Постанова

від 05.08.2020 по справі 910/9306/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2020 р. Справа№ 910/9306/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Разіної Т.І.

при секретарі Пнюшкову В.Г.

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 05.08.2020.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом`янського району м. Києва"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 01.11.2019 (повний текст складено 06.11.2019)

у справі № 910/9306/19 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський механічний завод"

до Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом`янського району м. Києва"

про стягнення 239 595,57 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський механічний завод" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом`янського району м. Києва" (надалі - відповідач, скаржник) про стягнення 192 571, 00 грн. основного боргу, 34 356, 77 грн. пені, 9 628, 87 грн. інфляційних втрат та 3 038, 93 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не оплатив своєчасно та у повному обсязі послуги, що були надані позивачем на підставі договору про закупівлю товару № 02-04 від 02.04.2018, в результаті чого утворилася вказана вище заборгованість.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.11.2019 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський механічний завод" задоволено частково.

Стягнуто з Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом`янського району м. Києва" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський механічний завод" заборгованість в розмірі 192 571,00 грн., пеню в розмірі 22 981,90 грн., інфляційні втрати в сумі 9 012, 32 грн., 3% річних в сумі 1 915,16 грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 3 397, 29 грн., у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Комунальне підприємство "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом`янського району м. Києва" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/9306/19 від 01.11.2019 року та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що 01.11.2019 суддя Підченко О.Ю. розглянув справу по суті та виніс рішення, яким задовольнив частково позовні вимоги позивача чим порушив основоположні засади господарського судочинства визначені у статті 2 ГПК України, а саме крім іншого верховенства права та змагальність сторін.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що судом не було враховано ч. 2 ст. 202 ГПК України та те, що це була перша неявка відповідача.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2019 апеляційну скаргу Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом`янського району м. Києва" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (судді-доповідача) Куксова В.В., судді Яковлєва М.Л., Шаптали Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 апеляційну скаргу Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом`янського району м. Києва" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2019 у справі №910/9306/19 - залишено без руху, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

21.01.2020 від скаржника через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додане платіжне доручення №1321 від 10.01.2020 про сплату судового збору у розмірі 5390,90 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом`янського району м. Києва" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2019 у справі №910/9306/19. Призначено справу до розгляду на 04.03.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2020 відкладено розгляд апеляційної скарги Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом`янського району м. Києва" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2019 у справі №910/9306/19 на 25.03.2020.

На підставі рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 та відповідно до положень статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215 та від 25.03.2020 № 239, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, з 12.03.2020 по 24.04.2020 на всій території України встановлено карантин.

Також, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №338-р, з урахуванням поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, висновків Всесвітньої організації охорони здоров`я щодо визнання розповсюдження COVID-19 у країнах світу пандемією, з метою ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення та відповідно до статті 14 та частини другої статті 78 Кодексу цивільного захисту України було встановлено на всій території України режим надзвичайної ситуації до 24 квітня 2020 року.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2020 повідомлено учасників справи №910/9306/19, що розгляд апеляційної скарги Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом`янського району м. Києва" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2019 не відбувся 25.03.2020, а також зазначено, що про час та дату судового засідання учасників справи буде повідомлено додатково.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2020 повідомлено учасників справи №910/9306/19, що розгляд апеляційної скарги Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом`янського району м. Києва" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2019 у справі № 910/9306/19 призначено розгляд в судовому засіданні, яке відбудеться 27.05.2020.

27.05.2020 від скаржника через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 відкладено розгляд апеляційної скарги Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом`янського району м. Києва" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2019 у справі № 910/9306/19 на 01.07.2020.

10.06.2020 від представника позивача через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшло клопотання про розгляд судової справи за відсутності представника позивача.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 у зв`язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/9306/19.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2020 для розгляду справи № 910/9306/19 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Куксов В.В., судді: Разіна Т.І., Шаптала Є.Ю.

01.07.2020 від скаржника через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2020 апеляційну скаргу Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом`янського району м. Києва" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2019 у справі №910/9306/19 прийнято до провадження у визначеному складі суддів: головуючого судді Куксова В.В., судді: Разіної Т.І., Шаптали Є.Ю. та призначено справу до розгляду на 05.08.2020.

В судове засіданні 05.08.2020 сторони не з`явились, своїх представників не направили. Відповідач про поважність причин нез`явлення суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило, в свою чергу, позивач звертався (10.06.2020) про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Оскільки явка учасників апеляційного провадження в судові засідання не була визнана обов`язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення позивача та відповідача про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції вирішив розглядати дану справу за відсутності сторін та їх повноважних представників за наявними у справі матеріалами.

05.08.2020 від відповідача через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшло клопотання про призначення експертизи, відповідно до якого просить призначити експертизу у справі №910/9306/19, проведення експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, на вирішення експертизи поставити наступні питання:

- чи можливе використання бункеру на МАЗ-551606 за його цільовим призначенням після проведених ремонтних робіт позивачем?

- чи є причинно-наслідковий зв`язок між неробочим станом бункеру на МАЗ-551606 з неякісно проведеними роботами та/або запчастинами?

На час проведення судової експертизи провадження у справі №910/9306/19 відповідач просить зупинити.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Так, факт надання позивачем послуг підтверджені актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №АУ-0000268 2671 від 02.10.2018 на суму 192 571,00 грн., відповідачем прийняті послуги без будь - яких зауважень.

До того ж, відповідно до п. 2.2. Договору строк дії гарантії на надані послуги становить 12 місяців з дня підписання акту приймання наданих послуг.

Згідно з п. 2.3. у випадку виявлення недоліків (дефектів) протягом гарантійного строку замовник повинен в п`ятиденний строк письмово викликати представника виконавця. Представник виконавця повинен прибути протягом 2 (двох) календарних днів з моменту надсилання письмового повідомлення замовником для складання двостороннього акту, в якому сторони повинні вказати недоліки (дефекти) та/або причини їх виникнення та строки їх усунення. Усунення недоліків (дефектів) виявлених протягом гарантійного строку здійснюється виконавцем власними силами та за свій рахунок.

Таким чином, предметом розгляду у даній справі є надання послуг на підставі договору про закупівлю товару № 02-04 від 02.04.2018, які були прийняті відповідачем без заперечень, у свою чергу, матеріали справи не містять доказів звернення відповідача протягом гарантійного строку щодо виявлення недоліків (дефектів) з ремонту бункеру саме на МАЗ-551606.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

До того ж, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (пункт 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі „Смірнова проти України").

Заявлені позивачем вимоги обґрунтовані посиланням на обставини, які підтверджені представленими до матеріалів справи доказами, що підлягають оцінці судом в порядку, передбаченому нормами процесуального кодексу, а тому колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи по справі №910/9306/19.

В судовому засіданні 05.08.2020 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 02.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський нічний завод" (далі за договором - Виконавець) та Комунальним підприємством "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом`янського району м. Києва" (далі за договором - Замовник) було укладено договір про закупівлю товару № 02-04 (далі по тексту - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, предметом договору є надання послуг: ДК 021-2015 Код 50110000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання (послуги з ремонту бункеру на МАЗ-551606).

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що сума цього Договору становить: 192 571,00 грн., у тому числі ПДВ 20% 32095,17 грн.

Відповідно до п. 3.2. Договору, розрахунки між Виконавцем і Замовником за надані послуги з ремонту ТЗ проводяться у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця протягом 45 банківських днів з дня підписання Акту приймання наданих послуг.

За умовами п. 4.3. Договору, приймання наданих послуг оформлюється двостороннім Актом приймання наданих послуг.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався тим, що доказів сплати вказаної заборгованості 192 571,00 грн. у строки відповідно до умов Договору, відповідачем суду не надано, чим порушено права позивача, за захистом яких він звернувся до суду з даним позовом.

Розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом`янського району м. Києва", колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, за своєю правовою природою між позивачем та відповідачем укладено договір про надання послуг, при цьому Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 901, 903 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. ст. 179, 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України), він вважається укладеним та є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі ст. ст. 173, 174, 175 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України).

Так, позивач вказує на те, що ним виконано взяті на себе зобов`язання по Договору з надання послуг, а відповідачем, у свою чергу, прийняті ці послуги без будь - яких зауважень та при цьому факт надання позивачем послуг підтверджені актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №АУ-0000268 2671 від 02.10.2018 на суму 192 571,00 грн., копія якого міститься в матеріалах справи, а отже а Замовник зобов`язаний оплатити виконавцеві зазначені послуги.

Відповідач, в свою чергу, в суді першої інстанції заперечуючи проти позовних вимог зазначив, що послуги були надані з грубим порушенням строків їх виконання та неякісно та всупереч згаданому п. 6.3. Договору транспортування ТЗ після виконання робіт здійснювалось силами та коштом відповідача та окрім того позивачем порушено встановлений п. 5.1. Договору термін надання послуг. Окрім того, відповідач вказує на те, що 28.12.2018 року представниками позивача та відповідача було підписано акт про виявлені несправності у робі та проведення ремонтних робіт бункера.

З урахуванням вищевикладеного, відповідач, з посиланням на п. п. 1 п. 1 ст. 236 та п. 1 ст. 237 ГК України заявляє про застосування оперативно-господарської санкцій у вигляді односторонньої відмови відповідача від виконання перед позивачем зобов`язання з оплати наданих останнім послуг із звільненням від відповідальності за це, у зв`язку із неналежним наданням позивачем даних послуг та у зв`язку із чим відповідач просив суд закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Згідно п. 1 ст. 237 ГК України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання.

За приписами п. 1 ч. 1 статті 236 ГК України, у господарських договорах сторони можуть передбачати як виду оперативно-господарських санкцій односторонньої відмови від виконання свого зобов`язання управненою стороною, із звільненням її від відповідальності за це - у разі порушення зобов`язання другою стороною; відмова від оплати за зобов`язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони; відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт внаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Судом першої інстанції також було враховано посилання відповідача на п. 2.3. Договору, за яким у випадку виявлення недоліків (дефектів) протягом гарантійного строку Замовник повинен в п`ятиденний строк письмово викликати представника Виконавця, на підставі якого 28.12.2018 Сторонами було підписано акт про виявлені несправності у робі та проведення ремонтних робіт бункера.

Натомість, предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості відповідача за надані позивачем та не оплачені відповідачем послуги в сумі 192 571,00 грн., а також штрафні санкції та виявлення недоліків (дефектів) протягом гарантійного строку не є підставою для відмови відповідача від взятих на себе зобов`язань із оплати послуг.

До того-ж, порушення позивачем термінів надання послуг згідно п. 5.1. Договору, а також п. 5.1. Договору не стосується виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати послуг, оскільки факт їх прийняття засвідчений актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №АУ-0000268 2671 від 02.10.2018.

З урахуванням вищезазначеного, вимога відповідача про закриття провадження у справі, викладена у відзиві на позовну заяву залишається судом без задоволення.

Натомість, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що доказів сплати вказаної заборгованості 192 571,00 грн. у строки відповідно до умов Договору, відповідачем суду не надано, чим порушено права позивача, за захистом яких він звернувся до суду з даним позовом.

Статтями 525 та 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями статті 193 ГК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції щодо того, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 192 571,00 грн. заборгованості є обґрунтованими та позов у зазначеній частині вимог підлягає задоволенню.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, у зв`язку із порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань із оплати послуг відповідно до умов Договору, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 9 628, 87 грн. інфляційних втрат, 3 038, 93 грн. 3% річних.

Судом першої інстанції було перевірено наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних нарахованих за період з 06.12.2018 по 05.04.2019 та встановлено, що вимоги позивача у даній частині є обґрунтованими частково, а саме: інфляційних втрат - на суму 9 012, 32 грн. та 3% річних - на суму 1 915, 16 грн., відповідно до розрахунку суду першої інстанції, який перевірено судом апеляційної інстанції, а тому вірно задоволено частково судом першої інстанції на вказані суми.

Відповідно до положень ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 7.3. Договору за порушення строків надання послуг Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 0,1 відсотка від вартості ненаданих послуг, за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7 відсотків від вказаної вартості.

Так, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язання зі своєчасної оплати послуг, позивачем на підставі п. 7.3. Договору нараховано до стягнення з відповідача пеню в сумі 34 356, 77 грн.

Судом першої інстанції було перевірено наданий позивачем розрахунок пені нарахованої за період з 06.12.2018 по 05.04.2019 та встановлено, що вимоги позивача у даній частині є обґрунтованими частково - на суму 22 981, 90 грн., відповідно до розрахунку суду першої інстанції, який перевірено судом апеляційної інстанції, а тому вірно задоволено частково судом першої інстанції на вказану суму.

Доводи скаржника про неправомірне не відкладення розгляду справи у зв`язку з першою неявкою представника відповідача, суд апеляційної інстанції відхиляє з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Водночас, суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - юридичної особи щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, або шляхом самопредставництва відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 56 та ч. 2. ст. 58 ГПК України. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах, проте вказаних обставин при поданні клопотання про відкладення відповідачем наведено не було.

Так, пунктом 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Скаржника було належним чином повідомлено про судове засідання 01.11.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення штрих-код №0103052557503, отриманого останнім 21.10.2019, а скаржником, в свою чергу, не доведено поважності причини неявки в судове засідання, тому судом першої інстанції правомірно відмовлено скаржнику у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи та правомірно розглянуло справу за відсутності представника скаржника.

До того ж, згідно до ч. 4 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Приписами ч. 3 ст. 277 ГПК України встановлено, викладений перелік підстав норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Так, під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення.

Отже, виходячи з вищевикладеного в сукупності, а також враховуючи те, що факт порушення відповідачем зобов`язань за договором щодо оплати товару належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час скаржником у своїй апеляційній скарзі не спростований, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2019 у справі №910/9306/19 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом`янського району м. Києва" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2019 у справі №910/9306/19 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом`янського району м. Києва" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2019 у справі №910/9306/19 - залишити без змін.

Матеріали справи №910/9306/19 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України

Повний текст постанови складено 07.08.2020.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді Є.Ю. Шаптала

Т.І. Разіна