Ухвала

від 12.08.2020 по справі 140/2401/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 140/2401/18

адміністративне провадження № К/9901/19570/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Гусака М.Б., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС, який є правонаступником Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01.04.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2019 у справі №140/2401/18 за позовом Державного підприємства Луцький ремонтний завод Мотор до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

07.08.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Офісу великих платників податків ДПС (далі - Офіс ВПП ДПС), направлена до суду поштою 03.08.2020.

Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 07.08.2019, повний його текст складено 09.08.2019, відповідно останнім днем його оскарження було 09.09.2019, проте касаційну скаргу направлено до суду поштою лише 03.08.2020, тобто з пропуском строку встановленого для цього.

Офіс ВПП ДФС подав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, яка вмотивована тим, що вперше касаційна скарга у цій справі подавалася 04.06.2019, проте у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору була залишена без руху, а в подальшому ухвалою Верховного Суду від 16.10.2019 була повернута. Зазначає, що ним вчинялися дії щодо своєчасної сплати судового збору, проте, можливість сплатити судовий збір з`явилася лише у липні 2020 року та при першій можливості судовий збір за подання касаційної скарги у цій справі було сплачено, про що додається платіжне доручення від 06.07.2020. Отже, на переконання відповідача, ним було вжито всі необхідні заходи щодо своєчасної сплати судового збору за подачу касаційної скарги, проте, через обставини, які не залежать від волі відповідача та знаходяться поза межами його контролю (арешт рахунку) судовий збір не був сплачений своєчасно, що свідчить про поважність причин пропуску строку та наявність підстав для його поновлення.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.

Судом встановлено, що вперше касаційну скаргу у цій справі Офіс ВПП ДФС подав в межах строків, проте ухвалою Верховного Суду від 13.09.2019 її було залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги - сплати судового збору. У зв`язку із невиконанням скаржником вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, ухвалою Верховного Суду від 16.10.2019 касаційну скаргу було повернуто.

Як вбачається з відомостей реєстраційної картки поштового повідомлення (провадження №К/9901/25964/19) ухвалу Верховного Суду від 16.10.2019 про повернення вперше поданої касаційної скарги у цій справі скаржником отримано 28.10.2019, проте повторно цю касаційну скаргу направлено до суду поштою лише 13.07.2020. Ухвалою від 20.07.2020 Верховний Суд повторно подану касаційну скаргу повернув, як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі.

Втретє касаційну скаргу у цій справі Офісом ВПП ДПС було подано 03.08.2020. Тобто, з моменту закінчення строку на касаційне оскарження судових рішень минув майже рік, що свідчить про необґрунтоване зволікання з боку скаржника щодо звернення до касаційного суду з цією касаційною скаргою.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Сама по собі сплата судового збору суб`єктом владних повноважень при повторному зверненні до касаційного суду не може бути безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення касаційного оскарження судового рішення.

Враховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, яка не залежить від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.

Крім того, ухвалою від 20.07.2020 скаржнику було роз`яснено вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, яким вона має відповідати в частині визначення підстав для касаційного оскарження судових рішень.

Проте, аналогічно попередній касаційній скарзі, скаржник, як на підставу касаційну оскарження посилається на пункт 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні), при цьому касаційна скарга не містить обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, відповідно до якої у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, а так само визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.

У зв`язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої, зокрема, щодо підстав касаційного оскарження, має бути викладено з урахуванням вимог передбачених статтею 328 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно положень частини першої та другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС, який є правонаступником Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01.04.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2019 у справі №140/2401/18 - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- вказати інші (поважні) причин пропуску строку на касаційне оскарження;

- надати касаційну скаргу, зміст якої, зокрема, щодо підстав касаційного оскарження, має бути викладено з урахуванням вимог передбачених статтею 328 КАС України.

Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Роз`яснити, що відповідно до пункту 3 Розділу VI Прикінцеві положення КАС України, в редакції Закону України від 18.06.2020 №731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон М.Б. Гусак В.П. Юрченко