Рішення

від 13.08.2020 по справі 414/470/20

КРЕМІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2020 року м. Кремінна

Справа № 414/470/20

Провадження № 2/414/201/2020

Кремінський районний суд Луганської області

у складі : головуючого судді Ковальова В.М.

за участю: секретаря Олєйнікової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кремінського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кудряшівської загальноосвітньої школи I-II ступенів Кремінського району Луганської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, відділ освіти Кремінської районної державної адміністрації Луганської області, про стягнення грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, та стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 27 лютого 2020 року звернулася до суду із позовом, який вона уточнила 17 березня 2020 року /а.с.41-48/, в обґрунтування якого посилається на те, що вона з вересня 2007 року працювала вчителем у Кудряшівській загальноосвітній школі I-II ступенів Кремінського району /далі ЗОШ/. Вона має на утриманні двох малолітніх дітей 2004 та 2009 років народження. При її звільненні за власним бажанням 30 серпня 2019 року їй не була виплачена компенсація за невикористані додаткові відпустки як жінці, яка має двох дітей віком до 15 років, за період 2012 -2019 років. Її намагання добровільно вирішити вказане питання залишилось без задоволення. Тому просить стягнути з ЗОШ на її користь компенсацію в розмірі 25 780 грн. та середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день звернення з позовом до суду в розмірі 57 780 грн.

Директор ЗОШ Сухаревська І.Є. надала відзив на позовну заяву /а.с. 110/, відповідно до якого позивач має право на вказану соціальну відпустку, але вона жодного разу не зверталася з відповідною заявою про надання відпустки, тому позовні вимоги не визнає.

Представник третьої особи Горбачова Л. С. надала відзив на позовну заяву /а.с.59-61/, відповідно до якого у задоволенні вимог позивача необхідно відмовити у зв`язку з не реалізацією останньою свого права на надання соціальної відпустки за вказаний нею період та отримання компенсації при звільненні.

У судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача ОСОБА_3 та представник третьої особи Мацегора О.О. позов не визнали з підстав, викладених у відзивах на позов.

Вислухавши пояснення учасників справи, розглянувши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до копії трудової книжки /а.с.13/, копії свідоцтв про народження /а.с.11-12/ ОСОБА_1 з 05 вересня 2007 року по 30 серпня 2019 року працювала вчителем у ЗОШ, Звільнилася 30 серпня 2019 року за власним бажанням. Вона має дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заявою від 07 лютого 2020 року /а.с.14/ позивач звернулася до ЗОШ з вимогами про виплату їй компенсації за невикористані додаткові соціальні відпустки за період 2012-2019 років.

Відповіддю від 12 лютого 2020 року та 13 лютого 2020 року /а.с.22, 24/ відділ освіти Кремінської районної державної адміністрації та ЗОШ відмовили позивачу у задоволенні її вимог з підстав відсутності відповідних заяв від неї, тому це право не було нею реалізовано.

Відсутність відповідних заяв від позивача підтвердила директор ЗОШ ОСОБА_3 /а.с.23/.

Відповідно до ст. ст. 4, 19 ЗУ Про відпустки додаткова відпустка працівникам, які мають дітей, відноситься до соціальної відпустки і вона надається щорічно з оплатою тривалістю 10 днів без урахуванням святкових і неробочих днів /ст.73 КЗпП України/.

Згідно до ст. 24 цього Закону ця відпустка не належить до виду щорічних і може надаватися у будь-який час протягом календарного року, незалежно від відпрацьованого часу і дати народження дітей - до чи після. Якщо працівник, який має право на соціальну відпустку, з якихось причин не скористався правом у разі досягнення дитиною певного віку або ж за кілька попередніх років, він має право використати цю відпустку, а в разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачена компенсація за всі невикористані дні відпусток.

Законодавством не встановлено ні строку давності, після якого втрачається право на додаткову соціальну відпустку працівникам, які мають дітей, ні наявність обов`язкової заяви жінки про отримання компенсації при звільненні її з роботи. Право на додаткову соціальну відпустку залежить від віку дитини.

У ст.19 вказаного Закону визначено вік дітей лише для такої категорії працівників, як жінка, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років .

Вказана правова позиція викладена у п.п. 20, 34, 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2018 року у справі № 620/4218/18.

Відповідно до ч.1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення.

Стаття 117 цього Кодексу вказує, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначені в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

Розрахунок суми компенсації за невикористані соціальні відпустки у розмірі 57 780 грн. та суми середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 57 780 грн. учасниками справи не оспорюється /а.с.48/.

Доводи представників відповідача та третьої особи про відсутність у позивача права на отримання компенсації у зв`язку з недотриманням останньою процедури реалізації цього права є штучно створеними.

Закріплене на законодавчому рівні вказане право позивача є абсолютним, яке не підлягає обмеженню за будь-яких обставин.

Це узгоджується з принципом 4 Декларації прав дитини щодо користування благами соціального забезпечення та спеціального /додаткового/ догляду за дітьми з боку позивача, яке гарантується національним законодавством України.

Необхідно також звернути увагу на те, що з практики ЄСПЛ, у контексті Європейської конвенції, можна зробити висновок, що розуміння власності /майна, у даному випадку компенсації у грошовому вимірі/ постійно розширюється. Цей Суд постійно говорить, що власність в розумінні Конвенції та Протоколу /захист права власності/ до неї - це автономне явище, яке жодним чином не пов`язане із національним його розумінням та має тлумачитися незалежно від національного/.

Як свідчить аналіз практики застосування ст.1 Першого протоколу Європейської конвенції до майна, крім рухомих і нерухомих речей, відносяться законні розрахунки щодо настання певних обставин.

Таким чином концепція майна в сенсі ст.1 Протоколу не означає виключно володіння речовими об`єктами, тому окремі права та інтереси, які складають розрахунки не отриманих сум, також можуть вважатися речовими правами.

Складовою захисту права на мирне володіння своїм майном, гарантованого ст.1 Першого протоколу, є превентивні способи захисту права власності, тому згідно зі ст. 15 ЦК України суб`єктивне право має бути захищено в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням викладеного суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Позивач при зверненні до суду сплатила судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп., який відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на її користь.

Керуючись ст.ст. 12,13,77-81, 141, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кудряшівської загальноосвітньої школи I-II ступенів Кремінського району Луганської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, відділ освіти Кремінської районної державної адміністрації Луганської області, про стягнення грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, та стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку задовольнити.

Стягнути з Кудряшівської загальноосвітньої школи I-II ступенів Кремінського району Луганської області /адреса: вул. Шкільна. 18, с. Кудряшівка Кремінського району Луганської області, код ЄДРПОУ 35753153/ на користь ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 / грошову компенсацію за невикористані соціальні відпустки за період з 2012 року по 2019 рік включно в розмірі 25 680 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 57 780 грн. і судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп., а всього 84 300 грн. (вісімдесят чотири тисячі триста гривень) 80 коп. з відрахуванням обов`язкових платежів в частині стягнення компенсації та середнього заробітку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Луганського апеляційного суду через Кремінський районний сул Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складання. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.М. Ковальов