Рішення

від 29.07.2020 по справі 911/595/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2020 р. м. Київ Справа № 911/595/20

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

за участю секретаря Гарбуз Л.В.

розглянувши справу № 911/595/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Транс Таєрс , м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю Боненкамп , с. Стоянка Києво-

Святошинського району

про стягнення 158 716,80 грн.

представники учасників справи:

від позивача: Леоненко О.В. - керівник,

Берус Н.В. - адвокат, довіреність від 27.04.2020;

від відповідача: Яремчук В.В. - адвокат, ордер серія ВН № 070756 від 23.04.2019

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю Транс Таєрс (надалі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Боненкамп (надалі - відповідач) про стягнення 158 716,80 грн. попередньої оплати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов договору поставки, укладеного між сторонами у спрощений спосіб, позивач на підставі рахунка на оплату № 2346 від 20.03.2019 перерахував відповідачу попередню оплату у розмірі 158 716,80 грн., однак, відповідач обумовлений договором товар не поставив, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму сплаченої ним попередньої оплати . Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати у вигляді судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12 300,00 грн.

Ухвалою господарського суду від 11.03.2020 відкрито провадження у справі № 911/595/20, розгляд справи в порядку загального позовного провадження призначений у підготовчому засіданні на 13.04.2020.

До господарського суду електронною поштою від позивача надійшло клопотання вих. № 03/3 від 03.04.2020 року (вх. № суду 7055/20 від 06.04.2020 року) про участь позивачав у судовому засіданні, яке відбудеться 13.04.2020 № 911/595/20 в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 07.04.2020 (суддя Заєць Д.Г.) відмовлено позивачу у задоволені клопотання про участь в судовому засіданні 13.04.2020 в режимі відеоконференції.

Через канцелярію суду (вх. № 7116/20 від 06.04.2020) відповідач надав відзив від 02.04.2020 на позовну заяву, в якому зазначив, що вимоги позивача відповідачем не визнаються, оскільки між позивачем та відповідачем були погоджені умови поставки товару зі складу відповідача. Тому позивач повинен був вжити дій щодо отримання товару на складі відповідача, чого позивачем вчинено не було, тому відповідач вважає, що позивач відмовився в односторонньому порядку від виконання зобов`язання, що призвело до припинення зобов`язання між позивачем та відповідачем щодо поставки товару, тому відсутні підстави для повернення відповідачем отриманої попередньої оплати.

Ухвалою суду від 13.04.2020 відкладено підготовче засідання на 18.05.2020.

На електронну адресу суду та через канцелярію суду (вх. № 8508/20 від 04.05.2020 та вх. № 8668/20 від 06.05.2020) від позивача надійшла відповідь вих. № 163 від 01.05.2020 на відзив, в якій позивач заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві, та просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

На електронну адресу суду (вх. № 9182/20 від 13.05.2020) та через канцелярію суду (вх. № 9644/20 від 19.05.2020) надійшло клопотання вих. № 05/1 від 13.05.2020 позивача про участь у судових засіданнях у справі № 911/595/20 в режимі відеоконференції.

На електронну адресу суду (вх. № 9281/20 від 14.05.2020) та через канцелярію суду (вх. № 9643/20 від 19.05.2020) від позивача надійшли доповнення вих. № 166 від 13.05.2020 до відповіді на відзив, в яких позивач зазначає, що 07.05.2020 з метою мирного урегулювання спору керівник позивача прибув за адресою місцезнаходження відповідача з належними документами на отримання товару, але відповідач безпідставно відмовився видати товар зі свого складу та в подальшому направив поштою відмову від виконання вимоги позивача.

Ухвалою суду від 14.05.2020 задоволено клопотання позивача про участь його представників в судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 18.05.2020 відкладено підготовче засідання на 10.06.2020.

Через канцелярію суду (вх. № 9440/20 від 18.05.2020) від відповідача надійшли заперечення від 13.05.2020 на відповідь на відзив разом із заявою свідка ОСОБА_1 щодо обставин, які є предметом доказування у справі № 911/595/20 (справжність підпису вказаної особи на заяві засвідчена нотаріально).

Через канцелярію суду (вх. № 11231/20 від 09.06.2020) від відповідача надійшли заперечення від 03.06.2020 на доповнення позивача до відповіді на відзив.

На електронну адресу суду (вх. № 11403/20 від 10.06.2020) та через канцелярію суду (вх. № 11601/20 від 11.06.2020) від позивача надійшли письмові аргументи вих. № 169 від 08.06.2020 проти заперечень відповідача та копій документів, які надані відповідачем по справі.

Ухвалою суду від 10.06.2020 закрито підготовче провадження у справі № 911/595/20 та призначено справу до розгляду по суті на 29.07.2020.

На електронну адресу суду (вх. № 15807/20 від 29.07.2020) від позивача надійшла заява вих. № 201 від 29.07.2020 про залучення до справи документів про надання правничої допомоги.

В судових засіданнях 18.05.2020, 10.06.2020 та 29.07.2020 представниками позивача підтримані позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив.

В судовому засіданні 29.07.2020 представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позову з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву та у запереченнях.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

20 березня 2019 року ТОВ Боненкамп ( постачальник ) було виставлено ТОВ "Транс Таєрс" ( покупець ) рахунок на оплату № 2346 на суму 158 716,80 грн., відповідно до якого позивач повинен оплатити, а відповідач повинен поставити товар - шини пневматичні 320/85R38 143B/143A8 AGRIMAX RT-855 TL (4 шт.) та шини пневматичні 320/90R54 156A8/BKT AGRIMAX RT-945 TL (4 шт).

Позивач оплатив виставлений рахунок на оплату № 2346 від 20.03.2019 в розмірі 158 716,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 204 від 21.03.2019 з відмітками банку та банківською випискою за рахунком позивача за період з 01.03.2019 по 31.03.2019.

Отже, суду доведено факт здійснення позивачем оплати замовленого у відповідача товару на суму 158 716,80 грн. Відповідач не заперечував факт отримання від позивача коштів в сумі 158 716,80 грн. за рахунком на оплату № 2346 від 20.03.2019.

Як зазначає позивач, відповідач порушуючи умови усної домовленості протягом 7 днів з дня оплати рахунку не здійснив поставку шин відповідачу у м. Дніпро.

З матеріалів справи вбачається, що 30.03.2019 позивачем на адресу відповідача було відправлено претензію вих. № 190329 від 29.03.2013 з вимогою виконати зобов`язання та здійснити поставку товару, або повернути попередню оплату. Зазначена претензія направлялася на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену у рахунку на оплату та яка є адресою місцезнаходження відповідача зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій. Направлення вказаної претензії підтверджується описом вкладення у цінний лист від 30.03.2019, поштовою накладною 4900070386351 від 30.03.2019 та фіскальним чеком від 30.03.2019.

30.10.2019 позивачем на адресу відповідача було відправлено претензію вих. № 191025 від 25.10.2019 з вимогою виконати зобов`язання та здійснити поставку товару, або повернути попередню оплату. Зазначена претензія направлялася на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену у рахунку на оплату та яка є адресою місцезнаходження відповідача зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій. Направлення вказаної претензії підтверджується описом вкладення у цінний лист від 30.10.2019, поштовою накладною 4900076779770 від 30.10.2019 та фіскальним чеком від 30.10.2019.

Тобто, позивачем вчинені належні дії щодо повідомлення відповідача про необхідність поставки товару або про повернення отриманої передоплати.

Жодної відповіді на вищезазначені претензії позивачем не було отримано, а товар так і не було поставлено.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що відповідно до рахунку на оплату № 2346 від 20.03.2019 товар відпускається за фактом приходу грошей на рахунок відповідача, самовивозом за наявності довіреності та паспорта.

Відповідач заперечує усні домовленості з позивачем щодо поставки товару відповідачем позивачу у м. Дніпро. А також зазначає про неналежність доказів листування в електронному вигляді, оскільки не має доказів належності поштових адрес саме позивачу та відповідачу.

Відповідачем до матеріалі справи додано заяву свідка ОСОБА_1 , справжінсь підпису на якій засвідчено нотаріально.

Свідок ОСОБА_1 , який займає посаду керівника департаменту шин сільськогосподарського призначення ТОВ Боненкамп , зазначає, що 22.03.2019 на його електронну адресу надійшов лист від позивача, в якому було повідомлена адреса поставки: м. Дніпро, транспортний склад САТ, відділення № 2, отримувач ТОВ Транс Таєрс . В даному листі була відсутня будь-яка інформація щодо запланованої дати направлення позивачем автомобіля перевізника. ТОВ Боненкамп не погоджувало ТОВ Транс Таєрс умови поставки на склад покупця в м. Дніпро та за рахунок відповідача, оскільки вони суперечать умовам поставки, викладеним в рахунку № 2346 від 30.03.2019.

Щодо телефонних розмов з керівником позивача свідок ОСОБА_1 пояснює, що позивачем було зроблено декілька замовлень на товар та відповідно відповідачем було направлено рахунки позивачу щодо яких дійсно відбувалося телефонне спілкування. Однак, по жодній з запланованих поставок, в тому числі по рахунку № 2346 від 20.03.2019 не було погоджено здійснення поставки товару транспортною компанією САТ на склад позивача за рахунок відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України ).

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Враховуючи зазначене, судом встановлено, що між сторонами укладено договір поставки у спрощений спосіб, що не суперечить вимогам ст. 181 ГК України .

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч. 1 ст. 173 ГК України ).

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України , якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України , якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу .

Відповідно ж до ст. 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач зазначає, що позивач в односторонньому порядку відмовився від виконання зобов`язання, а саме щодо самовивозу оплаченого позивачем товару зі складу відповідача, тому зобов`язання між сторонами припинено, і нормами чинного законодавства не передбачено повернення стороні зобов`язання сплачених грошових коштів.

Суд зазначає, що в рахунку на оплату не зазначено адресу складу відповідача з якої позивач повинен здійснити самовивіз товару та не встановлено строк.

На претензії позивача, направлені на адресу місцезнаходження відповідача, зареєстровану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач не відреагував, не зазначив строк та адресу самовивозу. Тобто, отримавши 21.03.2019 від позивача 158 716,80 грн. оплати за шини згідно рахунку № 2346 від 20.03.2019, відповідач не здійснив жодних дій, які б свідчили про готовність його виконати умови зобов`язання та передати вказаний товар позивачу із зазначенням строку отримання вказаного товару.

В той же час відповідач зазначає, що позивачем не виконано ряд дій щодо отримання товару у відповідача, а саме: позивач не уклав договір перевезення товару та не здійснив оплату послуг перевізника; не повідомив відповідача про дату вивозу товару та дані перевізника; не вчинив дії щодо отримання вантажу на складі відповідача; не надав відповідачу документи, необхідні для отримання товару під час його прийняття.

Однак, у рахунку на оплату № 2346 від 20.03.2019 не встановлений строк, в який позивач повинен здійснити самовивіз. Доказів того, що в порядку ч. 2 ст. 530 відповідач звертався до позивача з вимогою здійснити самовивіз у встановлений відповідачем строк або у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, до суду не надано.

Також відповідач зазначає, що 22.03.2019 в односторонньому порядку позивач відмовився від виконання взятих на себе зобов`язань з отримання товару, направивши відповідачу листа вих. № 1 від 22.03.2019 про повернення помилково перерахованих коштів (т. 1 аркуш 209).

Позивач заперечує направлення відповідачу даного листа. Присутній в судовому засіданні 29.07.2020 директор ТОВ Транс Таєрс Леоненко О.В. заперечував наявність його підпису на вказаному листі та зазначив, що печатка на листі є меншою за розміром ніж дійсна печатка позивача, яка наявна на документах, які містяться в матеріалах справи.

Відповідач не надав доказів отримання вказаного спірного листа, ні підприємством зв`язку, ні елеронною поштою (відсутні електронні адреси відправника та отримувача, відсутній скріншот сторінки, який би підтверджував надсилання/отримання вказаного листа з електронної адреси позивача (уповноваженої особи) на електронну адресу відповідача (уповноваженої особи)).

У заяві свідка ОСОБА_1 зазначено, що 22.03.2019 ТОВ Боненкамп отримало від ТОВ Транс Таєрс лист про повернення оплати за товар, як помилково оплачені кошти.

Однак, у вказаній заяві свідка також не зазначено яким чином було отримано відповідачем вказаного листа, з якої електронної адреси було направлено вказаний лист та на яку адресу він надійшов.

Згідно ч.ч. 1 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.

На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах.

28.04.2020 позивач звернувся до відповідача з вимогою вих. № 83-юр від 28.04.2020 про поставку товару, в якій просив повідомити про дату видачі відповідачем товару зі складу позивачу. Позивач повідомив про отримання товару з боку позивача особисто директором Леоненко О.В. та додав до вимоги копію довіреності від 28.042020 на отримання матеріальних цінностей.

07.05.2020 позивач в особі директор Леоненко О.В. звертався до відповідача за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Стоянка, вул. 21 км Житомирського шосе для отримання шин та врегулювання спору мирним шляхом, що підтверджується договором-заявкою № 06/05/20 від 06.05.2020, укладеним між позивачем та перевізником ТОВ ДП Логістікс , довіреністю № 200428 від 28.04.2020 на ім`я Леоненко О.В. на отримання 8 шин, посвідченням про відрядження від 06.05.2020.

Відповідач відмовився передати позивачу в особі директора шини на виконання умов зобов`язання за рахунком № 2346 від 20.03.2019, що підтверджується актом про відмову від передачі товару, складеним працівниками відповідача 07.05.2020, в якому зазначено, що позивач без попереднього погодження з відповідачем 07.05.2020 прислав на склад відповідача транспортний засіб без документів на водія і транспортний засіб.

Однак, про намір отримати шини особисто директором позивача було повідомлено відповідача вимогою позивача вих. № 83-юр від 28.04.2020, яка отримана відповідачем, оскільки у акті про відмову від передачі товару від 07.05.2020 відповідач посилається, що на вимогу вих. № 83-юр від 28.04.2020 відповідачем було надано відповідь вих. № 43 від 06.05.2020, в якій відповідач зазначив, що вимагаючи від відповідача попередньої оплати тим самим позивач відмовився від виконання своїх зобов`язань щодо отримання товару на складі відповідача.

У своїх запереченнях від 13.05.2020 на відповідь на відзив відповідач зазначає, що 07.05.2020 позивач відмовився надавати відповідачу документи на транспортний засіб, призначений для перевезення вантажу, та взагалі не надав жодних документів на перевізника.

В той же час суд зазначає, що між відповідачем (постачальник) та позивачем (покупець) виникли правовідносини щодо поставки шин. Відповідач неодноразово зазначав, що умовами рахунку на оплату № 2346 від 20.03.2019 передбачений самовивіз товару позивачем. Тобто, відповідач не здійснює перевезення шин позивачу, тому відповідач не є вантажовідправником, або вантажоодержувачем, тому вимоги щодо оформлення документів на перевезення не стосуються відповідача, як постачальника, який повинен передати саме позивачу обумовлений товар.

У рахунку на оплату № 2346 від 29.03.2019 зазначено, що товар відпускається самовивозом, за наявності довіреності та паспорта, товар зі складу відпускається строго по дорученню на особу, яка отримує товар, при відсутності довіреності товар відпущений не буде.

У зазначеному рахунку відсутнє посилання на інші документи, які повинен надати позивач, щоб отримати товар, а саме документи на перевезення товару, які оформлює позивач для здійснення самовивозу, і які вимагав від позивача відповідач.

Так, згідно ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача судові витрати: судовий збір та витрати на пофесійну правничу допомогу в сумі 12 300,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 123 ГПК України ). До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України ).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України ).

Матеріалами справи підтверджується, що між позивачем (клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Правова ініціатива" (адвокатське об`єднання) укладено Договір про надання правничої правничої допомоги № 103 від 01.10.2019, відповідно до п. 1.1 якого, позивачв доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі і на умовах, передбачених даним Договором.

Відповідно до п. 2.1 Договору Адвкатське об`єднання проводить роботу з надання правничої допомоги щодо поставки між позивачем та відповідачем на підставі рахунку на оплату № 2346 від 20.03.2019 на суму 158 716,80 грн. Професійна правнича допомога, що надається за цим Договором викладена в п. 2.1 Договору про надання правничої допомоги.

Відповідно до п. 4.1.1. Договору в редакції додаткової угоди від 01.10.2019 до Договору правнича допомога, що надається Адвокатським об`єднанням позивачу узгоджена сторонами в сумі 12 300,00 грн.

В матеріалах справи міститься долучений позивачем попередній (орієнтовний) розрахунок витрат станом на 18.02.2020, Акт № 1 від 28.02.2020 здачі-приймання наданої правничої допомоги, Акт № 2 від 29.07.2020 здачі-приймання правничої допомоги, із яких вбачається, що Адвокатським об`єднанням в тому числі підготовлено позовну заяву та копії доказів до позовної заяви, направлено позовну заяву до суду, адвокат прийняв участь у судових засіданнях, готував процесуальні документи.

Також позивачем надано копії платіжних доручень № 204 від 11.10.2019 на суму 6 000,00 грн. з відмітками банку, з призначенням платежу: оплата за надання правничої допомоги за договором № 103 від 01.10.2019 та № 247 від 30.04.2020 на суму 6 000,00 грн. з призначенням платежу: оплата за надання правничої допомоги за договором № 103 від 01.10.2019 .

Перевіривши подані позивачем докази, враховуючи співмірність заявленої позивачем суми із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), суд вважає за можливе покласти на відповідача витрати позивача на оплату послуг адвоката в сумі 10 600,00 грн., оскільки в судовому засіданні 13.04.2020 представник позивача не брав участь, що підтверджується протоколом судового засідання, а також складання заяви про відкладення розгляду справи та розрахунку витрат вартості винагороди адвокату не покладаються на відповідача.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України, покладається судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Боненкамп (08114, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Стоянка, вул. 21 км Житомирського шосе, код ЄДРПОУ 37757186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Транс Таєрс (49083, м. Дніпро, вул. Дарницька, буд. 4, кв. 144, код ЄДРПОУ 41386142) 158 716 (сто п`ятдесят вісім тисяч сімсот шістнадцять) грн. 80 коп. попередньої оплати, 2 380 (дві тисячі триста вісімдесят) грн. 76 коп. судового збору та 10 600 (десять тисяч шістсот) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано - 14.08.2020.

Суддя О.О. Христенко