Рішення

від 29.07.2020 по справі 688/294/20

ШЕПЕТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 688/294/20

№ 2/688/317/20

Рішення

Іменем України

29 липня 2020 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Березюк Н.П.,

за участі секретаря судових засідань - Грицак Г.О.,

прокурора - Семенюк Н.В.,

представника відповідача -

Головного управління

Держгеокадастру у Хмельницькій області - Макарової М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівці цивільну справу за позовом керівника Шепетівської місцевої прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу та зобов`язання витребувати земельну ділянку,

встановив:

03 лютого 2020 року прокурор звернувся до суду з даним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ОСОБА_1 , реалізувавши в січні 2019 року своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання, маючи у власності земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 6825085100:05:013:0888, що розташована на території Олешинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, повторно всупереч вимог статтей 116, 118, 121 ЗК України звернувся до Головного Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із відповідною заявою про відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність, приховавши, що скористався правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для даного виду використання.

Посадові особи Головного Управління Держгеокадастру Хмельницької області, маючи доступ до відомостей Державного реєстру речових прав та Державного земельного кадастру, не перевірили наданих ОСОБА_1 відомостей щодо невикористання ним права на безоплатну приватизацію земельної ділянки даного виду цільового призначення у відповідному розмірі, внаслідок чого відповідним наказом від 26 грудня 2018 року №22-10106-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2 га, кадастровий номер 6825587000:05:015:0077 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пунктів Рилівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області.

В подальшому ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу продав спірну земельну ділянку ОСОБА_2 .

Зазначає, що спірна земельна ділянка вибула з державної власності внаслідок протиправного використання ОСОБА_1 права на безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання понад норму встановлену законом, а також внаслідок недобросовісного використання посадовими особами Головного Управління Держгеокадастру Хмельницької області повноважень, що відповідно до ст.155 ЗК України є підставою для визнання наказу, яким затверджено проект землеустрою недійсним.

Вказуючи на те, що ОСОБА_2 придбала спірну земельну ділянку у ОСОБА_1 , який незаконно набув права на неї, тому не міг її відчужувати, вказана земельна ділянка підлягає поверненню у державну власність відповідно до ст. 388 ЦК України, шляхом її витребування від добросовісного набувача.

Просив визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-10106-СГ від 26 грудня 2018 року, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 6825587000:05:015:0077, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пунктів Рилівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області; витребувати у ОСОБА_2 на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер 6825587000:05:015:0077 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пунктів Рилівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області; а також стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на користь прокуратури Хмельницької області сплачений за пред`явлення цього позову судовий збір.

Ухвалою суду від 18 лютого 2020 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 17 березня 2020 року.

Розгляд справи відкладався за клопотаннями керівника Шепетівської місцевої прокуратури Комара І.В. у зв`язку із запровадженням в Україні карантинних заходів на 07 квітня 2020 року, 13 травня 2020 року та 28 травня 2020 року.

28 травня 2020 року розгляд справи відкладено до 29 липня 2020 року у зв`язку з відсутністю відомостей про отримання відповідачами судових повісток.

В судовому засіданні 29 липня 2020 року представник позивача - прокурора Шепетівської місцевої прокуратури Семенюк Н.В. позов підтримала, з підстав викладених у ньому, просила його задовольнити.

Представник відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Макарова М.В. в судовому засіданні позов не визнала. В обґрунтування заперечень зазначила, що працівники управління діяли в межах та спосіб визначений законодавством. Відповідач ОСОБА_1 звертався з відповідними заявами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, при цьому власноручно зазначав, що правом на безоплатну приватизацію земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства не скористався. Зазначила, що підставою для відмови у наданні такого дозволу може бути лише не відповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації тощо, а тому у управління не було підстав для відмови у наданні такого дозволу. Вказуючи на те, що відповідач ОСОБА_1 надав недостовірну інформацію, що стало підставою для надання управлінням дозволу, просила не стягувати судові витрати з управління.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про дату, час та місце судового розгляду повідомлялися в установленому порядку за адресою реєстрації місця проживання, в т.ч. через оголошення на офіційному сайті Судова влада , в судове засідання повторно не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, відзиву на позов та заяв про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у їх відсутності суду не надали.

Суд визнав можливим провести розгляд справи без участі відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі наявних в справі доказів.

Вислухавши пояснення представника позивача Семенюк Н.В. , представника відповідача - Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області Макарової М.В., дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст.ст.13,14 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ч.ч. 2,3 ст.78 Земельного кодексу України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Держава є самостійним суб`єктом права власності на землю, яка реалізує це право через органи державної влади на землі державної власності.

Відповідно до ч.4 ст.122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся з заявою до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2,0 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Олешинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, відповідно до вимог ст. 118, 121 ЗК України.

Відповідно до Витягу з рішення №22 ХVІ чергової сесії VІІ скликання Олешинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність зі зміною цільового призначення за рахунок земель комунальної власності (категорія земель землі сільськогосподарського призначення ), цільове призначення до зміни 16.00 Землі запасу, цільове призначення після зміни 01,03 для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Олешинська сільська рада Хмельницького району.

ОСОБА_1 повторно звернувся з заявою до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про надання дозволу, відповідно до вимог ст. 118, 121 ЗК України, на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Рилівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області. В заяві ОСОБА_1 зазначив, що правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства не скористався.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 25 жовтня 2018 року №22-7595-СГ ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (місце розташування об`єкта землеустрою: за межами населених пунктів Рилівської сільської ради Шепетівського району, Хмельницької області 6825587000:05:015:0020).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 26 грудня 2018 року №22-10106-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність зі зміною виду цільового призначення в межах категорії земель за основним цільовим призначенням - землі сільськогосподарського призначення; змінено вид цільового призначення земельної ділянки з для ведення фермерського господарства на вид для ведення особистого селянського господарства ; надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, загальною площею 2,0 га (кадастровий номер 6825587000:05:015:0077) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами населених пунктів Рилівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області.

Частиною 4 ст. 116 ЗК України визначено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до п б ч.1 ст.121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в розмірі не більше 2,0 гектара.

Згідно ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою стороною статті 203 цього Кодексу.

Всупереч положень ст.ст.116, 121 ЗК України спірна земельна ділянка площею 2 га, кадастровий номер 6825587000:05:015:0077, вибула із земель державної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_1 права на безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, тобто поза волею власника - держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області. ОСОБА_1 при зверненні до зазначеного органу влади не повідомив, що вже скористався своїм правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, тому отримав незаконні переваги порівняно з іншими громадянами.

За таких обставин оскаржуваний наказ суперечить вимогам ст.ст.116, 121 ЗК України, що є підставою для визнання його недійсним.

17 січня 2019 року ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Славутського районного нотаріального округу Хмельницької області Артемовою Л.Я. продав земельну ділянку кадастровий номер 6825587000:05:015:0077 ОСОБА_2 .

Право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку припинено 17 січня 2019 року згідно договору купівлі-продажу, про що внесено відповідні відомості приватним нотаріусом Славутського районного нотаріального округу Хмельницької області Артемовою Л.Я. Дані обставини підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (№197996101).

Отже судом встановлено, що ОСОБА_2 придбала земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6825587000:05:015:0077) у особи, яка не мала права її відчужувати.

Відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 29 липня 2020 року земельна ділянка площею 2 га (кадастровий номер: 6825587000:05:015:0077) станом на дату розгляду справи належить на праві власності ОСОБА_2 .

Чинним законодавством України визначено способи захисту порушеного права власності на землю.

Так, за змістом ст. 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно зі статтею 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Право власності дійсного власника презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна, відтак право держави на спірну земельну ділянку підлягає захисту шляхом пред`явлення віндикаційного позову.

Водночас на наявність прав власника на майно не впливає і та обставина, що воно було предметом угоди щодо відчуження, укладеної іншими способами, оскільки дійсний власник не був стороною такої угоди.

При цьому статтею 346 ЦПК України не передбачено підстав припинення права власності дійсного власника у зв`язку із передачею земельної ділянки, реєстрацію права власності на неї за іншими особами, у тому числі після її продажу, що відбулося без участі та поза волею дійсного власника.

У таких випадках чинність таких правочинів, державної реєстрації прав на його майно за іншими способами чи наявність у них правовстановлюючих документів не є перешкодою для витребування власником свого майна від добросовісного набувача на підставі ст. 388 ЦК України, що є належним способом захисту.

Такий висновок цілком узгоджується з правовою позицією Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права, яка викладена у постановах від 21 лютого 2018 року у справі №363/2936/15-ц, від 12 червня 2018 року у справі №916/3727/15, від 09 липня 2018 року у справі №910/3513/17.

При цьому для застосування віндикації не має самостійного правового значення наявність ланцюжка правочинів, за яким річ послідовно передавалася від однієї особи до іншої, що в кінцевому результаті призвело до перебування речі у володінні набувача. Визнання недійсними всіх правочинів щодо відчуження речі не вимагається.

Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України у постановах від 05 жовтня 2016 року у справі 916/2129/15 та від 17 грудня 2014 року у справі №6-140цс.

За змістом статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини, практики ЄСПЛ (рішення у справах Щокін проти України від 14 жовтня 2010 року, Сєрков проти України від 07 липня 2011 року, Трегубенко проти України від 02 листопада 2004 року), втручання в право особи на мирне володіння майном має бути законним, повинно переслідувати суспільний, публічний інтерес та бути пропорційним визначеним цілям.

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання повернення земельних ділянок у державну власність, що незаперечно становить суспільний інтерес.

Виходячи з основних критеріїв дотримання вимог Статті 1 Першого протоколу до Конвенції у вказаній справі, суд констатує, що таке втручання у майно відповідача ОСОБА_2 є законним в контексті положень національного законодавства; переслідує суспільний, публічний інтерес, при цьому буде дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та приватними інтересами відповідача, а отже, таке втручання буде законним та справедливим.

Враховуючи, що ОСОБА_2 незаконно набула право власності на земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 6825587000:05:015:0077, вказана земельна ділянка вибула з державної власності поза волею власника, в т.ч. внаслідок недобросовісного виконання посадовими особами Управління Держгеокадастру власних повноважень, ОСОБА_1 не мав права відчужувати вказану земельну ділянку, про що набувач ОСОБА_2 не знала та не могла знати, а тому вказана земельна ділянка підлягає витребуванню у ОСОБА_2 у державну власність.

Відповідно до ч.1 ст.79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до положень ст.10 ч.8, ст.16 ч.19, ст.21 Закону України Про державний земельний кадастр з моменту державної реєстрації, незалежно від її подальшого скасування, земельна ділянка є об`єктом Державного земельного кадастру, а всі відомості про неї та її кадастровий номер зберігаються у Державному земельному кадастрі постійно.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачів підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 4204 грн. 00 к., по 1401,33 грн. з кожного відповідача.

Керуючись ст.ст. 11-13, 76-81, 141, 258, 263-265 ЦПК України суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-10106-СГ від 26 грудня 2018 року, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер: 6825587000:05:015:0077, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пунктів Рилівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області.

Витребувати у ОСОБА_2 на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер 6825587000:05:015:0077, що розташована за межами населених пунктів Рилівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на користь прокуратури Хмельницької області (Платник/Одержувач коштів: Прокуратура Хмельницької області, код ЄДРПОУ: 02911102, р/р UA188201720343120002000002814, МФО: 820172, Банк: ДКСУ, м. Київ) судовий збір в розмірі 4204,00 грн. (по 1401,33 грн. - з кожного), сплачений за пред`явлення цього позову.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - Шепетівська місцева прокуратура, місцезнаходження: м. Шепетівка, вул. С. Оврашка, буд. 43, Хмельницької області; ідентифікаційний код юридичної особи прокуратури Хмельницької області - 02911102;

відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, місцезнаходження: м. Хмельницький, вул. Інститутська, 4/1, код ЄДРПОУ - 39767479;

відповідач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий 22 жовтня 2018 року, орган видачі 6831, РНОКПП - НОМЕР_2 ;

відповідач - ОСОБА_2 , адреса: с. Клепачі Славутського району Хмельницької області, паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 16 серпня 1996 року Славутським МВ УМВС України у Хмельницькій області, РНОКПП - НОМЕР_4 .

Суддя: