Постанова

від 13.08.2020 по справі 464/3054/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 464/3054/18 Головуючий у 1 інстанції: Рудаков І.П.

Провадження № 22-ц/811/1231/19 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

Категорія:84

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

судді-доповідача: Левика Я.А.,

суддів: Струс Л.Б., Шандри М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у місті Львовіцивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сихівського районного суду в складі судді Рудакова І.П. від 27 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства Львівтеплоенерго , Львівського міського комунального підприємства Львівводоканал , Публічного акціонерного товариство Львівгаз , Публічного акціонерного товариства Львівобленерго , Львівського комунального підприємства Старий Сихів про зобов`язання до вчинення дій, про списання боргів, -

в с т а н о в и л а :

рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 27 лютого 2019 року у позові ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства Львівтеплоенерго , Львівського міського комунального підприємства Львівводоканал , Публічного акціонерного товариство Львівгаз , Публічного акціонерного товариства Львівобленерго , Львівського комунального підприємства Старий Сихів про зобов`язання відповідачів виконувати статтю 21 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28 лютого 1991 року при нарахування плати за комунальні послуги, враховуючи 50 % пільгу від повної суми оплати, про списання боргів з позивача, які виникли з травня 2017 року через незаконне збільшення комунальних платежів без врахування вимог цього Закону - відмовлено повністю.

Вказане рішення оскаржив ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі просить скасувати рішення та зобов`язати ЛКП Львівводоканал , ЛКП Львівтеплоенерго , ПАТ Львівгаз , ПАТ Львівобленерго виконувати ст. 21 Чоронобильського Закону №796-12 від 28.02.1991 року при нарахуванні плати за комунальні послуги, враховувати 50% пільгу по оплаті за комунальні платежі від повної суми оплати і скасування боргу з позивача, які виникли з травня 2017 року через незаконне збільшення комунальних платежів без врахування вимог Чорнобильського закону. Зобов`язати ЛКП Львівводоканал , ЛКП Львівтеплоенерго , ПАТ Львівгаз , ПАТ Львівобленерго , керуватись Чоронобильським Законом при визначенні розміру оплати за комунальні послуги, а саме - 50% оплати відповідної суми за кожну комунальну послугу. Скасувати борги за оплату комунальних послуг, які виникли з травня 2017 року, коли йому перестали начисляти субсидії, а він почав оплачувати по Чорнобильському закону зі сплатою 50%, але комунальні підприємства на нього почали начисляти незаконно борг , якого реально немає. Зобов`язати комісіонно ПАТ Львівобленерго перерахувати щомісячні платежі за електроенергію у зв`язку із 20-25% шахрайством у платіжних і не нарахування пільги на його дружину, починаючи з травня 2017 р. Судові витрати стягнути з комунальних підприємств. Вказує, що Закон України №796-12 від 28.02.1991 року в частині порядку нарахування комунальних платежів, а саме згідно ст. 20 п.11 цього Закону, тобто з 50% знижкою плати за користування житлом, комунальними послугами у межах норм споживання від повної суми плати, а не від частини, як зазначено у Постанові КМ України №409 від 06.08.2014р. (яка відмінена!?) Постанова КМ України №409 від 06.09.2014 року не може вносити зміни, звужувати, а фактично заміняти закони України у зв`язку з тим, що Закони мають вищу юридичну силу ніж Постанови. Також вказує, що пільги для громадян призначаються Законами України і захищаються ІІ розділом Конституції України, особливо ст. 22, в якій сказано, що конституційні права гарантуються і не можуть бути скасовані. Звертає увагу, що замість оплати по Чорнобильському закону 448,74 грн., йому пишуть 768, 82 грн. Зрозуміло, що він платить по Чорнобильському закону і шахрайством не займається. І так по всім комунальним платежам - все перераховано і з травня 2017 року по сьогоднішній день платить кожен місяць, тобто платить по соціальним стандартам, як прописано у Чорнобильському закону.

Відповідно до ст. 368, ч.2 ст. 369 ЦПК України, розгляд справи проводився без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали, оцінивши доводи учасників справи в межах мотивів позовної заяви, відзивів на позовну заяву, апеляційної скарги, відзивів на неї та інших письмових пояснень у суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на п.п.1, 2 ст. 14, п.11 ч.1 ст. 20, ст.ст. 21, 62, Закону України Про статус і соціальний захист громадян , постанову Кабінету Міністрів України №409 від 06 серпня 2014 року Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування , ст.ст. 4, 12, 13, 76, 77, 79-81, ст. 89, ч.ч.1,6 ст. 141 ЦПК України, ст. 5 Закону України Про судовий збір , та відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986-87 роках 2 -ї категорії, що підтверджено дублікатом посвідчення. Позивач разом із дружиною ОСОБА_2 є співвласниками зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1 , що підтверджено довідкою ЛКП Старий Сихів від 26.02.2018 № 402. Таким чином, між сторонами виниклі спірні правовідносини щодо не нарахування позивачу пільги по оплаті комунальних послуг від повної суми оплати у відповідності до ст. 21 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .Суд відмітив, що позивач має право на 50-процентну знижку плати за користування житлом (квартирної плати, плати за управління багатоквартирними будинками), комунальними послугами, як учасник ліквідації аварії на ЧАЕС віднесеного до 2-ї категорії осіб. Також суд відмітив, що позивачу надається 50 % знижка плати за житлово-комунальні послуги, що підтверджено рахунками-квитанціями про оплату за житлово-комунальні послуги, виходячи з меж середніх норм споживання.Суд критично оцінив аргументи позивача щодо надання 50 % пільги по оплаті комунальних послуг від повної суми оплати, адже таке твердження не відповідає ст. 21 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , яка обраховується у межах середніх норм споживання, що визначені Постановою КМУ від 06.08.2014 № 409.За таких обставин суд прийшов до висновку про те, що позивачем не доведено у відповідності до ст. ст. 79-81 ЦПК України факт безпідставного не врахування 50 % пільги, саме від повної суми оплати за житлово-комунальні послуги, а відтак і відсутні підстави для списання з травня 2017 року боргів перед відповідачами, які утворились із житлово-комунальних послуг.Таким чином, суд прийшов до переконання, що у позові про зобов`язання відповідачів виконувати статтю 21 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28 лютого 1991 року при нарахування плати за комунальні послуги, враховуючи 50 % пільгу від повної суми оплати та списання боргів з позивача, які виникли з травня 2017 року через незаконне збільшення комунальних платежів без врахування вимог цього Закону - відмовити повністю.Будь-яких інших фактичних даних та підтвердження їх доказами, що має значення для правильного вирішення справи, суд не встановив.При поданні заяви до суду позивач звільнений від сплати судового збору у відповідності до ст. 5 Закону України Про судовий збір , осіб, які їх понесли суд не встановив, а відтак такий необхідно компенсувати за рахунок держави.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону.

4.06.2018р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ЛКП Львівтеплоенерго , ЛКП Львіводоканал , ПАТ Львівгаз , ПАТ Львівобленерго , ЛКП Старий Сихів , у якому просив:

?зобов`язати відповідачів виконувати статтю 21 Чорнобильського Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 р. при нарахування плати за комунальні послуги, враховуючи йому 50 % пільгу від повної суми оплати;

?списати борги з ОСОБА_1 , які виникли з травня 2017 р. через незаконне збільшення комунальних платежів без врахування вимог ст.21 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991р. №796-ХІІ.

В обґрунтування позову покликався на те, що він є ліквідатором аварії на ЧАЕС 2 категорії, у зв`язку з чим отримує 50 % пільги по оплаті житлово-комунальних послуг у відповідності до ст. 21 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи . До жовтня 2014 року вказану пільгу отримував, однак з жовтня 2014 року така була зменшена у зв`язку із введенням субсидій Постановою КМУ № 409 від 06.08.2014 через що відповідачі самовільно порушили норму ст. 21 вищевказаного Закону.

Як вбачається із матеріалів справи, вірно встановлено судом першої інстанції та сторонами не оспорено, - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986-87 роках 2-ї категорії, що підтверджено дублікатом посвідчення (а.с.6).

Позивач разом із дружиною ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 та зареєстровані у вказаній квартирі, що підтверджено довідкою ЛКП Старий Сихів від 26.02.2018 № 402 (а.с17).

Також, згідно із п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи особам, віднесеним до категорії 2 (пункт 2 статті 14), надаються гарантовані державою компенсації та пільги, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 11, 12, 17, 18, 20, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 29, 30, 31 статті 20.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 20 цього Закону, особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги: 50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирної плати, плати за утримання будинків), комунальними послугами (газ, електрична і теплова енергія, водопостачання, водовідведення та інші послуги) у межах середніх норм споживання, передбачених законом , телефоном (абонентна плата, оплата послуг електрозв`язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів при посекундному обліку їх тривалості). Зазначені у цьому пункті пільги надаються також членам сімей громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які проживають у жилих будинках (квартирах) усіх форм власності в межах норм, передбачених законом. До членів сімей громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, належать: дружина (чоловік), неповнолітні діти, непрацездатні батьки, особа, яка проживає разом з постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи особою - інвалідом I групи та доглядає за нею, за умови, що ця особа не перебуває у шлюбі; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, що має право на пільги, та проживає разом з ним. Особам, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення, відшкодовується 50 процентів вартості палива, придбаного в межах норм, встановлених для продажу населенню. У разі проживання у гуртожитку оплата за проживання провадиться у розмірі 50 процентів встановленої плати.

6 серпня 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 409 Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування з метою забезпечення державних соціальних гарантій у сфері житлово-комунального обслуговування, приведення існуючих норм споживання житлово-комунальних послуг до їх фактичного обсягу споживання, дотримання принципу соціальної справедливості під час надання пільг і субсидій. Нею визначено соціальні норми житла та нормативів споживання житлово-комунальних послуг. Дія такої постанови відповідно поширюється також на позивача як учасника ліквідації аварії на ЧАЕС 2-ї категорії.

Як вбачається з доводів апеляційної скарги, а також доданих розрахунків ПрАТ Львівобленерго , АТ Львівгаз , ЛМКП Львівводоканал , ЛКП Старий Сихів позивачу дійсно надавалась 50-процентна знижка плати за житлово-комунальні послуги у межах середніх норм споживання, передбачених законом, що позивачем фактично не оспорювалось.

Тому, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що позивачем не доведено факт безпідставного неврахування 50 % пільги, від повної суми оплати за житлово-комунальні послуги, а тому відсутні і підстави для списання з травня 2017 року боргів перед відповідачами, які утворились із житлово-комунальних послуг.

Доводи позивача про те, що постановою Кабінету Міністрів України змінено Закон України, який має вищу юридичну силу не слід вважати обґрунтованими, оскільки саме нормою закону визначено конкретні пільги для позивача за оплату наданих комунальних послуг Постановою Кабінету міністрів лише конкретизовано порядок виконання такої норми. Так згаданою нормою не установлено 50 % пільгу на весь обсяг отриманих комунальних послуг, а лише в межах середньої норми споживання, яка встановлена Постановою КМ України, про що йшлося.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, з урахуванням доказів, які є в матеріалах цивільної справи прийшов до правильного висновку про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог, так як відповідачами не допущено порушень щодо обчислення ОСОБА_1 пільги (знижки) по оплаті наданих послуг.

Враховуючи наведене, судом першої інстанції зроблено правильний висновок про відмову в задоволенні позову.

Тому, слід вважати доводи апеляційної скарги безпідставними та саму скаргу слід відхилити, оскаржуване ж рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що відповідає обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Сихівського районного суду від 27 лютого 2019 року- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 13 серпня 2020 року.

Головуючий : Я.А. Левик

Судді: Л.Б. Струс

М.М. Шандра