Рішення

від 04.08.2020 по справі 540/1893/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1893/20

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гомельчука С.В.,

при секретарі Воронцовій К.С.,

за участю:

представника відповідача - Мештанової Т.Г.,

представника третьої особи - Горішнього К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Іванівської районної державної адміністрації Херсонської області, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Нижньосірогозько-Іванівського об`єднаного районного військового комісаріату, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення оформлене протоколом,

встановив:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Іванівської районної державної адміністрації Херсонської області (далі відповідач, Іванівська РДА), третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Нижньосірогозько-Іванівського об`єднаного районного військового комісаріату (далі третя особа, ОРВК), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі третя особа, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення районної призовної комісії Іванівської РДА, яке оформлене протоколом від 09.07.2020р. №3, внесеним до книги протоколів, щодо ненадання позивачу відстрочки від призову на строкову військову службу та згідно якого рекомендовано військовому комісаріату забезпечити відправку позивача для проходження строкової служби;

- стягнути з Іванівської РДА на користь позивача понесені ним судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами. Так, рішенням районної призовної комісії Іванівської РДА від 09.07.2020р. призовнику ОСОБА_1 відмовлено в наданні відстрочки від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами. Звертає увагу суду, що відстрочка надається призовникам, які мають осіб, над якими призовник здійснює опіку чи піклування, якщо вони не мають інших працездатних осіб громадян України, зобов`язаних відповідно до законодавства їх утримувати. Зазначає, що спірне рішення позбавляє позивача можливості здійснювати піклування та догляд за членами його сім`ї непрацюючою дружиною та хворим з народження малолітнім сином, який за висновками лікарів потребує постійного домашнього догляду. Так як, малолітня дитина потребує постійного догляду, у зв`язку із чим, її мати не може працевлаштуватися та утримувати сім`ю, не має інших близьких родичів окрім позивача, які зобов`язані та мають можливість утримувати дитину, позивач вважає, що спірним рішенням відповідача йому протиправно відмовлено у наданні відстрочки від призову на строкову військову службу.

Ухвалою суду від 17.07.2020р. провадження у справі відкрито, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження призначено розгляд справи на 05.08.2020р.

28.07.2020р. позивачем подано додаткові пояснення до позову.

Згідно змісту поданих до суду відповідачем та Херсонським ОВК відзиву та пояснення третьої особи, останні вказують на правомірність прийняття спірного рішення, що пояснюється відсутністю законних підстав для надання позивачу відстрочки від призову на строкову військову службу. За наведеної обставини, вважають позовні вимоги необґрунтованими, а позов таким, що задоволенню не підлягає.

Позивач та представник ОРВК у судове засідання не з`явились проте, були належним чином повідомлені про дату, час і місце його проведення.

Представники відповідача та Херсонського ОВК в судовому засіданні проти позову заперечували з підстав, викладених у відзиві на позов та поясненні третьої особи.

Відтак, суд враховуючи приписи п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, здійснює розгляд справи за фактичною явкою сторін до судового засідання.

Розглянувши надані сторонами документи, заслухавши представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено.

19.06.2020р. за результатами проходження медичного огляду на збірному пункті ІНФОРМАЦІЯ_3 , призовник ОСОБА_1 був визнаний придатним до військової служби, у зв`язку із чим, отримав повістку для відправки у військову частину, що підтверджується його підписом на розписці.

30.06.2020р. ОСОБА_1 подав заяву до районної призовної комісії Іванівської РДА з проханням надати відстрочку від призову на військову службу у зв`язку із хворобою сина ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), зазначивши, що він є єдиним годувальником сім`ї. До заяви додано висновок лікарсько-консультативної комісії від 26.06.2020р. №32/106, в якому вказано на те, що дитина за станом здоров`я має потребу у спеціальному харчуванні, тривалому лікуванні та постійному домашньому догляді.

09.07.2020р. за результатами чергового засідання районної призовної комісії з організаційних питань щодо проведення призову громадян на строкову військову службу в районі Іванівської РДА прийнято рішення, оформлене протоколом №3, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на строкову військову службу, так як відсутні підстави для відстрочки, передбачені ч. 2 ст. 17 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Не погоджуючись із вказаним рішенням, призовник оскаржив його до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Правове регулювання відносин між державою та громадянами України, у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992р. №2232-ХІІ (далі Закон №2232-ХІІ).

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи і організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (об`єднані міські) військові комісаріати (далі - районні (міські) військові комісаріати), військові комісаріати Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також територіальні центри (в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві) та філіали (в районах та містах) комплектування військовослужбовцями за контрактом (ч. ч. 5, 7 ст. 1 Закону №2232-ХІІ).

Стаття 16 Закону №2232-ХІІ визначає, що персональний склад районної (міської) призовної комісії, графік засідань призовної комісії, порядок проведення та забезпечення заходів з організації призову громадян України на строкову військову службу затверджуються головою районної державної адміністрації (виконавчого органу міської ради) (ч. 2).

На районні (міські) призовні комісії покладається: організація медичного огляду призовників та призов громадян України на строкову військову службу з призначенням їх для служби у Збройних Силах України чи іншому військовому формуванні; надання призовникам відстрочки від призову на строкову військову службу на підставах, передбачених статтею 17 цього Закону; звільнення призовників від призову на строкову військову службу на підставах, передбачених статтею 18 цього Закону, взяття їх на облік військовозобов`язаних або виключення з військового обліку; направлення призовників, які виявили бажання вступити до вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, для проходження випробувань та складання вступних іспитів або прийняття рішення про відмову в такому направленні; направлення до лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання (перебування) громадян, яких визнано тимчасово непридатними до військової служби; організація роботи з вивчення особистостей призовників, їх морально-ділових якостей та сімейного стану; направлення до відповідних правоохоронних органів матеріалів на призовників, які ухиляються від призову на строкову військову службу; внесення на розгляд призовної комісії вищого рівня клопотань щодо надання громадянам України відстрочок від призову на строкову військову службу у випадках, не передбачених цим Законом (ч. 3).

Розпорядженням голови Іванівської РДА від 27.05.2020р. №138 «Про черговий призов громадян України на строкову військову службу у травні-липні 2020 року» був затверджений склад призовної комісії.

Позивач оскаржує рішення Іванівської районної призовної комісії від 09.07.2020р., оформлене протоколом №3 в частині відмови у наданні відстрочки від призову на строкову військову службу.

Відстрочка обґрунтована здійсненням піклування над ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , свідоцтво про народження від 01.02.2016р. серії НОМЕР_1 ) - сином позивача, якому за висновком лікарсько-консультативної комісії від 26.06.2020р. №32/106 установлено діагноз: «затримка темпів психомовного розвитку, гіпергомотистеїнемією і вродженою лактозою недостатністю дорослого типу», у зв`язку із чим, дитина за станом здоров`я має потребу у спеціальному харчуванні, тривалому лікуванні та постійному домашньому догляді.

За довідкою Любимівської сільради Іванівського району Херсонської області про склад сім`ї призовника ОСОБА_1 від 30.06.2020р. №396, разом із позивачем проживають його дружина ОСОБА_3 (свідоцтво про шлюб, видане 15.05.2018р. серії НОМЕР_2 ; місцем роботи вказано «не працює за станом здоров`я, дитина потребує постійного догляду»), малолітній син ОСОБА_2 .

Згідно довідки Любимівської сільради Іванівського району Херсонської області від 30.06.2020р. №397, ОСОБА_3 не працює, веде догляд за сином ОСОБА_2 , який потребує постійного догляду за станом здоров`я і проживають за однією адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_4 не перебуває на обліку в Іванівському секторі обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області та ніяких видів пенсій на дитину не отримує (довідка ГУ ПФУ від 30.06.2020р. №134/02-19).

Позивач працює у ТОВ «Науково-виробничій фірмі «Дріада, ЛТД» з 13.07.2020р. на посаді тракториста машиніста, що підтверджується довідкою з товариства від 14.07.2020р.

Згідно ст. 17 Закону №2232-ХІІ відстрочка від призову на строкову військову службу надається призовникам за рішенням районної (міської) призовної комісії відповідно до цього Закону за сімейними обставинами, станом здоров`я, для здобуття освіти та продовження професійної діяльності.

Відстрочка від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами за їх бажанням надається призовникам, які мають, зокрема або осіб, над якими призовник здійснює опіку чи піклування, якщо вони не мають інших працездатних осіб - громадян України, зобов`язаних відповідно до законодавства їх утримувати. Непрацездатність зазначених осіб визначається в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 55 Цивільного кодексу України, опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права та обов`язки.

Згідно приписів ст. 75 Сімейного кодексу України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років (ч. 3 ст. 84 СК України).

Згідно з положеннями ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006р. №3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В пункті 42 рішення «Бендерський проти України» від 15.11.2007р. Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи (рішення «Руїз Торійа проти Іспанії» від 09.12.1994р.). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003р.). Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (рішення "Артіко проти Італії" від 13.05.1980р.).

У Рішенні від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У Рішенні Європейського суду з прав людини від 27.09.2010р. по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

З наведених норм та встановлених судом обставин слідує, що жінка позивача потребує матеріальної допомоги, як непрацююча особа, яка не має доходів, при цьому має право на утримання від позивача до досягнення їх дитиною шести років, оскільки дитина має вроджені вади та за медичним висновком потребує постійного домашнього догляду, що у свою чергу позбавляє матір дитини працевлаштуватися та здійснювати утримання дитини.

Внаслідок спірної відмови у наданні позивачу відстрочки від проходження військової служби, відповідачем погіршено матеріальне становище сім`ї позивача його дружини та сина, та фактично позбавлено сім`ю засобів до існування, так як позивач є єдиним працюючим членом сім`ї.

Посилання відповідача на те, що дружина позивача не є непрацездатною судом враховуються, проте при прийнятті спірного рішення районною призовною комісією не враховано той факт, що дружина позивача здійснює постійний догляд за їх хворою з народження дитиною, тому не може працевлаштуватися для її утримання.

Таким чином, наявність осіб, над якими призовник здійснює опіку чи піклування, є правовою підставою для надання відстрочки від призову на військову службу. Вказана правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду від 10.01.2017р. у справі №808/2132/16.

Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Дослідивши зібрані по справі докази та враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Оскільки позивачем надані суду належні письмові докази на підтвердження його права на відстрочку від призову на строкову військову службу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Фактично суд зв`язаний предметом і розміром заявлених особою вимог, проте може вийти за межі вимог адміністративного позову у випадках, якщо обраний позивачем спосіб захисту є недостатнім для повного захисту його прав, свобод та інтересів або якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Вихід за межі позовних вимог можливий у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі ч. 2 ст. 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи. Фактично, необхідною передумовою застосування ч. 2 ст. 9 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Вирішуючи питання про обрання способу захисту порушеного права позивача, суд виходить із такого.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом справ.

З урахуванням дискреційних повноважень відповідача на прийняття рішення про надання або відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу, вимоги позивача підлягають задоволенню саме шляхом визнання протиправним та скасування спірного рішення, оформленого протоколом та зобов`язання відповідача повторно розглянути питання щодо надання позивачу відстрочки від призову на військову службу з урахуванням вищенаведених висновків суду.

Судові витрати розподілити згідно приписів ст. 139 КАС України.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивачем сплачено судовий збір в сумі 840,80 грн., отже саме ця сума підлягає відшкодуванню.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені суддею 05.08.2020р.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 132, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) до Іванівської районної державної адміністрації Херсонської області (код ЄДРПОУ 04060074, 75401, Херсонська обл., смт. Іванівка, вул. Миру, буд. 1), третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Нижньосірогозько-Іванівського об`єднаного районного військового комісаріату (код ЄДРПОУ 09689492, 74701, Херсонська обл., смт. Нижні Сірогози, вул. Незалежності, 12), Херсонського обласного військового комісаріату (код ЄДРПОУ 08196988, 73000, м. Херсон, вул. Ярослава Мудрого, 21) про визнання протиправним та скасування рішення, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення районної призовної комісії Іванівської районної державної адміністрації Херсонської області, яке оформлене протоколом від 09.07.2020 року №3, внесеним до книги протоколів, в частині ненадання ОСОБА_1 відстрочки від призову на строкову військову службу та рекомендування військовому комісаріату забезпечити відправку ОСОБА_1 для проходження строкової служби.

Зобов`язати районну призовну комісію Іванівської районної державної адміністрації Херсонської області повторно розглянути питання щодо надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на строкову військову службу, з урахуванням висновків суду, викладених у даному судовому рішенні.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Іванівської районної державної адміністрації Херсонської області, шляхом безспірного списання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 10 серпня 2020 р.

Суддя С.В. Гомельчук

кат. 113000000