Ухвала

від 12.08.2020 по справі 826/4613/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 серпня 2020 року

Київ

справа №826/4613/16

адміністративне провадження №К/9901/36696/18

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Берназюка Я.О., перевіривши матеріали адміністративної справи № 826/4613/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Центр сприяння підприємництву

до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

третя особа : товариство з обмеженою відповідальністю Станіславський ,

про визнання протиправним та скасування припису, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 січня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 826/4613/16, витребувано матеріали адміністративної справи та надано сторонам строк для подання заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не було закінчено .

Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що Вищий адміністративний суд України діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду.

У відповідності з положенням пункту 11 частини другої статті 46, пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Пленум Верховного Суду постановою від 30 листопада 2017 року № 2 визначив, що днем початку роботи Верховного Суду є 15 грудня 2017 року. З цієї дати набрав чинності також Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, яким, зокрема, Кодекс адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV (далі за текстом - КАС України) викладено у новій редакції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено Берназюка Я.О.

Згідно з пунктом 4 Перехідних положень КАС України касаційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Частиною третьою статті 3 цього Кодексу встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Таким чином, після 15 грудня 2017 року (момент створення Верховного Суду як нового суду та набрання чинності новою редакцією КАС України) суд касаційної інстанції, скаржник та інші учасники справи перебувають у ситуації, за якої вони зобов`язані, дотримуючись положень чинного процесуального закону, вирішувати справу (для суду) та виступати у суді сторонами адміністративного спору (для скаржника та інших сторін), який був ініційований згідно з положеннями старого процесуального закону.

Відповідно до частини першої статті 344 КАС України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені у статті 262 КАС України (у попередній редакції цього Кодексу такої форми адміністративного судочинства не було передбачено).

Отже, беручи до уваги те, що у цій визначено новий склад суду і адміністративне судочинство надалі здійснюватиметься у відповідності з вимогами нової редакції КАС України, розгляд цієї справи розпочинається спочатку за правилами спрощеного позовного провадження.

Розгляд справи спочатку означає, що, суд зобов`язаний вчинити процесуальні дії, зумовлені необхідністю приведення розпочатого у цій справі провадження у відповідність з вимогами нової редакції КАС України.

Суддею-доповідачем згідно із статтею 340 Кодексу адміністративного судочинства України проведені необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду.

Скаржником подано клопотання про його участь у касаційному розгляді справи у судовому засіданні.

Вирішуючи це клопотання, касаційний суд виходить з наступного.

Згідно з імперативними вимогами стаття 341 КАС України суд касаційної інстанції у касаційному порядку: переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Крім того, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним; вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; надавати перевагу одних доказів над іншими; збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази; приймати та розглядати вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції; допускати зміну предмета або підстав позову.

Відповідно до статті 340 КАС України суддя-доповідач одноособово в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами, а також вирішує питання стосовно призначення справу до розгляду у судовому засіданні чи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, зокрема скаржнику подати доповнення до касаційної скарги; іншим учасникам справи подати відзив на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження, а саме, неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права); учасникам справи повідомити суд про обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а також подати інші свої міркування та заперечення відповідно до частини четвертої статті 340 КАС України.

Вирішуючи заявлене клопотання, Касаційний суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Зокрема, "публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 [Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод], захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок (пункт 25 рішення у справі Axen v. Germany , заява № 8273/78).

Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема, і у суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій, а тому Європейський суд з прав людини не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права.

Крім того, Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі Varela Assalino contre le Portugal (пункт 28, заява № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

Аналогічні позиції підтримані та висловлені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2018 року у справі № 668/13907/13-ц та від 21 травня 2018 року у справі № 361/3009/16-ц.

Враховуючи викладене, у клопотанні про участь у касаційному розгляді справи у судовому засіданні слід відмовити.

На підставі статті 340 КАС України суд вважає за необхідне призначити справу до розгляду в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Керуючись статтями 3, 248, 256, 340, 345, 355, 359 та пунктом 4 Перехідних положень КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Прийняти до свого провадження адміністративну справу № 826/4613/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Центр сприяння підприємництву до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю Станіславський , про визнання протиправним та скасування припису.

2. У задоволенні клопотання Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про участь представника у касаційному розгляді справи у судовому засіданні відмовити.

3. Закінчити підготовчі дії та призначити розгляд адміністративної справи № 826/4613/16 у порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 13 серпня 2020 року в приміщенні Касаційного адміністративного суду за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корпус 5.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Я.О. Берназюк