Рішення від 12.08.2020 по справі 910/5918/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

12.08.2020Справа № 910/5918/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Росущан К.О., розглядаючи у відкритому судовому засіданні

справу № 910/5918/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАВТОЗАПЧАСТИНА" (30722204, вул. Першого Травня,1-А,Київ, 02088/ адвокат Мастюгін Д.І. АДРЕСА_1 );

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український волоський горіх" (39989391, вул. Велика Васильківська, 5, блок Д, офіс 14, м.Київ 4, 01004);

про стягнення 1 632 939,34 грн.

За участю представників:

Від позивача: Мастюгін Д.І. ордер серії КС№684430 від 15.04.20р.;

Від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАВТОЗАПЧАСТИНА" (30722204)" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Український волоський горіх" (39989391) вартості 4-оьох тракторів Беларус-921 поставлених на виконання договору купівлі-продажу трактора на умовах попередньої оплати №УАЗ-1202-20 на суму 1629600,00 грн. та 3339,34 грн. - пеню/три проценти річних за невиконання грошового зобов`язання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання укладеного між сторонами Договору ним належним чином виконано свій обов`язок та поставлено Товар у кількості та якості встановленій у Договору. В той час, як відповідачем свого обов`язку з оплати поставленого Позивачем Товару виконано не в повному обсязі. У зв`язку із зазначеним утворилась заборгованість яку і просить стягнути Позивач. Крім суми основної заборгованості у розмірі 1629600 грн. Позивач просив стягнути з Відповідача суму пені (суми річних процентів) у розмірі 3339,34 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/5918/20 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні, що призначене на 09.06.2020р.

25.05.2020р. через відділ діловодства суду відповідачем подано заяву про закриття провадження у справі. Заяву обґрунтовано тим, що відповідачем у повному обсязі було виплачено вимоги щодо заборгованості. На підтвердження зазначеного, Відповідачем додано оригінали платіжних доручень: №1561 від 18.02.2020р. на суму 698400 грн.; №71 від 14.04.2020р. на суму 904428 грн.; №110 від 28.04.2020р. на суму 725172 грн.; №117 від 05.05.2020р. на суму 151095,55 грн. з призначенням платежів оплата по дог.№УАЗ-1202-20 від 17.02.2020 за трактор. . Загалом відповідачем сплачено 2479095,55 грн.

01.06.2020р. через відділ діловодства суду від Позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог. Згідно даної заяви, у зв`язку зі сплатою Відповідачем частини заборгованості Позивач просив суд розглядати вимоги позовної заяви в такій редакції:

- Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Український волоський горіх" суму пені в розмірі 3339, 34 грн.

Також, Позивачем подано Клопотання про повернення судового збору та Заяву про зміну предмету позову.

Згідно заяви про зміну предмету позову позивач зазначає, що у зв`язку з опискою в прохальній частині позовної заяви, коректною позовною вимогою повинна бути вимога, викладена в такій редакції:

- Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Український волоський горіх" суму річні проценти в розмірі 3339, 34 грн.

За результатами судового засідання 09.06.2020р. судом винесено ухвалу від 09.06.2020р. якою прийнято до розгляду заяву Позивача про зміну предмету позову та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 24.06.2020р.

Також, Ухвалою суду від 09.06.2020р. задоволено заяву Позивача про повернення судового збору та повернуто позивачу судовий збір в розмірі 22392,10 грн.

Ухвалою суду від 18.06.2020р. повідомлено сторін про призначення судового засідання на 09.07.2020р.

01.07.2020р. від Позивача до суду надійшли Пояснення по справі.

Згідно даних пояснень, Позивач зазначає, що по-перше, у платіжному дорученні про сплату 151095,55 грн. не вірно вказано дату Договору у призначенні платежу. По-друге, умовами Договору не передбачено відповідальності Відповідача у вигляді сплати річних процентів, тоді як така відповідальність передбачена ч.2 статті 625 ЦК України. Тому, наведене у платіжному дорученні формулювання унеможливлює визнання коштів як таких, що сплачені в якості погашення процентів річних. По-третє, навіть якщо не брати до уваги зазначення неналежної дати договору, то можна прийти висновку про сплату Відповідачем курсової різниці, яка передбачена додатковою угодою №1 від 18.02.2020р.

08.07.2020р. від Відповідача надійшли Додаткові пояснення у справі. Згідно даних пояснень, Відповідач крім іншого зазначає, що ним сплачено усі обумовлені Договором суми після відкриття провадження у справі, навіть переплачено 151095,55 грн. Тому, є підстави як для закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмету спору, так і для відмови у задоволенні позову.

За результатами судового засідання 09.07.2020р. судом закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 21.07.2020р.

В судовому засіданні 21.07.2020р. оголошено перерву до 12.08.2020р.

05.08.2020р. Відповідачем через відділ діловодства суду подано Заяву про розгляд справи без участі відповідача та його представника.

Крім того, у даній заяві відповідач надав пояснення щодо переплати на суму 151095,55 грн., як курсової різниці, що передбачено пунктом 2.9. Додаткової Угоди №1 до Договору.

12.08.2020р. Позивачем подано Пояснення у справі, де позивач вказує, що як вбачається з заяви Відповідача, оплата грошових коштів в розмірі 151095,55 грн. здійснена відповідачем на підставі п.2.9 Додаткової угоди №1 до Договору.

У судове засідання 12.08.2020 представник відповідача не з`явився. Поданим напередодні клопотанням просив здійснювати розгляд справи без його участі.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Письмові пояснення Позивача та Відповідача, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

18.02.2020р. між товариством з обмеженою відповідальністю "УКРАВТОЗАПЧАСТИНА" (Позивач, Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Український волоський горіх" (Відповідач, Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу №УАЗ-1202-20 за умовами якого:

- Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю трактор колісний 4 одиниці у кількості, комплектності, асортименті та за ціною, які вказуються в Специфікації, а покупець зобов`язується сплатити за Товар грошову суму та прийняти його на умовах Договору (пункт 1.1. Договору);

- Загальна ціна Договору складає 2328000 грн. та розраховується з урахуванням податку на додану вартість. Вартість Товару, вказана у видаткових накладних складає загальну ціну Договору (п.2.2 Договору);

- У випадку порушення Покупцем строку оплати Продавець має право в односторонньому порядку змінити вартість Товару та загальну ціну Договору (п.2.5. Договору);

- Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2020 року, а в частині виконання сторонами зобов`язань за Договором - до їх повного виконання. (п.11.1);

Додатковою угодою №1 до Договору доповнено Договір пунктом 2.8 та 2.9, згідно яких:

- В разі несвоєчасної оплати отриманого Товару його вартість, визначена у Специфікаціях (видаткових накладних або актах приймання-передачі) в гривні може змінюватись на день здійснення оплати вартості Товару прямо пропорційно збільшення офіційного курсу долару США до гривні, що встановлюється Міжбанківським валютним ринком України на день здійснення оплати, згідно з сайтом: http://index.minfin.com.ua. (п.2.8) ;

- Сторони домовились, що розрахунок вартості Товару відповідно до п.2.8 Договору здійснюється у випадку збільшення (понад 3%) курсу долару США по відношенню до гривні після підписання Специфікації, видаткової накладної або актів приймання-передачі, та відповідно змінюється вартість Товару в гривнях без складання додаткових угод з цього приводу (п.2.9).

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками; у встановленому порядку не оспорений, не розірваний та не визнаний недійсним.

Таким чином, договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Отже, за своєю правовою природою укладений сторонами Договір є договором купівлі-продажу.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд дійшов висновку, що сторони визначили п.2.5, Договору п2.8 та п2.9 Договору в редакції Додаткової угоди інший порядок розрахунку боргу з урахуванням процентів за прострочення грошового зобов`язання і інший розмір відсотків, який дорівнює курсовій різниці, які має право вимагати продавець.

На виконання Договору купівлі-продажу №УАЗ-1202-20 від 18.02.2020р. позивачем передано у власність відповідача 4 трактори Беларус-921 (Товар).

Станом на час подання позову Відповідачем лише частково оплачено суму товару.

Проте, в процесі розгляду справи Господарським судом міста Києва відповідачем у повному обсязі сплачено на користь позивача суму основної заборгованості за Договором.

На підтвердження чого, до матеріалів справи долучено платіжні доручення: №1561 від 18.02.2020р. на суму 698400 грн.; №71 від 14.04.2020р. на суму 904428 грн.; №110 від 28.04.2020р. на суму 725172 грн.; №117 від 05.05.2020р. на суму 151095,55 грн. з призначенням платежів оплата по дог.№УАЗ-1202-20 від 17.02.2020 за трактор. . Загалом відповідачем сплачено 2479095,55 грн.

У зв`язку із зазначеним, Позивачем подано заяву про зміну предмету позову, яку прийнято до розгляду судом, про що 09.06.2020р. винесено відповідну ухвалу.

Таким чином, станом на час вирішення спору по суті вимогою Позивача у даній справі є:

- Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Український волоський горіх" суму річні проценти в розмірі 3339, 34 грн. .

Дану вимогу Позивач обґрунтовує тим, що у зв`язку із простроченням сплати суми основної заборгованості за Договором, Позивачем, в порядку ч.2 статті 625 ЦК України, нараховано 3% річних, розмір яких склав 3339,34грн.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення даної вимоги зазначає, що ним в повному обсязі сплачено суму основної заборгованості, крім того, здійснено переплату в розмірі 151095,55грн., що підтверджується платіжним дорученням №117 від 05.05.2020р. на суму 151095,55 грн. з призначенням платежу оплата по дог.№УАЗ-1202-20 від 17.02.2020 за трактор .

Суд розглянувши вимогу про стягнення з відповідача суми річних процентів в розмірі 3339, 34 грн. приходить до висновку про відмову в задоволенні даної вимоги виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з платіжного №117 від 05.05.2020р. на суму 151095,55 грн. з призначенням платежу оплата по дог.№УАЗ-1202-20 від 17.02.2020 за трактор відповідачем здійснено переплату за спірним Договором на суму 151095,55 грн.

У поданих до суду 12.08.2020р. письмових поясненнях Позивач вказує, що даний платіж Відповідач здійснив на підставі п.2.9. Додаткової угоди №1 до Договору.

Проте, суд не погоджується з даним твердженням Позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до п.2.9. Додаткової угоди №1 до Договору Сторони домовились, що розрахунок вартості Товару відповідно до п.2.8 Договору здійснюється у випадку збільшення (понад 3%) курсу долару США по відношенню до гривні після підписання Специфікації, видаткової накладної або актів приймання-передачі, та відповідно змінюється вартість Товару в гривнях без складання додаткових угод з цього приводу.

Згідно п.2.8 Додаткової угоди №1 до Договору, в разі несвоєчасної оплати отриманого Товару його вартість, визначена у Специфікаціях (видаткових накладних або актах приймання-передачі) в гривні може змінюватись на день здійснення оплати вартості Товару прямо пропорційно збільшення офіційного курсу долару США до гривні, що встановлюється Міжбанківським валютним ринком України на день здійснення оплати, згідно з сайтом: http://index.minfin.com.ua.

Відповідно до пункту 2.5. Договору, у випадку порушення Покупцем строку оплати Продавець має право в односторонньому порядку змінити вартість Товару та загальну ціну Договору.

З наведеного вбачається, що для застосування положень пунктів 2.8, 2.9 Додаткової угоди №1 до Договору, необхідним є здійснення розрахунку Продавцем (Позивачем) нової вартості Товару з настанням конкретних обставин, визначених у п.2.9 Додаткової угоди №1 p з виставленням нвого (додаткового рахунку в порядку п.2.5 Договору).

Без здійснення такого розрахунку та виставлення нового рахунку Покупцю, в останнього не виникає обов`язку, а отже і правових підстав для оплати за товар у сумі більшій ніж було передбачено специфікаціями та Договором.

До матеріалів справи Позивачем такого розрахунку не додано. Більше того, в судовому засіданні представником позивача підтверджено, що такий розрахунок не здійснювався та відповідачу, відповідно, не виставлявся.

А отже, у відповідача не виникло правових підстав для оплати більшої суми із застосуванням положень п.2.8, 2.9 Додаткової угоди №1 до Договору.

З огляду на наведене, є очевидним, що сплата Відповідачем 151095,55 грн. за Договором, включає в себе і суму відсотків річних, а отже, відповідачем у повному обсязі погашено як основну заборгованість за Договором так і відсотки річних, що нараховані Позивачем. Тому, у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Щодо заперечень Позивача стосовно невідповідності дат Договору в призначенні платежу у платіжному дорученні №117 від 05.05.2020р., суд не приймає їх до уваги, оскільки, усі платіжні доручення що направлені Відповідачем на виконання оплат за спірним Договором містять одну і ту ж описку. При чому, стосовно оплат сум основної заборгованості у Позивача не виникає застережень чи зауважень до призначень платежу у відповідних платіжних дорученнях.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивач не подав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували доводи Товариства, викладені у позовній заяві.

Отже, позовні вимоги є необґрунтованими, документально непідтвердженими та такими, що не підлягають задоволенню.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 129 , 233 , 236 , 237 , 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України , Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У позові товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАВТОЗАПЧАСТИНА" (30722204) про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Український волоський горіх" (39989391) 3339,34грн. - три проценти річних за невиконання грошового зобов`язання, відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14.08.2020

Суддя І.Д. Курдельчук