Ухвала

від 12.08.2020 по справі 42/254

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 серпня 2020 року

м. Київ

Справа № 42/254

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

Катеринчук Л.Й. - головуючої, Білоуса В.В., Васьковського О.В.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Меджестік"

відповідач - Публічне акціонерне товариство "Сведбанк"

Акціонерне товариство "РВС Банк"

Товариство з обмеженою відповідальністю "Голденграунд"

Компанія Пресан ЛТД

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденграунд"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду

від 28.11.2019

у складі колегії суддів: Остапенко О.М. (головуючий), Отрюх Б.В., Грек Б.М.

у справі №42/254

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меджестік"

до Публічного акціонерного товариства "Сведбанк"

про визнання договорів недійсними

ВСТАНОВИВ:

1. У серпні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Меджестік" (далі - ТОВ "Меджестік", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" (далі - ПАТ "Сведбанк", відповідач) про визнання недійсними кредитного договору №6/42353/Н-191206/К від 18.05.2007, а також іпотечних договорів №15/42353/Н-150206/І від 18.05.2007 та №14/42353/Н-150206/І від 18.05.2007.

1.1. В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Меджестік" зазначило, що 18.05.2007 між позивачем та відповідачем, як правонаступником АКБ "ТАС-Комерцбанк", укладено кредитний договір №6/42353/Н-191206/К, за умовами якого відповідач зобов`язався надати позивачу кредит з лімітом до 30 000 000 доларів США, а відповідач, у свою чергу, повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом; також, між сторонами спору 18.05.2007 укладено іпотечні договори №15/42353/Н-150206/І та 14/42353/Н-150206/І, відповідно до яких на забезпечення виконання кредитних зобов`язань позивачем передано в іпотеку відповідача земельну ділянку площею 0,0882 га та будівлю торгівельно-офісного центру площею 5591,2 кв.м. по провулку Рильському, 6 у місті Києві.

1.2. Як підставу позову визначено приписи статей 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та зазначено про укладення спірного кредитного договору від імені товариства-позивача його генеральним директором на виконання рішення загальних зборів товариства 15.05.2007, яке було прийняте з порушенням вимог Закону України "Про господарські товариства", а, відтак, за відсутності достатнього обсягу цивільної дієздатності позивача на вчинення оспорюваного правочину, що є підставою для визнання його недійсним; позивач доводив, що недійсне кредитне зобов`язання не підлягає забезпеченню, тому укладені на його забезпечення 18.05.2007 іпотечні договори підлягають визнанню недійсними в силу частини другої статті 548 ЦК України.

2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.11.2011 у справі №42/254 позов задоволено частково, визнано недійсними іпотечні договори №14/42353/Н-150206/І та №15/42353/Н-150206/І від 18.05.2007, укладені між АКБ "ТАС-Комерцбанк", правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк", та ТОВ "Меджестік"; у задоволенні позову про визнання недійсним кредитного договору 18.05.2007 №6/42353/Н-191206/К відмовлено.

3. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.12.2011 у справі №42/254 апеляційні скарги ТОВ "Меджестік" та ПАТ "Сведбанк" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2011 - без змін.

3.1. Апеляційний суд погодився з висновками місцевого суду про укладення спірних іпотечних договорів від імені позивача його генеральним директором з перевищенням повноважень, що є підставою для визнання їх недійсними в порядку статей 203, 215 ЦК України; щодо доводів позивача та відповідача у поданих ними апеляційних скаргах, то суд апеляційної інстанції зазначив, що такі доводи є необґрунтованими та спростовуються зібраними у справі доказами та не відповідають вимогам закону.

4. Постановою Вищого господарського суду України від 14.02.2012 у справі №42/254 постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.12.2011 та рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2011 залишено без змін.

5. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2012 у справі №42/254 за результатами розгляду заяви ПАТ "Сведбанк" про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2011 залишено без змін.

Отже, прийняте по суті спору у справі №42/254 рішення місцевого суду 15.11.2011 про часткове задоволення позову набрало законної сили .

6. 27.12.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Голденграунд" (далі - ТОВ "Голденграунд", скаржник) як особа, що не брала участі у розгляді справи №42/254, однак, суд вирішив питання про її права та обов`язки, в порядку статті 254 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, звернулося до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення місцевого суду від 15.11.2011, в якій просило поновити йому строк на апеляційне оскарження, скасувати частково рішення суду та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в частині визнання недійсними іпотечних договорів від 18.05.2007, укладених між ТОВ "Меджестік" та АКБ "ТАС-Комецбанк".

6.1. В обґрунтування вимог апеляційної скарги ТОВ "Голденграунд" зазначило, що оскаржуване судове рішення безпосередньо стосується його прав та інтересів, оскільки місцевим судом визнано недійсними іпотечні договори, якими було забезпечено виконання зобов`язань ТОВ "Меджестік" за кредитним договором №6/42353/Н-191206/К від 18.05.2007, у зв`язку з чим єдиним дійсним забезпеченням виконання кредитних зобов`язань позивача залишилася іпотека майнового поручителя ТОВ "Голденграунд" відповідно до іпотечного договору від 31.03.2009; на даний час правонаступником прав кредитора (відповідача) у зобов`язаннях за кредитним договором 18.05.2007 та договорами забезпечення 18.05.2007 та 31.03.2009 є ПАТ "РВС Банк".

6.2. Скаржник зауважив, що його не повідомлено про розгляд даної справи та не залучено до участі у справі, в той час як результат розгляду спору про визнання недійсними іпотечних договорів 18.05.2007 прямо впливає на права та обов`язки ТОВ "Голденграунд", яке як майновий поручитель, на момент передання належного йому нерухомого майна в іпотеку банку за іпотечним договором 31.03.2009 не мало жодних сумнівів щодо можливості повного погашення основним боржником ТОВ "Меджестік" кредитної заборгованості за рахунок майна, переданого одержувачем кредиту в іпотеку банку за спірними іпотечними договорами 18.05.2007, вартість якого у декілька разів перевищувала суму кредитної заборгованості ТОВ "Меджестік" за оспорюваним кредитним договором.

6.3. Скаржник доводив, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевим судом не було враховано, що після укладення 18.05.2007 оспорюваних правочинів сторонами вносились зміни та доповнення не лише до кредитного договору 18.05.2007, а й до іпотечних договорів 18.05.2007; такі договори укладались на підставі окремих рішень загальних зборів учасників ТОВ "Меджестік", зокрема, договором про внесення змін 15.01.2010 №2 до іпотечного договору від 18.05.2007 №14/42353/Н-150206/I погоджено забезпечення предметом іпотеки виконання позивачем зобов`язань за кредитним договором 18.05.2007 №6/42353/Н-191206/К про надання непоновлювальної кредитної лінії в розмірі 31 806 197, 96 доларів США зі строком користування коштами до 17.05.2011; зазначений договір укладено на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ "Меджестік" від 17.12.2009, що свідчить про схвалення учасниками товариства спірних іпотечних договорів, укладених генеральним директором ТОВ "Меджестік", та прийняття загальними зборами учасників товариства-позивача рішення про збільшення кредитної лінії, продовження строку повернення коштів та строку дії іпотеки нерухомого майна позивача.

6.4. Скаржник з посиланням на правові позиції Верховного Суду України у постановах 12.07.2017 у справі №910/31610/15, 13.03.2017 у справі №6-147цс17, 30.11.2016 у справі №6-2362цс16, 27.04.2016 у справі №6-62цс16, 09.11.2016 у справі №6-206цс16 зауважив, що дефекти волі товариства, обмеження повноважень його виконавчого органу можуть перебувати поза межами розумного контролю з боку третьої особи, не викликаючи у третьої особи обґрунтованих сумнівів у правомірності дій виконавчого органу товариства; сам факт вчинення виконавчим органом товариства протиправних дій, перевищення ним своїх повноважень не може слугувати єдиною підставою для визнання недійсними договорів, укладених цим органом від імені юридичної особи з третіми особами.

7. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.01.2019 у справі №42/254 за клопотанням ТОВ "Голденграунд" поновлено строк на подання апеляційної скарги , відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Голденграунд" на рішення місцевого суду від 15.11.2011, розгляд справи призначено на 25.01.2019.

7.1. Апеляційним судом встановлено, що в силу статей 254, 261, 272 ГПК України в редакції з 15.12.2017, особа, яка не брала участі у справі, однак вважає, що рішенням суду першої інстанції вирішено питання про її права, інтереси та (або) обов`язки та яке вже було переглянуто судами апеляційної та касаційної інстанцій і залишено без змін, може звернутися з апеляційною скаргою до апеляційного суду, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові 06.08.2018 у справі №910/14369/16.

7.2. Зважаючи на доводи ТОВ "Голденграунд" про те, що його не було залучено місцевим судом до участі у даній справі, а прийняте судом рішення безпосередньо стосується його прав та обов`язків як майнового поручителя ТОВ "Меджестік" за спірним кредитним договором, про існування якого скаржник дізнався з листа ПАТ "РВС Банк", апеляційний суд поновив ТОВ "Голденграунд" строк на апеляційне оскарження рішення місцевого суду 15.11.2011 у даній справі та допустив його апеляційну скаргу до провадження.

8. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2019 у справі №42/254 за заявою АТ "РВС Банк" замінено відповідача у справі з ПАТ "Сведбанк" на його правонаступника - АТ "РВС Банк"; прийнято відмову позивача ТОВ "Меджестік" від позову у справі №42/254; визнано нечинним рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2011 у справі №42/254; провадження у справі №42/254 закрито.

9. Постановою Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №42/254 за касаційною скаргою Компанії Пресан ЛТД, як нового власника іпотечного майна, що передавалось іпотекодавцем - ТОВ "Меджестік", ухвали Північного апеляційного господарського суду 02.01.2019 та 25.01.2019 скасовано, справу №42/254 у скасованій частині направлено на новий апеляційний розгляд до суду апеляційної інстанції на стадію розгляду питання щодо відкриття апеляційного провадження.

10 . Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 у справі №42/254 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Голденграунд" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2011.

10.1. Апеляційний суд дійшов висновку, що рішення місцевого господарського суду, яке вже переглядалося судами апеляційної (28.12.2011) та касаційної (14.02.2012) інстанцій і набрало законної сили, не може бути повторно переглянуто апеляційним судом у порядку статті 272 ГПК України в редакції з 15.12.2017, так як чинним на дату прийняття місцевим судом рішення 15.11.2011 процесуальним законом (у редакції до 15.12.2017) не було передбачено права на повторний апеляційний перегляд судового рішення, в тому числі за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, навіть якщо суд вирішив питання про її права та обов`язки.

11. Не погоджуючись з прийнятою апеляційним судом ухвалою, ТОВ "Голденграунд" подало касаційну скаргу, в якій просило передати справу №42/254 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав необхідності формування єдиної правозастосовчої практики застосування статті 55 та пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України щодо захисту прав та інтересів кредиторів та іпотекодавців, а також забезпечення розумної передбачуваності судових рішень; скасувати ухвалу апеляційного суду від 28.11.2019, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду апеляційної скарги ТОВ "Голденграунд" на рішення місцевого суду від 15.11.2011.

11.1. Скаржник доводив помилковість висновків апеляційного суду про недопуск апеляційної скарги ТОВ "Голденграунд" на рішення місцевого суду 15.11.2011 у цій справі до апеляційного розгляду з посиланням на порушення апеляційним судом статей 11, 236, 254, 261, 272 ГПК України в редакції з 15.12.2017 і невідповідність таких висновків правовій позиції Верховного Суду у постанові 06.08.2018 у справі №910/14369/16.

11.2. Скаржник зазначив, що апеляційним судом не враховано існування вагомих та непереборних обставин, які є підставою для відходу від принципу res judicata у даній справі, а саме прийняття ТОВ "Аквамарин сервіс 2004", як новим власником істотної частки (99,99%) у статутному капіталі ТОВ "Меджестік", рішення про надання згоди на отримання непоновлювальної кредитної лінії у новому розмірі із строком повернення коштів до 17.05.2011, що мало наслідком підписання між сторонами спору договору про внесення змін від 15.01.2010 №2 до іпотечного договору від 18.05.2007 №14/42353/Н-150206/I; зазначене свідчить про схвалення товариством-позивачем вчинених від його імені 18.05.2007 генеральним директором ТОВ "Меджистік" спірних іпотечних договорів.

11.3. Скаржник доводив, що при вирішенні питання про можливість допуску апеляційної скарги ТОВ "Голденграунд" до провадження суду апеляційної інстанції належало керуватися приписами процесуального закону, чинного на момент подання апеляційної скарги у грудні 2018 року, тобто ГПК України в редакції з 15.12.2017, яким надано право особі, яка не брала участі у справі, однак вважає, що рішенням суду першої інстанції вирішено питання про її права та обов`язки, оскаржити рішення місцевого суду в апеляційному порядку (стаття 254), в тому числі якщо таке судове рішення вже було предметом апеляційного (та касаційного) перегляду та залишено без змін (стаття 272).

11.4. Скаржник аргументував, що апеляційним судом помилково взято до уваги роз`яснення Вищого господарського суду України, викладені в пункті 5 постанови Пленуму ВГСУ №7 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", про те, що подання апеляційної скарги на рішення місцевого суду, яке вже було переглянуто в апеляційному порядку, виключає можливість розгляду такої апеляційної скарги по суті в силу приписів ГПК України в редакції до 15.12.2017. До спірних правовідносин підлягали застосуванню положення ГПК України в редакції з 15.12.2017 і на дату подання ТОВ "Голденграунд" 27.12.2018 апеляційної скарги процесуальним законом було передбачено право суду апеляційної інстанції на повторний апеляційний перегляд рішення місцевого суду у разі наведення скаржником як особою, яка не брала участі у розгляді справи і зазначала про порушення її прав та інтересів оскаржуваним судовим рішення, інших доводів, ніж були викладені в апеляційній скарзі особи, за якою було здійснено апеляційний перегляд судового рішення, і були предметом дослідження апеляційного суду при первісному апеляційному розгляді.

12. Ухвалою Верховного Суду від 05.03.2020 у складі визначеної в автоматизованому порядку колегії суддів: Катеринчук Л.Й. - головуюча, Білоус В.В., Васьковський О.В. поновлено ТОВ "Голденграунд" строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у справі №42/254 за касаційною скаргою ТОВ "Голденграунд" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2019; призначено її розгляд у судовому засіданні на 26.03.2020, яке Судом відкладено на 07.05.2020.

13. Ухвалою Верховного Суду від 07.05.2020 колегія суддів у складі: Катеринчук Л.Й. - головуюча, Білоус В.В., Васьковський О.В. справу №42/254 разом із касаційною скаргою ТОВ "Голденграунд" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 і доданими до неї документами передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

13.1. Предметом касаційного перегляду у справі №42/254 є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Голденграунд" на рішення місцевого суду 15.11.2011 на підставі пункту 1 частини першої статті 261 ГПК України в редакції з 15.12.2017, обґрунтована тим, що апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню як таке, що вже було предметом апеляційного перегляду 28.12.2011 та набрало законної сили.

Рішення місцевого суду, яке оскаржено ТОВ "Голденграунд" в апеляційному порядку у грудні 2018 року, було прийнято 15.11.2011, тобто до набрання чинності з 15.12.2017 ГПК України в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017.

Підпунктом 13 пункту 1 Розділу XI Перехідні положення ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, визначено, що судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу , набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а підпунктом 9 пункту 1 цього Розділу передбачено, що справи в судах апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу (з 15.12.2017), розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу , тобто з урахуванням норм Глави 1 Розділу IV "Апеляційне провадження" (статті 253-285) ГПК України в редакції з 15.12.2017.

Отже, при вирішенні питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження та допуску до провадження апеляційної скарги, поданої на судове рішення, прийняте за правилами ГПК України в редакції до 15.12.2017 та залишене без змін апеляційним судом на дату набрання чинності 15.12.2017 Законом України №2147-VII від 03.10.2017, апеляційному суду слід керуватися положеннями чинної редакції ГПК України про право апеляційного оскарження (статті 17, 254, 261, 272), що узгоджується з приписами підпункту 9 пункту 1 Розділу XI Перехідні положення ГПК України та вимогами частини третьої статті 3 ГПК України в чинній редакції щодо здійснення судочинства у господарських судах відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії , розгляду і вирішення справи.

Аналогічний висновок щодо застосування процесуальних норм у часі в контексті тлумачення частини третьої статті 3 ЦПК України (яка тотожна за змістом нормі частини третьої статті 3 ГПК України) при вирішенні питання про можливість поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень, прийнятих до 15.12.2017, який пропущено більш як на один рік з дня складення повного тексту судового рішення, викладено колегією суддів об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові 06.02.2019 у справі №361/161/13-ц.

13.2. Разом з тим, колегією суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах 17.09.2019 у справі №20/5007/101/11 та 02.04.2019 у справі №922/765/15 зроблено висновок про те, що приписи статті 272 ГПК України щодо права на повторний апеляційний перегляд судових рішень застосовуються лише у разі подання апеляційних скарг на судові рішення місцевих господарських судів, прийняті після набрання чинності з 15.12.2017 ГПК України в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017, навіть якщо місцевим судом було вирішено питання про права та обов`язки особи, яка не брала участі у справі.

При прийнятті постанови 02.04.2019 у справі №922/765/15 колегія суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постанові 06.08.2018 у справі №910/14369/16 Касаційним господарським судом, про право особи, яка не брала участі у справі, однак вважає, що її права та інтереси порушені оскаржуваним судовим рішенням, звернутися з апеляційною скаргою на таке судове рішення в порядку статті 272 ГПК України в редакції з 15.12.2017, навіть якщо оскаржуване судове рішення вже було переглянуто апеляційним судом та залишено без змін до 15.12.2017.

13.3. Відповідно до статті 21 Конституції України, усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах . Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Частиною першою статті 24 Конституції України передбачено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Згідно з частинами першою, другою статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом . Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень , дій чи бездіяльності органів державної влади , органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Отже, у випадку розширення законодавцем права на судовий захист із введенням нових процесуальних норм, таке право не може обмежуватися (дискримінуватися) щодо певного кола осіб, якщо обмеження прямо не встановлені нормами процесуального закону.

13.4. За своєю правовою природою Перехідні положення (Розділ ХI) ГПК України в редакції з 15.12.2017 є допоміжними нормами, які призначені сприяти запровадженню основних норм ГПК України (тіла закону) та не можуть тлумачитися, як спеціальні норми, які існують автономно від основних норм, інкорпорованих в нову редакцію ГПК України.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться . Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Зважаючи на те, що Розділ XI Перехідні положення ГПК України в редакції Закону України №2147-VII від 03.10.2017 не містить імперативних приписів щодо заборони повторного апеляційного перегляду в порядку статей 254, 272 ГПК України в редакції з 15.12.2017 судових рішень, які були переглянуті в апеляційному (та касаційному) порядку за правилами ГПК України в редакції до 15.12.2017 та набрали законної сили, то особа, яка не брала участі у справі, однак вважає, що рішенням місцевого суду, прийнятим та переглянутим апеляційним судом до 15.12.2017, вирішено питання про її права та обов`язки, вправі очікувати застосування норм господарського судочинства (статей 17, 254, 261, 272 ГПК України в редакції з 15.12.2017) відповідно до закону, чинного на момент вирішення апеляційним судом питання щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення апеляційного розгляду справи.

13.5. З огляду на прийняття колегією суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Cуду постанов від 17.09.2019 у справі №20/5007/101/11 та від 02.04.2019 у справі №922/765/15, з висновками про неможливість допуску до апеляційного провадження поданої в порядку статті 272 ГПК України апеляційної скарги на рішення місцевого суду, яке було прийняте та переглянуте в апеляційному порядку до набрання чинності 15.12.2017 ГПК України в редакції Закону України №2147-VII від 03.10.2017, як такої, що її подано на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, що має процесуальним наслідком відмову апеляційного суду у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 261 ГПК України, поряд з практикою судів цивільної та адміністративної юрисдикцій, яка зазначена в пунктах 16.3., 16.4. ухвали Касаційного господарського суду від 07.05.2020 у цій справі, про скасування прийнятих апеляційними судами за наслідком повторного апеляційного розгляду справ у порядку статті 370 ЦПК України та статті 323 КАС України (які за змістом аналогічні нормі статті 272 ГПК України) з підстав допущених судами процесуальних порушень (відмова у відкритті апеляційного провадження за відсутності на те конкретної підстави, розгляд справи за відсутності заявника апеляційної скарги, не повідомленого належним чином) та передання справ на новий апеляційний розгляд, що свідчить про фактичний допуск скаржників до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду цивільної й адміністративної справ до набрання чинності 15.12.2017 змінами до ЦПК України та КАС України, колегія суддів касаційного суду у справі №42/254 передала справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини третьої статті 302 ГПК України з метою відступу від правової позиції про недопуск до перегляду в апеляційному суді апеляційних скарг, поданих в порядку статті 272 ГПК України, на рішення місцевих судів, які були прийняті та переглянуті в апеляційному порядку до 15.12.2017.

14. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2020 справу №42/254 за касаційною скаргою ТОВ "Голденграунд" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 за позовом ТОВ "Меджестік" до ПАТ "Сведбанк" про визнання договорів недійсними повернено для розгляду відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

14.1. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що виходячи із системного тлумачення положень статей 302, 303 ГПК України, господарським процесуальним законом визначено процесуальні механізми відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду.

Відповідно до частини другої статті 302 ГПК України , суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що якщо колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні об`єднаної палати відповідного касаційного суду, то справа може бути передана на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, яка за наявності для цього відповідних правових підстав може відступити від висновків, прийнятих цією ж об`єднаною палатою раніше.

15. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №42/254 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Білоуса В.В., Васьковського О.В., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.08.2020.

Зважаючи на те, що колегія суддів Касаційного господарського суду: Катеринчук Л.Й., Білоус В.В., Васьковський О.В. вбачає підстави для відступу від правової позиції об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 17.09.2019 у справі №20/5007/101/11 та від 02.04.2019 у справі №922/765/15 щодо неможливості повторного перегляду в апеляційному порядку судового рішення, яке було переглянуте в апеляційному порядку за апеляційною скаргою іншої особи за правилами ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017, і набрало законної сили, поряд з різною практикою судів адміністративної, цивільної та господарської юрисдикцій про фактичний допуск скаржників до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду цивільної та адміністративної справ до набрання чинності 15.12.2017 змінами до ЦПК України та КАС України, зазначена колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про передачу справи №42/254 разом із касаційною скаргою ТОВ "Голденграунд" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 і доданими до неї документами на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в порядку частини другої статті 302 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 235, 287, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

УХВАЛИВ:

1. Прийняти справу №42/254 Господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меджестік" до Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" про визнання договорів недійсними із касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденграунд" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 і доданими до неї документами до провадження.

2. Справу №42/254 разом із касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденграунд" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 і доданими до неї документами передати на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.В. Білоус

О.В. Васьковський