампанії в березні 2020 р., нарахованого в порядку п. 7.2.1. договору у розмірі 6132,00 грн. , всього - 1333,36 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.03.2020 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

16.04.2020 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №9297) з додатковими документами.

16.04.2020 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшла заява про заперечення проти розгляду справи у порядку строщеного провадження (вх. № 9298), мотивована поданням зустрічного позову у справі. До вказаної заяви приєднано опис вкладення до цінного листа від 15.04.2020 про надсилання ТОВ "Преміум Медіа Груп" на адресу: 01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 32-Г, оф. 248 наступних документів: зустрічної позовної заяви з доданими до неї документами, заяви про заперечення проти розгляду справи у порядку строщеного провадження та відзиву на позовну заяву; поштові чек та накладна від 15.04.2020.

16.04.2020 через загальний відділ діловодства суду від ТОВ "Металобаза Металан" надійшла зустрічна позовна заява до ТОВ "Преміум Медіа Груп" про стягнення 93243,35 грн., який 27.04.2020, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.04.2020 переданий судді Жиляєву Є.М.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.05.2020 прийнято зустрічний позов ТОВ "Металобаза Металан" до ТОВ "Преміум Медіа Груп" про стягнення 93243,35 грн. Вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом, подальший розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 09.06.2020 об 11:00.

26.05.2020 через загальний відділ діловодства суду від відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву (вх. № 11798) з додатковими документами, які досліджено та приєднано до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.06.2020 підготовче засідання відкладено на 23.06.2020 на 12:00, відповідно до п.3 ч.2 ст.183 ГПК України.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.06.2020 підготовче засідання відкладено на 21.07.2020 на 10:30, відповідно до п.3 ч.2 ст.183 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.07.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.08.2020 на 12:30.

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним) в судовому засіданні 11.08.2020 первісні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просить суд позов задовольнити повністю та стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 5132,00 грн., пеню у розмірі 267,40 грн. та штраф у розмірі 12264,00 грн. Водночас, проти заявлених зустрічних позовних вимог заперечив повністю, просив суд у задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним) в судове засідання 11.08.2020 не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштових відправлень № 017620/2.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

З огляду на те, що у матеріалах справи достатньо документів для правильного вирішення спору по даній справі, у судовому засіданні 11.08.2019 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду по даній справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги первісного та зустрічного позовів, а також враховуючи подані учасниками справи заперечення проти них, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача за первісним позовом, господарським судом встановлено наступне.

30.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Металобаза Металан" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Преміум Медіа Груп" (виконавець) було укладено Договір на проведення рекламної(их) компанії(й) № ПМ-4055 (далі - договір) (т.с. І а.с. 11-15), відповідно до умов пункту 2.1. якого, виконавець зобов`язується протягом строку дії договору професійно і якісно проводити рекламну кампанію для замовника або клієнтів замовника на території України на узгоджених сторонами поверхнях спеціальних конструкцій, а замовник зобов`язується прийняти і вчасно й у повному обсязі оплачувати роботи та послуги виконавця в строки та на умовах, визначених даним договором.

У відповідності до додаткової угоди №1 від 04.12.2019 до договору, строк дії договору до 31.12.2020 р.

Згідно з п. 4.1. вищевказаного договору, вартість рекламної кампанії залежить від кількості заброньованих поверхонь спеціальних конструкцій, строку рекламної кампанії і зазначається сторонами у додатках до договору. Вартість кожної рекламної кампанії включає податки, передбачені чинним законодавством України.

Згідно із положеннями п. 2.2. договору з метою проведення рекламної кампанії сторонами підписується додаток до договору акт бронювання. З моменту підписання сторонами додатку до договору, поверхні спеціальних конструкцій вважаються заброньованими виконавцем для замовника на строк майбутньої рекламної кампанії, зазначений у кожному окремому додатку до договору. Зміни у додаток до договору можуть вноситися тільки за згодою сторін, крім випадків, передбачених умовами даного Договору (п.5.3.договору).

Із обставин справи слідує, що з метою проведення рекламних кампаній сторонами підписано річний Акт бронювання Додаток №8 від 04.12.2019 на проведення рекламних кампаній в 2020 році, з вартістю рекламної кампанії за один місяць в розмірі 6132,00 грн.

Відповідно до п.3.4.5. договору замовник зобов`язався здійснювати розрахунки з виконавцем особисто відповідно до умов даного договору (без права покладення своїх обов`язків щодо оплати на третіх осіб). У разі прострочення оплати рекламної кампанії, замовник зобов`язаний сплатити виконавцю штрафні санкції, передбачені даним Договором та у відповідності до чинного законодавства України.

Пунктом 4.2. договору визначений порядок розрахунків: оплата здійснюється Замовником у формі 100% передоплати не пізніше ніж до 25 (двадцять п`ятого) числа місяця, що передує місяцю проведення рекламної кампанії безготівковим розрахунком у гривнях та на підставі додатків до договору. Якщо день оплати припадає на вихідний або святковий, неробочий день, Замовник здійснює оплату останнього робочого дня, що передує вихідному або святковому, неробочому дню. Для оперативності у взаєморозрахунках рахунок-фактура може виставлятися Замовникові шляхом надсилання скан-копії на електронну адресу з наступним наданням оригіналу.

Із матеріалів справи вбачається, що виконавцем були виставлені Рахунки на оплату №У-7247 від 04.12.2019 (за період проведення рекламної кампанії в січні 2020 р.), №У-139 від 13.01.2020 (за період проведення рекламної кампанії в лютому 2020 р.) (т.с. І а.с. 18-19).

Позивачем у первісному позові вказано, що замовником порушено зобов`язання в частині порядку та строків розрахунків.

Так, оплату рекламної кампанії вартістю 6132,00 грн. за січень 2020 р. (зі строком оплати до 25.12.2019) здійснено відповідачем із простроченням строку оплати 17.01.2020 на суму 2000,00 грн. (Меморіальний ордер №1298), 20.01.2020 на суму 2000,00 грн. (Меморіальний ордер №1317), 27.01.2020 на суму 2132,00 грн. (Меморіальний ордер №1359). Оплату рекламної кампанії вартістю 6132,00 грн. за лютий 2020 р. (зі строком оплати до 25.01.2020 р.) здійснено з простроченням строку оплати та не в повному обсязі 25.02.2020 р. на суму 1000,00 грн. (Меморіальний ордер №1298).

За наслідком проведення рекламної кампанії у січні 2020 р., сторонами було підписано Акт надання послуг №Б-203 від 31.01.2020 р., згідно якого замовник підтвердив відсутність претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг).

Позивачем у первісному позові наголошено, що відповідач порушив свої зобов`язання в частині дотримання порядку та строків оплати рекламних кампаній, розпочата рекламна кампанія в лютому 2020 р. була заклеєна виконавцем фоном з закріпленим ч.2 п 7.2.2. Договору обов`язком Замовника погасити заборгованість за вказану рекламну кампанію. Також, позивачем у первісному позові вказано, що відповідачем було порушено зобов`язання, визначені п 3.4.2. Договору, а саме не було передано виконавцеві рекламні матеріали для проведення рекламної кампанії в березні 2020 р. вартістю 6132,00 грн. (зі строком оплати до 25.02.2020), вартість якої також не було оплачено. Не надання відповідачем рекламних матеріалів для розміщення виконавцем на поверхнях рекламних конструкцій призвело до неможливості їх експонування.

Враховуючи наведене вище, з відповідача заявлено до стягнення суму основного боргу по оплаті вартості рекламної компанії в лютому 2020 р. згідно п. 4.2. договору у розмірі 5132,00 грн.; пеню, нарахованої в порядку п. 7.2.2. договору у розмірі 267,40 грн.; штраф, нарахованого в порядку п. 7.2.3. договору у розмірі 6132,00 грн. та штраф за відмову від рекламної кампанії в березні 2020 р., нарахованого в порядку п. 7.2.1. договору у розмірі 6132,00 грн. , всього - 1333,36 грн.

Такі обставини, на думку позивача за первісним позовом, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Заперечення відповідача за первісним позовом, який з первісними позовними вимогами не погоджується повністю з наступних підстав.

26.12.2019 відповідач направив до позивача лист про дострокове розірвання Договору, що передбачене п.п. 5.4 та 6.3.2 Договору. Припинення співпраці було узгоджене між сторонами, після різдвяних свят позивач демонтував рекламні матеріали із заброньованого за відповідачем щита. У зв`язку з тим, що рішення про розірвання Договору було прийняте та повідомлене Позивачеві менше, ніж за 30 днів до узгодженого початку рекламної кампанії, відповідач погодився підписати акт приймання-передачі наданих послуг по розміщенню рекламного зображення та обслуговування рекламоносія за період 01.01.2020 - 31.01.2020 та здійснив повну місячну оплату послуг, хоча фактично послуги надавались лише протягом перших 10 днів січня. Щит був звільнений від рекламних матеріалів відповідача після різдвяних свят у зв`язку з фактичним припиненням співпраці і з того часу в інтересах відповідача не використовувався. Відповідач двічі замовляв у позивача послугу з друкування плаката - на початку співпраці у серпні 2019 р. та після підписання додаткової угоди про поновлення строку дії договору у грудні 2019 р., про що посилається на акти приймання-передачі наданих послуг. Перший плакат, замовлений у позивача, був розміщений на щиті з серпня по грудень 2019 р., а другий - у грудні 2019 р. та до завершення різдвяних свят січня 2020 р., тобто до моменту припинення співпраці за Договором, тому відповідач не був зобов`язаний надавати позивачеві будь-які додаткові рекламні матеріали у березні 2020 р. У разі продовженням сторонами співпраці на щиті був би розміщений плакат, виготовлений у грудні 2019 р. У лютому 2020 р. послуги за договором позивачем не надавались у зв`язку із фактичним припиненням співпраці з ініціативи відповідача, повідомленої позивачеві листом від 26.12.2019, протилежне не доведене позивачем, оскільки у матеріалах справи відсутній підписаний сторонами акт приймання-передачі наданих послуг з розміщення рекламного зображення у лютому 2020 р., або принаймні відповідні фотозображення. Стягнення коштів за послуги, які фактично не надавалися, відповідач вважає безпідставним. У зв`язку з наявним простроченням у здійсненні оплати, відповідач визнає правомірними вимоги про стягнення з нього пені у розмірі 124,27 грн. При цьому, відповідач заперечує проти заявлених до стягнення пені у розмірі 143,13 грн. за прострочення оплати за лютий 2020 р. та проти штрафу за прострочення оплати послуг у лютому 2020 р., оскільки така оплата ним не повинна здійснюватись, оскільки такі послуги не надавались, а позивач був повідомлений про дострокове розірвання договору більше, ніж за 30 днів до лютого 2020 р. Заперечує відповідач і проти вимоги про стягнення штрафу за прострочення оплати у січні 2020 р., оскільки вона суперечить змісту Договору, як і заперечив проти вимоги про стягнення штрафу за відмову від рекламної кампанії у березні 2020 р. на суму 6132,00 грн., оскільки відповідачем завжди використовувалася тільки одна рекламна конструкція, яка зазначена в Акті надання послуг № Б-5999, який підтверджує виготовлення рекламних матеріалів саме виконавцем.

Надаючи правову кваліфікацію первісним позовним вимогам, суд керується наступним.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Зі змісту статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають, зокрема з договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (статті 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).

За змістом положень статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено в частині 1 статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Отже, істотною умовою договору про надання послуг є його оплатність шляхом покладення на замовника обов`язку оплатити виконавцеві послугу: в розмірі, у строки та в порядку, встановленими договором. Тобто законодавець зв`язує три елементи в єдину істотну умову договору - розмір оплати, порядок оплати і строк оплати.

З матеріалів справи вбачається, що з метою проведення рекламних кампаній сторонами підписано річний Акт бронювання Додаток №8 від 04.12.2019 на проведення рекламних кампаній в 2020 році, з вартістю рекламної кампанії за один місяць в розмірі 6132,00 грн.

Згідно з п.3.4.5. договору замовник зобов`язався здійснювати розрахунки з виконавцем особисто відповідно до умов даного договору (без права покладення своїх обов`язків щодо оплати на третіх осіб). У разі прострочення оплати рекламної кампанії, замовник зобов`язаний сплатити виконавцю штрафні санкції, передбачені даним Договором та у відповідності до чинного законодавства України.

Пунктом 4.2. договору визначений порядок розрахунків: оплата здійснюється Замовником у формі 100% передоплати не пізніше ніж до 25 (двадцять п`ятого) числа місяця, що передує місяцю проведення рекламної кампанії безготівковим розрахунком у гривнях та на підставі додатків до договору. Якщо день оплати припадає на вихідний або святковий, неробочий день, Замовник здійснює оплату останнього робочого дня, що передує вихідному або святковому, неробочому дню. Для оперативності у взаєморозрахунках рахунок-фактура може виставлятися Замовникові шляхом надсилання скан-копії на електронну адресу з наступним наданням оригіналу.

Відповідно до п.4.6. договору, після надання рекламних послуг виконавцем, передбачених кожним окремим додатком до даного договору, виконавець направляє замовникові для підписання 2 (два) екземпляри Акту прийому-передачі робіт та послуг, підписаних уповноваженою особою виконавця або надсилає на електронну адресу замовника скан-копію Акту прийому-передачі робіт та послуг, підписаних уповноваженою особою виконавця. Замовник протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати одержання Акту підписує його та надсилає виконавцю один екземпляр Акту з іншою необхідною документацією або направляє виконавцю мотивовану відмову від підписання. Не підписання замовником Акту протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту його надсилання виконавцем та не отримання виконавцем мотивованої відмови від підписання, є фактом визнання замовником повного виконання виконавцем договірних зобов`язань та відсутності претензій.

Згідно з п.3.5.1. Договору, будь-які претензії і рекламації замовника, пов`язані з незадовільним проведенням рекламної кампанії, приймаються виконавцем у письмовому вигляді або повідомленням на електронну адресу виконавця.

Виконавцем були виставлені Рахунки на оплату №У-7247 від 04.12.2019 (за період проведення рекламної кампанії в січні 2020 р.), №У-139 від 13.01.2020 (за період проведення рекламної кампанії в лютому 2020 р.) (т.с. І а.с. 18-19).

Матеріалами справи підтверджено, що оплату рекламної кампанії вартістю 6132,00 грн. за січень 2020 р. (зі строком оплати до 25.12.2019) здійснено відповідачем із простроченням строку оплати 17.01.2020 на суму 2000,00 грн. (Меморіальний ордер №1298), 20.01.2020 на суму 2000,00 грн. (Меморіальний ордер №1317), 27.01.2020 на суму 2132,00 грн. (Меморіальний ордер №1359). Оплату рекламної кампанії вартістю 6132,00 грн. за лютий 2020 р. (зі строком оплати до 25.01.2020) здійснено з простроченням строку оплати та не в повному обсязі 25.02.2020 на суму 1000,00 грн. (Меморіальний ордер №1298) (т.с. І а.с. 21).

За наслідком проведення рекламної кампанії у січні 2020 р., сторонами було підписано Акт надання послуг №Б-203 від 31.01.2020 р., згідно якого замовник підтвердив відсутність претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) (т.с. І а.с. 20).

Із матеріалів справи вбачається, що на адресу відповідача 02.03.2020 надіслано Акт надання послуг №Б-697 від 29.02.2020 (т.с. І а.с. 40).

Відповідно до 4.6. договору, оскільки, протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту його надсилання Акт надання послуг №Б-697 від 29.02.2020 зі сторони замовника не було підписано та не направлено виконавцеві мотивованої відмови від підписання, замовником визнано факт повного виконання виконавцем договірних зобов`язань та відсутності претензій за період проведення рекламної кампанії в лютому 2020 р.

Згідно з п.3.2.6 договору, виконавець зобов`язується, якщо рекламна компанія триває більше одного місяця, наступні фотозвіти надаються на запит замовника через 5 (п`ять) робочих днів, після отримання такого запиту, але не раніше 10 (десятого) числа місяця на який продовжено проведення рекламної кампанії.

З огляду на те, що рекламна кампанія тривала з серпня 2019 р., а у матеріалах справи відсутні докази звернення замовника з запитом, тому з урахуванням невиконання замовником зобов`язань по оплаті за період лютий 2020 р. виготовлення фотозвітів, згідно положень договору, виконавцем за вказаний період не здійснювалось підставно.

При цьому, суд констатує, що в матеріалах справи відсутня мотивована відмова від підписання Акту надання послуг №Б-697 від 29.02.2020, що дає підстави дійти до переконливого висновку про те, що замовник протягом строку надання послуг, претензій або зауважень щодо виконання виконавцем договірних зобов`язань та якості послуг не висловлював.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що підписання Додаткової угоди №1 від 04.12.2019 про продовження строку дії Договору №ПМ-4055 від 30.07.2019 на 2020 рік свідчить про наміри продовження співпраці .

Разом з тим відповідачем було допущено порушення договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати послуг з розміщення зовнішньої реклами, що спонукало позивача в березні 2020 р. припинити співпрацю та зняти бронювання замовника на площину рекламної конструкції.

Відповідно до п.10.3 Договору, сторони погодили наступний порядок обміну повідомленнями шляхом надсилання на електронну адресу: виконавець надсилає повідомлення з електронної адреси та отримує повідомлення на електрону адресу у доменному імені ІНФОРМАЦІЯ_1 , замовник надсилає повідомлення з електронної адреси та отримує повідомлення на електрону адресу у доменному імені ІНФОРМАЦІЯ_2. Електронні адреси для надсилання повідомлень у вказаних доменних іменах можуть бути погоджені сторонами додатково. Сторона, що отримала повідомлення у відповідь надсилає підтвердження про отримання повідомлення. Лист, надісланий електронною поштою вважається отриманим іншою стороною після надсилання у відповідь повідомлення про його отримання.

Із матеріалів справи убачається, що 17.03.2020 на офіційну електронну адресу відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 було направлено повідомлення про наміри скасувати бронювання з підстав невиконання останнім зобов`язань по оплаті. У відповідь на вказаний лист відповідач зазначив на продовженні співпраці та збереженні бронювання (т.с. І а.с. 41-42).

З урахуванням наведеного, суд відхиляє доводи відповідача про прийняття рішення про припинення співпраці в грудні 2019 р., оскільки вказане спростовується наявними електронним листуванням та додатковою угодою №1 від 04.12.2019 про продовження строку дії договору.

Водночас суд зазначає, що Лист про дострокове розірвання Договору вих. №26/12 від 26.12.2019, на який неодноразово вказує відповідач в обґрунтування своїх заперечень, відправлений відповідачем засобами електронного зв`язку 04.03.2020, що спростовує доводи відповідача про те, що лист про припинення співпраці, датований 26.12.2019 було направлено менше ніж за 30 днів до початку узгодженого періоду проведення рекламної кампанії у січні 2020 р.

При цьому, у матеріалах справи відсутні докази про надіслання вказаного листа на адресу позивача засобами поштового зв`язку.

Таким чином, доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву позбавлені свого підтвердження наявними матеріалами справи, а тому судом відхиляються, як необґрунтовані.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Нормами ч.1 ст.202 Господарського кодексу України визначено, що господарське зобов`язання припиняється, окрім іншого виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з частиною першою статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів.

Таким чином, вимогу про стягнення 5132,00 грн. заборгованості суд визнав обґрунтованою, законною та такою, що підлягає задоволенню.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У даному разі, враховуючи, що відповідачем за первісним позовом добровільно, у передбачений законом спосіб, було укладено із позивачем спірний договір, тому відповідач зобов`язаний виконати його умови з урахуванням штрафних санкцій за порушення строків виконання цього Договору.

Відповідно до умов п. 7.2.2. договору при порушенні замовником зобов`язань з оплати замовник зобов`язаний заплатити виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за весь період прострочення, без додаткової вимоги від виконавця.

Перевіривши надані позивачем нарахування пені у розмірі 267,40 грн., яку нараховано в порядку застосування п.7.2.2. договору за прострочення рекламних кампаній в січні - лютому 2020 р., суд встановив, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства та умовам Договору, нараховані арифметично вірно, у зв`язку з чим, вимога про стягнення 267,40 грн. пені підлягає задоволенню.

Крім того, умовами п. 7.2.3. договору сторони передбачили, що в разі, якщо прострочення оплати рекламної кампанії триває більше ніж 10 (десять) робочих днів, замовник на вимогу виконавця виплачує останньому штраф у розмірі 50 (п`ятдесяти) відсотків від вартості розміщення реклами, по якій оплата прострочена.

Так, оскільки прострочення рекламних кампаній згідно Акту бронювання за рекламні кампанії в січні - лютому 2020 р. загальною вартістю 12264,00 грн. тривало/триває понад 10 (десять) банківських днів, відповідачу нараховано штраф в розмірі 6132,00 грн. (12264,00 х 50%).

Згідно з п. 7.2.2 договору, при порушенні замовником зобов`язань з оплати, виконавець вправі затримати дату початку рекламної кампанії, або дату розміщення рекламних матеріалів, перенести початок рекламної кампанії або дату розміщення рекламних матеріалів пропорційно на кількість днів прострочення оплати, або заклеїти фоном вже розпочату рекламну компанію, зняти бронювання поверхонь спеціальних конструкцій, розмістивши на таких поверхнях рекламу інших замовників. Зазначена оперативно-господарська санкція застосовується до рекламної кампанії замовника, що проводиться на момент порушення замовником зобов`язання з оплати. Після повного погашення заборгованості замовником, нова рекламна кампанія може бути відновлена за погодження сторін, замовник додатково оплачує розміщення рекламних матеріалів та надає виконавцю рекламні матеріали або оплачує їх виготовлення.

Відповідно до п. 3.4.2. Договору, не менше ніж за 3 (три) робочих дні до початку рекламної кампанії або до розміщення рекламних матеріалів передавати виконавцеві рекламні матеріали у співвідношенні не менше ніж 1 (один) комплект рекламного матеріалу на 1 (одну) заброньовану поверхню спеціальної конструкції плюс 20% (двадцять відсотків) від загальної кількості рекламного матеріалу для його заміни у випадку втрати, зносу або повного псування на кожен місяць рекламної кампанії. Рекламний матеріал передається замовником виконавцю за адресою, вказаною виконавцем, у робочі дні з 09.00 до 14.00, по акту прийому-передачі рекламних матеріалів або за товарно-транспортною накладною, або шляхом підписання відомості про отримання рекламних матеріалів, яка підписується замовником на складі виконавця. Рекламні матеріали передані після 14.00 вважаються отриманими виконавцем на наступний робочий день, після їх передачі.

У матеріалах справи відсутні докази передавання замовником виконавцеві рекламних матеріалів для проведення рекламної кампанії в березні 2020 р. вартістю 6132,00 грн. (зі строком оплати до 25.02.2020), вартість якої також не було оплачено.

Таким чином, суд погоджується з аргументами позивача про те, що замовник фактично відмовився від проведення рекламної кампанії у березні 2020 р., що є підставою застосування п. 7.2.1. договору, яким передбачено, що у випадку порушення замовником умов договору (відмовлення від кожної зарезервованої поверхні спеціальної конструкції), виконавець вправі стягнути з замовника штраф у розмірі вартості не проведеної рекламної кампанії, від якої відмовився замовник, зазначеній у кожному конкретному додатку до даного договору. При цьому штраф за кожну поверхню, від якої відмовився замовник, не може перевищувати місячну вартість рекламної кампанії на такій поверхні. Виконавець вправі також зменшити відсоток знижки (при її наявності) від базової ціни рекламної кампанії.

Оскільки замовником не надано рекламні матеріали для розміщення виконавцем на поверхнях рекламних конструкцій, що призвело до неможливості їх експонування, та не було оплачено рекламну кампанію в березні 2020 р., відповідачу правомірно нараховано штраф у розмірі вартості не проведеної рекламної кампанії, від якої відмовився замовник, що складає 6132,00 грн.

Перевіривши надані позивачем нарахування 6132,00 грн. штрафу, нарахованого в порядку п.7.2.3. договору за прострочення рекламних кампаній понад 10 робочих днів в січні - лютому 2020 р. та 6132,00 грн. штрафу, нарахованого в порядку п.7.2.1. договору за відмову від рекламної кампанії в березні 2020 р., суд встановив, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства та умовам Договору, нараховані арифметично вірно, у зв`язку з чим, вимога про стягнення 12264,00 грн. штрафу підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач за первісним позовом під час розгляду справи не надав суду належних та переконливих доказів, які б спростовували заявлені первісні позовні вимоги та свідчили про виконання ТОВ "Металобаза Металан" взятих на себе зобов`язань за договором у повному обсязі, суд дійшов висновку про повне задоволення первісних позовних вимог.

Водночас, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні зустрічного позову, з огляду на таке.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог, позивачем за зустрічним позовом вказано про те, що співпраця сторін за договором тривала з 30.07.2019 по січень 2020 р.

Відповідачем за зустрічним позовом було порушено умови договору, що є підставою для стягнення з відповідача штрафних санкцій.

Позивач зазначає, що фотозвіти про розміщення реклами протягом усього періоду співпраці йому жодного разу не надавалися, так само як і доступ до особистого кабінету веб-ресурсу http://outhub.online, а позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням надати доступ до особистого кабінету, як передбачено умовами договору або надати фотозвіти в інший прийнятний спосіб.

Прострочення виконавцем строків надання Фотозвіту є підставою для стягнення з виконавця штрафу у розмірі 50% від денної договірної вартості рекламної кампанії за кожен день такого прострочення.

Позивачем 25.02.2020 було помилково перераховано на рахунок відповідача кошти у розмірі 1000,00 грн. У призначенні платежу вказано сплата за рекламу згідно рахунку №У-139 від 13.01.2020 р. .

Оскільки оплата була здійснена помилково, за послуги, які виконавцем не надавались, позивач вважає, що вказана сума коштів має бути повернута на рахунок позивача на підставі ст. 1212 ЦК України.

За розрахунком позивача, заявлений до стягнення штраф становить 92243,35 грн. До стягнення також заявлено безпідставно збережені кошти у розмірі 1000,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію зустрічним позовним вимогам, суд керується наступним.

Відповідно до умов пункту 2.2. договору визначено, що з метою проведення рекламної кампанії сторонами підписується додаток до договору Акт бронювання. З моменту підписання сторонами додатку до договору, поверхні спеціальних конструкцій вважаються заброньованими виконавцем для замовника на строк майбутньої рекламної кампанії, зазначений у кожному окремому додатку до договору. Зміни у додаток до договору можуть вноситися тільки за згодою сторін, крім випадків, передбачених умовами даного Договору (п.5.3.Договору).

Так, як вже зазначалося судом, з метою проведення рекламних кампаній сторонами підписано річний Акт бронювання Додаток №8 від 04.12.2019 на проведення рекламних кампаній в 2020 році (т.с. І а.с. 17), з вартістю рекламної кампанії за один місяць в розмірі 6132,00 грн.

У відповідності до п. 2.1. договору, виконавець зобов`язується протягом строку дії договору професійно і якісно проводити рекламну кампанію для замовника або клієнтів замовника на території України на узгоджених сторонами поверхнях спеціальних конструкцій, а замовник зобов`язується прийняти і вчасно й у повному обсязі оплачувати роботи та послуги виконавця в строки та на умовах, визначених даним Договором.

Виконавець зобов`язується, зокрема:

- розмістити рекламний матеріал замовника відповідно до умов даного договору та додатків до нього протягом 3 (трьох) робочих днів від дати початку рекламної кампанії або від дати розміщення рекламних матеріалів, зазначеної Замовником, або від дати оплати замовником додаткового розміщення рекламних матеріалів (п.3.2.2 Договору);

- надавати замовникові фотозвіт про розміщення реклами на поверхнях спеціальних конструкцій, додаткове розміщення рекламних матеріалів, протягом 10 (десяти) календарних днів після розміщення рекламного матеріалу, шляхом завантаження на інтернет-ресурс http://outhub.online/, де замовник може переглянути їх у особистому кабінеті (п.3.2.2 Договору).

Згідно з п.1.10 Договору, фотозвіт - кольорові фотографії в електронному вигляді в кількості 2 (двох) фотографій на кожну поверхню спеціальної конструкції (ближній та дальній ракурси), на яких відтворено рекламний матеріал замовника, що розміщений виконавцем на поверхнях спеціальних конструкцій згідно додатку до договору за період рекламної кампанії. При наявності освітлення спеціальних конструкцій, виконавець надає фотозвіт у вигляді фотографії в електронному вигляді на кожну поверхню спеціальної конструкції, зроблену в нічний час доби. Виконавець завантажує на інтернет-ресурс http://outhub.online/ фотозвіти, а замовник переглядає їх в особистому кабінеті. На письмовий запит замовника фотозвіт також може надаватись в електронному вигляді.

Відповідно до п.10.3 Договору, сторони погодили наступний порядок обміну повідомленнями шляхом надсилання на електронну адресу: виконавець надсилає повідомлення з електронної адреси та отримує повідомлення на електрону адресу у доменному імені ІНФОРМАЦІЯ_1 , замовник надсилає повідомлення з електронної адреси та отримує повідомлення на електрону адресу у доменному імені ІНФОРМАЦІЯ_2. Електронні адреси для надсилання повідомлень у вказаних доменних іменах можуть бути погоджені сторонами додатково. Сторона, що отримала повідомлення у відповідь надсилає підтвердження про отримання повідомлення. Лист, надісланий електронною поштою вважається отриманим іншою Стороною після надсилання у відповідь повідомлення про його отримання.

Із матеріалів справи вбачається, що для перегляду фотозвітів для замовника був створений електронний кабінет http://outhub.online/ (т.с. І а.с. 119-130).

Відповідно до п.3.2.2 Договору, якщо рекламна компанія триває більше одного місяця, наступні фотозвіти надаються на запит замовника через 5 (п`ять) робочих днів, після отримання такого запиту, але не раніше 10 (десятого) числа місяця на який продовжено проведення рекламної кампанії. Для отримання додаткового фотозвіту замовник надсилає виконавцю на електронну адресу повідомлення про замовлення такого фотозвіту. Виконавець надсилає замовнику рахунок на оплату додаткового фотозвіту протягом одного робочого дня з дня отримання повідомлення про його замовлення. Додаткові фотозвіти надаються виконавцем протягом 5 (п`яти) робочих днів після оплати замовником таких фотозвітів, якщо інший строк не узгоджений сторонами шляхом підписання додаткової угоди або додатку до договору.

Матеріалами справи підтверджено, що за наслідками проведення першої рекламної кампанії в серпні 2019 р. було створено фотозвіт станом на 09.08.2019, який був завантажений в електронний кабінет http://outhub.online/ та одночасно відправлений на електронну адресу замовника 09.08.2019 з темою листа Фотоотчет .

Оскільки рекламна кампанія замовника тривала понад 1 місяць, наступні фотозвіти надавались на запит замовника в електронному вигляді. Так, на електронну адресу замовника були відправлені відповідні фотозвіти 18.10.2019 та 11.12.2019 р. (т.с. І а.с. 119-130).

Таким чином доводи позивача за зустрічним позовом є безпідставними, оскільки виконавцем (відповідачем за зустрічним позовом) в повному обсязі виконані договірні зобов`язання в частині надання фотозвітів за наслідком проведення рекламних кампаній, що має своє відображення наявними матеріалами справи.

Крім того, відповідно до п.4.6. договору, після надання рекламних послуг виконавцем, передбачених кожним окремим додатком до даного договору, виконавець направляє замовникові для підписання 2 (два) екземпляри акту прийому-передачі робіт та послуг, підписаних уповноваженою особою виконавця або надсилає на електронну адресу замовника скан-копію акту прийому-передачі робіт та послуг, підписаних уповноваженою особою виконавця. Замовник протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати одержання акту підписує його та надсилає виконавцю один екземпляр акту з іншою необхідною документацією або направляє виконавцю мотивовану відмову від підписання. Не підписання замовником акту протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту його надсилання виконавцем та не отримання виконавцем мотивованої відмови від підписання, є фактом визнання замовником повного виконання виконавцем договірних зобов`язань та відсутності претензій.

Умовами п.3.5.1. договору сторони передбачили, що будь-які претензії і рекламації замовника, пов`язані з незадовільним проведенням рекламної кампанії, приймаються виконавцем у письмовому вигляді або повідомленням на електронну адресу виконавця.

Втім як зазначалося судом вище, замовник (позивач за зустрічним позовом) протягом строку надання послуг, будь-яких претензій або зауважень щодо до виконання відповідачем договірних зобов`язань та якості послуг не скерував, мотивовані відмови від підписання актів надання послуг матеріали справи також не містять, що також спростовують доводи позивача, викладені у зустрічному позові.

Аргументи щодо фактичного припинення співпраці сторін в січні 2020 р., судом також відхиляються з огляду на таке.

Згідно з п. 6.3. договору, договір може бути припинено:

6.3.1. за згодою сторін;

6.3.2. за ініціативою замовника та виконавця за умови письмового інформування іншої сторони, шляхом надсилання листа не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до дати розірвання даного договору та не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до дати початку рекламної кампанії, а також в інших випадках, передбачених договором.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 17.03.2020 на офіційну електронну адресу замовника ІНФОРМАЦІЯ_2 було направлено повідомлення про наміри скасувати бронювання з підстав невиконання останнім зобов`язань по оплаті. У відповідь на вказаний лист, замовник зазначив про продовження співпраці та збереженні бронювання (т.с. І а.с. 42).

Таким чином, доводи позивача за зустрічним позовом про прийняття рішення про припинення співпраці спростовуються електронним листуванням.

При цьому, як зазначалося судом вище, лист про дострокове розірвання договору за вих.№26/12 від 26.12.2019 відправлений замовником засобами електронного зв`язку 04.03.2020, докази про надіслання вказаного листа в грудні 2019 р. шляхом використання засобів поштового зв`язку, або електронним - в матеріалах справи відсутні.

Щодо вимоги про стягнення безпідставно збережені кошти у розмірі 1000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Так, зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави є: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для зміни майнового стану цих осіб.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що зобов`язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов.

По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.

По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

По-третє, обов`язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Водночас, відсутністю правової підстави вважають такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків. Зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України.

Загальна умова ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України тільки за наявності ознак безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Отже, якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 Цивільного кодексу України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у вигляді розірвання договору.

Відтак, задля застосування до спірних правовідносин у справі ст. 1212 Цивільного кодексу України, необхідно встановити факт наявності або відсутності між сторонами у справі договірних правовідносин, які б свідчили про наявність або відсутність правових підстав для перерахування заявлених до стягнення грошових коштів.

Як зазначалося вище, сторонами підписано річний акт бронювання додаток №8 від 04.12.2019, в тому числі на проведення рекламної кампанії в лютому 2020 р. вартістю 6132,00 грн.

Із матеріалів справи слідує, що виконавцем був виставлений рахунок на оплату №У-139 від 13.01.2020 (т.с. І а.с. 19), який був частково оплачений замовником 25.02.2020 на суму 1000,00 грн., про що свідчить меморіальний ордер №1533 від 25.02.2020 (т.с. І а.с. 21). 02.03.2020 замовнику направлений акт надання послуг №Б-697 від 29.02.2020 р.

Згідно з п. 4.6. Договору, оскільки, протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту його надсилання Акт надання послуг №Б-697 від 29.02.2020 зі сторони замовника не підписано та не направлено виконавцеві мотивованої відмови від підписання, замовником визнано факт повного виконання виконавцем договірних зобов`язань та відсутності претензій за період проведення рекламної кампанії в лютому 2020 р.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої, другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відтак, наявність договірних правовідносин з надання послуг між сторонами є тією правовою підставою, яка виключає можливість застосування до спірних правовідносин правил ст. 1212 ЦК України.

Наявні матеріали свідчать про те, що дії позивача щодо сплати відповідачу грошових коштів у розмірі 1000,00 грн. стосуються виконання обов`язку про оплату надання послуг.

Зазначене унеможливлює застосування до спірних відносин між сторонами положень ст.1212 ЦК України, адже між сторонами існували договірні зобов`язання, а тому на виконання існуючих договірних відносин позивачем за зустрічним позовом перераховано відповідні кошти.

Аналогічна правова позиція неодноразово висвітлювалась Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у справах №№ 910/9072/17 та 910/1238/17. Так, Верховний Суд зазначив, що оскільки між сторонами у справі існують договірні відносини, а кошти, які позивач просить стягнути як невикористаний аванс, набуті відповідачем за наявності правової підстави, їх не може бути витребувано відповідно до положень статті 1212 ЦК України як безпідставне збагачення. У цьому разі договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень частини першої статті 1212 ЦК України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що зустрічний позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

З урахуванням вимог статті 129 ГПК України, а також враховуючи висновки господарського суду про повне задоволення первісного позову та відмову в задоволенні зустрічного позову, витрати зі сплати судового збору покладаються у даному разі на відповідача за первісним позовом та на позивача за зустрічним.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Медіа Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металобаза Металан" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металобаза Металан" (61124, м. Харків, вул. Зернова, буд. 4-В, код ЄДРПОУ 41373065) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Медіа Груп" (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 32 Г, оф. 249, код ЄДРПОУ 34716807) - 5132,00 грн. заборгованості; 267,40 грн. пені; 12264,00 грн. штрафу та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Металобаза Металан" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Медіа Груп" про стягнення 93243,35 грн - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "12" серпня 2020 р.

Суддя Є.М. Жиляєв