Рішення

від 13.08.2020 по справі 911/1437/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1437/20

За позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Приватного підприємства Рембудсервіс-2006

про стягнення 89504,35грн

Суддя Чонгова С.І.

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз України") звернулось до Господарського суду Київської області з позовом Приватного підприємства Рембудсервіс-2006 про стягнення 89504,35грн, а саме:

- 59084,64грн - основна заборгованість;

- 9732,34грн - пеня за період з 27.12.2016 по 31.01.2017; з 26.01.2017 по 02.03.2017; з 28.02.2017 по 10.05.2017; з 28.03.2017 по 27.09.2017; з 26.04.2017 по 25.10.2017; з 27.06.2017 по 26.12.2017; з 26.07.2017 по 25.01.2018; з 26.08.2017 по 25.02.2018; з 26.09.2017 по 25.03.2018; з 26.10.2017 по 25.04.2018;

- 5468,59грн - 3% річних за період з 27.12.2016 по 31.01.2017; з 26.01.2017 по 02.03.2017; з 28.02.2017 по 10.05.2017; з 28.03.2017 по 23.10.2017; з 26.04.2017 по 31.01.2020; з 27.06.2017 по 31.01.2020; з 26.07.2017 по 31.01.2020; з 26.08.2017 по 31.01.2020; з 26.09.2017 по 31.01.2020; з 26.10.2017 по 31.01.2020;

- 15218,78грн - інфляційних втрат за період з 01.01.2017 по 31.01.2017; з 01.02.2017 по 28.02.2017; 01.03.2017 по 30.04.2017; 01.04.2017 по 30.09.2017; з 01.05.2017 по 31.12.2019; з 01.07.2017 по 31.12.2019; з 01.08.2017 по 31.12.2019; з 01.09.2017 по 31.12.2019; з 01.10.2017 по 31.12.2019; з 01.11.2017 по 31.12.2019.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором постачання природного газу №1641/1617-ТЕ-17 від 29.09.2016 в частині оплати за поставлений природний газ у встановлений договором строк.

Ухвалою господарського суду від 26.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами у справі без проведення судового засідання. Відповідна ухвала отримана позивачем - 29.05.2020; відповідачем - 29.05.2020,що підтверджується рекомендованими поштовими повідомленнями, які містяться в матеріалах справи.

Відповідачем у справі - Приватне підприємство Рембудсервіс-2006 документально обґрунтованого відзиву на позовну заяву не надав.

Дослідивши матеріали справи та докази, суд

ВСТАНОВИВ

29.09.2016 між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України") (постачальник) та Приватним підприємством Рембудсервіс-2006 (споживач) було укладено договір №1641/1617-ТЕ-17 постачання природного газу (далі - договір).

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.

За умовами договору, постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору (п.1.1 договору).

Згідно з п.1.2 договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Відповідно до п. 2.1 договору постачальник передає споживачу з 01.10.2016 по 31.03.2017 газ обсягом до 70 тис. куб. м.

Як визначено п. 5.1 договору, регульована ціна на природний газ (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до його вартості відповідно до Податкового кодексу України), який постачається за цим договором, встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758.

Згідно з п.5.2 договору, ціна за 1000 куб метрів природного газу за цим договором становить 4942,00грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5930,40грн.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступним за місяцем поставки газу.

Сторони погодили, що з урахуванням п. 11.3 цього договору укладання договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, не змінює строків та умов розрахунків за цим договором.

У відповідності до п.8.2 договору передбачено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно п. 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації газу з 01.10.2016 до 31.03.2017 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п.12.1 договору).

Додатковою угодою №2 від 31.03.2017 сторони погодили внести зміни до п. 2.1 договору та викласти в наступній редакції: Постачальник передає споживачу в період з 01.04.2017 по 30.09.2017 (включно) газ обсягом до 13тис. куб.м.

Пункт 5.1 договору вказаною додатковою угодою викладено в наступній редакції : Ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 №187 .

Також внесено зміни до п.5.2 договору та викладено в наступній редакції: Ціна за 1000 куб.м. газу за цим договором з 01.04.2017 становить 4942,00грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5930,40грн. .

Додатковою угодою №2 змінено п. 8.2 договору слова 21% річних на 16,4% річних .

Крім того, продовжено строк дії договору, а саме до 30.09.2017 (включно).

На виконання п. 2.1 договору, позивач поставив протягом жовтня 2016 - березня 2017 років, травня - вересень 2017 років, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 271043,00грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, копії яких долучено до матеріалів справи.

Предметом спору у даній справі є своєчасність виконання відповідачем обов`язку щодо оплати переданого товару та застосування до відповідача відповідальності, встановленої договором, а також чинним законодавством за прострочення виконання зобов`язання.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 6.1 договору передбачено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступним за місяцем поставки газу.

Сторони погодили, що з урахуванням п. 11.3 цього договору укладання договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, не змінює строків та умов розрахунків за цим договором.

Відповідно до пп. 2 п.6.2 договору оплата за природній газ здійснюється таким чином: в будь-якому випадку, споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі за поставлений природний газ відповідно до п.6.1 цього договору - в разі коли на поточний рахунок із спеціальним режимом використання споживача надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використаного природного газу.

Відповідачем не надано доказі щодо погашення заборгованості за поставлений природний газ у розмірі 59084,64грн.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За вказаних обставин, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення заборгованості в розмірі 59084,64грн основного боргу за поставлений природний газ обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 5468,59грн за період з 27.12.2016 по 31.01.2017; з 26.01.2017 по 02.03.2017; з 28.02.2017 по 10.05.2017; з 28.03.2017 по 23.10.2017; з 26.04.2017 по 31.01.2020; з 27.06.2017 по 31.01.2020; з 26.07.2017 по 31.01.2020; з 26.08.2017 по 31.01.2020; з 26.09.2017 по 31.01.2020; з 26.10.2017 по 31.01.2020 та інфляційних втрат у розмірі 15218,78грн за період з 01.01.2017 по 31.01.2017; з 01.02.2017 по 28.02.2017; 01.03.2017 по 30.04.2017; 01.04.2017 по 30.09.2017; з 01.05.2017 по 31.12.2019; з 01.07.2017 по 31.12.2019; з 01.08.2017 по 31.12.2019; з 01.09.2017 по 31.12.2019; з 01.10.2017 по 31.12.2019; з 01.11.2017 по 31.12.2019.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

За розрахунком суду розмір 3% річних складає 5468,22грн, який підлягає задоволенню, в частині щодо стягнення 3% річних у розмірі 0,37грн задоволенню не підлягає.

Щодо вимог про стягнення індексу інфляції суд зазначає наступне.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, інфляційні втрати, які нараховані за зобов`язання січня 2017, лютого 2017 року та березня 2017 року , розраховані на суму боргу з урахуванням інфляційних нарахувань попередніх періодів.

26.06.2020 об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/21/19 було прийнято постанову, у якій об`єднана палата дійшла висновку що у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (ч. 2 ст. 625 ЦК України ) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати. Водночас, якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд вважає його арифметично вірним, а вимоги позивача у відповідній частині такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, заявлено вимоги щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 9732,34грн за період з 27.12.2016 по 31.01.2017; з 26.01.2017 по 02.03.2017; з 28.02.2017 по 10.05.2017; з 28.03.2017 по 27.09.2017; з 26.04.2017 по 25.10.2017; з 27.06.2017 по 26.12.2017; з 26.07.2017 по 25.01.2018; з 26.08.2017 по 25.02.2018; з 26.09.2017 по 25.03.2018; з 26.10.2017 по 25.04.2018.

В силу ч.1 ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд вважає його арифметично вірним, а вимоги позивача у відповідній частині такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

В силу ст. 129 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з оплатою позову судовим збором, підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, у розмірі 2102,00грн.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства Рембудсервіс-2006 (08606, Київська область, м. Васильків, Військове містечко, 11; ідентифікаційний код 34627906) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; ідентифікаційний код 20077720) 59084,64грн основної заборгованості, 9732,34грн пені, 5468,22грн 3% річних, 15218,78грн інфляційних втрат, а також 2102,00грн витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

3. В частині стягнення 0,37грн 3 % річних відмовити .

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено13.08.2020

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.І. Чонгова