Рішення

від 14.08.2020 по справі 917/532/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2020 Справа № 917/532/20

м. Полтава

за позовною заявою Приватного підприємства «Бастіон» , вул. Гоголя, 38, м. Полтава, 36020

до Полтавського обласного комунального підприємства «Полтавафарм» , вул. Горбанівська, 2а, с. Розсошенці, Полтавський район, Полтавська область, 38751

про стягнення 174 706,75 грн.,

Суддя Пушко І.І.

Секретар судового засідання Квіта О.Т.

Представники сторін в судове засідання не викликались, справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку спрощеного провадження відповідно до ст. 247 ГПК України.

Суть справи: Розглядається позовна заява про стягнення 174 706,75 грн., з яких 162 471,36 грн. основний борг, 12 235,39 грн. пені (в редакції позовної заяви від 10.04.2020, а.с. 97-104).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач не здійснив оплату наданих позивачем послуг по охороні об`єкта відповідача, що стало підставою для звернення до суду із вимогами про стягнення основного боргу та пені.

Ухвалою господарського суду Полтавської області суду від 01.04.2020 на підставі ст. 174 ГПК України позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк 10 днів з дня вручення такої ухвали для усунення недоліків (а.с. 80-81).

15.04.2020 від позивача до суду надійшло клопотання про відкриття провадження у справі із розрахунком стягуваних сум та позовною заявою від 10.04.2020 з додатком (а.с. 86-194).

За ухвалою від 21.04.2020 провадження в цій справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (а.с. 196-198). Цією ж ухвалою суд встановив процесуальні строки: відповідачу для подання відзиву на позов - не пізніше 15 днів з дня закінчення дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), встановленого Кабінетом Міністрів України, та для подання заперечень - до 3 днів з дати отримання від позивача відповіді на відзив; позивачу для подання відповіді на відзив - 5 днів з моменту отримання відзиву.

Відповідач отримав зазначену ухвалу суду 24.04.2020, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 200).

Ухвалою від 16.07.2020 суд встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов у відповідності із вимогами ст. 165 ГПК України - не пізніше 20 днів з моменту набрання законної сили Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позов не надав.

В зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

31.08.2017 між Приватним підприємством Бастіон (позивач, Виконавець) та Полтавським обласним комунальним підприємством Полтавафарм (відповідач, Замовник) було укладено договір № 56 на спеціалізовану постову охорону об`єкта за адресою: вул. Горбанівська, 2, с. Розсошенці, Полтавський район, Полтавська область (а.с. 14-17).

До зазначеного договору сторони уклали додаткові угоди:

- № 1 від 31.08.2018 (а.с. 20), якою сторони продовжили термін дії договору до 31.12.2019 та внесли зміни до додатку № 2 до договору Умови розрахунку , виклавши його в новій редакції;

- № 2 від 02.04.2018 (а.с. 23), якою сторони дійшли згоди зменшити з 03.04.2018 обсяг послуг за договором та внести зміни до додатку № 2 до договору Умови розрахунку , виклавши його в новій редакції;

- № 3 від квітня 2019 (а.с. 25), якою сторони дійшли згоди збільшити з 01.04.2019 обсяг послуг за договором та внести зміни до додатку № 2 до договору Умови розрахунку , виклавши його в новій редакції.

28.12.2019 сторони уклали договір № 202 на спеціалізовану постову охорону об`єкта за адресою: вул. Горбанівська, 2, с. Розсошенці, Полтавський район, Полтавська область (а.с. 27-30), до якого уклали додаткову угоду № 1 від 30.01.2020 (а.с. 33) якою сторони дійшли згоди зменшити з 01.02.2020 обсяг послуг за договором та підписати нові редакції додатків № 1 № 2 до договору.

Відповідно до листа позивача № 26/02-01 від 26.02.2020 договір № 202 від 28.12.2019 є розірваним з 13.03.2020 (а.с. 54).

Згідно умов пункту 1.1 зазначених договорів, Замовник передає, а Виконавець приймає під спеціалізовану постову охорону усе визначене в Додатку № 1 до цих договорів (Дислокація), з усім майном, що знаходиться в ньому, і належить Замовнику на праві власності (далі - Об`єкт) за адресою: вул. Горбанівська, 2, с. Розсошенці, Полтавський район, Полтавська область (адміністративне приміщення).

В розділі 2 зазначених договорів Оплата послуг сторони визначили:

- Виконавець налає Замовнику послуги, а Замовник сплачує за надані послуги за цінами та в термін, які зазначені в Додатку № 2 Умови розрахунку за послуги Виконавця , що додається до договору і є його невід`ємною частиною;

- вартість послуг Виконавця визначається відповідно Додатку № 2;

- оплата за охорону здійснюється Замовником шляхом перерахування на поточний рахунок Виконавця грошових коштів, не пізніше 15 числа наступного місяця за попередній місяць на підставі виставлених Виконавцем актів виконаних робіт та рахунків;

- охоронні послуги, надані Виконавцем за місяць, вважаються виконаними і прийнятими Замовником, якщо останній протягом місяця не пред`явив мотивовану письмову претензію Виконавцю по якості наданих послуг. Охоронні послуги вважаються виконаними за умови складання сторонами та підписання акту виконаних робіт.

На виконання укладених договорів в період з 01.09.2017 по 17.03.2020 позивач надав відповідачу послуги на загальну вартість 737 338,36 грн., що підтверджується актами прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) (а.с. 35-53). Відповідач оплату отриманих послуг здійснив частково в сумі 574 867,00 грн. (банківські виписки по рахунку, а.с. 105-190). Таким чином заборгованість відповідача становить 162 471,36 грн. (737 338,36 грн. - 574 867,00 грн.).

З метою позасудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача із претензією від 11.02.2020 про сплату 126 980,00 грн. за послуги з охорони (а.с. 58). У відповіді на претензію від 12.02.2020 відповідач визнав заборгованість по сплаті вартості охоронних послуг в розмірі 126 980,00 грн., яка є предметом розгляду в цій справі (а.с. 59).

Також наявність боргу ПОКП Полтавафарм перед ПП Бастіон станом на 17.03.2020 в сумі 162 471,36 грн. підтверджується двостороннє підписаним актом звірки взаємних розрахунків (а.с. 55-57).

На момент звернення позивача із позовом до суду основний борг в сумі 162 471,36 грн. відповідачем сплачений не був.

Також, за прострочення виконання зобов`язання позивач, із посиланням на п. 4.1 Договору та Закон України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , заявив до стягнення з відповідача 8 358,67 грн. пені за період 16.07.2019 - 10.04.2020 року (розрахунок, а.с. 91-96).

Вирішуючи спір суд виходив із наступного.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов`язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем договірних зобов`язань з оплати наданих послуг.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК) України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК, ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 627 ЦК України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписом ч. 1 сі. 628 ЦК У країни, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Суд при вирішенні спору враховує, що правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про договір надання послуг.

Ч. 1 ст. 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач в період з 01.09.2017 по 17.03.2020 надав відповідачу послуги зі спеціалізованої постової охорони об`єкта на 737 338,36 грн., що підтверджується актами прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) (а.с. 35-53).

Враховуючи часткову оплату послуг в сумі 574 867,00 грн., на момент звернення позивача із позовом до суду заборгованість відповідача за договорами № 56 від 31.08.2017 та № 202 від 28.12.2019 становить 162 471,36 грн., підтверджена двостороннє підписаним актом звірки взаємних розрахунків (а.с. 55-57) тому позов підлягає задоволенню в цій частині вимог.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Позивач надав розрахунок пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 16.07.2019 по 10.04.2020 в сумі 25 035,11 грн. (а.с. 88-96) та частково заявив вимоги про її стягнення в сумі 12 235,39 грн. (в редакції позовної заяви від 10.04.2020, а.с. 97-104).

Обгрунтовуючи позовні вимоги в частині стягнення пені позивач посилається на статті 549, 611 Цивільного кодексу України та статті 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань .

Вирішуючи питання про стягнення пені суд виходив із наступного.

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України).

За ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Умовами договорів на спеціалізовану постову охорону об`єкта № 56 від 31.01.2017 та № 202 від 28.12.2019 (п. 3.4) сторони встановили, що у разі затримки оплати наданих послуг Замовником Виконавець має право направити на адресу Замовника претензію із нарахованою пенею у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від суми заборгованості за надані послуги, а Замовник зобов`язаний її розглянути (про що письмово повідомити Виконавця) та перерахувати суму виниклої заборгованості і нарахованої пені.

Таким чином, вказаним пунктом договору сторони фактично встановили не розмір пені, яка підлягає сплаті відповідачем, а лише порядок досудового врегулювання спору щодо її стягнення.

В претензії № 11/02-01 від 11.02.2020 (а.с. 58) позивач звертався до відповідача із вимогою сплатити основний борг в сумі 126 980,00 грн., що утворився станом на 11.02.2020. У відповіді на претензію відповідач зазначену суму боргу визнав (лист № 01-73 від 12.02.2020, а.с. 59). Таким чином, позивач не скористався своїм правом, передбаченим п. 3.4 укладених договорів, для нарахування пені.

Розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного суду у справі № 904/4156/18 від 10.12.2019.

Оскільки умовою виникнення у відповідача зобов`язання щодо сплати пені, відповідно до п. 3.4 договору, є факт направлення позивачем претензії, в якій відповідний розмір пені буде нараховано позивачем, в той час як направлена позивачем претензія від 11.02.2020 (вих. № 11/02-01) вимог про стягнення пені не містила, заявлені позовні вимоги в частині стягнення пені визнаються судом необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України).

За наведеного, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог в сумі 162 471,36 грн. основного боргу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судовий збір, за розгляд справи частково покладається на відповідача в сумі 2437,07 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Полтавського обласного комунального підприємства «Полтавафарм» , вул. Горбанівська, 2а, с. Розсошенці, Полтавський район, Полтавська область, 38751, код ЄДРПОУ 32986923) на користь Приватного підприємства «Бастіон» (вул. Гоголя, 38, м. Полтава, 36020, код ЄДРПОУ 31118507) - 162 471,36 грн. основного боргу; 2437,07 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині вимог в задоволенні позову відмовити.

4 . Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Пушко І.І.