Рішення

від 27.05.2020 по справі 672/395/20

ГОРОДОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №672/395/20

Провадження №2/672/226/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2020 року м.Городок

Городоцький районний суд

Хмельницької області в складі:

головуючої - судді Федорук І.М.,

з участю секретаря судового засідання Стебло Л.В.,

позивача ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 ,

представника відповідача Черевика К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городку в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Городоцької міської ради про визнання правочину недійсним,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Городоцької міської ради, вказуючи, що у 2013 році у Городоцького районного споживчого товариства придбав нежитлову будівлю, що розташована в АДРЕСА_1 . З метою отримання в оренду земельної ділянки, на котрій розташована дана будівля, 10 серпня 2015 р. подав заяву до Городоцької міської ради з проханням надати дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж в натурі земельної ділянки площею 3372 кв.м., для наступної передачі в оренду. Рішенням Городоцької міської ради №27 від 18 серпня 2015 року йому надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою. Рішенням Городоцької міської ради від 11 грудня 2015 р. затверджено технічну документацію та надано дозвіл на передачу йому вказаної земельної ділянки в оренду терміном на 5 років. 10 березня 2016 року між ним та Городоцькою міською радою укладено договір оренди даної земельної ділянки. Вказаний договір 11 травня 2016 року було внесено до єдиного реєстру про державну реєстрацію іншого речового права за № 14469606. 13 серпня 2016 року він вніс орендну плату за вище вказану ділянку з часу її реєстрації до кінця 2016 року в сумі 46024,65 грн. та 29867,06 грн. авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки. В середині травня 2017 року йому стало відомо, що частина наданої йому в оренду земельної ділянки належить гр. ОСОБА_3 , котрий набув право власності на неї у 2014 році. Його звернення про вирішення спору в позасудовому порядку позитивних наслідків не дало. Оскільки земельна ділянка, яка передана йому Городоцькою міською радою, не відповідає договору оренди від 10 березня 2016 року, просив визнати недійсним зазначений договір оренди, а також стягнути з відповідача судові витрати.

В судовому засіданні позивач, його представник позовні вимоги підтримали. Представник позивача уточнив, що укладений між сторонами договір оренди є недійсним, оскільки дії Городоцької міської ради не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5 ст.203 ЦПК України). Вказував, що земельна ділянка, передана позивачу в оренду, на 74,5 % перетинається із земельною ділянкою ОСОБА_4 . Відповідач, укладаючи договір, не перевірив належність міській раді земельної ділянки 6821210100:13:001:0059 та безпідставно передав в оренду земельну ділянку, яка не належала останній. Вважає, що дії міської ради не були спрямовані на реальне настання правових наслідків у виді надання земельної ділянки в оренду позивачу.

Представник відповідача у відзиві та в судовому засіданні просив в позові відмовити, вказуючи, що посилання позивача на істотні порушення Городоцькою міською радою під час укладення спірного договору є необґрунтованими, оскільки надання земельної ділянки ОСОБА_1 в оренду здійснювалось у відповідності до ст. 30 Закону України Про землеустрій та ст. ст. 122, 123 та 186 Земельного кодексу України на підставі технічної документації, виготовленої відповідним виконавцем на замовлення ОСОБА_1 . Не є підставними і доводи позивача про те, що міська рада повинна була перевірити належність земельної ділянки 6821210100:13:001:0059, так як в законодавстві України відсутні норми, які б зобов`язували чи хоча б надавали право органам місцевого самоврядування проводити перевірку достовірності інформації, викладеної у технічній документації, виготовленої відповідним виконавцем. Городоцькою міською радою виконано взяті на себе зобов`язання як орендодавця щодо передачі об`єкта оренди орендарю, що підтверджується актом прийому-передачі об`єкта оренди, складеного та підписаного орендодавцем (Городоцькою міською радою) та орендарем ( ОСОБА_1 ), реєстрацією спірного договору в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно .

Заслухавши пояснення учасників справи, показання свідка, дослідивши письмові докази, оцінивши надані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

В силу вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Як зазначено в ст.. 13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Ч.5 статті 203 ЦК України визначено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Ч.ч. 1, 2 статті 234 ЦК України передбачено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони, вчиняючи його, знають, що він не буде виконаним. Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. Вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, які встановлені законом для цього виду правочину. Ознака вчинення його лише для вигляду повинна бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не може бути фіктивним.

Вказаний правовий висновок висловлений у постанові Верховного Суду від 04 березня 2019 року по справі № 642/4737/16 - ц.

Судом встановлено, що 10 березня 2016 року між Городоцькою міською радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, розташованої по АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 6821210100:13:001:0059, загальною площею 0,3372 га. Даний договір зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11 травня 2016 року.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач, представник позивача не надали суду доказів в підтвердження того, що обидві сторони спірного правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент вчинення даного правочину .

Не здобуто судом і доказів в підтвердження інших підстав для визнання спірного договору оренди недійсним.

Як на підставу звернення до суду з даним позовом позивач, представник позивача посилались на те, що відповідачем ОСОБА_1 не передано земельну ділянку, яка є предметом договору.

На підтвердження зазначених обставин позивачем надано довідку відділу у Городоцькому районі Головного управління Держгеокадастру Хмельницької області № 29-22-0.22-218/106-19 від 21 жовтня 2019 року, згідно якої перетин земельної ділянки з кадастровим номером 6821210100:13:001:0059 на земельну ділянку з кадастровим номером 6821210100:13:001:0076 відповідно до публічної кадастрової карти становить 2512,4085 кв.м., а саме - 74,5 % від загальної площі земельної ділянки 6821210100:13:001:0059. Також вказували, що згідно копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 25 жовтня 2014 року земельна ділянка кадастровий номер 6821210100:13:001:0076, розташована по АДРЕСА_2 площею 0,5586 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, належить на праві власності ОСОБА_4 .

Суд не може взяти до уваги в якості належного доказу в підтвердження позовних вимог довідку № 29-22-0.22-218/106-19 від 21 жовтня 2019 року. Так, допитаний в судовому засіданні в якості свідка державний реєстратор відділу у Городоцькому районі Головного управління Держгеокадастру Хмельницької області ОСОБА_5 дав покази про те, що в Публічній кадастровій карті відсутні відомості про площу перетину земельних ділянок, тому посилання на це в довідці не відповідають дійсності.

Крім того, як видно з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6811537412020 від 28 квітня 2020 року, земельна ділянка кадастровий номер 6821210100:13:001:0059, розташована по АДРЕСА_1 , площею 0,3372 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, 16 травня 2013 року зареєстрована на праві власності за територіальною громадою м.Городка в особі Городоцької міської ради. Отже, саме ця земельна ділянка (кадастровий номер 6821210100:13:001:0059) не могла бути передана ОСОБА_4 в жовтні 2014 року без скасування кадастрового номера та скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Згідно копії Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, наданого відділом Держгеокадастру у Городоцькому районі № 43/о/15-15 від 10 листопада 2015 року, площа земельної ділянки з кадастровим номером 6821210100:13:001:0059 складає 3372 кв.м.

Таким чином, в судовому засіданні не встановлено обставин, які б з достатністю вказували на те, що на час укладення спірного договору земельна ділянка кадастровий номер 6821210100:13:001:0059 не належала Городоцькій міській раді, у зв`язку з чим остання була позбавлена права передання цієї земельної ділянки в оренду.

На думку суду, спірний договір укладений з дотриманням вимог закону, в ньому передбачені усі істотні умови, визначені для цього виду договорів, а тому підстав для визнання його недійсним не вбачається.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відмову в позові за недоведеністю позовних вимог.

Керуючись ст. ст.. 203, 215 ЦК України, ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

В позові ОСОБА_1 до Городоцької міської ради про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 10.03.2016, укладеного між Городоцькою міською радою та ОСОБА_1 , та зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 14469606 від 11.05.2016 відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду безпосередньо або через Городоцький районний суд Хмельницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В силу вимог п. 3 розділу XII "Прикінцеві положення" ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короновіруснорї хвороби (COVID-19), строк подання апеляційної скарги на рішення суду продовжується на строк дії такого карантину.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання, АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Відповідач: Городоцька міська рада Хмельницької області, місце знаходження: вул.Грушевського, 53, м.Городок Хмельницької області, код ЄДРПОУ 04060708.

Повне судове рішення складене 01.06.2020 року.

Суддя І.М.Федорук