Рішення

від 12.08.2020 по справі 200/5920/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2020 р. Справа№200/5920/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хохленкова О.В. за участю секретаря судового засідання Синкової А.О.

за участі

представника позивача: не з`явився,

представника відповідача: Баштового В.П., Пахомової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дружківського технікуму Донбаської державної машинобудівної академії в особі директора про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати одноразової грошової допомоги та зобов`язання вчинити певні дії, -

У С Т А Н О В И В :

24 червня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Дружківського технікуму Донбаської державної машинобудівної академії про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати одноразової грошової допомоги та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка має статус дитини, позбавленої батьківського піклування на підставі рішення Дружківського міського суду від 13.12.2006 року.

ОСОБА_1 навчалась в Дружківському технікумі Донбаської державної машинобудівної академії, де перебувала на повному державному утриманні та який закінчено у 2019 році.

В подальшому, згідно із Наказом директора Дружківського технікуму Донбаської державної машинобудівної академії Баштового В.П. № 01-107 від 16 жовтня 2019 року Про матеріальне забезпечення дітей-сиріт , згідно із Постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 року № 226 Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування , було наказано виплатити, зокрема, позивачці ОСОБА_1 , яка перебуває на повному державному забезпеченні, та вступила у вищій навчальний заклад, грошову компенсацію у сумі 204,00 грн., та грошову допомогу у розмірі 42,50 грн. за рахунок коштів загального фонду.

Частиною 7 статті ст. 8 Закону України Про забезпечення організаційно - правових умов соціального захисту дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування № 2342-ІУ визначено, що випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття. Таким чином, держава здійснює повне забезпечення, зокрема, дітей, позбавлених батьківського піклування. Випускники загальноосвітніх навчальних закладів із числа цих дітей та за рахунок навчального закладу забезпечуються одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. При цьому, ч.7 ст.8 Закону № 2342-ІУ встановлює обов`язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії - тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався та інші.

Просить суд:

Визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати одноразової грошової допомоги позивачці у розмірі шести прожиткових мінімумів що становить 11 526 грн.

Зобов`язати Дружківський технікум Донбаської державної машинобудівної академії нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі шести прожиткових мінімумів що становить 11 526 грн.

03.08.2020 року відповідач надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву в якому вказує наступне.

Адміністрація технікуму заперечує проти вимог висунутих позивачем у повному обсязі, вважаємо їх необґрунтованими та такими, що суперечать діючому законодавству з наступних підстав.

ОСОБА_1 , яка мала статус особи з числа дітей, позбавлених батьківського піклування, з моменту вступу до навчального закладу 01.09.2015 року навчалася за рахунок коштів державного бюджету, знаходилась на повному державному утриманні, отримувала соціальну стипендію та усі встановлені законодавством виплати. Тому жодного порушення її конституційних прав, а саме статті 53 Конституції України, частинні статті 46 Конституції України, як вказано в позовній заяві, не було.

З 02.09.2019 року ОСОБА_1 продовжила навчання в Донбаській державній машинобудівній академії за рахунок коштів державного бюджету та перебувала на повному державному забезпеченні. Даний факт підтверджено листом ДДМА, довідкою наданою ДДМА про те що,

ОСОБА_1 є студенткою академії за рахунок бюджету денної форми навчання, терміном з 02.09.2019 по 30.06.2021р.. Тому, з урахуванням зазначеного факту, на підставі власноруч написаних позивачем заяв, керуючись ч.7 ст.8 Закону України № 2342-ІУ від 13.01.2005 року Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (далі - Закон) ОСОБА_1 була виплачена грошова компенсація для придбання одягу і взуття та грошова допомога.

Посилаючись на норми Закону, позивач не враховує що порядок відшкодування втрат, передбачених цим Законом встановлюється Кабінетом Міністрів України. А саме, ст.25 Закону: порядок відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, у тому числі на харчування, одяг, взуття, м`який інвентар на одну фізичну особу, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, а також інших виплат, передбачених цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до державних соціальних стандартів . Відповідно до статті 1 1 7 Конституції України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України є обов`язковими до виконання.

Отже, Постанова Кабінету Міністрів України № 226 від 05.04.1994 року Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування (далі - Постанова № 226) регулює порядок відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням дітей, позбавлених батьківського піклування, про це йдеться у п.п.4 п.13: учням, студентам з числа дітей- сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також учням, студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишились без батьків, що навчалися або виховувалися в навчально-виховних та вищих навчальних закладах і перебували на повному державному утриманні, при їх працевлаштуванні видається одяг, взуття, м`який інвентар і обладнання на суму, не менш як 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також одноразова грошова допомога в розмірі шести прожиткових мінімумів , у п.п.1 п.13 Постанови № 226 зазначено: дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа, а також учням та студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків і перебували на повному державному утриманні в загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, при вступі на навчання до професійно-технічних та вищих навчальних закладів видається безоплатно за рахунок коштів тих закладів, які вони закінчили, комплект нового одягу і взуття на суму не менш як 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також грошова допомога в розмірі не менш як 2,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

З урахуванням наявного факту вступу на навчання до вищого навчального закладу та відсутністю жодного підтвердження працевлаштування (копії наказу про працевлаштування, копії трудової книжки, тощо), позивачеві були виплачені грошова компенсація на придбання одягу і взуття на суму не менш як 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також грошова допомога в розмірі не менш як 2,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. (Наказ від 16.10.2019 р. № 01-107).

Також, відповідач наголошує що відповідно до ст..25 Закону № 2342 порядок відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, у тому числі на харчування, одяг, взуття, м`який інвентар на одну фізичну особу, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, а також інших виплат, передбачених цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до державних соціальних стандартів.

На цих підставах в позові просить відмовити.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року суд прийняв позовну заяву до свого провадження та призначив до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 12 серпня 2020 року.

Позивачка та її представник 12 серпня 2020 року в судове засідання не з`явилися. Представник позивачки надав заяву про розгляд справи в його відсутність. Позовні вимоги підтримав.

Представники відповідача в судове засідання 12 серпня 2020 року з`явилися. Проти позову заперечували з підстав, вказаних у відзиві.

Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши представників відповідача, з`ясовавши те чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

Позивачкою по справі є ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є громадянкою України відповідно до паспорту серія НОМЕР_1 виданого Дружківським МВ ГУ ДМС України 16.02.2016 року (а.с.11-12).

Відповідачем є Дружківський технікум Донбаської державної машинобудівної академії який є юридичною особою код ЄДРПОУ 001173367 та в даному випадку виступає як суб`єкт владних повноважень.

Позивачка має статус дитини, позбавленої батьківського піклування, та ця обставина відповідачем не оспорюется.

28.10.2019 року адвокатом Годуновим Д.Є. був спрямований запит до Дружківського технікуму Донбаської державної машинобудівної академії щодо підстав та причин невиплати одноразової грошової допомоги в розмірі шести прожиткових мінімумів (а.с.13-14).

У відповіді на адвокатське звернення від 31.10.2019 року № 01-239 Дружківський технікум Донбаської державної машинобудівної академії відповів адвокату що при виплаті грошової компенсації керувався постановою КМУ № 262 від 05.04.1994 року (а.с.15-16).

Відповідно із довідкою Донбаської державної машинобудівної академії (ЄДРПОУ: 02070789) від 12.09.2019 року, позивачка ОСОБА_1 , з 02 вересня 2019 року була зарахована на перший курс ДДМА, зі скороченим терміном денної форми навчання (а.с. 17).

Згідно із Наказом директора Дружківського технікуму Донбаської державної машинобудівної академії № 01-107 від 16 жовтня 2019 року "Про матеріальне забезпечення дітей-сиріт", згідно із Постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 року № 226 "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування", було наказано виплатити, зокрема, позивачці ОСОБА_1 , яка перебуває на повному державному забезпеченні, та вступила у вищій навчальний заклад, грошову компенсацію у сумі 204,00 грн., та грошову допомогу у розмірі 42,50 грн. за рахунок коштів загального фонду (а.с. 18).

Згідно із довідкою Дружківського технікуму Донбаської державної машинобудівної академії та розрахункової платіжної відомості №10/1 ОСОБА_1 за жовтень 2019 року отримала грошову компенсацію для придбання комплекту нового одягу та взуття студентам - сиротам в розмірі 204,00 грн. (а.с.19).

Згідно із довідкою Дружківського технікуму Донбаської державної машинобудівної академії та розрахункової платіжної відомості №10/2 ОСОБА_1 за жовтень 2019 року отримала грошову допомогу студентам - сиротам в розмірі 42,50 грн. Також ця обставина підтверджується платіжним дорученням № 187 від 17.10.2019 року (а.с.20).

Відповідно до заяви ОСОБА_1 вона 14 листопада 2019 року, звернулась до директора Дружківського технікуму ДДМА Баштового В.П. із заявою про надання одноразової грошової допомоги в розмірі шести прожиткових мінімумів (а.с.21).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносин між сторонами регулюються нормами Конституції України, нормами Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" від 13.01.2005р. №2342-IV (далі - Закон №2342-IV) та підзаконними нормативно - правовими актами.

Згідно із ч. 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 52 Конституції України, утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу.

Закон №2342-IV визначає правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, і є складовою частиною законодавства про охорону дитинства.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень цього Закону, Закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону № 2342-IV, держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа. Витрати на фінансування заходів щодо соціального забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа передбачаються в Державному бюджеті України окремим рядком (ч. 2 ст. 9 цього Закону).

За такого правового регулювання, усі діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування незалежно від форми їх утримання та виховання гарантовано перебувають на повному державному утриманні.

Статтями 3 та 4 Закону № 2342-IV визначено, що основними засадами державної політики щодо соціального захисту осіб з числа дітей, позбавлених батьківського піклування є, зокрема захист їх майнових, житлових та інших прав та інтересів, належне матеріально-технічне забезпечення незалежно від форми влаштування та утримання такої категорії дітей на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку.

Заходи соціального захисту осіб з числа дітей, позбавлених батьківського піклування, гарантуються, забезпечуються та охороняються державою.

Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються, зокрема, до мінімального стандарту разової державної фінансової допомоги при закінченні такими дітьми виховного, навчального закладу.

Частиною 7 ст. 8 Закону № 2342 закріплено, що випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.

Оскільки Закон не конкретизує, який саме навчальний заклад має закінчити дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування, то, за змістом наведеної норми, право на отримання грошової допомоги мають усі випускники навчальних закладів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

При цьому, частина 7 статті 8 Закону № 2342-IV встановлює обов`язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не розмежовуючи їх на окремі категорії - тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався та інші. Отже, сам факт випуску з навчального закладу є підставою для виплати одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

Підпунктом 4 пункту 13 постанови КМ України № 226 від 05.04.1994 року "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування" встановлено, що учням, студентам з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також учням, студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків, що навчалися або виховувалися в навчально-виховних та вищих навчальних закладах і перебували на повному державному утриманні, при їх працевлаштуванні видається одяг, взуття, м`який інвентар і обладнання на суму, не менш як 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також одноразова грошова допомога в розмірі шести прожиткових мінімумів. За бажанням випускникам навчальних закладів може бути виплачена грошова компенсація у розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.

Відповідно до підпункту 1 пункту 13 Постанови № 226, дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа, а також учням та студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків і перебували на повному державному утриманні в загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, при вступі на навчання до професійно-технічних та вищих навчальних закладів видається безоплатно за рахунок коштів тих закладів, які вони закінчили, комплект нового одягу і взуття на суму не менш як 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також грошова допомога в розмірі не менш як 2,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Учні та студенти зазначеної категорії зараховуються на повне державне утримання в навчальних закладах, до яких вони вступили, і в період навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів забезпечуються безоплатно продуктами харчування, одягом. Як вже зазначалося вище, частиною 2 Прикінцевих положень Закону № 2342-IV закріплено, що закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Порядок виплати одноразової грошової допомоги, який підлягає виплаті при випуску з навчального закладу, на забезпеченні якого перебували випускники навчального закладу із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, визначений Законом, не узгоджується з порядком виплати такої одноразової грошової допомоги за Постановою КМУ № 226.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами, та оскільки норми Постанови КМУ № 226 прийняті до набрання чинності Законом № 2342-IV та не приведені у його відповідність, при вирішенні спірного питання підлягають застосуванню норми Закону № 2342-IV "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування".

Таким чином, суд дійшов висновку, що в даному випадку має місце протиправна бездіяльність Донбаської державної машинобудівної академії щодо невиплати позивачці одноразової грошової допомоги у розмірі шести прожиткових мінімумів, у відповідності до положень ч. 7 ст. 8 Закону № 2342-IV.

Посилання відповідача на ст..25 Закону № 2342-IV про те, що цією нормою покладено на Кабінет Міністрів України встановлення порядку відшкодування витрат, позивачем не заперечується.

Але, порядок відшкодування та розмір відшкодування речі не тотожні.

Предметом розгляду цієї справи є розмір одноразової грошової допомоги.

Дійсно порядок відшкодування витрат ст.. 25 Закону № 2342-IV покладено на Кабінет Міністрів України.

Натомість, розмір грошової допомоги встановлений ст..8 Закону № 2342-IV та не може коригуватися постановою КМУ.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2019 року - 1921 гривня, з 1 липня - 2007 гривень, з 1 грудня - 2102 гривні.

Отже, виходячи з аналізу вищенаведених норм, позивачка при випуску із вказаного навчального закладу повинна була отримати одноразову грошову допомогу не менш ніж 11 526 грн. (1921 грн. Х 6 = 11 526 грн.).

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 відповідно до Довідки Дружківського технікуму Донбаської державної машинобудівної академії та розрахункової платіжної відомості №10/2 за жовтень 2019 року та платіжним дорученням № 187 від 17.10.2019 року отримала грошову допомогу студентам - сиротам в розмірі 42,50 грн.

Тобто, позивачка не до отримала 11483,50 грн. (11526 - 42,5 = 11483,5 грн.).

У зв`язку із чим, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що позивачка сплатила судовий збір у розмірі 840,80 грн. відповідно до квитанції про сплату № 64815 від 01.07.2020 року (а.с.35).

Таким чином, сплачений позивачкою судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень

Керуючись ст.ст. 2,5-14,19-22,72-78,94,132-143,159-165,241-247,255,295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Дружківського технікуму Донбаської державної машинобудівної академії в особі директора про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати одноразової грошової допомоги та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Дружківського технікуму Донбаської державної машинобудівної академії щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі шести прожиткових мінімумів, для осіб відповідного віку, у сумі 11 483 (одинадцять тисяч чотириста вісімдесят три) гривні 50 копійок.

Зобов`язати Дружківський технікум Донбаської державної машинобудівної академії нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі шести прожиткових мінімумів, у сумі 11 483 (одинадцять тисяч чотириста вісімдесят три) гривні 50 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дружківського технікуму Донбаської державної машинобудівної академії (місцезнаходження: Донецька область, м. Дружківка, вул. Соборна, буд. 32, ЄДРПОУ 00173367) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) суму судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення прийняте в нарадчій кімнаті та його вступну та резолютивну частину проголошено в судовому засіданні 12 серпня 2020 року.

Повний текст рішення складено та підписано суддею головуючим 13 серпня 2020 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 295 КАС України а також інші процесуальні строки щодо апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.В. Хохленков