Ухвала

від 13.08.2020 по справі 640/13941/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

13 серпня 2020 року м. Київ № 640/13941/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Навігаторспецбуд про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Навігаторспецбуд до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунального підприємства Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва Виконавчого органу київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування розпорядження, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Навігаторспецбуд до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві (далі - ГУ ДКСУ у м. Києві), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунального підприємства Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва Виконавчого органу київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування розпорядження.

21 липня 2020 року до суду позивачем подано заяву про забезпечення позву шляхом:

- зупинення дії індивідуального акта до набрання чинності рішенням у справі № 640/13941/20, а саме: розпорядження ГУ ДКСУ у м. Києві про призупинення операцій з бюджетними коштами № 4з/08 від 20.07.2020 року щодо зупинення операцій з бюджетними коштами по рахунку КП Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва Виконавчого органу київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - IBAN: UA058201720344321001100042764;

- зобов`язати ГУ ДКСУ у м. Києві видати розпорядження про відновлення операцій з бюджетними коштами по рахунку Комунального підприємства Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва Виконавчого органу київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - IBAN: UA058201720344321001100042764 (КПКВК 1217310);

- заборонити ГУ ДКСУ у м. Києві вчиняти дії щодо зупинення операцій з бюджетними коштами по рахунку Комунального підприємства Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва Виконавчого органу київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - IBAN: UA058201720344321001100042764 (КПКВК 1217310), шляхом винесення (прийняття) розпоряджень чи інших індивідуальних актів про зупинення операцій з бюджетними коштами до набрання чинності рішенням у справі №640/13941/20.

Дана заява обґрунтована тим, що оскаржуване розпорядження від 20.07.2020 року № 4з/08 є обов`язковим для виконання, отже зупинення операцій з бюджетними коштами призводить до збитків позивача, погіршення його фінансового стану, що впливає на фінансовий результат його господарської діяльності та може призвести до скорочення виробництва, штату працівників, накопичення заборгованості перед постачальниками та зупинення господарської діяльності.

Вказує, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, що у відповідності до вимог статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, є самостійною підставою для вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову.

На думку позивача вжиття заходів забезпечення позову матиме наслідком збереження існуючого становища до розгляду справи по суті та дозволить уникнути негативних наслідків, зокрема необхідності докладати значних зусиль задля належного виконання взятих на себе договірних зобов`язань щодо оплати виконаних робіт.

Крім того, в поданій заяві зазначається про очевидну протиправність оскаржуваного розпорядження, яка обґрунтована тим, що відповідачем порушено вимоги пункту 10.1 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 23.08.2012 № 938, зареєстрованого Міністерством юстиції України 12.09.2012 за № 1569/21881 (далі - Порядок № 938) та протиправно застосовано абз. 3 п.п. 5-1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 117 Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти .

Більш того, заявник вказує, що оскаржуване рішення відповідача прийняте на підставі тих самих обставин та з тих самих підстав, що й розпорядження Головного управління Державної казначейської служби у місті Києві від 19.06.2020 року № 13/08 дію якого судом вже зупинено.

Дослідивши викладені у заяві мотиви, а також з урахуванням поданих до адміністративної справи матеріалів, суд вбачає підстави для її задоволення виходячи з огляду на наступне.

Статтею 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до положень статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з приписами статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа або до якого має бути поданий позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду у разі задоволення позову; для задоволення судом заяви про забезпечення позову заявник має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви, подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову, а також довести, що незадоволення заяви призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною другою статті 150 КАС України.

Згідно ч. 2 ст. 151 КАС України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

З аналізу вказаних норм вбачається, що прийняття рішення про забезпечення позову доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля та витрати для відновлення прав та інтересів позивача або є очевидними ознаками протиправності оскаржуваного рішення та порушення прав позивача цим рішенням.

Забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього та тимчасового судового захисту.

Предметом оскарження в межах даної справи є рішення про зупинення операцій з бюджетними коштами по рахунку КП Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва Виконавчого органу київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - IBAN: UA058201720344321001100042764.

Відповідно до пункту 10.1 Порядок № 938 органи Казначейства здійснюють розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів шляхом проведення платежів з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників бюджетних коштів та рахунків одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Казначейства, відповідно до кошторисів, планів асигнувань загального фонду місцевих бюджетів (за винятком надання кредитів з місцевих бюджетів), планів спеціального фонду місцевих бюджетів (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), планів надання кредитів із загального фонду місцевих бюджетів або планів використання бюджетних коштів та помісячних планів використання бюджетних коштів.

Відповідно до встановлених повноважень органи Казначейства здійснюють контроль за наявністю відповідних бюджетних асигнувань для взяття бюджетних зобов`язань та відповідністю взятих бюджетних зобов`язань певним бюджетним асигнуванням за відповідними кодами економічної класифікації видатків та паспорту бюджетної програми. Відповідальність за взяті з порушенням бюджетного законодавства бюджетні зобов`язання та нецільове використання бюджетних коштів несуть розпорядники бюджетних коштів та одержувачі бюджетних коштів згідно із законом.

Органи Казначейства здійснюють платежі на підставі платіжних доручень розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів у разі наявності в обліку відповідного бюджетного зобов`язання та бюджетного фінансового зобов`язання у межах залишків бюджетних коштів на рахунках розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів за відповідними кодами економічної класифікації видатків та класифікації кредитування.

Підтвердні документи (договори, звіт про результати проведення процедури закупівлі тощо) надаються у разі потреби здійснення авансування, поетапної оплати зареєстрованих бюджетних фінансових зобов`язань тощо.

У разі проведення розрахунків на умовах авансування розпорядники бюджетних коштів та одержувачі бюджетних коштів протягом трьох робочих днів після завершення терміну поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, визначеного договірними зобов`язаннями відповідно до законодавства, подають до органів Казначейства документи, що підтверджують отримання таких товарів, робіт та послуг.

Разом з тим, пунктом 19 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 Порядок державного фінансування капітального будівництва передбачено, що для виконання робіт з будівництва та реконструкції каналізаційних колекторів загальною кошторисною вартістю більше ніж 300000 тис. гривень замовники можуть здійснювати попередню оплату у розмірі до 60 відсотків вартості робіт за договором (контрактом) на строк не більш як 18 місяців.

Такі ж умови викладенні в пунктах 1.1. та 4.3. Договору генпідряду від 24.10.2017 року № 24/10-17 укладеного між ТОВ Навігаторспецбуд (Генпідрядник) та КП Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва Виконавчого органу київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Замовник), згідно яких Замовник доручає, а Генпідрядник зобов`язується виконати роботи по об`єкту: Реконструкція Шліхтерського каналізаційного колектора Д=600-700-900-1250-1450-2450 мм (ДСТУ Б.Д.1.1.-1:2013) (45000000-7 Будівельні роботи) та Замовник може перерахувати Генпідряднику аванс (попередню оплату) у розмірі не більше 30% від річного обсягу робіт, узгодженого сторонами на поточний рік.

До того ж, як вбачається з Договору генпідряду від 24.10.2017 року № 24/10-17, останнім не передбачено положень відпрацювання авансу та його закриття виключно на суму використаних матеріалів, конструкцій, виробів необхідних для виконання робіт.

Крім того, з матеріалів справи вбачається та не заперечується третьою особою, факт відпрацювання авансу позивачем підтверджений актами виконаних робіт за формою КБ-2В та довідками про вартість виконаних робіт та витрати №1 та №2 за формою КБ-3 від 05.06.2020 року.

Таким чином, прийняття оскаржуваного розпорядження, у зв`язку з ймовірними порушенням позивачем вимог абз. 3 п.п. 5-1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 року № 117, що втратила чинність, вказує на наявність ознак очевидності протиправності оскаржуваного рішення.

У свою чергу, суд зазнає, що розпорядження ГУ ДКСУ у м. Києві про призупинення операцій з бюджетними коштами № 4з/08 від 20.07.2020 року прийняте з аналогічних підстав та обставин, що й розпорядження № 13/08 від 19.06.2020 року, дію якого зупинено ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києві від 07.07.2020 року у цій справі.

Разом з тим, заява про забезпечення позву в частині зобов`язання відповідача вчинити дії задоволенню не підлягає, оскільки процесуальний закон не передбачає можливості забезпечення позову відповідним чином.

До того ж, не підлягає задоволенню вимога позивача про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії щодо зупинення операцій з бюджетними коштами, оскільки суду не доведено неможливість захисту прав позивача без вжиття такого заходу та не доведено, що в разі відсутності такого заходу, позивачу для відновлення прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Відповідно до статті 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів , ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.

13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, пересвідчився в тому, що існує реальна загроза невиконання, чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясував обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати заявник, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд врахував інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Суд також врахував співмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Тому, виходячи зі змісту заяви про вжиття заходів забезпечення позову, а також викладені позивачем доводи в позовній заяві, беручи до уваги, що в цілому правомірність й обґрунтованість оскаржуваного розпорядження підлягає дослідженню лише під час судового вирішення справи, а виконання останнього може призвести до невідворотних наслідків - заподіяння значної шкоди правам, свободам та законним інтересам позивача, що є підставою за правилами ч. 2 ст. 150 КАС України для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд з метою захисту прав та законних інтересів позивача дійшов висновку щодо доцільності вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного розпорядження.

Водночас, приймаючи рішення про обрання способу забезпечення позову, суд враховує, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність вжиття заходів забезпечення позову відображено у практиці Європейського Суду з Прав Людини.

Так, у справі Мікалефф проти Мальти Суд визнав можливість застосування статті 6 до попередніх заходів та зазначив, що має бути розглянутий характер попереднього заходу, його предмет, завдання та вплив на конкретне право.

Проміжне рішення може бути еквівалентне попередній або забезпечувальним заходам і процедурам. Такий принцип застосовується і у визначені застосування статті 6 (справа Меркіка та інші пороти Мальти ).

Таким чином, враховуючи предмет спору та заявлені позивачем вимоги про забезпечення позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення, що відповідає приписам п. 1 ч. 1 ст. 151 КАС України.

Крім цього, за приписами ч. 1 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження у виконавчому документі повинні бути зазначені окрім іншого й: повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; строк пред`явлення рішення до виконання.

Відповідно, вірність та повнота зазначення такої інформації є вимогою до форми ухвали в розумінні ст. 156 КАС України.

За змістом частини 1 статті 12 Закону Про виконавче провадження виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Тому, враховуючи що позивачем у даній справі й відповідно - стягувачем, не є суб`єкт владних повноважень, тому такий строк встановлено терміном 3 роки.

Керуючись статтями 150-154, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Задовольнити частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Навігаторспецбуд про забезпечення позову.

Зупинити дію розпорядження Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про призупинення операцій з бюджетними коштами № 4з/08 від 20.07.2020 року щодо зупинення операцій з бюджетними коштами по рахунку КП Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва Виконавчого органу київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - IBAN: UA058201720344321001100042764.

Дана ухвала підлягає негайному виконанню згідно з ч. 1 статті 156 КАС України.

Стягувачем у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали, є Товариство з обмеженою відповідальністю Навігаторспецбуд (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 3-А, код ЄДРПОУ 34412917), а боржником: Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві (01601, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-А, код ЄДРПОУ 37993783).

Строк пред`явлення ухвали до виконання до 13 серпня 2023 року.

Ухвала суду, відповідно до ч. 2 статті 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону №2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.І. Келеберда