Постанова

від 11.08.2020 по справі 120/2192/19-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/2192/19-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Слободонюк М.В.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

11 серпня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Курка О. П. ,

секретар судового засідання: Аніщенко А.О.,

за участю:

представника позивача: Петрук Людмили Іванівни

представника відповідача: Гуменюк Віри Миколаївни

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року (ухвалене в м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" до Управління освіти Жмеринської міської ради Вінницької області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , фізична особа - підприємець ОСОБА_2 про визнання незаконними рішень та відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И В :

в липні 2019 року позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Управління освіти Жмеринської міської ради Вінницької області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , фізична особа - підприємець ОСОБА_2 про визнання незаконними рішень та відшкодування шкоди.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції в повному обсязі та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Так, апелянта зазначає що ТОВ "Вінпродтрейд" було учасником закупівель, які проводило управління освіти через систему "Prozorro" про предметам закупівлі ДК 021:2015:15530000-2 "Вершкове масло", ідентифікатор UA-2018-11-26-002950-c, та ДК 021:2015:15220000-6 "Риба, рибне філе та інше м`ясо риби морожені", ідентифікатор UA-2018-11-26-003143-с. За результатами аукціону по предмету закупівлі "Вершкове масло", який відбувся 12.12.2018 року, переможцем торгів визнано ФОП ОСОБА_1 за результатами аукціону по предмету закупівлі "Риба, рибне філе та інше м`ясо риби морожені", який відбувся 18.12.2018 року, переможцем торгів визнано ФОП ОСОБА_2

Вважаючи, що тендерна пропозиція ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 не відповідає вимогам тендерної документації відповідача, у зв`язку з чим останнім мала бути відхилена, позивач звернувся зі скаргами щодо порушення управлінням освіти порядку проведення процедури торгів до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Однак, після прийняття органом оскарження відповідних скарг до розгляду, відповідачем 04.01.2019 року прийнято рішення про відміну торгів по вказаним вище двом процедурам з підстав скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що оформлено протоколами від 04.01.2019 року № б/н. Як наслідок, після оприлюднення інформації про дані рішення, Постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України 21.01.2019 року прийняті рішення про припинення розгляду скарг позивача.

На переконання апелянта, рішення відповідача від 04.01.2019 року, що оформлені протоколами б/н про відміну торгів є незаконними та прийнятими всупереч вимог статей 28, 30, 31, 32, 36 Закону України "Про публічні закупівлі", положеннями яких не передбачена можливість для замовника міняти послідовність рішень, а саме після прийнятого рішення про укладення договору з переможцем торгів приймати рішення про відміну торгів або визнання їх такими, що не відбулися. Посилання в оскаржуваних рішеннях на скорочення видатків, як на підставу для визнання торгів такими, що не відбулися, є надуманою та необґрунтованою, оскільки діючі норми закону передбачають можливість узгоджувати з постачальником обсяги закупівель зважаючи на фактичний обсяг видатків.

У зв`язку з чим вважає, що оскаржувані рішення підлягають скасуванню.

04 лютого 2020 року до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначено про безпідставність її доводів.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримала, просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача щодо задоволення вимога апеляційної скарги заперечувала, просила суд відмовити в її задоволенні.

Треті особи в судове засідання не з`явились. Про час, день та місце розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи неоспорені факти про те, що 26.11.2018 року управління освіти оприлюднило оголошення про проведення відкритих торгів по предметах закупівлі: ДК 021:2015:15530000-2 "Вершкове масло", ідентифікатор UA-2018-11-26-002950-c, а також ДК 021:2015:15220000-6 "Риба, рибне філе та інше м`ясо риби морожені", ідентифікатор UA-2018-11-26-003143-с.

По предмету закупівлі "Вершкове масло" на розгляд замовнику подано цінові пропозиції від ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 та ТОВ "Вінпродтрейд". По предмету закупівлі "Риба, рибне філе та інше м`ясо риби морожені" подано цінові пропозиції ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 та ТОВ "Вінпродтрейд".

За результатами проведення електронного аукціону по предмету закупівлі "Вершкове масло", який відбувся 12.12.2018 року переможцем торгів визнано ФОП ОСОБА_1 , з якою тендерним комітетом управління освіти прийнято рішення від 17.12.2018 року про намір укласти договір щодо закупівлі відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.

За результатами проведення електронного аукціону по предмету закупівлі "Риба, рибне філе та інше м`ясо риби морожені", який відбувся 18.12.2018 року переможцем торгів визнано ФОП ОСОБА_2 , з яким тендерним комітетом управління освіти прийнято рішення від 19.12.2018 року про намір укласти договір щодо закупівлі відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.

Не погодившись із прийнятими рішеннями та вважаючи, що тендерні пропозиції переможців процедур ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 не відповідають вимогам тендерної документації Замовника, позивач оскаржив дані процедури закупівель до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Так, по предмету закупівлі "Вершкове масло", ідентифікатор UA-2018-11-26-002950-c позивачем подано скаргу № 448 від 28.12.2018 року, а по предмету закупівлі "Риба, рибне філе та інше м`ясо риби морожені", ідентифікатор UA-2018-11-26-003143-с подано скаргу № 450 від 29.12.2018 року.

За подання таких скарг до органу оскарження позивачем у відповідності до ст. 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2016р. №291 внесено плату в розмірі 5000 грн. за кожне оскарження процедури закупівель, а всього на суму 10000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 514 та № 515 від 28.12.2018 року.

Рішеннями Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 46-р/пк-пз від 03.01.2019 року та № 71-р/пк-пз від 04.01.2019 року скарги позивача від 28.12.2018 року та від 29.12.2018 року прийняті до розгляду, засідання по яких призначено на 21.01.2019 року.

Однак, на засіданні тендерного комітету управління освіти, яке відбулося 04.01.2019 року, прийнято рішення, оформлене протоколом б/н про відміну процедури відкритих торгів на закупівлю товару ДК 021:2015:15530000-2 "Вершкове масло", ідентифікатор UA-2018-11-26-002950-c, шляхом визнання їх такими, що не відбулися на підставі ч. 2 ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі" з причин: "скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг".

Аналогічне рішення 04.01.2019 року у формі протоколу б/н прийнято відповідачем і щодо торгів на закупівлю товару ДК 021:2015:15220000-6 "Риба, рибне філе та інше м`ясо риби морожені", ідентифікатор UA-2018-11-26-003143-с шляхом визнання їх такими, що не відбулися на підставі ч. 2 ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі" з причин: "скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг".

Як наслідок прийнятих відповідачем рішень, Постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель 21.01.2019 року прийняті рішення № 621-р/пк-пз та № 622-р/пк-пз про припинення розгляду скарг ТОВ "Вінпродтрейд" щодо оскарження процедури закупівель масла вершкового та риби мороженої на підставі ч.5 ст. 18 Закону України "Про публічні закупівлі".

Вважаючи дії та рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Аналізуючи доводи апелянта, що до протиправності дій відповідача при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів зазначає слідуюче.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначені Законом України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року N 922-VIII (далі по тексту - Закон N 922).

Відповідно до п. 29 ч. 1 ст. 1 Закону N 922, тендерна документація - документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

Згідно п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону N 922, тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону N 922, замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію - не пізніше ніж за 15 днів до дня розкриття тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині четвертій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж; зміни до тендерної документації та роз`яснення до неї (у разі наявності) - протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення або надання роз`яснень; оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду (у разі здійснення закупівлі за рамковими угодами) - не пізніше ніж через сім днів з дня укладення рамкової угоди; протокол розгляду тендерних пропозицій - протягом одного дня з дня його затвердження; повідомлення про намір укласти договір про закупівлю - протягом одного дня з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі; інформацію про відхилення тендерної пропозиції учасника - протягом одного дня з дня прийняття рішення про відхилення; договір про закупівлю - протягом двох днів з дня його укладення; повідомлення про внесення змін до договору - протягом трьох днів з дня внесення змін; звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання; звіт про укладені договори - протягом одного дня з дня укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону N 922 для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб).

Стаття 31 Закону N 922 передбачає вичерпний перелік підстав для відміни замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися, який розширеному тлумаченню не підлягає.

Так, згідно частини 1 ст. 31 Закону N 922 замовник відміняє торги в разі: відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг; неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель; порушення порядку оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі, повідомлення про намір укласти договір, передбаченого цим Законом; подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій; допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій; відхилення всіх тендерних пропозицій згідно з цим Законом. Про відміну процедури закупівлі за такими підставами має бути чітко визначено в тендерній документації. Торги може бути відмінено частково (за лотом).

Частиною 2 статті 31 Закону N 922 визначено, що замовник має право визнати торги такими, що не відбулися, у разі: якщо ціна найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції перевищує суму, передбачену замовником на фінансування закупівлі; якщо здійснення закупівлі стало неможливим унаслідок непереборної сили; скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг. Замовник має право визнати торги такими, що не відбулися частково (за лотом).

Повідомлення про відміну торгів або визнання їх такими, що не відбулися, оприлюднюється в електронній системі закупівель замовником протягом одного дня з дня прийняття замовником відповідного рішення та автоматично надсилається усім учасникам електронною системою закупівель (ч. 3 ст. 31 Закону N 922).

Аналіз положень статті 31 Закону N 922 вказує на те, що даною нормою чітко розмежовані підстави для відміни торгів та визнання їх такими що, не відбулися.

Колегія суддів зауважує, що з моменту визначення переможця торгів та встановлення відповідності пропозиції такої особи (переможця) вимогам тендерної документації та вимогам Закону України "Про публічні закупівлі" дійсно неможливо відмінити торги у порядку, передбаченому частиною 2 статті 31 Закону N 922.

У даному випадку скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, відповідно до абз. 3 частини 2 статті 31 Закону N 922 може бути підставою для визнання торгів такими, що не відбулися.

При цьому вказана норма не містить жодних обмежень щодо прийняття тендерним комітетом рішення про визнання торгів такими, що не відбулись в тому числі і на етапі визнання переможцем торгів та виявлення наміру укладення договору з такою особою.

У зв`язку з чим, колегія суддів приходить до висновку про помилковість доводів апелента стосовно того, що Законом N 922 не передбачена можливість для замовника міняти послідовність прийнятих рішень в процедурах закупівель, оскільки передбачені у ч. 2 ст. 31 Закону N 922 підстави для визнання торгів такими, що не відбулись визначені законодавцем з метою врегулювання спірних питань пов`язаних і процедурою закупівель в тому числі і після проведення торгів та прийняття рішення про укладення договору з переможцем торгів.

Колегія суддів критично відноситься до доводів апелянта щодо неможливості змінювати послідовність рішень, а саме змінювати рішення про відміну торгів після прийняття рішення про визначення переможцем торгів та рішення про намір укласти договір, з огляду на наступне.

Як зазначено у частині 4 статті 11 Закону № 922 рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови.

Проаналізувавши протоколи засідань тендерного комітету управління освіти № б/н від 04.01.2019 року (т. 2 а.с. 3-5) судом апеляційної інстанції встановлено, що в межах розгляду відповідних питань порядку денного головою тендерного комітету ОСОБА_3 запропоновано внести на голосування питання щодо визнання процедури відкритих торгів на закупівлю товару (вершкового масла - ідентифікатор закупівлі UA-2018-11-26-002950-c, риби мороженої ідентифікатор закупівлі UA-2018-11-26-003143-с) такими, що не відбулись відповідно до ч. 2 ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі", за що проголосувало "за" 5 членів тендерного комітету, "проти" та "утрималися" - не має.

Таким чином прийняті відповідачем рішення стосувалися саме процедури визнання торгів такими, що не відбулися відповідно до ч. 2 ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі", а не відміни торгів, про що згадується у заключній частині протоколів засідання тендерного комітету від 04.01.2019 року. Наведене також підтверджується і тим, що у другому пункті двох протокольних рішень від 04.01.2019 року міститься доручення секретарю тендерного комітету оприлюднити повідомлення про визнання торгів такими, що не відбулися.

Тобто суд констатує той факт, що оскаржувані рішення від 04.01.2019 року, що є предметом даного спору, прийняті відповідачем за наслідками розгляду питання про визнання торгів такими, що не відбулися, яке в широкому розумінні цього поняття є формою відміни закупівлі в цілому.

Даючи оцінку доводам апелянта щодо безпідставності прийняття оскаржуваних рішень та навмисному скороченні видатків та строків поставки, суд зазначає наступне.

Так, зі змісту протоколів засідання тендерного комітету управління освіти № б/н від 04.01.2019 року слідує, що підставою для визнання торгів такими, що не відбулися є скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг у зв`язку із затвердженням 12.12.2018 року Жмеринською міською радою у бюджеті міста Жмеринки меншу за очікувану суму асигнувань на продукти харчування.

Як вбачається із матеріалів справи, 26.11.2018 року управлінням освіти оголошені відкриті торги щодо проведення закупівлі вершкового масла - ідентифікатор закупівлі UA-2018-11-26-002950-c та риби мороженої - ідентифікатор закупівлі UA-2018-11-26-003143-с ґрунтувалися на очікуваній вартості предметів закупівлі, а саме: вершкового масла в сумі 728035 грн. та риби мороженої в сумі 540694 грн., виходячи із очікуваного річного плану закупівлі на 2019 рік.

В той же час рішенням 44 сесії Жмеринської міської ради 7 скликання від 12.12.2018 року № 687 "Про бюджет міста Жмеринка на 2019 рік" деталізовано та конкретизовано реальну суму бюджетних асигнувань на харчову продукцію для навчальних закладів міста Жмеринки. Згідно пункту 13 цього рішення міської ради, головним розпорядникам коштів бюджету міста Жмеринки визначено можливість здійснювати відповідні видатки за загальним фондом бюджету тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Обсяг видатків управління освіти на 2019 рік, в тому числі на продукти харчування, що обраховані за розрахунками головного розпорядника та розрахунками фінуправління міської ради визначені в кошторисах, затверджених Жмеринською міською радою 26.12.2018 року (т. 1 а.с. 195-198).

Згідно визначених кошторисами управління освіти видатків, останнім затверджено основний річний план закупівель, із якого слідує, що вартість продуктів харчування була пропорційно зменшена від очікуваного обсягу закупівель. Зокрема, видатки на закупівлю масла вершкового визначені на рівні 698450 грн., що на 29585 грн. менше від очікуваної вартості, а видатки на рибу морожену визначені в сумі 517594 грн., що на 23100 грн. менше за очікувану вартість (т. 1 а.с. 165-198).

У відповідності до частини 1 статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

При цьому як зазначено у частині 3 статті 48 Бюджетного кодексу України розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов`язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов`язання та не утворюється бюджетна заборгованість.

Наведені вище обставини вказують на те, що після прийнятих відповідачем рішень від 17.12.2018 року та 19.12.2018 року про намір укласти договори щодо закупівлі відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасників-переможців ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_2 , змінилися обставини, зокрема 26.12.2018 року затверджено міською радою кошториси управління освіти, відповідно до яких обсяг видатків на здійснення відповідних закупівель був скорочений. Як наслідок, скорочення таких видатків є цілком правомірною підставою згідно ч. 2 ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі" для прийняття рішення про визнання торгів такими, що не відбулися.

Крім того, підтвердженням скорочення обсягу видатків слугує також і та обставина, що 11.01.2019 року управлінням освіти було повторно оголошено про проведення відкритих торгів на закупівлю масла вершкового - ідентифікатор закупівлі UA-2019-01-11-001613-c з урахуванням уточненої вартості закупівлі - 698450 грн., та 29.01.2019 року повторно оголошено про закупівлю риби мороженої - ідентифікатор закупівлі UA-2019-01-29-001217-b p з урахуванням уточненої вартості 517594 грн., що узгоджувалося з основним річним планом закупівлі на 2019 рік з урахуванням затвердженого 26.12.2018 року кошторису на 2019 рік.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що підстави для скасування рішень тендерного комітету управління освіти під час проведення торгів при закупівлі предмету закупівлі: ДК 021:2015:15530000-2 "Вершкове масло", ідентифікатор UA-2018-11-26-002950-c, ДК 021:2015:15220000-6 "Риба, рибне філе та інше м`ясо риби морожені", ідентифікатор UA-2018-11-26-003143-с, оформлених протоколами від 04.01.2019 року №б/н відсутні.

Даючи оцінку доводам апелянта щодо відшкодування відповідачем понесених ТОВ "Вінпродтрейд" витрат в розмірі 10000 грн., у зв`язку із оскарженням до постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України рішень про визнання переможців торгів судова колегія зазначає наступне.

Порядок оскарження процедур закупівлі визначено у статті 18 Закону N 922. Відповідно до частини першої вказаної статті скарга до органу оскарження подається суб`єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Після розміщення скарги суб`єктом оскарження в електронній системі закупівель скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка. Скарга разом з реєстраційною карткою в день розміщення суб`єктом оскарження автоматично оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу. За подання скарги до органу оскарження справляється плата. Розмір плати визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 року № 291 "Про встановлення розміру плати за подання скарги" установлено, що за подання скарги до органу оскарження відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" справляється плата в таких розмірах: 5 тис. гривень - у разі оскарження процедури закупівлі товарів або послуг; 15 тис. гривень - у разі оскарження процедури закупівлі робіт.

Отже, вказані кошти які сплачуються за подання скарги є обов`язковим платежем до Державного бюджету України, спрямовані на дотримання встановленого законом порядку подання скарги до органу оскарження. Тобто, правова природа таких коштів - це витрати, які несе особа з метою реалізації свого права на оскарження процедури державної закупівлі.

Згідно ст. 16 ЦК України одним із способів захисту прав є стягнення збитків (матеріальної шкоди).

За приписами ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки. Під збитками розуміються витрати, зроблені стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які б управнена сторона одержала у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати, штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток, на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

Згідно частини 1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Тобто, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками позивача; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем за подання двох скарг до Постійно діючою адміністративної колегії Антимонопольного комітету України внесено плату в загальному розмірі 10000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 514 та № 515 від 28.12.2018 року.

Проте, органом оскарження жодних рішень про обґрунтованість таких скарг і про наявність порушень зі сторони відповідача прийнято не було.

Колегія суддів зауважує, що оскільки судом не встановлено протиправності дій чи бездіяльності управління освіти при прийнятті рішень б/н від 04.01.2019 року про визнання торгів такими, що не відбулися тому, здійснені позивачем витрати в розмірі 10000 грн. за подання двох скарг щодо процедури закупівель не можуть вважатися тими витратами, які понесені останнім для відновлення свого порушеного права і, відповідно, не є збитками в розумінні ст. 22 ЦК України.

А відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.

Більше того, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про те, що прийняті відповідачем оскаржувані рішення про визнання торгів такими, що не відбулися, позбавили товариства можливості ефективного захисту своїх прав зважаючи на відсутність предмету розгляду скарги.

Так, у відповідності до частини 5 статті 18 Закону України "Про публічні закупівлі", орган оскарження приймає рішення про припинення розгляду скарги в разі, зокрема, якщо замовником прийнято рішення про відміну торгів чи визнання їх такими, що не відбулися, відміну переговорної процедури, крім випадку оскарження будь-якого з цих рішень.

Як слідує зі змісту рішень Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 21.01.2019 року № 621-р/пк-пз та № 621-р/пк-пз, припинення розгляду скарг товариства відбулось на підставі ч. 5 ст. 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та у зв`язку із тим, що ТОВ "Вінпродтрейд" у своїх скаргах не оскаржувало рішення замовника про відміну процедуру закупівлі.

Тобто, позивач не був позбавлений можливості додатково оскаржити рішення управління освіти від 04.01.2019 року до моменту розгляду таких скарг, і, як наслідок, орган оскарження мав би законні підстави не приймати рішення про припинення розгляду скарг та продовжувати їх розгляд.

Крім того, визнання торгів такими, що не відбулися за умови, що позивач не був їх переможцем, не поставило останнього в нерівні умови з іншими учасниками таких торгів, в тому числі і з їх переможцями.

Тим більше, що управлінням освіти в січні 2019 року було оголошено про проведення нового аукціону щодо тих самих предметів закупівлі, в якому позивач не був позбавлений можливості взяти участь.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції позивач не довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Натомість, матеріалами справи доведено, що відповідач діяв у відповідності до норм чинного законодавства.

У відповідності з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Судова колегія зазначає, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, в рішенні по справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 13 серпня 2020 року.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Біла Л.М. Курко О. П.