Рішення

від 05.08.2020 по справі 927/571/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

05 серпня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/571/19

Господарський суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фесюри М.В., секретар Матюшенко Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства Корпорація Інтерагросистема , код ЄДРПОУ 24839440, вул. Гастелло, 4, м. Мена, Чернігівська область, 15600

до відповідача: Менської міської ради Менського району Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04061777, вул. Титаренка Сергія, 7, м. Мена, Чернігівська область, 15600

за участю: Заступника прокурора Чернігівської області , вул. Князя Чорного, 9, м.

Чернігів, 14000

про визнання недійсним договору про пайову участь

Представники учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

присутній прокурор: Косова О.А.

В судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приватним акціонерним товариством Корпорація Інтерагросистема подано позов до Менської міської ради Менського району Чернігівської області про визнання недійсним договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Мена від 16.08.2016.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що спірний договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Мена від 16.08.2016 було вчинено позивачем під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах, а отже, у відповідності до приписів ст. 233 Цивільного кодексу України, має бути визнаний недійсним.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2019 справа №927/571/19 передана на розгляд судді Фесюрі М.В.

Ухвалою суду від 16.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження з викликом сторін, встановлено строки подання відзиву на позов, відповіді на відзив, додаткових заяв та клопотань, підготовче засідання призначено на 12.08.2019.

29.07.2019 від Менської міської ради Менського району Чернігівської області надійшло клопотання про витребування доказів (№1628/04-11 від 25.07.2019) в якому відповідач просить суд витребувати у позивача звіти про фінансові результати (форма 2-ДС) за 2016-2019 роки, які на думку відповідача можуть спростувати посилання позивача щодо перебування ПрАТ Корпорація Інтерагросистема в скрутному фінансовому становищі.

Разом з клопотанням відповідачем подано відзив на позов (№1626/04-11 від 25.07.2019) в якому відповідач посилаючись на відповідність укладеного договору вільному волевиявленню та відповідністю внутрішній волі сторін, вважає позов необґрунтованим, поданим з метою ухилення від виконання умов договору, зловживанням процесуальним становищем за допомогою подання безпідставних позовних вимог до різних судів з одного і того ж предмета спору, а тому просить суд врахувати заперечення при розгляді справи та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відзив на позов та клопотання відповідача про витребування доказів долучені судом до матеріалів справи.

08.08.2019 ПрАТ Корпорація Інтерагросистема подано відповідь на відзив на позов в якому наполягає, що укладання спірного договору було обумовлено необхідністю введення об`єкта забудови в дію, тоді як у разі простою строком 8-12 місяців, на думку позивача спричинило б виникнення загрози банкрутства підприємства. Одночасно з цим позивач повідомляє суд, що позивачем не подано позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та однакових підстав.

Разом з відповіддю на відзив позивачем 08.08.20019 подано клопотання про призначення економічної експертизи з метою встановлення можливості краху проекту чи/або можливості банкрутства ПрАТ Корпорація Інтерагросистема проведення якої позивач просить доручити Чернігівському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Відповідь на позов разом з клопотанням позивача про призначення експертизи суд долучив до матеріалів справи.

12.08.2019 від заступника прокурора Чернігівської області надійшла заява про вступ у справу (№05/3-501вих19 від 09.08.2019), до якої додано, зокрема, письмове повідомлення про вступ у справу, та докази його направлення на адресу сторін.

В підготовчому засіданні 12.08.2019 суд постановив протокольну ухвалу про залучення до участі у справі на стороні відповідача прокурора Чернігівської області, продовжив строк підготовчого засідання на 30 днів та оголосив перерву в підготовчому засіданні до 22.08.2019.

21.08.2019 відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив в якому відповідач посилаючись на те, що спірний договір укладено з позивачем з урахуванням запропонованих ним вимог щодо розстрочення платежу, обставини укладення такого договору були предметом дослідження судами різних інстанцій, а тому просить суд врахувати пояснення при прийнятті рішення у справі та відмовити ПрАТ Корпорація Інтерагросистема в задоволенні позовних вимог.

Заперечення на відповідь на відзив долучено судом до матеріалів справи.

В підготовчому засіданні 22.08.2019 позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи фінансових звітів ПрАТ Корпорація Інтерагросистема за 2017 та 2018 роки та копію містобудівних умов на об`єкт забудови від 07.11.2013.

Суд долучив подані документи до матеріалів справи.

22.08.2019 до суду надійшло клопотання заступника прокурора Чернігівської області №05/3-1494-19 від 21.08.2019 та клопотання відповідача від 22.08.2019 про надання додаткового строку для подання доказів до якого додано копії запитів до фіскальної служби та управління статистики відносно позивача.

Присутні в судовому засіданні представники сторін проти клопотань не заперечили, суд задовольнив клопотання, долучивши подані документи до матеріалів справи.

Крім того, прокурором подано пояснення (05/3-1494-19 від 21.08.2019) в якому посилаючись на неодноразову спробу позивачем визнати спірний договір недійсним, а також те, що на момент укладання спірного правочину він відповідав внутрішній та зовнішній волі сторін, був спрямований на реальне настання наслідків, тому прокурор просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх безпідставністю.

Позивач підтримав клопотання про призначення експертизи, відповідач та прокурор проти клопотання позивача про призначення економічної експертизи заперечували.

За результатами розгляду справи в підготовчому засіданні 22.08.2019, суд постановив: задовольнити клопотання позивача про призначення економічної експертизи; призначити економічну експертизу, проведення якої доручити Чернігівському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (14017, м. Чернігів, вул. Старобілоуська, 25-а); на вирішення судової експертизи поставити наступне питання: Як основні економічні показники (ліквідності, платоспроможності і прибутковості тощо) фінансово-господарського стану Приватного акціонерного товариства Корпорація Інтерагросистема (код ЄДРПОУ 24839440, вул. Гастелло, 4, м. Мена, Чернігівська область, 15600) на дату укладання договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Мена від 16.08.2016 характеризують господарсько-фінансову діяльність Приватного акціонерного товариства Корпорація Інтерагросистема ?; витрати на проведення економічної експертизи покласти на позивача - Приватне акціонерне товариство Корпорація Інтерагросистема , (код ЄДРПОУ 24839440, вул. Гастелло, 4, м. Мена, Чернігівська область, 15600); попередити експертів про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків за ст. 384, 385 Кримінального кодексу України; зобов`язати сторони на першу вимогу експерта надати всі наявні документи, підтверджуючі відтворення обстановки та обставини справи, а також речові докази; запропонувати судовому експерту реалізувати надане йому статтею 13 Закону України Про судову експертизу право, щодо зазначення в експертному висновку фактів, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання; розпорядження експертів направити матеріали справи Господарського суду Чернігівської області №927/571/19; провадження у справі на час проведення експертизи зупинити.

28.08.2019 разом з супровідним листом (від 28.08.19 №927/571/19/1030/19) ухвала суду від 22.08.19 у справі №927/571/19 та матеріали справи №927/571/19 направлено на адресу Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової економічної експертизи.

13.09.2019 на адресу Господарського суду Чернігівської області надійшов супровідний лист (від 04.08.19 №3352/19-24) Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, до якого залучено в якості додатку клопотання експерта про уточнення питання та надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи та матеріали справи №927/571/19. Згідно зі змісту листа, до уточнення питання та отримання додаткових матеріалів виконання експертизи призупинено, у випадку незадоволення клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, у встановлений законодавством термін на підставі п.1.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень , затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.01.1998 за №53/5, ухвала суду від 22.08.2019 про призначення судової експертизи буде залишена без виконання.

Ухвалою господарського суду від 16.09.2019 провадження у справі поновлено, засідання з розгляду клопотання експерта призначено на 30.09.2019.

Ухвалою суду від 30.09.2019 Клопотання експерта Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз задоволено, зобов`язано Приватне акціонерне товариство Корпорація Інтерагросистема надати експерту: накази (Положення) про облікову політику за 2015-2018 роки; звітність ПрАТ Корпорація Інтерагросистема за вказаний період (крім ф.№1 та ф.2): звіт про рух грошових коштів (форма 3); звіт про власний капітал (форма №4); примітки до річної фінансової звітності (форма №5), звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію (знос) (форма № 11-ОЗ); звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість (форма №1-Б); звіт з праці (форма № 1-ПВ); звіт про виробництво промислової продукції (форма №1П-НПП); розшифровки статей кредиторської заборгованості на відповідні звітні дати (вид заборгованості, дата виникнення, сума, прострочена заборгованість при наявності) за вищевказаний період; розшифровки статей дебіторської заборгованості на відповідні звітні дати (вид заборгованості, дата виникнення, сума, прострочена заборгованість при наявності) за вищевказаний період; якісну копію фінансового звіту (ф.1-м та ф.№2-м) станом на 31.12.2015 та 31.12.2016; та направлено у розпорядження експертів, для подальшого проведення експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 22.08.2019 матеріали справи Господарського суду Чернігівської області № 927/571/19

Не погодившись частково з постановленою ухвалою, Приватне акціонерне товариство Корпорація Інтерагросистема звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати Господарського суду Чернігівської області від 30.09.2019 у справі №927/571/19 та ухвалити нове рішення, яким клопотання експерта Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз задовольнити частково.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 апеляційну скаргу залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 30.09.2019 без змін.

31.01.2020 на адресу Господарського суду Чернігівської області надійшов супровідний лист (від 29.01.2020 № 573/20-24) Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, до якого залучено в якості додатку клопотання експерта про уточнення питання та надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи та матеріали справи №927/571/19.

Ухвалою суду від 12.02.2020 клопотання експерта Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз задоволено, зобов`язано Приватне акціонерне товариство Корпорація Інтерагросистема повторно надати експерту: накази (Положення) про облікову політику за 2015-2016 роки; головні книги за період 2015-2016роки; звітність ПрАТ Корпорація Інтерагросистема за вказаний період (крім ф.№1 та ф.№2): звіт про рух грошових коштів (форма № 3); звіт про власний капітал (форма № 4); примітки до річної фінансової звітності (форма № 5); звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію (знос) (форма № 11-ОЗ); звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість (форма № 1-Б); звіт з праці (форма № 1-ПВ); розшифровки статей кредиторської заборгованості на відповідні звітні дати (вид заборгованості, дата виникнення, сума, прострочена заборгованість при наявності) за вищевказаний період; розшифровки статей дебіторської заборгованості на відповідні звітні дати (вид заборгованості, дата виникнення, сума, прострочена заборгованість при наявності) за вищевказаний період.; якісну копію фінансового звіту (ф.1-м та ф.№2-м) станом на 31.12.2015 та 31.12.2016. Зобов`язано Приватне акціонерне товариство Корпорація Інтерагросистема оплатити вартість проведення експертного дослідження відповідно до виставленого рахунку № 329 від 28.01.2020. Докази зійснення оплати надати суду.

Роз`яснено судовому експерту, що на вирішення експертизи (експертному дослідженню) підлягає питання, викладене в пункті 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду Чернігівської області у справі 927/571/19 від 22.08.2019, а саме: Як основні економічні показники (ліквідності, платоспроможності і прибутковості тощо) фінансово-господарського стану Приватного акціонерного товариства Корпорація Інтерагросистема (код ЄДРПОУ 24839440, вул. Гастелло, 4, м. Мена, Чернігівська область, 15600) на дату укладання договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Мена від 16.08.2016 характеризують господарсько-фінансову діяльність Приватного акціонерного товариства Корпорація Інтерагросистема ?; у розпорядження експертів, для подальшого проведення експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 22.08.2019 направлено матеріали справи Господарського суду Чернігівської області №927/571/19; зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.

10.04.2020 на адресу Господарського суду Чернігівської області надійшов супровідний лист (від 30.03.2020 №573/20-24) Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про направлення висновку експерта про неможливість проведення експертизи, до якого залучено в якості додатку висновок експерта та матеріали справи №927/571/19.

У висновку експерт зазначає, що станом на 30.03.2020 оплата судово-економічної експертизи не здійснена тому відповідно до п.2.2. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень експерт повідомляє суд про неможливість надання висновку.

Ухвалою господарського суду від 10.06.2020 поновлено провадження у справі, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 29.06.2020.

25.06.2020 ухвалою суду виправлено описку в пункті резолютивної частини ухвали господарського суду Чернігівської області від 10.06.2020 визначено вірну дату проведення судового засідання 02.07.2020.

02.07.2020 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду справи по суті на 05.08.2020.

31.07.2020 від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника в судовому засіданні, яке задоволено судом.

Позивач був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 1400048607839 від 02.07.2020 (т.2 а.с.166), проте правом участі у судовому засіданні відповідач не скористався.

Присутній в судовому засіданні прокурор проти позовних вимог заперечив, наполягає на огляді судом відеозапису засідання комісії Менської міської ради, на якій розглядалось звернення позивача з проханням здійснити розстрочення сплати пайових внесків за спірним договором, що є на думку прокурора підтвердженням прийняття відповідачем пропозицій позивача в частині розстрочення та відтермінування здійснення платежів (внесення внеску), а також на те, що спірний правочин не був укладений під впливом тяжкої обставини і на момент укладання відповідав внутрішній та зовнішній волі позивача.

Судом здійснено перегляд відеозапису засідання комісії з вищевказаного носія.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 08.06.2017 у справі № 927/387/17, яке набрало законної сили, повністю задоволено первісний позов заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Менської міської ради до ПрАТ Корпорація Інтерагросистема про стягнення 50 595,35 грн. та відмовлено у задоволенні зустрічного позову ПрАТ Корпорація Інтерагросистема до Менської міської ради про визнання недійсним договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Мена від 16.08.2016, укладеного між Менською міською радою та ПрАТ Корпорація Інтерагросистема , та стягнення з Менської міської ради 60 000,00 грн.

Даним судовим рішенням встановлені наступні обставини:

"21 червня 2007 року між Менською райдержадміністрацією, як Орендодавцем, та Закритим акціонерним товариством "Корпорація "Інтерагросистема" (яке перейменоване на Приватне акціонерне товариство "Корпорація "Інтерагросистема"), як Орендарем, було укладено договір оренди землі за умовами якого Товариство прийняло у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,3200 га, яка знаходиться на території Менської міської ради за межами населеного пункту. Договір укладено строком на 49 років. Договір зареєстрований у Менському районному відділі ДЗК про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.06.2007р. за № 040784400283.

За актом передачі землі у оренду від 21.06.2007р. Товариство прийняло в оренду терміном з 21.06.2007р. до 21.06.2056р. земельну ділянку загальною площею 2,32 га, в тому числі під забудовою 0,4297 га, під дворами 1,8903 га, кадастровий номер земельної ділянки 7423010100:03:000:0504.

05 липня 2007 року сторонами вказаного договору було укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди землі від 21.06.2007р. якою внесено зміни до договору щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розміру орендної плати, розміру пені у разі несплати у встановлені строки орендної плати.

Рішенням 39 сесії 6 скликання Менської міської ради від 18.09.2014р. затверджено Положення про порядок залучення коштів замовників на розвиток інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Мена (далі - Положення) згідно з п. 1.3 якого дія цього Положення поширюється на всіх замовників, які здійснюють будівництво на території м. Мена, за винятком тих, що перелічені у п. 1.6 цього Положення.

08 червня 2016 року ПрАТ "Корпорація "Інтерагросистема" за вих. № 42 направило Менській міській раді лист з клопотанням про:

1) по-можливості знизити відсоток пайової участі підприємства у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Мена, який обраховується від загальної кошторисної вартості об`єкту, що підлягає введенню;

2) провести розстрочення оплати пайової участі підприємства у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Мена, на термін три роки, з оплатою внесків частинами. При цьому передбачити, що перший внесок (за 2016 рік) може бути внесено грошовими коштами у розмірі 60 тис. грн. вже ближчим часом, а наступні внески вноситимуться не пізніше грудня 2017 та грудня 2018 років рівними частинами.

20 липня 2016 року відбулось засідання постійної комісії з питань соціально - економічного розвитку, бюджету, соціального захисту та підприємництва (протокол № 15) на якому присутні члени комісії слухали звернення заступника генерального директора з юридичних питань Товариства Заїки В.М. про зниження по можливості відсотка пайової участі підприємства у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Мена та розстрочення суми платежу пайової участі і вирішили: застосувати коефіцієнт - 0,8; більшістю голосів вирішили виключити із розрахунку інженерні споруди, включаючи резервуар на суму - 1 980,593 тис. грн. Таким чином, алгоритм розрахунку плати пайової участі складає: 11417303,00х0,8х8%-0=730707 грн. Розстрочення платежу провести наступним чином: перший платіж - 60,0 тис. грн. в 10 денний термін після підписання договору.

16 серпня 2016 року між Менською міською радою, як Стороною 1, та ПрАТ "Корпорація "Інтерагросистема", як Стороною 2, було укладено договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Мена (далі - Договір) предметом якого є пайова участь Товариства у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Мена, яка полягає у відрахуванні замовником визначеної цим договором суми коштів (пайового внеску) до цільового фонду розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Мена, у зв`язку з здійсненням ним будівництва: добудова навісу - складу (незавершене будівництво "завода глубокой переработки картофеля производительностью 2000 кг/час выполненного по проекту института "Черниговагропроект" заказ 21-179 от 1998 г." під встановлення технологічної лінії виробництва картоплі ФРІ по вул. Індустріальна, № 17 в м. Мена Чернігівської області.

Відповідно до п. 1.2, 2.2, 3.5 Договору, ПрАТ "Корпорація "Інтерагросистема" зобов`язалося здійснити пайову участь у розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Мена та переказати на рахунок цільового фонду Менської міської ради грошові кошти на пайову участь у розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Мена у розмірі, встановленому в розділі 2 даного Договору.

Розмір пайового внеску Замовника становить 8 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами (якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, вона визначається на підставі експертної оцінки проведеної у відповідності до діючого законодавства) помноженої на коефіцієнт 0,8 та складає 730707 грн.

Товариство зобов`язалося сплатити пайовий внесок на розвиток інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Мена частками, з урахуванням індексу інфляції, відповідно до графіка, що додається до договору і є його невід`ємною частиною (додаток 2), а саме:

- на протязі 10 календарних днів з дня підписання цього договору - 60000 грн.;

- до 01 листопада 2016 р. - 40000 грн.;

- до 20 липня 2017 р. - 315 353 грн.;

- до 20 липня 2018 р. - 315 354 грн.

Як встановлено у п. 5.1, 5.2 Договору він набирає чинності після підписання його сторонами і діє до моменту виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

У Додатку № 1 до Договору сторонами визначено розмір пайової участі замовника у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Мена - 730707 грн.

У Додатку № 2 до Договору сторонами встановлено графік сплати частинами пайового внеску Товариства у створення і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Мена:

- на протязі 10 календарних днів з дня підписання Договору - 60000 грн.;

- до 01 листопада 2016 р. - 40000 грн.;

- до 20 липня 2017 р. - 315353 грн.;

- до 20 липня 2018 р. - 315354 грн.

На виконання умов договору Товариство, платіжним дорученням № 169 від 19.08.2016р., сплатило Менській міській раді 60 000,00 грн. з призначенням платежу: "пайовий внесок замовника у створення і розвиток інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Мена згідно договору від 16.08.2016р.".\

22 грудня 2016 року Товариство звернулось до виконавчого комітету Менської міської ради з листом вих. № 151, у якому просило присвоїти поштові адреси міста Мена Чернігівської області, вул. Індустріальна, наступним земельним ділянкам: площею 2,2080 га, кадастровий номер 7423010100:03:000:0503 та площею 2,32 га, кадастровий номер 7423010100:03:000:0504.

Розглянувши вказане звернення Товариства про присвоєння поштових адрес земельним ділянкам, виконавчий комітет Менської міської ради рішенням від 26.01.2017р. № 5 вирішив присвоїти земельній ділянці, кадастровий номер 7423010100:03:000:0504, за зверненням ПрАТ "Корпорація "Інтерагросистема", наступну поштову адресу - Чернігівська область, місто Мена, вулиця Індустріальна, № 17, та земельній ділянці, кадастровий номер 7423010100:03:000:0503, за зверненням ПрАТ "Корпорація "Інтерагросистема", поштову адресу - Чернігівська область, місто Мена, вулиця Індустріальна, № 17а.

Однак, наступний платіж в розмірі 40 000,00 грн. Товариство у встановлений договором строк не сплатило, у зв`язку із чим Менською міською радою направлялись на адресу Товариства претензії від 29.11.2016р. та від 17.03.2017р. про сплату боргу, штрафних санкцій, процентів річних та інфляційних втрат на які відповіді не було надано" .

За правилами ч. 3 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 8 Господарського кодексу України визначено порядок участі держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в господарській діяльності згідно положень якої держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб`єктами господарювання.

Рішення органів державної влади та органів місцевого самоврядування з фінансових питань, що виникають у процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів, а також з адміністративних та інших відносин управління, крім організаційно-господарських, в яких орган державної влади або орган місцевого самоврядування є суб`єктом, наділеним господарською компетенцією, приймаються від імені цього органу і в межах його владних повноважень.

Господарська компетенція органів державної влади та органів місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної державної чи комунальної установи. Безпосередня участь держави, органів державної влади та органів місцевого самоврядування у господарській діяльності може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 23 Господарського кодексу України, органи місцевого самоврядування здійснюють свої повноваження щодо суб`єктів господарювання виключно в межах, визначених Конституцією України, законами про місцеве самоврядування та іншими законами, що передбачають особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі, іншими законами. Органи місцевого самоврядування можуть здійснювати щодо суб`єктів господарювання також окремі повноваження органів виконавчої влади, надані їм законом.

Відносини органів місцевого самоврядування з суб`єктами господарювання у випадках, передбачених законом, можуть здійснюватися також на договірних засадах.

У відповідності з ст. 173 - 175 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов`язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Майново - господарськими визнаються цивільно - правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтями 179, 180 Господарського кодексу України визначено, що майново - господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції на момент укладення оспорюваного правочину), порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати:

1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для нежитлових будівель та споруд;

2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для житлових будинків.

Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об`єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 30 цього Закону.

Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Істотними умовами договору є:

1) розмір пайової участі;

2) строк (графік) сплати пайової участі;

3) відповідальність сторін.

Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.

Інформація щодо договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та його виконання зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

Статтями 213, 637 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Зважаючи на вказані вище обставини, встановлені рішенням Господарського суду Чернігівської області від 08.06.2017 по справі № 927/387/17, враховуючи подані сторонами та прокурором докази, суд дійшов висновку, що договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури міста Мена від 16.08.2016, був укладений сторонами на виконання імперативних приписів ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Незважаючи на відсутність в оспорюваному правочині посилання на дану правову норму, його зміст свідчить, що підставою для укладення договору являється здійснення позивачем будівництва: добудови навісу - складу по вул. Індустріальна, № 17 в м. Мена Чернігівської області.

У повній відповідності до положень ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , умови договору встановлюють для замовника обов`язок щодо перерахування ним до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Договір містить всі істотні умови, визнані такими за законом.

Заявляючи позовну вимогу про визнання недійсним договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста Мена від 16.08.2016 позивач заявляє про вчинення такого правочину під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах наполягає, що таке волевиявлення не може вважатися вільним оскільки воно не відповідає внутрішній волі, тоді, як укладення спірного договору було здійснено для вчасної реалізації бізнес-проекту, втілення якого у разі не введення об`єкта у експлуатацію у зв`язку з відмовою укладення спірного договору могло призвести до банкрутства ПрАТ Корпорація Інтерагросистема .

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Таким чином, в цивільно - правових відносинах діє презумпція правомірності правочину.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом. Такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Цивільного кодексу України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Згідно з ч. 1 ст. 233 Цивільного кодексу України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

У вирішенні спорів про визнання правочинів недійсними на підставі ст. 230, 233 Цивільного кодексу України господарські суди повинні мати на увазі, що відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності позивачем фактів обману, наявності тяжких обставин і наявності їх безпосереднього зв`язку з волевиявленням другої сторони щодо вчинення правочину.

Під обманом слід розуміти умисне введення в оману представника підприємства, установи, організації або фізичної особи, що вчинила правочин, шляхом: повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності; заперечення наявності обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину; замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину (наприклад, у зв`язку з ненаданням технічної чи іншої документації, в якій описуються властивості речі). При цьому особа, яка діяла під впливом обману, повинна довести не лише факт обману, а й наявність умислу в діях відповідача та істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. Суб`єктом введення в оману є сторона правочину, - як безпосередньо, так і через інших осіб за домовленістю.

Ознаками правочину, що підпадає під дію ст. 233 Цивільного кодексу України, є вчинення особою правочину на вкрай невигідних для себе умовах (зокрема, реалізації за низьку оплату майна, що має значну цінність), під впливом тяжкої для неї обставини і добровільно, тобто за відсутності насильства, обману чи помилки.

Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.

За змістом ст. 233 Цивільного кодексу України для визнання правочину недійсним необхідно встановити наявність двох обставин: тяжких обставин та вкрай невигідних умов вчинення правочину.

Тяжка обставина є оцінювальною категорією і має визначатися судом з урахуванням всіх обставин справи. Особа, яка оскаржує правочин, повинена довести, що за відсутності тяжких обставин вона взагалі або на зазначених умовах не уклала б такий правочин.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.11.2019 у справі № 907/738/16.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України)

З оглянутого судом відеозапису засідання комісії з розгляду питання щодо звернення позивача до Менської міської ради з проханням розстрочити сплату пайового внеску вбачається, що Менською міською радою було прийнято рішення піти на зустріч ПрАТ Корпорація Інтерагросистема та розстрочити внесення позивачем пайового внеску за договором, прийнявши пропозицію позивача щодо обсягів та строків сплати грошових сум у періоди запропоновані самим позивачем - ПрАТ Корпорація Інтерагросистема .

З огляду на викладене, у суду відсутні підстави вважати, що позивач коли вносив відповідачу власну пропозицію щодо умов сплати пайових внесків за спірним правочином діяв під впливом обману чи внаслідок помилки.

Окрім того, позивачем не було оплачено призначену за його клопотанням судову-економічну експертизу, а також двічі не надано на виконання вимог ухвал суду від 30.09.2019 та від 12.02.2020 експерту документів підтверджуючих перебування Приватного акціонерного товариства Корпорація Інтерагросистема у тяжких обставинах на час укладення спірного правочину.

Положеннями ч.2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України унормовано у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

А відтак в силу положень ч.2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає відсутність події (перебування) Приватного акціонерного товариства Корпорація Інтерагросистема у тяжких обставинах на час укладення спірного правочину встановленою.

Разом з тим, позивачем не надано суду доказів того, що такий правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.

Вірогідність надання таких доказів позивачем в силу статті 79 Господарського процесуального кодексу України є сумнівною, оскільки умови такого договору є типовими не тільки для позивача, а і для всіх інших організацій, які приймають пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста Мена.

Щодо всіх інших пояснень та доводів учасників судового процесу суд зауважує наступне.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарський процесуальний кодекс України).

Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії ). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не прийняті судом до уваги як такі, що не спростовують висновків суду.

За змістом ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати покладаються на нього в повному обсязі.

Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 14 серпня 2020 року.

Суддя М.В. Фесюра

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/