Рішення

від 14.08.2020 по справі 908/639/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/40/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2020 Справа № 908/639/20

м. Запоріжжя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Запорожінжиніринг , код ЄДРПОУ 40933609 (69002, м. Запоріжжя, вул. Перша Ливарна, буд. 4, кв. 2; адреса для кореспонденції: 69006, м.Запоріжжя, вул. Парковий бульвар, 1/2, оф. 36)

до відповідача: Комунального закладу Запорізький обласний дитячий протитуберкульозний санаторій Запорізької обласної ради, код ЄДРПОУ 05499240 (69034, м. Запоріжжя, вул. Червонополянська, буд. 1А)

про стягнення суми 34 105,26 грн.

Суддя Боєва О.С.

Без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Запорожінжиніринг про стягнення з відповідача - Комунального закладу Запорізький обласний дитячий протитуберкульозний санаторій Запорізької обласної ради суми 34 105,26 грн. заборгованості за договором на здійснення авторського нагляду № 192.АН від 23.08.2019.

Ухвалою суду від 13.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/639/20, присвоєно номер провадження справи 9/40/20, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

13.08.2020 за наслідками розгляду справи судом прийнято рішення.

Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені у позовній заяві, які мотивовані наступним. На виконання взятих на себе зобов`язань за договором, укладеним за результатами відкритих торгів, позивач у погоджений сторонами строк виконав авторський нагляд по об`єкту: Реконструкція будівлі комунального закладу "Запорізький обласний дитячий протитуберкульозний санаторій" Запорізької обласної ради, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул.Червонополянська, 1а . Листом № 956/19 від 22.11.2019 відповідачу надано для підпису Акт здачі-приймання виконаної роботи № 39 від 22.11.2019 та рахунок № 36 від 22.11.2019. Листом № 990/19 від 10 грудня 2019 відповідачу надано для підпису Акт здачі-приймання виконаної роботи № 48 від 10.12.2019 та рахунок № 42 від 10.12.2019. Відповідач, як Замовник, прийняв виконані роботи, сторонами підписані вищезазначені Акти № 48 від 10.12.2019 на суму 19 894,74 грн. та № 39 від 22.11.2019 на суму 34105,26 грн. Зміст підписаних актів свідчить, що Замовник не має жодних претензій до Виконавця по об`ємам, якості, строкам виконаних робіт. Відповідач оплатив прийняті роботи за Актом № 48 від 10.12.2019 на суму 19 894,74 грн. В той же час, прийняті роботи за Актом № 39 від 22.11.2019 на суму 34 105,26 грн. не оплачені. Враховуючи погоджений у п.2.4. Договору строк на оплату - 5 календарних днів з моменту підписання акту, починаючи з 28.11.2019 розпочав свій відлік період простроченої заборгованості у розмірі 34105,26 грн. На адресу відповідача направлена Претензія № 23/20 від 28.01.2020, яка отримана відповідачем 08.02.2020, однак до цього часу заборгованість не сплачена. У зв`язку із цим позивач звернувся до суду із даним позовом. Позовні вимоги обґрунтовано ст.ст. 15, 16, 525, 526, 610, 625, 837, 853, 854 ЦК України, умовами договору. Також у позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача судовий збір та суму 3600,00 грн. витрат на правничу допомогу, яка визначена за попереднім (орієнтовним) розрахунком на час подання позову.

10.04.2020 до господарського суду надійшла заява про стягнення витрат на правничу допомогу, підписана представником позивача - адвокатом К.В. Котелевським, в якій зазначено, що розмір витрат на правничу допомогу виявився навіть меншим, аніж було заплановано, і склав 3400 грн. Для підтвердження обсягу та вартості наданих послуг по виконанню робіт до заяви додано завірені копії договору про надання правничих послуг від 28.01.2020, акту виконаних робіт (наданих послуг) з детальним описом наданих послуг та розрахунком цих витрат, рахунку на оплату. До вказаної заяви додано докази направлення 08.04.2020 копії цієї заяви з додатками на адресу відповідача листом з описом вкладення.

25.03.2020 на електронну адресу суду надійшла заява, підписана Головою ліквідаційної комісії КП Запорізький обласний дитячий протитуберкульозний санаторій Запорізької обласної ради, згідно з якою останній просив суд перенести розгляд справи № 908/639/20 на час запровадження карантину в Україні через загрозу епідемії коронавірусної інфекції.

Відповідно до ч. 8 ст. 42 ГПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Судом встановлено, що заява позивача не містить ЕЦП.

На підставі викладеного, враховуючи приписи ст. 170 ГПК України, заяву позивача залишено судом без розгляду.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12 березня усій території України установлено карантин. На засіданні Уряду 25.03.2020, запроваджено режим надзвичайної ситуації по всій території України на 30 днів, всі карантинні обмеження також подовжені на 30 днів - до 24 квітня 2020. В подальшому дію карантину неодноразово продовжували і на засіданні Уряду 22 липня 2020 року постановлено продовжити дію карантину на всій території України до 31 серпня 2020.

Згідно з Законом України № 540-IХ від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)", який набрав чинності 02.04.2020, розділ Х "Прикінцеві положення" ГПК України доповнено пунктом 4 наступного змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) .

Ухвалою суду від 12.05.2020 зазначено, що строк розгляду справи № 908/639/20 вважати продовженим на строк дії карантину.

Разом з тим, згідно з п. 2 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 731-IХ від 18.06.2020 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) , який набрав чинності 17.07.2020, встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Станом на 14.08.2020 будь-яких заяв (клопотань) щодо продовження або поновлення процесуальних строків до суду від сторін не надходило.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив до суду не подав.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Із змісту ч. 9 ст. 165 ГПК України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на все вищевикладене, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Комунальним закладом "Запорізький обласний дитячий протитуберкульозний санаторій" Запорізької обласної ради (Замовник, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Товариство з обмеженою відповідальністю Запорожінжиніринг (Виконавець, позивач у справі) 23.08.2019 укладено договір на здійснення авторського нагляду № 192.АН, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується за плату здійснювати авторський нагляд (надалі - „Роботи") по об`єкту: Реконструкція будівлі комунального закладу "Запорізький обласний дитячий протитуберкульозний санаторій" Запорізької обласної ради, що розташована за адресою: м.Запоріжжя, вул.Червонополянська, 1а (п.1.1) .

Згідно з п.п. 1.2, 1.3 Виконавець здійснює авторський нагляд відповідно до графіку виходів на авторський нагляд (надалі - „Графік"). Додатками до цього Договору є Графік, Кошторис, які підписуються Сторонами в рамках цього Договору і є невід`ємною частиною останнього.

В пунктах 2.1, 2.2. договору встановлено, що вартість робіт за Договором встановлюється в Кошторисі і становить: 55 421 грн. 05 коп. Договірна ціна враховує усі витрати Виконавця на виконання предмету договору. Перегляд договірної ціни підтверджується розрахунками та оформлюється Сторонами шляхом підписання додаткових угод.

Відповідно до п.п. 2.3, 2.4 після закінчення виконання Робіт Виконавець передає Замовнику акт здачі-приймання виконаних робіт, який повинен бути підписаний Замовником протягом 10 (десяти) календарних днів з дати його отримання або надана мотивована письмова відмова від його підписання в той же строк. Оплата виконаних робіт здійснюється на підставі підписаного Замовником Акту здавання-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції у термін 5 календарних днів (від дати надходження фінансування на рахунок Замовника).

Відповідно до п. 3.1 даний договір набуває чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2019, а щодо зобов`язання Сторін - до повного їх виконання. Повним виконанням Сторонами цього Договору вважається належне і своєчасне виконання Сторонами своїх обов`язків за цим Договором.

Згідно з п. 4.2 договору встановлено, що кожна зі Сторін даного Договору зобов`язана: Виконувати взяті на себе зобов`язання за цим Договором (п.4.2.1). Замовник зобов`язаний прийняти виконані роботи та оплатити їх на умовах, визначених договором (п.4.3).

При виникненні між Сторонами спорів та суперечок за цим Договором та у зв`язку з ним Сторони будуть робити все необхідне для врегулювання зазначених спорів та суперечок шляхом мирних переговорів, у разі недосягнення згоди, спори чи суперечки передаються н. розгляд до господарського суду (п.7.1).

Матеріали справи свідчать, що позивач згідно з листами вих. № 956/19 від 22.11.2029 та вих. № 990/19 від 10.12.2019 Щодо надання актів та рахунків на оплату надав відповідачу для підписання згідно з договором № 192.АН від 23.08.2019 акти здачі-приймання виконаних робіт № 39 від 22.11.2019 на суму 34 105,26 грн. та № 48 від 10.12.2019 на суму 19 894,74 грн. та рахунки на оплату. Дані листи з додатками отримано відповідачем нарочно під розпис.

Сторонами було підписано вищевказані Акти здачі-приймання виконаних робіт, відповідно до змісту яких Змовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не мав.

За платіжним дорученням № 4 від 23.12.2019 відповідачем було перераховано на рахунок ТОВ Запорожінжиніринг суму 19 894,74 грн. згідно з актом від 10.12.2019 за здійснення авторського нагляду за договором від 23.08.2019 № 192.АН.

Виконані позивачем роботи відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт №39 від 22.11.2019 на суму 34 105,26 грн. відповідачем сплачені не були.

29.01.2020 ТОВ Запорожінжиніринг направлено на адресу КП Запорізький обласний дитячий протитуберкульозний санаторій Запорізької обласної ради претензію за вих. №23/28 від 28.01.2020 про сплату заборгованості за вищевказаним договором, а саме: за Актом здачі-приймання виконаних робіт за листопад 2019 на суму 34105,26 грн. Направлення вказаної претензії підтверджується фіскальним чеком, поштовою накладною та описом вкладення у цінний лист, копії яких містяться в матеріалах справи.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду підрядник зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням замовника, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

За змістом ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна прийняти всі міри, необхідні для належного виконання зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 854 ЦК України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частиною 1 ст. 598 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В пункті 2.4. укладеного сторонами договору передбачено, що оплата виконаних робіт здійснюється на підставі підписаного Замовником Акту здавання-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції у термін 5 календарних днів (від дати надходження фінансування на рахунок Замовника).

Відповідно до ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно зі ст. 252 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до ч. 1 ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Отже, ч. 1 ст. 530 ЦК України визначає, що строк виконання зобов`язання має бути або чітко визначений роками, місяцями, тижнями, днями, годинами, термін - конкретною датою або вказівкою на подію, яка неминуче настане.

Таким чином, умова укладеного між сторонами договору щодо здійснення оплати від дати надходження фінансування на рахунок Замовника, як моменту початку відліку строку для оплати, не є вказівкою на подію, що має неминуче настати.

В статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 ЦК України однією з засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Відтак, свобода укладення договору також є обмеженою зазначеними критерієм, а невідповідність таким критеріям умов укладеного договору повинна враховуватись судами з метою захисту прав та законних інтересів обох сторін з метою забезпечення дотримання принципів, передбачених частиною 3 статті 2 ГПК України.

Вищевказана умова договору суперечать закріпленим у ст. 3 Цивільного кодексу України вимогам розумності, добросовісності та справедливості, оскільки фінансування на конкретно вказаний у договорі об`єкт може не надійти на рахунок відповідача, що не звільняє останнього від виконання зобов`язання з оплати виконаних позивачем робіт.

Крім того, Європейський суд з прав людини в рішенні у справі Кечко проти України зауважив, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

ЄСПЛ у справі Бакалов проти України та у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Аналогічний правовий висновок про те, що сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №12-46гс18 та від 17.04.2018 у справі №911/4249/16.

Із змісту ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.20 ГК України слідує, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб та в порядку, що встановлений договором або законом. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є примусове виконання обов`язку в натурі.

Згідно зі ст. 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до приписів ст.ст. 13, 14 цього Кодексу судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна особа несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невченням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з приписами ст.ст. 74, 76 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, суд дійшов до висновку, що наданими позивачем доказами доведено виникнення у відповідача заборгованості за виконані позивачем роботи в розмірі 34105,26 грн.

Відповідач відзиву на позов не надав, позовні вимоги не спростував, відповідних доказів перерахування позивачу грошових коштів у заявленому до стягнення розмірі не надав.

Таким чином позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 34105,26 грн. заборгованості є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн. покладаються на відповідача.

Позивачем у позовній заяві заявлено про стягнення з позивача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3600 грн. Згідно із заявою та доданими не неї доказами, яка надійшла до суду 10.04.2020, позивач просить стягнути з відповідача суму 3400 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією із засад (принципів) господарського судочинства (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За містом ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на Відповідача.

Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За приписами ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.ч. 5, 6 ст. 126 у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми (ч. 7 ст. 129 ГПУ України).

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною.

Надані позивачем документи свідчать, що 28.01.2020 між ТОВ Запорожінжиніринг (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням Коляда Котелевський укладено договір про надання правничих послуг, предметом якого є надання Клієнту за плату правничих послуг щодо стягнення з КП Запорізький обласний дитячий протитуберкульозний санаторій Запорізької обласної ради основної заборгованості за договором на здійснення авторського нагляду № 192.АН від 23 серпня 2019. Згідно з п. 6.1 договору визначено, що за послуги, передбачені договором, Клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню винагороду (гонорар) розмір якої визначається виходячи з кількості витраченого часу з розрахунку 1200 гривень за одну годину (60 хвилин) часу, що витрачений для надання правничої допомоги.

06.04.2020 сторонами цього договору підписано Акт виконаних робіт (наданих послуг), в якому наведено детальний опис виконаних робіт, в тому числі консультаційні послуги, підготовка та направлення претензії, підготовка та подача позову до господарського суду, із зазначенням кількості витраченого часу. Загальна вартість наданих послуг, згідно з актом, склала 3400 грн. без ПДВ. Адвокатським об`єднанням виставлено до оплати ТОВ Запорожінжиніринг рахунок № 13 від 08.04.2020 на вказану суму. В акті виконаних робіт обумовлено, що Клієнт оплачує гонорар за отримані послуги на підставі виставленого рахунку протягом 5 робочих днів після винесення рішення суду по справі № 908/639/20 або повної оплати заборгованості боржником, в залежності від того яка подія настане раніше. Також, до позовної заяви було додано ордер на надання правової допомоги ЗП № 112183, виданий 06.03.2020 адвокату Котелевському К.В., на підставі вищевказаного договору та копію свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю.

Копія заяви про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 3400 грн. та додані до неї документи згідно з поштовою накладною та описом вкладення у цінний лист 08.04.2020 були направлені позивачем на адресу відповідача.

Від відповідача заперечень щодо заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу не надійшло.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що сума 3400,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, у відповідності до наданих доказів, є співмірною із складністю справи ті ціною позову, виконаним обсягом робіт та витраченим часом. Також вказана сума витрат є нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, тому вважає за необхідне стягнути їх з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального закладу Запорізький обласний дитячий протитуберкульозний санаторій Запорізької обласної ради, код ЄДРПОУ 05499240 (69034, м.Запоріжжя, вул. Червонополянська, буд. 1-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Запорожінжиніринг , код ЄДРПОУ 40933609 (69002, м. Запоріжжя, вул.Перша Ливарна, буд. 4, кв. 2) суму 34 105 (тридцять чотири тисячі сто п`ять) грн. 26 коп. заборгованості, суму 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору, суму 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено та підписано 14.08.2020.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва