Постанова

від 30.08.2007 по справі 20-4/328-2/362-11

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-4/328-2/362-11

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

27 серпня 2007 року   Справа № 20-4/328-2/362-11

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Котлярової О.Л.,

суддів                                                                      Лисенко В.А.,

                                                                                          Ткаченка М.І.,

за участю представників:

заявника: Безбородов А.О., довіреність № 401-1967 від 06.08.2007,

боржника:

Державного підприємства "Севастопольське управління океанічного риболовства":

                   не з'явився,

закритого акціонерного товариства "Севастопольська рибодобувна компанія":

                  Білов А.О., довіреність № 070111/1 від 11.01.2007,

органу виконання рішень:

                 не з'явився,

розглянувши апеляційні скарги Державного підприємства "Севастопольське управління океанічного риболовства" та відкритого акціонерного товариства "Судноремонтний комплекс "Севморсудноремонт" на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя  Дмитрієв В.Є.) від 18 липня 2007 року у справі №20-4/328-2/362-11

за заявою відкритого акціонерного товариства "Судноремонтний комплекс "Севморсудноремонт" (вул. Гер. Севастополя, 13,Севастополь,99011)

про заміну сторони виконавчого провадження - боржника

з Державного підприємства "Севастопольське управління океанічного риболовства" (вул. Правди, 10,Севастополь,99014)

на закрите акціонерне товариство "Севастопольська рибодобувна компанія" (вул. Машинобудівельна, 50а, Київ, 03067)

орган виконання рішень -  Відділ державної виконавчої служби Гагарінського районного управлінняюстиції м. Севастополя (пр. Жовтн. Революції, 8,Севастополь,99038)

про стягнення заборгованості за договором

                                                            ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від  18 липня 2007 року (суддя Дмитрієв В.Є.) у справі №20-4/328-2/362-11 у задоволенні заяви відкритого акціонерного товариства „Судноремонтний комплекс „Севморсудноремонт” про заміну сторони виконавчого провадження боржника  Державне підприємство „Севастопольське управління океанічного риболовства” на боржника закрите акціонерне товариство „Севастопольська рибодобувна  компанія” при виконанні рішення у цій справі відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що  закрите акціонерне товариство „Севастопольська рибодобувна компанія” не є правонаступником Державного підприємства „Севастопольське управління океанічного риболовства”.

Не погодившись з ухвалою суду, Державне підприємство „Севастопольське управління океанічного риболовства” подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, заяву  про заміну сторони у виконавчому провадженні задовольнити, вважаючи  висновки, викладені в ухвалі суду, такими, що не відповідають обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги, підприємство вказує, що суду першої інстанції надавались документи, що підтверджують фактичну реорганізацію Державного підприємства „Севастопольське управління океанічного риболовства” відповідно до діючого на той час законодавства, яке також не передбачало припинення юридичної особи, з якої здійснено виділення нової юридичної особи.

Також не погодившись з ухвалою суду, апеляційну скаргу подало товариство з обмеженою відповідальністю „Судноремонтний комплекс „Севморсудноремонт”, в якій теж просить ухвалу суду скасувати, заяву задовольнити. В якості підстав для скасування ухвали суду вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому що діюче на момент створення Державного підприємства „Севастопольська рибодобувна компанія” законодавство однією з форм реорганізації передбачало відокремлення (виділення) з переходом у відповідних частинах прав та обов'язків. При цьому  невказання в установчих документах про правонаступництво не є однознаковою підставою для висновку про його відсутність при наявності документів, що свідчать про перехід прав та обов'язків (роздільний баланс, акт прийому передачі кредиторської заборгованості у сумі 908909 грн.). Так як у  законодавстві  чітко не встановлена правова природа роздільного балансу, на думку скаржника, судом першої інстанції неправильно зроблений висновок, що наданий роздільний баланс є передаточним.

Відзивів на апеляційні скарги не надійшло.

У судовому засіданні відкрите акціонерне товариство „Судноремонтний комплекс „Севморсудноремонт” підтримало доводи своєї апеляційної скарги,  закрите акціонерне товариство „Севастопольська рибодобувна компанія” просило розгляд справи відкласти до розгляду справи про банкрутство Державного підприємства „Севастопольське управління океанічного риболовства”.

Судова колегія, розглянув клопотання, вважає його не підлягаючим задоволенню, тому що стаття 77 Господарського процесуального кодексу України не передбачає такої підстави для відкладення розгляду справи як розгляд іншої справи.

Відділ Державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції  м. Севастополя у судове засідання представника не направив, про причини неявкі не повідомив, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.

Державне підприємство „Севастопольське управління океанічного риболовства” просило розгляд справи відкласти у зв'язку з відрядженням керівництва та юрисконсульта.

Враховуючи викладене, а також те, що  чинне законодавство не обмежує коло представників юридичних осіб при розгляді адміністративної справи,  судова колегія вважає, що клопотання Державного підприємства „Севастопольське управління океанічного риболовства” задоволенню не підлягає, у справі достатньо доказів для розгляду апеляційних скарг без участі  нез'явившихся учасників процесу.

Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.

5 вересня 2001 року рішенням  господарського суду міста Севастополя у справі № 20-4/328-2/362 з Державного підприємства „Севастопольське управління океанічного риболовства” користь товариства з обмеженою відповідальністю „Судноремонтний комплекс „Севморсудноремонт” стягнута  заборгованість у сумі 193914,31 грн.

На виконання рішення  суду  28 вересня 2001 року було видано наказ, на підставі якого відкрито виконавче провадження.

17 жовтня 2006 відкрите акціонерне товариство „Судноремонтний комплекс „Севморсудноремонт” (правонаступник стягувача) звернулось до господарського суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження –боржника Державне підприємство „Севастопольське управління океанічного риболовства” на закрите акціонерне товариство „Севастопольська рибодобувна компанія”.

Як підставу для здійснення заміни підприємство вказує передачу кредиторської заборгованості Державного підприємства „Севастопольське управління океанічного риболовства” у сумі 908909 грн. відповідно до акту № 40 від 14 грудня 2003 року  Державному підприємству „Севастопольська рибодобувна компанія”, правонаступником якого є закрите акціонерне товариство „Севастопольська рибодобувна компанія”.

З матеріалів справи слідує, що відповідно до наказу Державного департаменту рибного господарства № 121 від 31 липня 2002 було створено Державне підприємство “Севастопольська рибодобувна компанія”, на баланс  якого передано наступне майно:

-від Державного підприємства “Укррибфлот”  - БКРТ “Наталья Ковшова”, РКТС “Николай Фильченков”, УПС “Курс”, а також  суми зобов`язань, відповідні балансової вартості  цих суден,

-від Державного підприємства „Севастопольське управління океанічного риболовства”  було передано РКТС “Антарктида” з судовим майном –згідно балансовій вартості, а також  суми зобов`язань, відповідні балансової вартості переданих основних фондів.

Відповідно до наказу № 207 від 07 грудня 2002 року на баланс Державного підприємства “Севастопольська рибодобувна компанія”  також було передано:

- з балансу Державного підприємства “Укррибфлот” - РКТС “Генерал Петров”, а також суми зобов`язань, відповідні його балансової вартості,

- з балансу Державного підприємства „Севастопольське управління океанічного риболовства” - БАТМ “Григорий Ковтун”, БАТМ “Анатолій Ганькевич” з  сумами зобов`язань, відповідними балансової вартості.

На виконання наказів були складені  акти прийома-передачі суден.

Актом № 40 від 14 грудня 2003 року  з балансу боржника Державного підприємства „Севастопольське управління океанічного риболовства”  на баланс Державного підприємства „Севастопольська рибодобувна компанія” передана заборгованість перед відкритим акціонерним товариством „Судноремонтний комплекс „Севморсудноремонт” у сумі 908908,94 грн.

На підставі  наказу Державного Департаменту рибного господарства України № 370 від 29 грудня 2003 року, наказів Фонду державного майна України № 2335 від 23 грудня 2003 року та № 2365 від 29 грудня 2003 року Державне підприємство “Севастопольська рибодобувна компанія”  було реорганізовано в закрите акціонерне товариство “Севастопольська рибодобувна компанія”, яке, як прямо вказано в наказах,   є його правонаступником, що  також знайшло своє відображення у Статуті.

Відповідно до частини 1  статті 37 Цивільного кодексу УРСР, яка діяла на час створення Державного підприємства “Севастопольська рибодобувна компанія”, однією з форм реорганізації було виділення із складу юридичних осіб однієї або кількох юридичних осіб, до яких, відповідно до розподільчого  балансу переходять права та обов`язки реорганізованої особи.

Згідно зі статтею  34 Закону України “Про підприємства в Україні”, в редакції, яка діяла на час створення Державного підприємства “Севастопольська рибодобувна компанія”, реорганізація підприємства провадиться з дотриманням вимог антимонопольного законодавства за рішенням власника, а у випадках, передбачених цим Законом, - за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду або арбітражного суду.

Апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції, що накази про створення Державного підприємства “Севастопольська рибодобувна компанія” та Статут підприємства  не містять рішення власника про проведення реорганізації Державного підприємства „Севастопольське управління океанічного риболовства” шляхом виділення з його складу Державного підприємства „Севастопольська рибодобувна компанія”, а  напроти вказують, що основою для створення Державного підприємства „Севастопольська рибодобувна компанія”  є  державна власність, що не дає підстав вважати наявність реорганізації будь-яким шляхом.

Відповідно до пункту 10 Роз`яснень Вищого арбітражного суду  № 02-5/334 від 12 вересня 1996 року “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із створенням, реорганізацією та ліквідацією підприємств”, вирішуючи питання про правонаступництво, потрібно мати на увазі, що запис в установчих документах про правонаступництво має істотне значення для визнання правонаступництва.

А як вказано вище, Статут Державного підприємства „Севастопольська рибодобувна компанія” такої вказівки не містить, у той час як у Статуті закритого акціонерного товариства „Севастопольська рибодобувна компанія” прямо вказано про створення його на базі державного підприємства шляхом  реорганізації та  правонаступництво.

Також на думку судової колегії суд першої інстанції правильно розцінив, що акт прийома-передачі  кредиторської заборгованості не є розподільчим балансом.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 962 від 15 серпня 1996 року „Про затвердження Методики оцінки вартості майна під час приватизації”, яка одна з діючих законодавчих актів  надає поняття "розподільчий баланс", під розподільчим балансом підприємства розуміється  - баланс, що складається під час відокремлення (виділення) об'єктів із цілісного майнового комплексу.  

Однак, як слідує з акту № 40 прийома-передачі  Державним підприємством „Севастопольська рибодобувна компанія” кредиторської заборгованості  Державного підприємства „Севастопольське управління океанічного риболовства” він був складений 14 грудня 2003 року, у той час як створення Державного підприємства „Севастопольська рибодобувна компанія” відбулося 31 липня 2002 року.

Вказання на неузгодження передаточного балансу при створенні Державного підприємства „Севастопольська рибодобувна компанія” через розбіжності, відсутності аудиторської перевірки та вилучення документів УНМ ДПА в м. Севастополі судовою колегія не приймаються до уваги як поважні причини складення розподільчого балансу  значно пізніше створення підприємства, тому що ні суду першої інстанції, ні апеляційній інстанції не були надані докази, підтверджуючи складення хоти проекту цього балансу.

Доказів включення суми заборгованості у розмірі 193914,31 грн. до  зобов'язань переданих наказами № 121 від 31 липня 2002 та № 207 від 07 грудня 2002 року з балансу Державного підприємства „Севастопольське управління океанічного риболовства” на баланс Державного підприємства „Севастопольська рибодобувна компанія” суду не надано.

Згідно зі статтею 25 Господарського процесуального кодексу України заміну сторони допускається у разі її вибуття в спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні, але виключно по тій підставі, коли це відбулося в результаті реорганізації підприємства або організації.

Таке ж положення містить і стаття 11 Закону України „Про виконавче провадження”, відповідно до якої у разі вибуття однієї зі сторін державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторони, а також зацікавлена сторона мають право звернутися до суду заявою про заміну сторони її правонаступником”.

Враховуючи те, що реорганізація підприємства - сторони у справі - не мала місця,  процесуальне правонаступництво  неможливе.

Судова колегія  вважає, що суд першої інстанції не допустив помилки при посиланні на статтю 520 Цивільного кодексу України, яка не діяла у момент створення Державного підприємства „Севастопольська рибодобувна компанія”, тому що це не  стало підставою для відмови у задоволенні заяви.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що апеляційні скарги необґрунтовані, тому задоволенню не підлягають, ухвала судом першої інстанції прийнята при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, висновки, викладені у судовому рішенні, відповідають обставинам справи, інших підстав для зміни (скасування) ухвали суду не має.  

Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103,  статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

Апеляційні скарги відкритого акціонерного товариства  "Судноремонтний комплекс "Севморсудноремонт" і Державного підприємства "Севастопольське управління океанічного риболовства"  залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 18 липня 2007 року у справі № 20-4/328-2/362-11 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                  О.Л. Котлярова

Судді                                                                                В.А. Лисенко

                                                                                          М.І. Ткаченко