Ухвала

від 13.08.2020 по справі 759/3475/20

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кп/759/769/20

ун. № 759/3475/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2020 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12020100080000967 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, не одружений, має на утриманні дитину 2008 року народження, працюючий транспортувальником 4-го розряду Київського БКК, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого:

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України,

сторони кримінальногопровадження прокурор ОСОБА_4 ,обвинувачений ОСОБА_3 , -

В С Т А Н О В И В:

До Святошинського районного суду м. Києва надійшло кримінальне провадження№ 12020100080000967 з обвинувальний актом про вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.197-1 КК України, що він достовірно знаючи і усвідомлюючи, що земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:75:050:0017, яка розташована по проспекту Академіка Палладіна,5, що в м. Києві та має площу 0,4913 га, йому рішенням Київської міської ради чи інших компетентних органів не передавалась в оренду чи будь яке інше володіння, користування чи розпорядження, не маючи жодних правових підстав на володіння чи користування вказаною земельною ділянкою, діючи всупереч вимогам ст.ст.116-126 Земельного кодексу України, які реглементують набуття і реалізацію права на землю, не маючи рішень органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу йому у власність, або оренду земельної ділянки, при цьому маючи умисел спрямований на самовільне зайняття земельної ділянки, з метою її експлуатації та використання її корисних властивостей, переслідуючи корисливий мотив і мету незаконно збагатитись за рахунок використання вказаної земельної ділянки шляхом огородження її частини парканом, та подальшим розміщенням на ній автомобільного транспорту на денний та нічний час доби, останній в квітні-травні місяці 2014 року (точний час органом досудового розслідування не встановлений), захопив земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:75:050:0017, яка знаходиться в зоні санітарної охорони водопровідних, кабельних мереж та споруд водопровідного господарства ПрАТ «АК`Київводоканал» та яка перебуває в комунальній власності територіальної громади м. Києва, шляхом огородження її частини парканом та асфальтуванням.

В подальшому, ОСОБА_3 в середині 2014 року (точного часу органом досудового розслідування не встановлено), організував на раніше захопленій ним земельній ділянці площею 0,4913 га паркування транспортних засобів в нічний та денний час доби. При цьому, сама зайнята ділянка розміщена в зоні санітарної охорони водопровідних, кабельних мереж та споруд водопровідного господарства ПрАТ «АК`Київводоканал», а саме безпосередньо на водопровідних водах 2Д=150 мм Д=600, що є порушенням вимог ст.ст. 36, 46 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій», п. 15.5 Правил користування системами централізованого коммунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах, п. 16.1.23 Правил благоустрою міста Києва.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 197-1КК України та закриття відносно нього кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Прокурор проти задоволення клопотання не заперечував.

З`ясувавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, а обвинувачений ОСОБА_3 звільненню від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, на підставі наступного.

ОСОБА_3 обвинувачується у самовільному зайнятті земельної ділянки, яка розташована в зоні санітарної охорони, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України

Відповідно до обвинувального акту та матеріалів кримінального провадження, інкриміноване ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, вчинено останнім у 2014 році та з вказаного моменту пройшло вже більше ніж як пять років.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.

Крім того, ст. 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3ст. 288 КПК Українисуд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Діяння обвинуваченого кваліфіковано за ч. 2 ст. 197-1 КК України, санкцією якої передбачено покарання у виді обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років або позбавленням волі на строк до двох років.

Відповідно до ст. 12 КК Україниінкримінований обвинуваченому ОСОБА_3 злочин класифікується, як не тяжкий злочин ( в редакці Закону від 22 листопада 2018 року № 2617- УІІІ ).

У відповідності до положень п. 2 ч. 1 ст.49ККУкраїни особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло пять років - у разі вчинення злочину нетяжкого злочину.

Відповідно до п. 1 ч. 2ст. 284 КПК Україникримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

В силу вимог п. 8Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" від 23.12.2005 р. № 12встановлено, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності заст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Дотримання умов, передбачених ст. 49 КК України є безумовною і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим.

Враховуючи наведене, зокрема те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, з моменту вчинення якого станом на день ухвалення судового рішення минуло більше пять років, а також враховуючи те, що ОСОБА_3 погоджується на звільнення від кримінальної відповідальності, суд приходить до висновку про необхідність звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.197-1 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності та закриття щодо нього кримінального провадження.

Керуючисьст. 49 КК України, ст.284,285 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст.197-1 КК Українина підставі ст. 49 КК України у звязку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження № 12020100080000967 відносно ОСОБА_3 зач. 2 ст.197-1 КК України - закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом семи діб з дня її проголошення.

СУДДЯ: