Рішення

від 13.08.2020 по справі 916/1426/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" серпня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1426/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Феротела Україна» (адреса місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12; адреса для листування: 03142, м. Київ, вул. В. Стуса, буд.35/37, оф. 107);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Южметиз» (65058, м. Одеса, пр-т Шевченка, буд. 15/2)

про стягнення 51811,24 грн.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 22.05.2020 року до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява вх. ГСОО №1467/20 Товариства з обмеженою відповідальністю „Феротела Україна» до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Южметиз» , в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 51811,24 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором про надання транспортно-експедиторських послуг №31768611 від 15.11.2019р. в частині сплати вартості наданих послуг.

Ухвалою господарського суду від 27.05.2020 року за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/1426/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в порядку ст. 247-252 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, даною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також було роз`яснено право щодо звернення до суду у відповідний строк з клопотанням про призначення проведення справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвала суду від 27.05.2020р. була надіслана позивачу на визначену у позовній заяві адресу та отримана останнім 05.06.2020р., про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідачу по справі ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частин 4, 5 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Водночас, ч. 10 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно з ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

При цьому, суд зазначає, що клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Із змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Приймаючи до уваги, що судове відправлення, яке направлялось судом відповідачу було повернуто поштою із відміткою у довідці поштової установи „Адресат відсутній за вказаною адресою» , суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Між тим з урахуванням п. 4 розділу Х „Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України в редакціях Закону України від 30.03.2020 р. N 540-IX та Закону України від 18.06.2020 р. N 731-IX, з урахуванням продовження строку розгляду справи по суті та строку для подання відзиву на строк дії карантину, строк розгляду справи по суті у даному проваджені було продовжено.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість доказів, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об`єктивно з`ясувавши обставини справи, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

При цьому, суд зазначає, що транспортне експедирування як вид господарської діяльності не може розглядатися окремо від перевезення, це комплекс заходів, які супроводжують процес перевезення вантажів на всіх його стадіях (сортування вантажів під час їх прийняття до перевезення, перевалка вантажів у процесі їх перевезення, облік надходження вантажів під час видачі вантажу тощо), і саме це дає підстави розглядати її допоміжним щодо перевезення видом діяльності. Тому кожна послуга, що надається експедитором клієнту, по суті є транспортною послугою.

Відносини учасників транспортно-експедиторської діяльності встановлюються на основі договорів. Учасники цієї діяльності, в силу приписів ст.627 Цивільного кодексу України, вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов взаємовідносин, що не суперечать чинному законодавству.

За приписами статті 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Як встановлено матеріалами справи, 15.11.2019 року між ТОВ „Феротела Україна» , як виконавцем та ТОВ „Южметиз» , як замовником було укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг № 31768611 (надалі - договір), у відповідності до якого виконавець зобов`язався за плату і за рахунок замовника організувати перевезення вантажу автомобільним транспортом (далі - транспортний засіб), за погодженим сторонами маршрутом, укласти від свого імені або від імені замовника та за рахунок останнього договір перевезення ватажу, як у внутрішньому так і у міжнародному сполученні, а також надати додаткові послуги пов`язані з перевезенням вантажу, необхідні для доставки вантажу в пункт призначення відповідно до узгоджених сторонами заявок.

Відповідно до п.п. 3.1.1, 3.1.2 договору виконавець зобов`язався забезпечити у зазначений в заявці строк подачу під завантаження у вказаний замовником пункт технічно справний транспортний засіб та здійснити за рахунок замовника розрахунки з третіми особами за надані транспортно-експедиторські послуги згідно з цим договором, у тому числі за перевезення вантажу.

За умовами п. 4.1 та п. 4.2 договору, ціна договору складається із сум вартості послуг зазначених у заявках. Вартість послуг за відповідною заявкою включає витрати на перевезення вантажу та інші витрати пов`язані з перевезенням вантажу, а також винагороду виконавця.

Відповідно до п. 4.3 договору, оплата послуг за цим договором та понесених виконавцем витрат здійснюється протягом 5 робочих днів після одержання від виконавця рахунку, транспортної накладної та акта про надання транспортно-експедиторських послуг, підписаного виконавцем.

Згідно положень п. 8.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2020р.

На виконання умов договору № 31768611 від 15.11.2019 року та заявки б/н щодо здійснення перевезення за маршрутом Чехія, м. Богумін - Україна, м. Одеса (а.с. 17) позивач надав відповідачеві транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажу у міжнародному сполученні за вказаним вище маршрутом, що підтверджується наявною в матеріалах справи міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) (а.с. 14).

Водночас позивачем було виставлено відповідачу до сплати рахунок №2046 від 18.11.2019р. на загальну суму 66811,24 грн.

За результатами здійсненого перевезення між сторонами у справі було складено акт надання послуг №4733 від 21.11.2019р. згідно яких вартість наданих послуг складає 66811,24 грн. При цьому у даному акті зазначено, що замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виходячи із змісту п. 4.3 договору та дати складання між сторонами акта про надання транспортно-експедиторських послуг, відповідач мав здійснити розрахунок за надані послуги по 28.11.2019р. включно.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

При цьому, згідно наявних в матеріалах справи банківських виписок 10.02.2020р. та 20.02.2020р. (а.с. 18-19) вбачається, що відповідачем здійснено проплати у загальному розмірі 15000,00 грн., що цілком визнається позивачем у справі.

За підрахунком позивача залишок вартості неоплачених послуг відповідачем становить 51811,24 грн.

Відповідно до ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Отже, станом на момент розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість за фактично надані транспортно-експедиторські послуги з перевезення вантажу у міжнародному сполученні у розмірі 51811,24 грн.

При цьому, суд зазначає, що в порушення вимог ст. 73-74 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем не надано доказів, які б свідчили про сплату повної вартості наданих послуг, або доказів, які б спростовували спірну суму заборгованості.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач що відповідач, в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України за фактично надані послуги розрахувався частково, сплативши лише грошові кошти у розмірі 15000,00 грн., в зв`язку з чим на момент розгляду справи за ТОВ „Южметиз» рахується заборгованість за договором №31768611 від 14.11.2019 року у розмірі 51811,24 грн.

Приймаючи до уваги вищевикладене суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ТОВ „Феротела Україна» та стягнення з відповідача заборгованості за надані транспортно-експедиторські послуги з перевезення вантажу міжнародному сполученні у розмірі 51811,24 грн.

Крім того, суд вважає за необхідне окремо наголосити, що добросовісність у правовідносинах означає здійснення сторонами заходів, спрямованих на уникнення правопорушення.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Южметиз» (65058, м. Одеса, пр-т Шевченка, буд. 15/2; код ЄДРПОУ 31768611) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Феротела Україна» (адреса місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12; адреса для листування: 03142, м. Київ, вул. В. Стуса, буд.35/37, оф. 107; код ЄДРПОУ 34531455) 51811/п`ятдесят одну тисячу вісімсот одинадцять/грн. 24 коп. заборгованості та 2102/дві тисячі сто дві/грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в порядку ст. 256 ГПК України.

Рішення підписано 13 серпня 2020 р.

Суддя Ю.М. Невінгловська