Рішення

від 12.08.2020 по справі 912/1893/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2020 рокуСправа № 912/1893/20 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участі секретаря судового засідання Кравченко О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи № 912/1893/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИ СТАР", вул. Енергетиків, 6-а, м. Кропивницький, 25002

до відповідача Приватного підприємства "СТД АГРО", вул. Тараса Карпи, 84, м. Кропивницький, 25006

про стягнення 55 887,48 грн

Представники сторін:

від позивача - Феокістов О.В., довіреність № б/н від 11.10.19 адвокат, посвідчення №276 видане 07.05.2018;

від відповідача - участі не брали.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИ СТАР" (далі - ТОВ "ТРИ СТАР", позивач) до Приватного підприємства "СТД АГРО" (далі - ПП "СТД АГРО", відповідач) про стягнення 56 428,17 грн заборгованості з урахуванням пені, втрат від інфляції та процентів річних, з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про невиконання відповідачем зобов`язань по договору купівлі-продажу №25/03-Ш від 25.03.2017 в частині повної та своєчасної оплати товару.

Ухвалою від 15.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/1893/20 за правилами спрощеного позовного провадження. Судовий розгляд призначено на 09.07.2020 о 09:00, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті спору.

19.06.2020 через канцелярію суду позивачем подано заяву вих.№ 71 від 19.06.2020 відповідно до якої позивачем повідомлено, що у зв`язку із наданням суду уточненого розрахунку позовних вимог з врахуванням строків оплати товару, сума позовних вимог зменшилась та останній, керуючись правом на зменшення позовних вимог, подав відповідну заяву, просить прийняти її до розгляду та стягнути із ПП "СТД АГРО" заборгованість в розмірі 55 887,48 грн.

Ухвалою від 09.07.2020 судом прийнято заяву позивача вих. № 71 від 19.06.2020 про зменшення розміру позовних вимог та постановлено здійснювати подальший розгляд справи № 912/1893/20 з урахуванням такої заяви, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи. Відкладено судове засідання у справі № 912/1893/20 на 12.08.2020 о 09:00 год.

21.07.2020 позивачем подано суду, на виконання ухвали суду від 09.07.2020, докази проведення відповідачем оплат за договором.

07.08.2020 позивачем подано суду заяву про долучення до справи рахунків на оплату товару по договору.

В порядку ч. 5 ст. 161 ГПК України, суд приймає подані позивачем докази та долучає їх до матеріалів справи, оскільки такі докази надано на підтвердження обставин викладених у позові та зазначених позивачем у засіданні суду.

У судовому засіданні 12.08.2020 був присутній представник позивача.

Відповідач своїм процесуальним правом на участь в засіданні суду не скористався, уповноважених представників не направив. Відзив на позов відповідачем суду не подано.

Судом були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про призначене судове засідання - ухвали суду від 15.06.2020 та від 09.07.2020 направлено на адресу місцезнаходження відповідача, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Тараса Карпи, 84, м. Кропивницький, 25006.

Зазначені ухвали направлено рекомендованим листом з повідомленням з позначкою "Судова повістка".

Органом поштового зв`язку повернуто на адресу суду конверти з вкладенням (ухвали по справі) з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Обидві ухвали також направлялись на офіційну електронну адресу відповідача, яка зазначена у Витягу з ЄДР - LPC1969@UKR.NET.

Також 24.07.2020 на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою kr.arbitr.gov.ua розміщено оголошення про призначення справи № 912/1893/19 до судового розгляду по суті на 12.08.2020 об 09:00 год.

Згідно ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до п. 99-2 постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Судом враховується, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами)) з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу з 12.03.2020 по 31.08.2020 (в редакції останніх змін) на всій території України встановлено карантин.

Законом України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349 цього кодексу, а також інші процесуальні строки продовжуються на строк дії такого карантину.

16.07.2020 опубліковано Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 17.07.2020, згідно якого пункт 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України викладено в новій редакції. Законом встановлено, що процесуальні строки закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Станом на дату судового засідання відповідачем не подано суду відповідного клопотання.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до п.41 Доповіді, схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25- 26 березня 2011 року), "Верховенство права" одним з обов`язкових елементів поняття "верховенство права" є юридична визначеність.

Згідно з п.46 даної Доповіді:

"Юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними. Зворотна дія [юридичних норм] також суперечить принципові юридичної визначеності, принаймні у кримінальному праві (ст. 7 ЄКПЛ), позаяк суб`єкти права повинні знати наслідки своєї поведінки; але це також стосується і цивільного та адміністративного права - тієї мірою, що негативно впливає на права та законні інтереси [особи]. На додаток, юридична визначеність вимагає дотримання принципу judicata. Остаточні рішення судів національної системи не повинні бути предметом оскарження. Юридична визначеність також вимагає, щоб остаточні рішення судів були виконані. У приватних спорах виконання остаточних судових рішень може потребувати допомоги з боку державних органів, аби уникнути будь-якого ризику "приватного правосуддя", що є несумісним з верховенством права. Системи, де існує можливість скасовувати остаточні рішення, не базуючись при цьому на безспірних підставах публічного інтересу, та які допускають невизначеність у часі, несумісні з принципом юридичної визначеності.

Поряд з цим, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, з метою не затягування розгляду справи, та не порушення права позивача на справедливий розгляд справи у продовж розумного строку, суд дійшов висновку, що неотримання ухвал суду від 15.06.2020 та від 09.07.2020 у даній справі відповідачем та повернення їх до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо їх належного отримання, тобто його власною волею.

Господарський суд приймає до уваги, що ПП "СТД АГРО" мало можливість отримати інформацію по справі, що розглядається, зі своєї електронної пошти, на сторінці Господарського суду Кіровоградської області на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://kr.arbitr.gov.ua, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

З огляду на наведене, відповідач вважається повідомленим про призначене судове засідання належним чином і причини неявки представника відповідача у засідання судом не визнаються поважними.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене, господарський суд розглядає справу №912/1893/20 в судовому засіданні 12.08.2020 за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні 12.08.2020 досліджено докази у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.03.2017 між ТОВ "ТРИ СТАР" (продавець) та ПП "СТД АГРО" (покупець) укладено Договір купівлі - продажу № 25/03-Ш (далі - Договір, а.с. 16-17 т. 1), відповідно до умов якого, продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити лушпиння (далі по тексту - товар).

За пунктом 2.1. Договору, кількість товару узгоджується сторонами і вказується в супровідній документації.

Пунктом 3.1., 3.2 Договору, продавець здійснює продаж на умовах само вивозу товару покупцем зі складу подавця. Документи, що передаються продавцем покупцю товару: товарна накладна, рахунок, податкова накладна.

У пункті 4.1. Договору передбачено, що ціна та кількість товару погоджується сторонами в товаросупровідних документах, рахунка (товарній накладній).

Згідно п. 5.1, 5.2. Договору, покупець здійснює оплату товару на підставі рахунку- фактури продавця протягом 7-ми банківських днів з дня його отримання. Платіж вважається здійсненим у день фактичного одержання продавцем грошових коштів за товар. Оплата за товар може бути здійснення готівкою або безготівковим розрахунком.

Як визначено п.8.2. Договору, у випадку несвоєчасної оплати (не повної оплати) прийнятого товару, крім оплати прийнятого товару, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості не оплаченої в обумовлений термін партії товару за кожний день прострочення до дня усунення порушення зобов`язань.

Відповідно до п. 7.1 Договору, останній набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2017 року, але в будь - якому випадку до моменту повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором.

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Згідно тверджень позивача за період з 31.03.2017 по 30.06.2017 ним було відвантажено відповідачу товар на загальну суму 51 968,50 грн за дев`ятьма видатковими накладними. Проте оплату відповідачем було проведено лише частково, саме:

- видаткова накладна № 31/3-32 від 31.03.2017 на суму 8 355,00 грн. Оплату проведено в повному обсязі 21.04.2017;

- видаткова накладна № 1/4-3 від 01.04.2017 на суму 4 268,00 грн. Оплату проведено в повному обсязі 18.01.2018;

- видаткова накладна № 5/4-14 від 05.04.2017 на суму 3 262,30 грн. Оплату проведено в повному обсязі 05.03.2018;

- видаткова накладна № 11/4-7 від 11.04.2017 на суму 4 093,60 грн. Оплату проведено в повному обсязі 05.03.2018;

- видаткова накладна № 19/4-9 від 19.04.2017 на суму 6 828,90 грн. Оплату проведено в повному обсязі 17.08.2018;

- видаткова накладна № 31/5-16 від 31.05.2017 на суму 8 855,30 грн. Оплату не проведено;

- видаткова накладна № 13/6-14 від 13.06.2017 на суму 4 875,60 грн. Оплату не проведено;

- видаткова накладна № 21/6-33 від 21.06.2017 на суму 5 159,50 грн. Оплату не проведено;

- видаткова накладна № 30/6-38від 30.06.2017 на суму 6 269,60 грн. Оплату не проведено.

Таким чином, як вказує позивач заборгованість відповідача становить 25 160,00 грн.

Згідно тверджень позивача, вказана заборгованість відповідачем сплачена не була, на підтвердження чого надано Акт звірки взаємних розрахунків від 13.05.2020 за період: 01.01.2017 - 13.05.2020, підписаний бухгалтером Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИ СТАР" із відтиском печатки.

У зв`язку із несплатою відповідачем своєчасно заборгованості за видатковими накладними № 31/5-16 від 31.05.2017, № 13/6-14 від 13.06.2017, № 21/6-33 від 21.06.2017, № 30/6-38 від 30.06.2017, позивачем на підставі п. 8.2 Договору нараховано пеню, та на підставі приписів ст. 549, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, інфляційні збитки та 3 % річних.

Зазначені нарахування, з урахуванням заяви від 19.06.2020 вих.№ 7 про зменшення позовних вимог, є наступними:

з суми боргу 8855,30 грн пеня за період з 10.06.2017 по 29.05.2020 складає 8086,32 грн, інфляційні витрати за період з червня 2017 по травень 2020 складають 2162,06 грн;

з суми боргу 4875,60 пеня за період з 23.06.2017 по 29.05.2020 складає 4408,80 грн, інфляційні витрати за період з липня 2017 по травень 2020 складають 1094,87 грн;

з суми боргу 5159,50 грн пеня за період з 01.07.2017 по 29.05.2020 складає 4637,24 грн, інфляційні витрати за період з липня 2017 по травень 2020 складають 1158,63 грн;

з суми боргу 6269,60 грн пеня за період 11.07.2020 по 29.05.2020 складає 5592,04 грн, інфляційні витрати за період з липня 2017 по травень 2020 складають 1407,91 грн,

всього позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 22 724,40 грн, інфляційні витратив розмірі 5 823,47 грн.

3% річних позивачем нараховано за період з 11.07.2017 по 29.05.2020 з суми боргу 25160,00 грн, що складають 2 179,61 грн.

Отже, загальна заборгованість відповідача за розрахунком позивача складає 55 887,48 грн.

Враховуючи відсутність оплати заборгованості відповідача, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Розглядаючи позовні вимоги, господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Предметом спору у даній справі є невиконання відповідачем обов`язку щодо оплати поставленого позивачем товару за Договором купівлі-продажу.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено статтею 175 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

За приписом частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач на виконання умов Договору купівлі - продажу № 25/03-Ш від 25.03.2017, виставлено відповідачу рахунки на оплату №ПП00000022 від 31.03.2017 на суму 8355,00 грн, №42 від 01.04.2017 на суму 4268,70 грн, №43 від 05.04.2017 на суму 3262,30 грн, №44 від 11.04.2017 на суму 4093,60 грн, №52 від 19.04.2017 на суму 6828,90 грн, №62 від 31.05.2017 на суму 8855,30 грн, №70 від 13.06.2017 на суму 4875,60 грн, №71 від 21.06.2017 на суму 5159,50 грн, №73 від 30.06.2017 на суму 6269,60 грн та по видатковим накладним № 31/3-32 від 31.03.2017, № 1/4-3 від 01.04.2017, № 5/4-14 від 05.04.2017, № 11/4-7 від 11.04.2017, № 19/4-9 від 19.04.2017 № 31/5-16 від 31.05.2017, № 13/6-14 від 13.06.2017, № 21/6-33 від 21.06.2017, № 30/6-38 від 30.06.2017 (а.с.18,38,55,69,87,114,150,171,192 т. 1) поставлено відповідачу товар - лушпиння соняшника. Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи товарно - транспортними накладними за період із 31.03.2017 по 30.06.2017 (а.с.20-37, 40- 54, 57 - 68, 71 - 86, 89 - 113, 116 - 149, 152 - 170, 173 - 191, 194 - 216 т. 1).

За умовами договору, покупець здійснює оплату товару на підставі рахунку-фактури продавця протягом 7-ми банківських днів з дня його отримання (п. 5.1. Договору).

Отже, враховуючи виставлення рахунків та видання видаткових накладних за однією датою, господарський суд зазначає, що строк оплати товару обраховується з врахуванням таких обставин.

Відповідачем частково оплачено отриманий товар, доказів сплати вартості товару за рахунками №62 від 31.05.2017 на суму 8855,30 грн, №70 від 13.06.2017 на суму 4875,60 грн, №71 від 21.06.2017 на суму 5159,50 грн, №73 від 30.06.2017 на суму 6269,60 грн та видатковими накладними № 31/5-16 від 31.05.2017, № 13/6-14 від 13.06.2017, № 21/6-33 від 21.06.2017, № 30/6-38 від 30.06.2017 суду не подано та у матеріалах справи такі докази відсутні.

Отже, внаслідок несплати відповідачем отриманого товару за вказаними виставленими рахунками та видатковими накладними, за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 25160,00 грн.

Враховуючи те, що сума боргу відповідача, яка складає 25 160,00 грн, підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, а ПП "СТД АГРО" не надало документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги позивача до відповідача про стягнення вказаної суми боргу, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог позивача про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що відповідач свої зобов`язання за договором купівлі-продажу не виконував неналежним чином, чим порушив умови Договору, норми ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Однак, господарський суд вважає, що позивачем неправильно визначено початок періоду прострочення платежу.

Як зазначено в пункті 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Так, згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Враховуючи умови п. 5.1. Договору, обов`язок відповідача оплатити товар виникає протягом 7-ми банківських днів з дня отримання рахунку-фактури. Так як, виставлені рахунки та видані видаткові накладні за однією датою, господарський суд, беручи до уваги норми ст. 692 ЦК України, вважає що строк для оплати товару обраховується з дати видаткових накладних.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно ч. 5 ст. 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Статтею 73 Кодексу законів про працю України встановлено такі святкові дні, зокрема 28 червня - День Конституції України. Визначено, що робота також не провадиться в дні релігійних свят, зокрема один день (неділя) - Трійця.

Нормами ст. 67 КЗпП передбачено, що у випадку, коли святковий або неробочий день (стаття 73) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.

Трійця у 2017 році відбулась 04 червня, тому 06.06.2017 також був вихідним днем.

Отже, приймаючи до уваги умови п. 5.1. Договору, а також вищезазначені норми законодавства, господарський суд встановив наступне:

- за видатковою накладною від 31.05.2017 строк оплати становить до 12.06.2017;

- за видатковою накладною від 13.06.2017 строк оплати становить до 22.06.2017;

- за видатковою накладною від 21.06.2017 строк оплати становить до 03.07.2017;

- за видатковою накладною від 30.06.2017 строк оплати становить до 11.07.2017.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У відповідності до частини 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як визначено п.8.2. Договору, у випадку несвоєчасної оплати (не повної оплати) прийнятого товару, крім оплати прийнятого товару, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості не оплаченої в обумовлений термін партії товару за кожний день прострочення до дня усунення порушення зобов`язань.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до частини 6 статті 232 ГК України.

Вказана позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.11.2019 у справі №904/1148/19.

Згідно зі статтею 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

За приписами статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Отже, суд приходить до висновку, що умови укладеного між сторонами Договору містять певний термін, шляхом вказівки на подію (до дня усунення порушення зобов`язань), чим визначено строк нарахування пені за порушення зобов`язань по даному Договору.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові 3% річних нараховуються від простроченої суми за весь час прострочення.

Отже, суд, в межах заявленого позивачем періоду нарахування, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, приймаючи до уваги початок періоду прострочення виконання зобов`язання за спірними видатковими накладними, здійснивши власний розрахунок пені, втрат від інфляції та 3% за допомогою програми Законодавство, встановив наступне.

з суми боргу 8855,30 грн пеня за період з 13.06.2017 по 29.05.2020 становить 8068,12 грн, інфляційні витрати за період з червня 2017 по травень 2020 складають 2162,06 грн;

з суми боргу 4875,60 пеня за період з 23.06.2017 по 29.05.2020 складає 4408,80 грн, інфляційні витрати за період з липня 2017 по травень 2020 складають 1094,87 грн;

з суми боргу 5159,50 грн пеня за період з 04.07.2017 по 29.05.2020 складає 4626,64 грн, інфляційні витрати за період з липня 2017 по травень 2020 складають 1158,63 грн;

з суми боргу 6269,60 грн пеня за період 12.07.2020 по 29.05.2020 складає 5587,74 грн, інфляційні витрати за період з липня 2017 по травень 2020 складають 1407,91 грн,

всього пеня обґрунтовано заявлена до стягнення в розмірі 22691,30 грн, інфляційні витрати в розмірі 5 823,47 грн, а позовні вимоги заявлені в цій частині підлягають задоволенню.

Решта позовних вимог в частині стягнення пені заявлені безпідставно та задоволенню не підлягають.

Нарахування позивачем 3% річних на суму боргу 6269,60 грн з 11.07.2017 здійснено безпідставно, так як порушення зобов`язання по оплаті такої суми настало лише з 12.07.2017.

Тому, 3% річних з суми боргу 25160,00 грн підлягають нарахуванню за період з 12.07.2017 по 29.05.2020 та становлять 2174,63 грн, а з суми боргу 18890,40 грн (25160,00-6269,60) 3% річних за прострочення 11.07.2017 становлять - 1,55 грн. Отже, вимоги про стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню на суму 2176,18 грн, решта вимог в частині стягнення 3% річних заявлені безпідставно та задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИ СТАР" до Приватного підприємства "СТД АГРО" підлягають частковому задоволенню на загальну суму 55 850,95 грн, з яких 25 160,00 грн боргу, 22 691,30 грн пені, 5 823,47 грн інфляційних втрат, 2 176,18 грн 3% річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача в повному розмірі в сумі 2102,00 грн, так як спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "СТД АГРО" (вул. Тараса Карпи, 84, м. Кропивницький, 25006, і.к.23229403) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИ СТАР" (вул. Енергетиків, 6-а, м. Кропивницький, 25002, і.к. 13745606) 25 160,00 грн боргу, 22 691,30 грн пені, 5 823,47 грн інфляційних втрат, 2 176,18 грн 3% річних, а також 2102,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 14.08.2020.

Суддя В.Г. Кабакова