Рішення

від 13.08.2020 по справі 911/1425/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1425/20

За позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Олімп-М.В.

про стягнення 4041,13грн

Суддя Чонгова С.І.

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз України") звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Олімп-М.В. про стягнення 4041,13грн, а саме:

- 2974,62грн - пеня за період з 26.12.2017 по 26.12.2017; з 26.01.2018 по 12.02.2018; з 27.02.2018 по 27.03.2018; з 27.03.2018 по 26.09.2018; з 26.04.2018 по 15.10.2018; з 26.05.2018 по 20.11.2018;

- 483,31грн - інфляційних втрат за період з 01.04.2018 по 30.09.2018; з 01.05.2018 по 30.09.2018; з 01.06.2018 по 31.10.2018;

- 583,20грн - 3% річних за період з 26.12.2017 по 26.12.2017; з 26.01.2018 по 12.02.2018; з 27.02.2018 по 27.03.2018; з 27.03.2018 по 08.10.2018; з 26.04.2018 по 15.10.2018; з 26.05.2018 по 20.11.2018.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором постачання природного газу №2370/1718-ТЕ-17 від 27.10.2017 в частині оплати за поставлений природний газ у встановлений договором строк.

Відповідачем у справі - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Олімп-М.В. документально обґрунтованого відзиву на позовну заяву не надало.

Ухвалою господарського суду від 26.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами у справі без проведення судового засідання. Відповідна ухвала отримана позивачем - 29.05.2020; відповідачем - 10.06.2020, що підтверджується рекомендованими пощтовими відправленнями, які містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи та докази, суд

ВСТАНОВИВ

27.10.2017 між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України") (постачальник) та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Олімп-М.В. (споживач) було укладено договір №2370/1718-ТЕ-17 постачання природного газу (далі - договір).

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.

За умовами договору, постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору (п.1.1 договору).

Згідно з п.1.2 договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Відповідно до п. 2.1 договору постачальник передає споживачу з 01.10.2017 по 31.03.2018 газ обсягом до 27.0тис. куб. м.

Ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється Положенням (п.5.1 договору).

Згідно з п.5.2 договору, ціна за 1000 куб м. газу на дату укладення договору становить 4942,00грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) -20 %. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5930,40грн.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступним за місяцем поставки газу.

У відповідності до п.8.2 договору передбачено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 16,4% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, розраховану від суми прострочення платежу за кожен день прострочення.

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2017 до 31.03.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п.12.1 договору).

Додатковою угодою №1 від 11.01.2018, сторонами погодили викласти абз. 3 п.6.1 у наступній редакції: Сторони погодили, з урахуванням п.11.3 цього договору укладення договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання споживачем будь-яких документів (актів, розрахунків, протоколів тощо) щодо нарахованих (оформлених) та не профінансованих пільг і житлових субсидій населенню згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2020 №256, не змінює строків та умов розрахунків за цим договором .

Пункт 8.2 договору викладено у наступній редакції: У разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, розраховану від суми прострочення платежу за кожен день прострочення. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2020№256 .

Додатковою угодою №2 сторони погодили внести зміни до п. 2.1 договору та викласти в наступній редакції: Постачальник передає в період з 01.04.2018 по 31.05.2018 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 5,0 ти куб.м та продовжено строк дії договору по 31.05.2018 (включно).

На виконання п. 2.1 договору, позивач поставив протягом жовтня 2017 - квітня 2018 років, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 143598,72грн, що підтверджується актоми приймання-передачі природного газу, копії яких долучено до матеріалів справи.

Предметом спору у даній справі є застосування до відповідача відповідальності, встановленої договором, а також чинним законодавством за прострочення виконання зобов`язання.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 6.1 договору передбачено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступним за місяцем поставки газу.

Проте, відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань, за природний газ, поставлений протягом жовтня 2017 - квітня 2018 років, розрахувався з порушенням встановленого договором строку.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оскільки зобов`язання з оплати природного газу виконані не у встановлений договором строк відповідач є таким, що допустив порушення зобов`язання.

Позивачем заявлено вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 583,20грн за період з 26.12.2017 по 26.12.2017; з 26.01.2018 по 12.02.2018; з 27.02.2018 по 27.03.2018; з 27.03.2018 по 08.10.2018; з 26.04.2018 по 15.10.2018; з 26.05.2018 по 20.11.2018 та інфляційних втрат у розмірі 483,31грн за період з 01.04.2018 по 30.09.2018; з 01.05.2018 по 30.09.2018; з 01.06.2018 по 31.10.2018.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Статтею 253 ЦК України передбачено перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 1, ч.3 та ч.5 ст. 254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відповідно до п. 6.1 договору остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступним за місяцем поставки газу.

Позивач не врахував, що 25 грудня 2017 відповідно до Закону України Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо святкових і неробочих днів від 16.11.2017 від 2211-VIII є вихідним днем, а отже останнім днем виконання зобов`язання є 26.12.2017, тому прострочення виконання зобов`язання починається з 27.12.2017.

Виходячи з викладеного, за розрахунком суду сума 3% річних, яка підлягає стягненню становить 582,38грн; вимога щодо стягнення 0,82грн 3% річних задоволенню не підлягає.

Щодо вимог про стягнення індексу інфляції суд зазначає наступне.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, інфляційні втрати, які нараховані за зобов`язання квітня 2018 року, розраховані на суму боргу з урахуванням інфляційних нарахувань попередніх періодів.

26.06.2020 об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/21/19 було прийнято постанову, у якій об`єднана палата дійшла висновку що у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (ч. 2 ст. 625 ЦК України ) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати. Водночас, якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд вважає його арифметично вірним, а вимоги позивача у відповідній частині такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також, позивачем заявлені вимоги про стягнення пені у розмірі 2974,62грн пені за період з 26.12.2017 по 26.12.2017; з 26.01.2018 по 12.02.2018; з 27.02.2018 по 27.03.2018; з 27.03.2018 по 26.09.2018; з 26.04.2018 по 15.10.2018; з 26.05.2018 по 20.11.2018.

В силу ч.1 ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Пункт 8.2 договору викладено у наступній редакції: У разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, розраховану від суми прострочення платежу за кожен день прострочення. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2020№256 .

За розрахунком суду, з урахуванням вірних дат нарахування ат ст. 254 ЦК України, розмір пені становить 2970,16грн, яка підлягає задоволенню; вимоги щодо стягнення 4,46грн пені задоволенню не підлягають.

В силу ст. 129 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з оплатою позову судовим збором, підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, у розмірі 2102,00грн.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Олімп-М.В. (09175, Київська область, Білоцерківський район, с. Мала Вільшанка, Відділок Селекційний , вул. Молодіжна, буд. 10; ідентифікаційний код 41156004) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; ідентифікаційний код 20077720) 2970,16грн пені, 582,38грн 3% річних, 483,31грн інфляційних втрат, а також 2102,00грн витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

3. В частині стягнення 4,46грн пені, 0,82грн 3% річних відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 13.08.2020

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.І. Чонгова