Рішення

від 13.08.2020 по справі 640/19593/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2020 року м. Київ № 640/19593/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянської Я.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТІМА (проспект Науки, 42/1, корпус 11, кв.1, м. Київ, 03028, код ЄДРПОУ 30779884)

до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (вул. Народного ополчення, 5А, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ 43141377)

про визнання протиправним та скасування рішення, податкового повідомлення-рішення від 01.10.2019р. № 0001253201,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Тіма" (далі - позивач) з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати:

- рішення про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним ТОВ "Тіма" за адресою: Київська область, Обухівський район, с.Підгірці, вул. Боровкова, 79-А , від 01.07.2019р. № 22749/10/10-36-40-03-09;

- податкове повідомлення-рішення від 01.10.2019р. № 0001253201.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги зазначає, що рішення відповідача про відмову у видачі ліцензії на роздрібну торгівлю пальним є неправомірним, оскільки відповідачем на підставі акту фактичної перевірки встановлено факт роботи Товариства з обмеженою відповідальністю ТІМА без ліцензії з 01.07.2019 по 11.07.2019 року, внаслідок чого відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 01.10.2019 року №0001253201 про застосування штрафу у розмірі 250 000,00 грн.

Зазначає, що у випадку не винесення рішення про відмову у видачі ліцензії на роздрібну торгівлю пальним, відповідач не встановив би факту роботи позивача без ліцензії, а також не прийняв би оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.11.2019р. адміністративний позов залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому не погоджується з доводами позивача та зазначає, що суб`єкт господарювання, який подав заяву на отримання ліцензії на право торгівлі пальним не може на власне переконання посилатися на впевненість отримання ліцензії, при тому, не отримавши такої у контролюючому органі відповідно до законодавства. Тому, посилання позивача на те, що позивач вжив усіх залежних від нього заходів для своєчасного отримання ліцензії і дотримався вимог законодавства щодо здійснення роздрібної реалізації нафтопродуктів є необґрунтованим, оскільки позивач не отримавши від органу ліцензування відповідного дозволу (ліцензії) або рішення про відмову у видачі такого, здійснював упереджено продаж пального.

Також вказує на те, що нормами Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального від 19.12.1995 № 481/95-ВР не визначені критерії черговості розгляду поданих документів та видачі ліцензії, а встановлено термін їх видання.

Тому, у відповідача був граничний термін видачі ліцензії ТОВ Тіма або прийняття рішення про відмову в її видачі 02.07.2019 року. Однак, позивач вже 01.07.2019 року здійснювало реалізацію пального.

Крім того, відповідач вказує на те, що частиною 4 статті 16 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального від 19.12.1995 №481/95-ВР передбачено, що суб`єкт господарювання подає контролюючому органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату. Проте, на копії платіжного доручення ТОВ Тіма відповідна відмітка відсутня. В подальшому, позивач 04.07.2019 року подав заяву щодо отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним та копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату. За результатами розгляду документів, контролюючим органом 12.07.2019 року оформлено позивачу ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним.

Позивач у відзиві не погоджується із доводами відповідача та вказує на те, що податковий орган неправомірно обмежив суб`єктів господарювання, зокрема позивача, конкретним строком подання документів з 12.06.2019 року, незважаючи на те, що такі дії на той час законом або іншим нормативно-правовим актом регламентовані не були. Тому, встановлення будь-яких обмежень у строках подання заяви на отримання ліцензії було неправомірним.

Також зазначає, що подальша відмова податкового органу у видачі ліцензії позивачу на підставі поданих документів, порядок подання яких законом чітко регламентований не був (на час їх подання) законною вважатися не може.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Тіма" створено та здійснено державну реєстрацію 23.03.2000 року, основним видом господарської діяльності якого є 47.30 Роздрібна торгівля пальним.

23.11.2018 року Верховна Рада України прийняла Закон України №2628-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів . Цим Законом, окрім іншого, були внесені зміни до Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального від 19.12.1995 № 481/95-ВР та введено ліцензування діяльності, пов`язаної з торгівлею пальним. Цим Законом також встановлено порядок видачі та анулювання ліцензій. Положення цього Закону, які стосуються ліцензування, набрали чинності 01.07.2019 року.

13.06.2019 року, з метою отримання відповідної ліцензії, позивач звернувся до відповідача із заявою щодо видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним. Факт отримання відповідачем заяви підтверджується відповідним штампом від 13.06.2019 року №34192/10.

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами, до заяви від 13.06.2019 року на отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі позивачем додано наступні документи: платіжне доручення №82 від 13.06.2019 року на оплату ліцензії на роздрібну торгівлю пальним; копію свідоцтва про державну реєстрацію; копію довідки з ЄДРПОУ; копію договору земельної ділянки; копії дозволів №97.13.32, №56.13.32; копію акту введення в експлуатацію об`єкта №12; копію розпорядження районної державної адміністрації Київської області; копію довідки Підгірцівської с/рди; копію реєстраційного посвідчення РРО; копію свідоцтва про приймання РРО; копію книги обліку розрахункових операцій (КОРО).

01.07.2019 року листом №22749/10/10-36-40-03-09 відповідач повідомив позивача, що на підставі статей 15, 16 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального від 19.12.1995 №481/95-ВР прийнято рішення про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним ТОВ Тіма за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Підгірці, вул. Боровкова, 79-А.

Як встановлено судом, підставою відмови, відповідач вказав на те, що частиною 4 статті 16 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального від 19.12.1995 №481/95-ВР передбачено, що суб`єкт господарювання подає контролюючому органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату. При цьому, на копії платіжного доручення ТОВ Тіма відповідна відмітка відсутня.

Вказаний лист позивач отримав 05.07.2019 року , що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом і не заперечується сторонами, позивач 04.07.2019 року повторно подав заяву щодо отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, що підтверджується відповідною відміткою відповідача від 04.07.2019 року №37376/10 та копію платіжного доручення №82 від 13.06.2019 року із відміткою банку.

За результатами розгляду вказаних документів, відповідач 12.07.2019 року видав позивачу ліцензію №10160314201900421 на право роздрібної торгівлі пальним.

Згідно наказу Головного управління ДПС у Київській області від 30.08.2019 №17 контролюючим органом було здійснено фактичну перевірку юридичної особи ТОВ "Тіма" за адресою: Обухівський район, с. Підгірці, вул. Боровкова, 79-А, починаючи з 12.09.2019 року - 10 діб.

Вказаний наказ було вручено 12.09.2019 року директору ТОВ Тіма - Тимченко Олені Анатоліївні та пред`явлено направлення на перевірку №45 від 12.09.2019, №46 від 12.09.2019, про що свідчить підпис директора ТОВ Тіма Тимченко Олени Анатоліївни на вказаному наказі та направленнях.

За результатами фактичної перевірки відповідачем складено акт "Про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції від 13.09.2019 року №19/10-36-32-00-10/30779884, відповідно до якого перевіркою встановлено факт реалізації в період з 01.07.2019 року по 11.07.2019 року скрапленого газу на загальну суму 80 144,72 грн., що підтверджується електронною копією розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам`яті реєстраторів розрахункових операцій або пам`яті модемів наданих до органів Державної податкової служби по дротових або бездротових каналах у зв`язку в період з 01.07.2019 по 11.07.2019 року за відсутності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, чим порушено статтю 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального від 19.12.1995 №481/95-ВР.

На підставі вказаного акту перевірки від 13.09.2019 №19/10-36-32-00-10/30779884 винесено податкове повідомлення-рішення від 01.10.2019 №0001253201 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напої, тютюну та пального в сумі 250000,00 грн.

20.09.2019 року позивач через свого представника звернувся до відповідача із адвокатським запитом №20/1 про надання рішення про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним; заяви щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, поданої 13.06.2019 року з доданими до неї документів; заяви щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, поданої 04.07.2019 року з доданими до неї документів; документів, на підставі яких була проведена фактична перевірка позивача та був складений акт.

Як встановлено судом, за результатами розгляду вказаного адвокатського запиту, відповідач 25.09.2019 року листом №К3301/ФОП/10-36-32-00-12 надав позивачу наступні документи: лист ГУ ДФС у Київській області від 01.07.2019 №22749/10/10-36-40-03-09 з повідомленням про вручення поштового відправлення; заява щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним ТОВ Тіма від 13.06.2019 року з додатками до неї; заява щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним ТОВ Тіма від 04.07.2019 року з додатками до неї; наказ ГУ ДПС у Київській області від 30.08.2019 №17 та витяг з додатку №1 до нього.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням від 01.07.2019р. № 22749/10/10-36-40-03-09 про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним та податковим повідомленням-рішенням від 01.10.2019р. № 0001253201, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України та Законом України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального №481/95-ВР від 19.12.1995 (далі - Закон №481).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Згідно підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Згідно частини 1 статті 16 Закону №481 контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Щодо виявлених порушень, а саме: роздрібної торгівлі пальним за відсутності ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним суд виходить з наступного.

Згідно абзацу 57 статті 1 Закону №481 роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції / автогазозаправної станції / газонаповнювальної станції / газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" від 23.11.2018 №2628-111 були внесені зміни до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі -Закон №481), а саме: частину 20 статті 15 доповнено словами після слова "виробами" доповнити словами "або пальним", а після слова "ліцензій" - словами "на роздрібну торгівлю". Згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями Закону від 23.11.2018 №2628-111 вказана норма набирає чинності з 1 липня 2019 року. Отже, з 1 липня 2019 року запроваджено ліцензування роздрібної торгівлі пальним.

Судом встановлено, що 12.09.2019 року о 12 год.00 хв. на АЗС, яка розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Підгірці, вул. Боровкова, 79-А встановлено факт роздрібної торгівлі пальним без ліцензії з 01.07.2019 по 11.07.2019.

Позивач факт реалізації пального за відсутності ліцензії на роздрібну торгівлю не заперечує.

Позивач подав всі належні документи для отримання ліцензії, а також з огляду на те, що рішення про відмову у видачі ліцензії видано не було, станом на 01.07.2019 року, позивач розрахував на принцип мовчазної згоди, оскільки всі необхідні документи ним були подані, податковий орган ці документи прийняв, будь-яких зауважень щодо змісту цих документів податковий орган не пред`являв; до 05.07.2019 року відповідач не надавав позивачу будь-якої інформації щодо невидачі ліцензії.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач у заяві від 13.06.2019 року, а саме у пункті 12 вказаної заяви посилається на платіжне доручення №82 від 13.06.2019 року на суму 2000,00 грн. сплачену за отримання ліцензії. Також у пункті 16 вказаної заяви, директор ТОВ Тіма підтвердила достовірність інформації, зазначеної у документах.

Крім того, позивач через свого представника, звернувся з адвокатським запитом до Державної казначейської служби України щодо дати зарахування платежу за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним. У відповідь на адвокатський запит, Державна казначейська служба України, 09.12.2019 року листом №12-06-06/21705 зазначила, що 13.06.2019 року на рахунок №31118091010449, відкритий в Казначействі (МФО-899998) для зарахування надходжень за кодом класифікації доходів 22013300 Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним , надійшли кошти в сумі 2000,00 грн. від платника ТОВ Тіма (код ЄДРПОУ 30779884) згідно платіжного доручення від 13.06.2019 року №82 з призначенням платежу *;101;30779884; за ліцензію/оплата ліцензії за роздрібний продаж пального код 22013300 за рік; .

Згідно абзацу 9 частини 2 статті 17 Закону №481 до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії - 250000 гривень.

Оскільки позивач здійснював роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензії, відповідач застосував штрафні санкції на законних підставах.

Разом з цим, суд зазначає, що згідно п. 8 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Так, згідно частини 30 статті 15 Закону №481 ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п`ять років.

Положеннями статті 15 Закону №481 передбачено, що ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів.

Отже, ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним повинна бути видана органом, визначеним Кабінетом Міністрів України, не пізніше 20 календарних днів з дня одержання визначених ст. 15 Закону №481 документів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року N 1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" утворено Державну податкову службу шляхом реорганізації Державної фіскальної служби. Згідно з підпунктом 27 пункту 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року N 227 ДПС відповідно до покладених на неї завдань здійснює ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом. ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи.

Листом Державної фіскальної служби від 30.05.2019 року за № 17014/7/99-99- 12-01-01-17 на виконання Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" доведено територіальним органам - головним управлінням ДФС в областях та м. Києві, що суб`єкти господарювання можуть подати документи на розгляд до органу ліцензування для отримання відповідних ліцензії на адресу Головних управлінь ДФС в областях та м. Києві за місцем роздрібної торгівлі пальним починаючи з 12.06.2019. При цьому головні управління ДФС у областях та м. Києві мають видавати зазначені ліцензії суб`єктам господарювання починаючи з 01.07.2019.

Виходячи із норм Закону №481 та листа Державної фіскальної служби від 30.05.2019 року за № 17014/7/99-99- 12-01-01-17 відповідач мав право видавати ліцензії на роздрібну торгівлю пальним з 1 липня 2019 року, тобто з дня, коли при здійсненні роздрібного продажу пального за відсутності ліцензії наступала відповідальність у вигляді штрафу.

Як зазначено у п. 70 рішення Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року "Рисовський проти України" Європейський суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Вказаний принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовний спосіб. Європейський суд звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Таким чином, у зв`язку з тим, що Законом №481 чітко не врегульовано відносини щодо органу, який видає ліцензії на роздрібну торгівлю пальним, а Державна фіскальна служба України лише 30.05.2019 року направила лист за № 17014/7/99-99- 12-01-01-17 із розпорядження про видачу ліцензій головними управліннями в областях з 1 липня 2019 року, держава штучно створила для добросовісних платників перешкоди в господарюванні що призвело до накладення штрафу на Позивача.

При вирішенні вказаного спору судом взято до уваги пп. 4.1.4 ПК України, згідно з яким у разі якщо норми законодавчих актів припускають неоднозначне (множинне) трактування, то правомірним вважається саме рішення платника податків, а не контролюючого органу, та п. 56.21 ст. 56 ПК України, який регламентує, що у разі коли норма цього закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Так, до 01.07.2019 року, Закон №481 не передбачав ліцензування роздрібної торгівлі паливом. Фактично редакція цього закону зі змінами та доповненнями від 23.11.2018 року № 2628 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" розширила його дію та погіршила становище позивача. При цьому Кабінет Міністрів України не визначив органи виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання, уповноважені видавати такі ліцензії.

Суд зазначає, що позивач подав заяву про отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Підгірці, вул. Боровкова, 79-А, 13.06.2019 року, тому розраховував, що ліцензія має бути видана протягом 20 календарних днів, тобто до 02.07.2019 року, а фактично ліцензія була видана 11.07.2019 року, термін дії якої з 12.07.2019 року по 12.07.2024 року.

Судом встановлено, що відповідно до норм Закону №481 ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач 13.06.2019 року подав заяву на отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, тобто у відповідача граничний термін видачі ліцензії або прийняття рішення про відмову у її видачі - 02.07.2019 року.

При цьому, відповідач 01.07.2019 року прийняв рішення про відмову у видачі ліцензії, тобто в термін, визначений статтею 15 Закону №481 та направив позивачу, який отримав 05.07.2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Аналізуючи наведені вище норми суд зазначає, що суб`єкт господарювання, який має намір здійснювати оптову торгівлю пальним, з 01.07.2019 року повинен отримати в уповноваженого органу виконавчої влади відповідну ліцензію на кожне місце роздрібної торгівлі пальним. За відсутності ліцензії, суб`єкт господарювання несе відповідальність, передбачену приписами статті 17 Закону №481, у вигляді штрафу - 250000 гривень.

Суд зазначає, що позивачем здійснювалася реалізація пального за відсутності відповідної діючої ліцензій вже 01.07.2019 року, що останнім не заперечується.

Як вже зазначено судом, до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії - 250000 грн.

Таким чином, суб`єкт господарювання, який реалізує пальне без відповідної ліцензії, повинен нести відповідальність, передбачену приписами статті 17 Закону №481/95-ВР.

З урахуванням наведеного, у суду відсутні правові підстави для задоволення позову, оскільки спірне рішення відповідає обставинам справи та нормам матеріального права.

На думку суду, у спірних правовідносинах відповідач діяв без порушення меж повноважень, визначених Законами України, а також обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. 18 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б спростовували законність реалізації пального в період з 01.07.2019 року по 11.07.2019 року позивачем до суду не надано.

Приймаючи до уваги відмову у задоволенні позову, розподіл судових витрат у відповідності до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судом не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ТІМА (проспект Науки, 42/1, корпус 11, кв.1, м. Київ, 03028, код ЄДРПОУ 30779884) - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська